Постанова

від 17.11.2011 по справі 2а-1670/8034/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/8034/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Курганській Л.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фірма "Лотос" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

11 жовтня 2011 року Приватне підприємство "Фірма "Лотос" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2011 року №0000932301/2996.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став ОСОБА_4 перевірки від 30 серпня 2011 року №6365/23-209/31712401 складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області перевірки з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства позивача по взаємовідносинам з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт", ПП "ОСОБА_4 плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Саланг ТМ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Альпари - Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс 2007", ПП "Алькарас Плюс" за період з 01 червня 2008 року по 30 червня 2011 року згідно постанови про призначення документальної перевірки від 25 липня 2011 року заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 99123,75 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в ОСОБА_4 перевірки від 30 серпня 2011 року №6365/23-209/31712401, вважає їх необґрунтованими та такими, що порушують вимоги чинного законодавства, оскільки висновки ОСОБА_4 перевірки щодо використання факсиміле на первинних документах, щодо невідповідності ОСОБА_4 виконаних робіт форми №КБ-2в, затвердженої наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України по будівництву та архітектури, щодо нікчемних та фіктивних договорів не дають підстав для визнання порушень вимог підпунктів 5.1, 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1., 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 85757,00 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.

У своїх письмових запереченнях відповідач посилався на порушення позивачем вимог підпунктів 5.1, 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1., 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 85757,00 грн. Зазначав, що податкові накладні та акти виконаних робіт, виписані ПП "Алерт", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Арона Сервіс", оформлені з порушенням порядку їх заповнення, оскільки на накладних міститься факсимільний підпис, із актів виконаних робіт не можливо встановити які саме роботи були виконані та в якій кількості. Зазначав, що відповідно до даних перевірок ПП "Алерт", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Арона Сервіс" встановлено відсутність у останніх необхідних умов для виконання договірних зобов'язань, у зв'язку з чим договори поставки є нікчемними в силу закону. Крім того, вказав, що вироком Октябрського районного суду міста Полтави від 28 липня 2010 року встановлено факт підроблення посадовими особами підприємств-контрагентів позивача документів податкового обліку ПП "Алерт", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Арона Сервіс".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Фірма "Лотос" зареєстроване як юридична особа 14 листопада 2001 року Виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код 31712401, про що видано свідоцтво серії А00 №648889 /том І, а.с. 46/.

У період з 16 серпня 2011 року по 22 серпня 2011 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Фірма" Лотос " (код 31712401) з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт", ПП "ОСОБА_4 плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Саланг ТМ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Альпари - Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс 2007", ПП "Алькарас Плюс" за період з 01 червня 2008 року по 30 червня 2011 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено ОСОБА_4 від 30 серпня 2011 року №6365/23-209/31712401 /том І, а.с. 17-31/, у якому, крім іншого, зафіксовано порушення вимог підпунктів 5.1, 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1., 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 85757,00 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2008 року - 6485,00 грн., за ІІІ квартал 2008 року - 20127,00 грн., за ІV квартал 2008 року - 44559,00 грн., за ІІ квартал 2009 року - 9733,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року - 4880,00 грн.

На підставі ОСОБА_4 перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2011 року №0000932301/2996, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 99123,75 грн., в тому числі 79299,00 грн. за основним платежем, 19824,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /том І, а.с. 14/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 16 вересня 2011 року №0000932301/2996, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Фірма" Лотос" (Замовник) укладено договір підряду з ПП "Маркап" (код 36504035) (Підрядник) від 21 серпня 2009 року №192, згідно пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе обов'язки проводити роботи по обслуговуванню житлового фонду підприємства в частині електротехнічного обладнання /том І, а.с. 95/.

На підтвердження реальності даного договору позивачем надано акт виконаних робіт від 28 вересня 2009 року №2809-1 /том І, а.с. 96/, рахунок-фактуру від 28 вересня 2009 року №СФ-2809-1 /том І, а.с. 97/, податкову накладну від 28 вересня 2009 року №2809.1 /том І, а.с. 99/, платіжне доручення від 15 жовтня 2009 року №639 /том І, а.с. 98/.

Надані позивачем документи замість підпису ОСОБА_5 містять відтиск факсиміле, що не заперечується позивачем, крім того в податковій накладній від 28 вересня 2009 року №2809.1 /том І, а.с. 99/ не зазначено назву покупця.

Також із наданого позивачем акту виконаних робіт від 28 вересня 2009 року №2809-1 /том І, а.с. 96/ не можливо встановити, які саме роботи виконані, в якій кількості, яким чином визначалася калькуляція за виконані роботи.

Крім того, у період що перевірявся, між позивачем (Замовник) та ПП "Маркап" (Підрядник) укладено договір підряду від 19 серпня 2009 року №193, згідно умов пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе обов'язки своїми силами та за власний рахунок провести ремонтні роботи по підготовці до осінньо-зимового періоду житлового фонду підприємства /том І, а.с. 128/.

На підтвердження реальності даного договору позивачем надано акт виконаних робіт від 28 вересня 2009 року №2909-1 /том І, а.с. 129/, рахунок-фактуру від 28 вересня 2009 року №СФ-2909-1 /том І, а.с. 130/, податкову накладну від 29 вересня 2009 року №2909.1 /том І, а.с. 132/, платіжне доручення від 15 жовтня 2009 року №640 /том І, а.с. 131/.

Зазначені документи замість підпису ОСОБА_5 містять відтиск факсиміле, крім того в податковій накладній від 29 вересня 2009 року №2809.1 /том І, а.с. 132/ не зазначено назву покупця.

Акт виконаних робіт від 28 вересня 2009 року №2909-1 /том І, а.с. 129/ не містить переліку виконаних робіт, із його змісту не можливо встановити в якій кількості та яким чином визначалася калькуляція за виконані роботи.

Також у період, що перевірявся працівниками інспекції, Приватне підприємство "Фірма "Лотос" було укладено договори підряду з ПП "Алерт" (код 32275589) від 14 квітня 2008 року №14 /том І, а.с. 145/, №15 /том І, а.с. 150/, від 01 травня 2008 року №19/1 /том І, а.с. 159/, від 22 червня 2008 року №22 /том І, а.с. 181/ від 12 червня 2008 року №23 /том І, а.с. 166/, від 14 липня 2008 року №24 /том І, а.с. 197/, №25 /том І, а.с. 212/, від 30 вересня 2008 року №28 /том І, а.с. 228/, від 01 жовтня 2008 року №33 /том І, а.с. 238/, №32 /том ІІ, а.с. 1/, від 10 жовтня 2008 року №34 /том ІІ, а.с. 6/, від 25 листопада 2008 року №35 /том ІІ, а.с. 8/, від 01 грудня 2008 року №36 /том І, а.с. 240/, від 05 грудня 2008 року №37 /том ІІ, а.с. 10/, від 16 грудня 2008 року №38 /том ІІ, а.с. 12/.

Надані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій акти виконаних робіт від 05 червня 2008 року /том І, а.с. 146, 151/, від 28 листопада 2008 року /том І, а.с. 160/, від 05 серпня 2008 року №0508-4 /том І, а.с. 167/, №0508-3 /том І, а.с. 182/, №0508-5 /том І, а.с. 198/, №0508-2 /том І, а.с. 213/, від 20 жовтня 2008 року /том І, а.с. 229/, від 28 листопада 2008 року /том ІІ, а.с. 7/, від 12 грудня 2008 року /том І, а.с. 239/, від 26 грудня 2008 року /том ІІ, а.с. 9/ від 31 грудня 2008 року /том І, а.с. 241/, від 26 червня 2009 року /том ІІ, а.с. 63/ не містять інформацію щодо кількості виконаних робіт, їх калькуляцію, зі змісту не вбачається, які саме підрядні роботи були виконані.

Суд звертає увагу на той факт, що акти приймання виконаних робіт по формі КБ-2в за липень 2008 року /том І, а.с. 179-180/, за серпень 2008 року /том І, а.с. 195-196, 226-227/, за жовтень 2008 року /том І, а.с. 236-237, том ІІ, а.с. 46-49/, за листопад 2008 року /том І, а.с. 246-248, том ІІ, а.с. 39-42/ за листопад 2008 року №144 /том ІІ, а.с. 53-56/, за грудень 2008 року /том ІІ, а.с. 60-61/, за 2009 рік /том ІІ, а.с. 73-77/ не містять даних у графах "Замовник", "Генпідрядник", "Субпідрядник", деякі акти (за листопад 2008 року /том ІІ, а.с. 39-42/ за листопад 2008 року №144 /том ІІ, а.с. 53-56/, за грудень 2008 року /том ІІ, а.с. 60-61/, за 2009 рік /том ІІ, а.с. 73-77/) не містять посилання на договір, у зв'язку з чим у суду взагалі відсутня можливість ідентифікувати їх приналежність, в акті за 2009 рік, крім іншого, не зазначено місяць, за який складено даний акт /том ІІ, а.с. 73-77/.

Крім того, вищеперелічені акти приймання виконаних робіт по формі КБ-2в не містять дати їх підписання.

Суд зауважує, що відсутність у графах актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2в даних про субпідрядника, унеможливлюють встановлення приналежності контрагента позивача ПП "Алерт" до виконання робіт за укладеними договорами підряду.

В податкових накладних, отриманих від ПП "Алерт" в графі "місцезнаходження продавця" вказана адреса: м. Кременчук, вул. Сербіченко 7, натомість актом обстеження від 10 червня 2001 року №2781 ПП "Алерт" за юридичною адресою не встановлено.

Досліджені у судовому засіданні акти позивача про списання матеріалів не можуть слугувати належною доказовою базою здійснення господарських операцій, оскільки зі змісту не можливо встановити до якого саме договору відносяться ці акти. Крім того, у більшості договорів підряду з ПП "Алерт" однією з обов'язкових умов договору є виконання робіт силами підрядника та власними засобами підрядників (наприклад, пункт 5.1. Договору від 14 квітня 2008 року №14 /том І, а.с. 145/, пункт 5.1. Договору від 12 червня 2008 року №23 /том І, а.с. 166/).

Також, 01 червня 2008 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Інтермаксервіс" (код ЄДРПОУ 24710114) (Продавець) укладено договір купівлі-продажу та надання послуг /том ІІ, а.с. 80/, згідно умов пункту 1.1. якого Продавець зобов'язується своїми силами і засобами передати Покупцеві товар у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити за нього на умовах договору.

Доказів транспортування товару (товарно-транспортних накладних, дорожніх листів на перевезення вантажів) суду не надано.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано копії видаткових накладних, рахунків, платіжних доручень, податкових накладних /том ІІ, а.с. 81-113/.

Відповідно до пункту 2.1. Договору Підтвердженням якості, комплектації та технічним даним товару є відповідний паспорт (сертифікат) якості. Однак, позивачем до матеріалів справи копії сертифікатів якості не надано.

Отже, за відсутності у позивача належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, дорожніх листів на перевезення вантажів та сертифікатів якості відсутня можливість встановити факт передачі товарно-матеріальних цінностей від Постачальника до Покупця.

Суд звертає увагу на той факт, що первинні документи від імені ТОВ "Інтермаксервіс" підписані гр. ОСОБА_6 /том ІІ, а.с. 80-113/, від імені ПП "Алерт" - гр. ОСОБА_7, разом з тим, підписи, проставлені на вищевказаних документах бухгалтерського обліку, вчинені від імені різних осіб - однакові (наприклад, том ІІ, а.с. 65 та том ІІ, а.с. 92).

Крім того, первинні бухгалтерські документи ТОВ "Інтермаксервіс", на підставі яких позивач формував валові витрати, містять відтиск факсиміле, про що зазначено в ОСОБА_4 перевірки та не заперечується позивачем.

Договору на придбання товару суду не надано.

Крім того, Приватне підприємство "Фірма "Лотос" придбало товари у ПП "Арона Сервіс" на загальну суму 12480,00 грн., проте в видаткових накладних міститься відтиск факсиміле, а не особистий підпис, не зазначено прізвища осіб, що їх виписали.

З огляду на вищезазначене, беручи до уваги, що позивачем не надано доказів транспортування товарно-матеріальних цінностей від ПП "Арона Сервіс" до ПП "Фірма "Лотос", доказів використання товару що придбувався у власній господарській діяльності, суд дійшов висновку, що реальність здійснення таких господарських операцій не підтверджена належним чином оформленими первинними документами, а відтак у платника податків відсутнє право на віднесення спірних сум податку на прибуток до складу валових витрат.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємствВ» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 передбачено, що первинні документи (на паперових і машинних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом досліджено документи, на підставі яких позивач відніс витрати по придбанню товарів до валових витрат. Надані суду видаткові накладні не відповідають вимогам, які пред'являються до оформлення первинних бухгалтерських документів, в них не зазначено даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а саме: не зазначено прізвищ осіб, які їх підписували зі сторони покупця та продавця, а в деяких навіть немає підпису та прізвища отримувача. Крім того, на документах первинного бухгалтерського обліку контрагентів стоїть відтиск факсиміле.

Частиною 2 ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» встановлено обов'язкову наявність такого реквізиту первинного облікового документу, як особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Однак, суд наголошує на тому, що ані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", ані Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку не передбачено можливості відтворенні підпису уповноваженої особи на накладних за допомогою факсиміле. Не передбачено такого порядку підписання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку й вищезгаданими договорами.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що на накладних, які є звітними податковими документами і одночасно розрахунковими документами, не може бути відтворено підпис особи, уповноваженої на її підписання, за допомогою факсиміле.

Аналогічна думка викладена в листі Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва від 19 березня 2004 року №1699.

Отже, за відсутності відповідних первинних документів підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угоди, витрати.

Вищенаведене в своїй сукупності дає підстави стверджувати про правомірність висновку Кременчуцької ОДПІ щодо заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 85757,00 грн.

Крім того, при вирішенні спору суд бере до уваги вирок Октябрського районного суду міста Полтави від 28 липня 2010 року у справі за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205; частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 200; частиною 3 статті 28 частиною 2, 3 статті 358 Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до даного вироку суду в ході розслідування кримінальної справи встановлено, що гр. ОСОБА_4 виступив як організатор злочинної групи, здійснював загальне керівництво злочинною групою, спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 організував за допомогою невстановлених осіб реєстрацію та перереєстрацію в державних, в т.ч. податкових, органах підприємств з ознаками фіктивності, зокрема, ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Алерт", ПП "Арона Сервіс", ПП "Маркап" /том ІІ, а.с. 148-151/.

У подальшому, використовуючи печатки вказаних підприємств, ОСОБА_4 особисто виготовляв підроблені документи, необхідні для укладення договорів з підприємствами - контрагентами по безтоварних угодах (в т.ч. накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт).

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Алерт", ПП "Арона Сервіс", ПП "Маркап" не підтверджена належним чином оформленими первинними документами, а відтак у платника податків відсутнє право на віднесення спірних сум податку на прибуток до складу валових витрат.

Відсутність належних первинних документів на підтвердження поставки товару позивачу та виконання робіт, свідчить про нездійснення самих господарських операцій. Тому платник податків не може мати права на віднесення до складу валових витрат вартості товару/робіт. За таких обставин мав місце документообіг щодо господарських операцій, які дають право на формування сум валових витрат. Позивачем укладались угоди без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2011 року №0000932301/2996. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення Кременчуцькою ОДПІ норм чинного законодавства України та не надано доказів на обґрунтованість даного позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що Кременчуцька ОДПІ приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Фірма "Лотос" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23 листопада 2011 року.

Суддя Л.М. Петрова