Рішення

від 17.09.2015 по справі 910/15305/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2015№910/15305/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. , при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/15305/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ,

до товариства з додатковою відповідальністю «Щекавиця-Центр», м. Київ,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця», м. Київ,

про стягнення 144 360, 99 грн.,

за участю представників:

позивача - Кучкової Ю.В. (довіреність від 26.12.2014 № 391/2014/12/26-11);

відповідача - Борковської І.В. (довіреність від 23.09.2014 б/н);

третьої особи - не з'явився.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю «Щекавиця-Центр» (далі - ТДВ «Щекавиця-Центр»; Товариство): 112 493,13 грн. боргу, який утворився внаслідок неналежного виконання останнім умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 22.10.2007 № 250810 (далі - Договір); 10 598,22 грн. пені; 20 524,43 грн. втрат від інфляції; 745,21 грн. 3% річних, а всього 144 360,99 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2015 порушено провадження у справі.

13.07.2015 відповідач подав суду відзив на позов, в якому зазначив таке:

багатоквартирний будинок, що знаходиться на вул. Щекавицька, 30/39 у м. Києві обслуговувався Товариством до 31.12.2014, проте оскільки власниками квартир та нежитлових приміщень було створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» (далі - ОСББ «Щекавиця»; ОСББ), то вказаний житловий будинок було передано з балансу Товариства на баланс ОСББ, що підтверджується актом приймання-передачі від 23.12.2014, у зв'язку з чим обов'язки з обслуговування будинку з 01.01.2015 покладаються на ОСББ;

про передачу будинку та про припинення дії Договору з 31.12.2014 в силу пункту 8.4 Договору, позивач неодноразово повідомлявся листами від 18.11.2014 № 46 та від 25.12.2014 № 94, проте останній продовжував нараховувати плату за теплову енергію у гарячій воді за Договором, який уже не був чинним;

станом на 01.01.2015 сальдо розрахунків за теплову енергію за Договором становило 16 585, 28 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за теплову енергію за Договором, проте вказану суму Товариство виплатило, що підтверджується копіями платіжних доручень від 27.01.2015 № 11 та від 20.02.2015 № 31.

Позивач 10.08.2015 подав суду заперечення на відзив, в яких зазначив, що оскільки відповідачем не дотримано вимог пункту 9.3 Договору та пункту 1.4 додатку № 7 до вказаного договору (під час його розірвання), то вказаний Договір є чинним і відповідач зобов'язаний сплатити стягувану суму.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2015 залучено до участі у справі ОСББ як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У судовому засіданні 02.09.2015 розгляд справи відкладено до 03.09.2015; зобов'язано ОСББ подати суду договір на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладений з ПАТ «Київенерго» та ОСББ та листування позивача і третьої особи з січня 2015 року стосовно укладення такого договору.

03.09.2015 третя особа подала суду клопотання про розгляд справи без участі свого представника.

Судове засідання, призначене на 03.09.2015, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Марченко О.В. на засіданні Ради суддів України.

Ухвалою суду від 03.09.2015 розгляд справи було призначено на 17.09.2015.

17.09.2015 представник третьої особи подав суду клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи, письмові пояснення по суті спору та копію договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.03.2015 № 250913, укладеного ПАТ «Київенерго» та ОСББ.

У судовому засіданні 17.09.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.10.2007 ПАТ «Київенерго» (енергопостачальна організація) та відкрите акціонерне товариство «Фірма «Астарта-Центр» (абонент; 14.09.2011 змінено найменування на товариство з додатковою відповідальністю «Фірма «Астарта-Центр», а 07.11.2012 на - ТДВ «Щекавиця-Центр») укладено Договір, за умовами якого:

- предметом Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених Договором (пункт 1.1 Договору);

- під час виконання умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (Правил), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (пункт 2.1 Договору);

- енергопостачальна організація зобов'язується, зокрема, постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - впродовж року, в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до Договору (підпункт 2.2.1 пункту 2.2 Договору);

- абонент зобов'язується, зокрема, виконувати умови і порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до Договору (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 Договору);

- додержуватися умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені в додатку № 7 до Договору (підпункт 2.3.3 пункту 2.3 Договору);

- за самовільне підключення систем теплоспоживання чи підключення їх перед приладами обліку, сплачувати енергопостачальній організації 5-кратну вартість, включаючи тарифну, за кількість теплової енергії, спожитої такими системами (підпункт 2.3.7 пункту 2.3 Договору);

- Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2007 (пункт 8.1 Договору);

- Договір припиняє свою дію в випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення арбітражним судом; у випадку, передбаченому підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 Договору (форс-мажор); ліквідації сторін (пункт 8.2 Договору);

- припинення дії Договору не звільняє абонента від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (пункт 8.3 Договору);

- Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 8.4 Договору);

- у випадках передачі абонентом свого об'єкту іншій організації енергопостачальна організація повинна бути повідомлена в 3-денний термін відповідним двостороннім листом передавача та приймача об'єкту; у цьому разі договір буде припинений тільки при повній сплаті абонентом заборгованості за спожиту теплову енергію (пункт 9.3 Договору).

22.10.2007 сторонами було підписано додаток № 4 до Договору (далі - додаток № 4), яким узгоджено порядок розрахунків за теплову енергію, а саме:

розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі (пункт 1 додатку № 4);

абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця або оформлює договір про заставу майна згідно з Законом України «Про заставу» як засіб гарантії сплати теплової енергії (пункт 2 додатку № 4);

абонент щомісяця з 12 до 15 числа самостійно отримує в районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії на попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (пункт 5 додатку № 4);

на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується абоненту пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України (пункт 7 додатку № 4).

22.10.2007 сторонами було підписано додаток № 7 до Договору (далі - додаток № 7), за умовами якого:

- відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 1.08.1995 № 705 «Про затвердження Положення про порядок відключення споживачів від джерел енергопостачання», умов Договору, Правил, чинного законодавства України, енергопостачальна організація припиняє абоненту подачу теплової енергії в випадках, зокрема:

відсутності оплати теплової енергії та ПДВ, у встановлені в додатку № 4 до Договору терміни (підпункт 1.1 пункту 1 додатку № 7);

закінчення опалювального сезону (підпункт 1.2 пункту 1 додатку № 7);

проведення енергопостачальною організацією планових іспитів, поточних та капітальних ремонтів, профілактики та ремонту обладнання джерел тепла в міжопалювальний період (підпункт 1.3 пункту 1 додатку № 7);

письмового звернення абонента про відключення (самовільне відключення абонентом систем теплоспоживання без дозволу енергопостачальної організації забороняється; відключення виконується по наряду енергопостачальної організації з оформленням акту пломбування) (підпункт 1.4 пункту 1 додатку № 7).

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки позивач за період з 01.12.2014 до 28.02.2015 надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді вартістю 157 036, 87 грн., а Товариство сплатило лише 44 543, 74 грн., то заборгованість відповідача перед ПАТ «Київенерго» становить 112 493, 13 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що у Товариства відсутній обов'язок сплати вказаної суми боргу оскільки:

власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 30/39 по вул. Щекавицька у м. Києві було створено ОСББ, на баланс якого Товариством було передано вказаний будинок, що підтверджується актом приймання-передачі від 23.12.2014, у зв'язку з чим обов'язки з обслуговування будинку з 01.01.2015 покладаються на ОСББ;

позивач був повідомлений про передачу будинку та про припинення дії Договору з 31.12.2014 (листи від 18.11.2014 № 46 та від 25.12.2014 № 94);

згідно з актом звірки взаєморозрахунків за теплову енергію станом на 01.01.2015 сальдо розрахунків за теплову енергію за Договором становило 16 585, 28 грн., проте відповідач сплатив вказану суму, що підтверджується копіями платіжних доручень від 27.01.2015 № 11 та від 20.02.2015 № 31.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 14, 526 ЦК України між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу статті 525 ЦК України не допускається.

Обґрунтовуючи розрахунок суми боргу, позивач зазначив, що згідно з пунктом 5 додатку № 4 відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за звітний період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ), та рахунок, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 2 додатку № 4 Товариство зобов'язане до початку розрахункового періоду (місяця) сплачувати позивачу вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Згідно розрахунку позивача: за грудень 2014 Товариству нараховано 44 543, 74 грн.; за січень 2015 - 55 289, 54 грн.; за лютий - 57 203, 59 грн., а всього 157 036, 87 грн., що підтверджується обліковими картками за грудень 2014 - лютий 2015).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено позивачу 1 839, 33 грн. (залишок за минулий період); 26 119, 13 грн. у грудні; 10 085, 28 грн. у січні та 6 500 грн. у лютому, а всього 44 543, 74 грн.

Оскільки Товариство не подало суду доказів сплати наявної перед ПАТ «Київенерго» заборгованості, то суд вбачає за можливе позовні вимоги позивача у вказаній частині задовольнити, стягнувши з відповідача 112 493, 13 грн. основного боргу.

При цьому суд відхиляє посилання Товариства на ту обставину, що в силу пункту 8.4 Договору вказаний договір було розірвано, а обов'язки з обслуговування будинку, тобто оплати вартості послуг, з 01.01.2015 покладаються на ОСББ, виходячи з такого.

Так, пунктом 8.4 Договору визначено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Листами від 18.11.2014 № 46 та від 25.12.2014 № 94 відповідач повідомляв позивача про розірвання Договору з 01.01.2015.

Частиною другою статті 275 ГК України встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У пункті 1.4 додатку № 7 сторони узгодили, що подача теплової енергії припиняється у випадку письмового звернення абонента про відключення, згідно з яким самовільне відключення абонентом систем теплоспоживання без дозволу позивача забороняється; відключення виконується по наряду позивача з оформленням акта пломбування.

Як зазначив позивач, маючи намір розірвати Договір та з метою відключення від об'єктів теплових мереж об'єкта відповідача 20.01.2015 (наряд № 1-21) та 20.02.2015 (наряд № 1-53) енергопостачальною організацією здійснено виїзд на об'єкт, проте відповідачем не було допущено позивача до теплових пунктів офісних приміщень І, II та III черги, у зв'язку з чим ПАТ «Київенерго» було складено акти про недопуск до теплового обладнання від 20.01.2015 та від 20.02.2015.

Оскільки Товариством не дотримано вимог додатку № 7 щодо припинення подачі теплової енергії, тобто розірвання Договору, то вказаний Договір був чинний станом до 02.03.2015, оскільки від вказаної дати почав діяти Договір, укладений ПАТ «Київенерго» та ОСББ, тобто з іншим абонентом.

Разом з тим, у пункті 9.3 Договору зазначено, що у випадках передачі абонентом свого об'єкту іншій організації, енергопостачальна організація повинна бути повідомлена в 3-денний термін відповідним двостороннім листом передавача та приймача об'єкту; у цьому разі договір буде припинений тільки при повній сплаті абонентом заборгованості за спожиту теплову енергію.

Проте матеріали справи не містять вказаного листа і, як зазначає позивач, станом на 10.08.2015 на його адресу двосторонній лист про передачу відповідачем свого об'єкту ОСББ не надходив.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача: 20 524,43 грн. втрат від інфляції; 745,21 грн. 3% річних та 10 598,22 грн. пені;

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з пунктом 2 додатку № 4 Товариство зобов'язане до початку розрахункового періоду (місяця) сплачувати позивачу вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, тобто:

Перевіривши поданий суду позивачем розрахунок 3% річних і втрат від інфляції господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він відповідає наведеним у розрахунку періодам та сумам, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 20 524,43 грн. втрат від інфляції та 745,21 грн. 3% річних.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

На суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією абоненту нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України (пункт 7 додатку № 4).

За розрахунком суду 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення становить 45 333, 58 грн., що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» і частиною другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наведеного ПАТ «Київенерго» розрахунку суми пені вбачається, що він здійснений з дотриманням статі 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», частини другої статті 343 ГК України та частини шостої статті 232 ГК України, а тому і ця вказана вимога підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Щекавиця-Центр» (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39; ідентифікаційний код 19344989) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305): 112 493 (сто дванадцять тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 13 коп. основного боргу; 10 598 (десять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 22 коп. пені; 20 524 (двадцять тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 43 коп. втрат від інфляції; 745 (сімсот сорок п'ять) грн. 21 коп. річних і 2 887 (дві тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 22 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.2015.

Суддя О. Марченко