Рішення

від 16.09.2015 по справі 904/7446/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.15р. Справа № 904/7446/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технолінії", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦКС Інжиніринг", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у сумі 70 870,47 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1, довіреність № 03-2015 від 01.09.2015 року, представник

від відповідача : не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технолінії" звернулося до господарського Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦСК Інжиніринг" на свою користь основний борг у сумі 43 200,00 грн., 3% річних у сумі 637,02 грн., пеню у сумі 12 334,64 грн. та втрати від інфляції у сумі 14698,81 грн., загалом на суму 70 870,47 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № 01/01-15 від 01.01.2015 року щодо повної оплати поставленого позивачем відповідачу товару, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість та відповідно нарахована пеня, 3% річних та втрати від інфляції на загальну суму 70 870,47 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом на участь представника у судовому засіданні, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвала про порушення провадження у справі і призначення судового засідання на 03.09.2015 року була отримана відповідачем 26.08.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Ухвала про відкладення розгляду справи в судове засідання на 16.09.2015 року була отримана відповідачем 09.09.2015 року, що також підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзиву на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦСК Інжиніринг" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 03.09.2015 року на 16.09.2015 року.

У судовому засіданні 16.09.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технолінії" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦСК Інжиніринг" (покупець) був укладений договір поставки № 01/01-15 (далі - Договір), за умовами п.п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 даного Договору (далі - товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити визначений товар.

Згідно п.п. 7.1.-7.3. Договору цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печаткою сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2014 року. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Відповідно дол. п.п. 1.2., 1.4. Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються рахунками-фактурами, що є невід'ємною частиною цього Договору. Умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

Згідно п.п. 2.1.-2.2. Договору постачальник бере на себе обов'язок після набрання чинності цим договором в строк, узгоджений з покупцем, но не пізніше ніж 5 робочих днів, передати покупцеві товар із сертифікатом якості (при необхідності, залежно від виду товарів, - документи по їх експлуатації). Покупець бере на себе обов'язок прийняти товар від постачальника і здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбачені цим Договором.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Технолінії" здійснило поставку Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦСК Інжиніринг" товару на загальну суму 99 091,44 грн., згідно наступних видаткових наданих: № РН-0000591 від 21.01.2015 року на суму 10 452,96 грн.; № РН-0000593 від 26.01.2015 року на суму 11 982,96 грн.; № РН-0000608 від 06.02.2015 року на суму 23 613,48 грн.; № РН-0000624 від 16.02.2015 року на суму 11 982,96 грн.; № РН-0000634 від 19.02.2015 року на суму 32 644,08 грн.; №РН-0000667 від 13.03.2015 року на суму 8 415,00 грн.

Наведені накладні підписані з боку позивача та з боку відповідача, відповідно скріплені печатками підприємств.

Відповідно до п.п. 4.1.-4.4. Договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною передбаченою у рахунках-фактурах за кожну одиницю товару. Загальна ціна товару вказана у рахунках-фактурах. Ціни в специфікації за Договором зазначені з урахуванням ПДВ. Оплата товарів покупцем здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від постачальника рахунку-фактури шляхом перерахування грошей на поточний рахунок продавця .

Позивач зазначає, що відповідач лише частково оплатив поставлений позивачем товар у сумі 45 891,44 грн., на підтвердження чого надав до суду Акт звірки взаємних розрахунків за перше півріччя 2015 року станом на 30.06.2015 року (а.с. 18), за яким заборгованість відповідача складає 53 200,00 грн., а також відповідачем була здійснена часткова оплата у сумі 10 000,00 грн., на підтвердження чого позивач надав копію платіжного доручення №3366 від 31.07.2015 року (а.с. 19), внаслідок чого заборгованість відповідача складає 43 200,00 грн. (53 200,00 грн. - 10 000,00 грн.), що і причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови Договору (п. 4.4. Договору), а також факт того, що товар поставлений відповідачу за наведеними вище видатковими накладними, відповідно строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару є таким, що настав.

Матеріалами справи підтверджується, що після порушення провадження у справі, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦСК Інжиніринг" здійснено оплату за поставлений згідно договору поставки № 01/01-15 від 01.01.2015 року в повному обсязі.

Так, оплата здійснювалася відповідно до платіжних доручень № 3498 від 31.08.2015 року на суму 1427,04 грн., № 3499 від 31.08.2015 року на суму 8572,96 грн., № 3546 від 10.09.2015 року на суму 555,92 грн., № 3547 від 10.09.2015 року на суму 32644,08 грн. всього на суму 43 200,00 грн.

Відповідно до пункту 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи, що відповідачем здійснено погашення заборгованості у повному обсязі після порушення провадження у справі, тобто між сторонами не залишилося неврегульованих питань щодо суми основного боргу, провадження у справі №904/7446/15 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 43 200,00 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 5.4. Договору за прострочення платежу більше ніж 5 банківських днів покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню на суму 12 334,64 грн.

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок пені та виявлені помилки, пов'язані з невірним визначенням початку періоду нарахування пені. Так, згідно договору передбачено строк для оплати - 3 банківських дні. Згідно п. 5.4. Договору, відповідач повинен сплачувати пеню лише у випадку прострочення більше 5 банківських днів. Отже сторони передбачили, що за перші 5 банківських днів прострочення пеня не сплачується. При цьому сторони не змінюють початок прострочення в початок можливого нарахування пені. Вказаний пункт договору лише дозволяє відповідачеві не сплачувати пеню у перші 5 банківських днів прострочення. Вказаний пункт договору повністю відповідає принципу свободи договору.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 року по справі № 904/3343/15.

З урахуванням викладеного, стягнення пені можливе лише з наступного календарного дня після 8 банківських дня від дати поставки (3 банківських дні - строк оплати по договору + 5 банківських днів - прострочення, за яке відповідач не сплачує пеню).

Отже, пеня може бути стягнута у наступних розмірах:

- за видатковою накладною № РН-0000608 від 06.02.2015 року за період з 19.02.2015 року по 22.07.2015 року на суму 157,96 грн. у сумі 38,81 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000624 від 16.02.2015 року за період з 27.02.2015 року по 22.07.2015 року на суму 11 982,96 грн. у сумі 2 841,44 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000634 від 19.02.2015 року за період з 04.03.2015 року по 22.07.2015 року на суму 32 644,08 грн. у сумі 7 566,27 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000667 від 13.03.2015 року за період з 26.03.2015 року по 22.07.2015 року на суму 8 415,00 грн. сумі 1 646,11 грн.

Загалом на суму 12 092,63 грн.

За наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково у сумі 12 092,63 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних за наведеними вище видатковими накладними у загальній сумі 637,02 грн.

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок 3% річних та встановлена його правильність, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню повністю у сумі 637,02 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції за наведеними вище видатковими накладними за період з лютого по червень 2015 року у загальній сумі 14 698,81 грн.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З наведених положень законодавства вбачається, що втрати від інфляції можуть бути нараховані починаючи з наступного місяця у якому мав бути здійснений платіж, тобто початком періоду є наступний місяць, за тим, що вказаний у розрахунку.

Суд зазначає, що втрати від інфляції за місяць не можуть бути нараховані у випадку існування прострочення, період якого не становить місяць у цілому (аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 01.04.2015 року у справі 917/1667/14).

З урахуванням наведених положень законодавства, втрати від інфляції можуть бути нараховані наступним чином:

- за видатковою накладною № РН-0000608 від 06.02.2015 року за період з березня по червень 2015 року на суму 157,96 грн. у сумі 46,77 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000624 від 16.02.2015 року за період з березня по червень 2015 року на суму 11 982,96 грн. у сумі 3 547,82 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000634 від 19.02.2015 року за період з березня по червень 2015 року на суму 32 644,08 грн. у сумі 9 665,01 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000667 від 13.03.2015 року за період з квітня по червень 2015 року на суму 8 415,00 грн. сумі 1 428,36 грн.

Загалом на суму 14 687,96 грн.

За наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції підлягає задоволенню частково у сумі 14 687,96 грн.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково і з відповідача підлягає стягненню 27 417,61 грн. (пеня у розмірі 12 092,63 грн., 3% річних у розмірі 637,02 грн., втрати від інфляції у розмірі 14 687,96 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог з урахуванням суми, провадження у справі по якій підлягає припиненню, у сумі 1 820,48 грн.

Керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 33, 34, 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 43200,00 грн.

Позовні вимоги в іншій частині задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦКС Інжиніринг" (49054, м. Дніпропетровськ, вул. Благоєва, буд. 31, офіс 607/3, ідентифікаційний код 38198505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технолінії" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 139, офіс 315/1, ідентифікаційний код 38962562) пеню у розмірі 12 092,63 грн., 3% річних у розмірі 637,02 грн., втрати від інфляції у розмірі 14 687,96 грн. та судовий збір у розмірі 1 820,48 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 18.09.2015 року.

Суддя О.М. Крижний