Ухвала

від 21.09.2015 по справі 913/521/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21 вересня 2015 року Справа № 913/521/15

Провадження № 29пд/913/521/15

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до відповідача Приватного підприємства «Виробничо - транспортна фірма «ДОБРОБУТ», м. Первомайськ Луганської області

про визнання недійсним договору суборенди майна,

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Попаснянська глина», смт. Коротич Харківської області,

- Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕЙЯ», м. Суми,

- Мале приватне підприємство «АТП-2» , м. Первомайськ Луганської області.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання Антонова І.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - Комаров М.С., адвокат, посвідчення НОМЕР_2 від 17.06.2011, свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю НОМЕР_2 від 17.06.2011;

від відповідача - Бавтушний О.Л., представник за довіреністю № б/н від 26.01.2015;

від третьої особи - ТОВ "Попаснянська глина" - Ходаковський Ю.В., представник за довіреністю №б/н від 20.07.2015;

від третьої особи - ТОВ "КЕРАМЕЙЯ" - представник не прибув;

від третьої особи - МПП «АТП-2» - Комаров М.С., представник за довіреністю № б/н від 20.05.2015.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач у справі) звернулася до господарського суду Луганської області з позовом від 24.07.2015 до Приватного підприємства «Виробничо - транспортна фірма «ДОБРОБУТ» (далі - ПП «ВТФ «ДОБРОБУТ», відповідача у справі) з вимогою:

- визнати недійсним договір суборенди № 28/10-2014 від 28.10.2014 навантажувача L5542PLUS2, реєстраційний номер НОМЕР_3, укладений між ПП «ВТФ «Добробут» (ідентифікаційний код 30252561) та ТОВ «КЕРАМЕЙЯ» (ідентифікаційний код 34327895).

Позивач, з посиланням на норми статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 203, 215, 227, 230, 759, 761, 774, 799 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач не мав повноважень на укладання оскаржуваного договору суборенди, оскільки не мав згоди власника майна - ТОВ «Попаснянська глина», на передачу навантажувача L5542PLUS2, реєстраційний номер НОМЕР_3, в суборенду ТОВ «КЕРАМЕЙЯ», тому позивач вважає, що відповідач ввів в оману ТОВ «КЕРАМЕЙЯ».

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕЙЯ» (далі - ТОВ «КЕРАМЕЙЯ») третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, 12.08.2015 через канцелярію суду подало до суду письмові пояснення б/н від 10.08.2015, в яких повідомило наступне.

28.10.2014 ТОВ «КЕРАМЕЙЯ» уклало договір суборенди техніки № 28/10-2014 із ПП «ВТФ «ДОБРОБУТ», предметом якого була суборенда навантажувача L5542PLUS2, реєстраційний номер НОМЕР_3.

04.12.2014 до ТОВ «КЕРАМЕЙЯ» звернувся директор ТОВ «Попаснянська глина» власника навантажувача, та одночасно директор Малого приватного підприємства «АТП-2» Костюков О.І., який за листом ТОВ «Попаснянська глина» № 04-12 від 04.12.2014 повідомив, що (мовою оригіналу): «ООО «Попаснянская глина» на основании договора оренди № 01/06/2014 от 01.06.2014 погрузчик L5542PLUS2, регистрационный № НОМЕР_3, марка 1554 2РШ52, 2003 года выпуска, двигатель НОМЕР_4 передан в пользование Малому частому предприятию «АТП-2» (идентификационный код 20179024).

ООО «Попаснянская глина», как собственник указанного транспортного средства, выражает согласие на передачу погрузчика МЧП «АТП-2» в субаренду ООО «КЕРАМЕЙЯ» на условиях согласованных сторонами».

Таким чином, маючи перед собою особу, якій передано в оренду наявний навантажувач та згоду власника на передання даного майна в суборенду, ООО «КЕРАМЕЙЯ» та МПП «АТП-2» 05.12.2015 уклали договір суборенди техніки (навантажувача) № 05/12-2014.

02.01.2015 до ТОВ «КЕРАМЕЙЯ» знову звернувся директор ТОВ «Попаснянська глина» власник навантажувача та одночасно директор МПП «АТП-2» Костюков О.І. та ФОП ОСОБА_1, які запевнили, що відносини оренди навантажувача з МПП «АТП-2» припинені, а новим орендарем та можливим суборендодавцем ООО «КЕРАМЕЙЯ» є ФОП ОСОБА_1

Таке звернення також мало місце у вигляді листа ТОВ «Попаснянська глина» від 02.01.2015 № 02-01.

На підставі чого ООО «КЕРАМЕЙЯ» було укладено договір суборенди із новим суборендодавцем - ФОП ОСОБА_1

При цьому в кожному вищезазначеному випадку суборенди кожний суборендодавець у тексті договору суборенди (пункт 1.4) стверджував: «Суборендодавець підтверджує факт згоди Орендодавця (власника майна) на укладання даного договору та передання майна у суборенду».

Таким чином, починаючи з осені 2014 року до ООО «КЕРАМЕЙЯ» постійно звертаються представники власника та нові орендарі (суборендодавці) даного навантажувача із письмовими та усними запевненнями щодо права оренди та передання в суборенду зазначеного навантажувача, і ООО «КЕРАМЕЙЯ» за для забезпечення подальшого користування даним майном вимушені були укладати нові договори суборенди.

До пояснень надані копії листів від ТОВ «Попаснянська глина» та копії договорів суборенди № 05/12-2014 від 05.12.2014 та № 28/10-2014 від 28.10.2014, які залучені до матеріалів справи.

Мале приватне підприємство «АТП-2» (далі - МПП «АТП-2») третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, подало письмові пояснення від 18.09.2015 з предмету спора, в яких зазначив навантажувач L5542PLUS2, реєстраційний номер НОМЕР_3 перебував в оренді МПП «АТП-2» на підставі договору оренди, укладеного із власником майна ТОВ «Попаснянська глина» № 01062014 від 01.06.2014 та фактично знаходився у м. Первомайськ Луганської області, звідки був вивезений невідомими особами до м. Суми та переданий ТОВ «КЕРАМЕЙЯ» без відома та згоди, як власника майна - ТОВ «Попаснянська глина», так і тодішнього орендатора МПП «АТП-2».

У грудні 2014 року, коли стало відомо, що навантажувач фактично знаходиться в м. Суми, а транспортування його до м. Первомайськ було економічно невигідно та взагалі не можливо, було прийнято рішення залишити навантажувач у користуванні ТОВ «КЕРАМЕЙЯ», але належним чином оформити правовідносини, уклавши договір суборенди № 05/12-2014 від 05.12.2014.

Оскільки строк договору № 01062014 від 01.06.2014 між МПП «АТП-2» та ТОВ «Попаснянська глина» закінчувався 31.12.2014 суборендні відносини також не могли продовжуватися, таким чином в зазначений день за актом повернення від 31.12.2014 навантажувач був повернений від ТОВ «КЕРАМЕЙЯ» МПП «АТП-2», яке в свою чергу повернуло навантажувач власнику ТОВ «Попаснянська глина».

МПП «АТП-2» вважає, що позов ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним договору суборенди навантажувача № 28/10-2014 від 28.10.2014, укладений між ПП «ВТФ «Добробут» та ТОВ «КЕРАМЕЙЯ» підлягає задоволенню, оскільки вказаний договір був укладений із порушенням вимог чинного законодавства України - без згоди власника майна ТОВ «Попаснянська глина».

МПП «АТП-2» також будь - яких договорів щодо передачі навантажувача ПП «ВТФ «Добробут» не укладало, у володіння та користування ПП «ВТФ «Добробут» навантажувач не передавало.

Подані до пояснень додатки залучені до матеріалів справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Попаснянська глина» (далі - ТОВ «Попаснянська глина») третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відзив на позов та витребувані судом докази не подало, але в судовому засіданні повноважний представник подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі за даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 31.08.2015 господарським судом Харківської області ухвалено рішення по справі № 922/3494/15 за позовом ТОВ «Попаснянська глина» до ФОП ОСОБА_1, МПП «АТП-2», ТОВ «КЕРАМЕЙЯ» про визнання недійсними договорів:

- оренди навантажувача № 01062014 від 01.06.2014, укладений між ТОВ «Попаснянська глина» та МПП «АТП-2»;

- суборенди навантажувача № 05-12/2014 від 05.12.2014, укладений між МПП «АТП-2» та ТОВ «КЕРАМЕЙЯ» ;

- оренди навантажувача № 01062014 від 02.01.2015, укладений між ТОВ «Попаснянська глина» та ФОП ОСОБА_1;

- суборенди навантажувача № 02/01-2015 від 02.01.2015, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «КЕРАМЕЙЯ» .

Зазначеним рішенням позовні вимоги ТОВ «Попаснянська глина» задоволено в повному обсязі, визнано недійсними перелічені договори.

Згідно частини першої ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У зв'язку з визнанням недійсним договору оренди навантажувача № 01062014 від 02.01.2015, укладеного між ТОВ «Попаснянська глина» та ФОП ОСОБА_1, остання втрачає право на звернення до суду із позовом стосовно орендованого нею навантажувача.

Враховуючи те, що рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/3494/15 від 31.08.2015 не набрало законної сили, ТОВ «Попаснянська глина» звернулося до суду із клопотанням про зупинення провадження по справі № 913/521/15 на підставі ст.79 ГПК України до набранням зазначеним судовим рішенням законної сили.

Представник позивача у справі в судовому засіданні проти клопотання ТОВ «Попаснянська глина» про зупинення провадження у даній справі на підставі ст. 79 ГПК України заперечив, посилаючись на те, що правомірність дій ПП «ВТФ «Добробут» під час укладення договору суборенди навантажувача № 28/10-2014 від 28.10.2014 із ТОВ «КЕРАМЕЙЯ», а відповідно і питання про недійсність вказаного договору, не було предметом розгляду справи, яка перебувала на розгляді у господарському суді Харківської області, що залишає ПП «ВТФ «Добробут» можливість оспорювати права ФОП ОСОБА_1, які випливають із договору оренди навантажувача № 01062014 від 02.01.2015, укладеного із власником навантажувача ТОВ «Попаснянська глина», а також права, що випливають із договору суборенди № 02/01-2015 від 02.01.2015, укладеного із ТОВ «КЕРАМЕЙЯ».

Таким чином, представник позивача вважає, що вирішення по суті питання, що є предметом розгляду даної справи, дозволить з'ясувати хто із суб'єктів господарської діяльності діяв правомірно, а хто допустив порушення вимог чинного законодавства України під час укладання договорів оренди/суборенди навантажувача L5542PLUS2, реєстраційний номер НОМЕР_3.

Приватне підприємство «Виробничо - транспортна фірма «ДОБРОБУТ» (далі - ПП «ВТФ «ДОБРОБУТ») відповідач у справі, забезпечило участь представника в судове засідання, відзив на позов та витребувані судом докази не подало, але в судовому засіданні представник підтримав клопотання про зупинення провадження у даній справі, посилаючись на те, що набрання законної сили рішення господарського суду Харківської області від 31.08.2015 у справі № 922/3494/15 за позовом ПП «ВТФ «ДОБРОБУТ» до ФОП ОСОБА_1, яким визнано недійсним договорів оренди навантажувача № 01062014 від 02.01.2015 укладений між ТОВ «Попаснянська глина» та ФОП ОСОБА_1 впливатиме на підстави заперечень проти позовних вимог позивача у даній справі.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог МПП «АТП-2», у судовому засіданні проти клопотання про зупинення провадження у даній справі заперечив.

Розглянувши вказане клопотання ТОВ «Попаснянська глина» про зупинення провадження у даній справі, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом даного позову є вимоги позивача про визнання недійсним договору № 28/10-2014 суборенди навантажувача L5542PLUS2, реєстраційний номер НОМЕР_3, укладений між ПП «ВТФ «Добробут» (ідентифікаційний код 30252561) та ТОВ «КЕРАМЕЙЯ» (ідентифікаційний код 34327895).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач послався на те, що 02.01.2015 ФОП ОСОБА_1 із ТОВ «Попаснянська глина» був укладений договір оренди № 01062014 навантажувача L5542PLUS2, реєстраційний номер НОМЕР_3, а 02.01.2015 ФОП ОСОБА_1, зі згоди власника майна - ТОВ «Попаснянська глина» був укладений договір суборенди № 02/01-2015 зазначеного навантажувача.

Отже, договір № 28/10-2014 від 28.10.2014 має бути визнаний недійсним через те, що він порушує права ФОП ОСОБА_1, позивача у даній справі.

Доповнюючи свої обґрунтування під час розгляду даної справи, позивач у письмових поясненнях від 12.08.2015 зазначив, що наявність оскаржуваного договору суборенди призвело до того, що у господарському суді Харківської області розглядається справа № 922/3494/15 за позовом ПП «ВТФ «Добробут» до ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним договору суборенди № 010620014 від 02.01.2015 навантажувача L5542PLUS2, реєстраційний номер НОМЕР_3, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «КЕРАМЕЙЯ». ПП «ВТФ «Добробут» обґрунтовує свої вимоги тим, що договір суборенди № 28/10-2014 від 28.10.2014, укладений між ПП «ВТФ «Добробут» та ТОВ «КЕРАМЕЙЯ» є дійсним, а отже договір суборенди між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «КЕРАМЕЙЯ», який був укладений пізніше, відповідно, був укладений неправомірно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2015 у справі № 922/3494/15 було відмовлено у прийнятті зустрічного позову ФОП ОСОБА_1 до ПП «ВТФ «Добробут», тому виникла необхідність звернутися до суду з новим позовом у загальному порядку, оскільки за правилами ст.1 ГПК України звернення до суду із позовом можливе за захистом не лише порушених, але й оспорюваних прав.

Із матеріалів справи вбачається, що Харківським господарським судом провадження у справі № 922/3494/15 закінчено, рішенням від 31.08.2015 задоволено:

1) позов ПП «ВТФ «ДОБРОБУТ» до ФОП ОСОБА_1, треті особи: ТОВ «Попаснянська глина», ТОВ «КЕРАМЕЙЯ», МПП «АТП-2», Костюков Олександр Іванович, визнано недійсним договір оренди № 01062014 від 02.01.2015 навантажувача L5542PLUS2, реєстраційний номер НОМЕР_3, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Попаснянська глина»;

2) позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ «Попаснянська глина» до ФОП ОСОБА_1, треті особи: ТОВ «КЕРАМЕЙЯ», МПП «АТП-2», визнано недійсним:

- договір оренди навантажувача № 01062014 від 01.06.2014, укладений між ТОВ «Попаснянська глина» та МПП «АТП-2»;

- договір суборенди навантажувача № 05-12/2014 від 05.12.2014, укладений між МПП «АТП-2» та ТОВ «КЕРАМЕЙЯ»;

- договір оренди навантажувача № 01062014 від 01.06.2014, укладений між ТОВ «Попаснянська глина» та ФОП ОСОБА_1;

- договір суборенди навантажувача № 05-12/2014 від 05.12.2014, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «КЕРАМЕЙЯ».

Під час розгляду цієї справи господарським судом Харківської області встановлено, що між власником навантажувача - ТОВ «Попасняньська глина» та ПП «ВТФ «Добробут» з 28.10.2014 р. на час розгляду даного спору існують договірні орендні правовідносини (договір оренди L5542PLUS2 н/р НОМЕР_3 від 28.10.2014р.).

Даний договір є чинним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним.

З наданих до суду власником навантажувача (ТОВ «Попаснянська глина») письмових поясненнях вбачається, що договір оренди навантажувача, укладений між ним та ПП «ВТФ «Добробут», усі додатки до нього, разом з доказами про надання згоди ПП «ВТФ «Добробут» на укладання договору суборенди, надати суду неможливо, оскільки, зазначені документи залишились на території Луганської області, яка є непідконтрольною Українській владі. Таким чином, суд виходив з того, що при укладенні договору оренди, сторони договору не допустили порушень, які б свідчили, що його зміст суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; відповідач не надав доказів в обґрунтування того, що особи, які вчинили правочин, не мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину є не вільним і не відповідає їх внутрішній волі, договір укладено у передбаченій законом формі і на протязі тривалого часу він виконується кожним із учасників цих відносин без яких-небудь зауважень.

Дані обставини були підтверджені сторонами орендних правовідносин - власником навантажувача (ТОВ «Попаснянська глина») та ПП «ВТФ «Добробут».

Отже, власник навантажувача L5542PLUS2 н/р НОМЕР_3, не припинивши договірні орендні правовідносини з попереднім орендарем - ПП «ВТФ «Добробут», уклав договір оренди на той же навантажувач з ФОП ОСОБА_1

Вказане рішення господарського суду Харківської області на дату розгляду даної справи не набрало законної сили через те, що воно оскаржене ФОП ОСОБА_1 до Харківського апеляційного господарського суду, що підтвердили в судовому засіданні всі учасники судового процесу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що розгляд даної справи, пов'язаний з вирішенням справи № 922/3494/15, за результатами розгляду якої визнано недійсним договір оренди № 01062014 від 02.01.2015 навантажувача L5542PLUS2 р/н НОМЕР_3, укладений між ФОП ОСОБА_1 як Орендарем, позивачем у даній справі, та ТОВ «Попаснянська глина» як Орендодавцем, третьою особою у даній справі, яким ФОП ОСОБА_1 обґрунтовує своє порушене право орендаря, за захистом якого вона звернулася до господарського суду Луганської області з даним позовом.

Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Іншим судом, про який йдеться у частині першої статті 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі (пункт 13.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (зі змінами).

За таких обставин розгляд даної справи слід зупинити до вирішення пов'язаної з нею справи № 922/3494/15 в Харківському апеляційному господарському суді.

Відповідно до статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Враховуючи те, що строк розгляду справи, встановлений статтею 69 ГПК України, закінчується учасники судового процесу, позивач, відповідач та ТОВ «Попаснянська глина» - третя особа в судовому засіданні подали клопотання про його продовження , яке задовольняється судом з наступних підстав .

Згідно зі ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

За правилами статті 51 ГПК України у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Позовна заява, що розглядається надійшла до господарського суду Луганської області 27.07.2015, отже строк вирішення даного спору закінчується 28.09.2015, оскільки 27.09.2015 неробочий день.

Враховуючи викладене строк розгляду справи слід продовжити до 13.10.2015 включно.

Керуючись статтею 69, частиною 1 статті 79, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Строк розгляду справи № 913/521/15 продовжити на 15 днів - до 13.10.2015 включно.

2. Провадження у справі № 913/521/15 зупинити.

3. Зобов'язати сторони у справі № 913/521/15 повідомити суд про результати розгляду Харківським апеляційним господарським судом справи № 922/3494/15.

Інформація про час і місце судового засідання додатково розміщена на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет ( www.court.gov.ua/sudy/ ).

Суддя Р.Є. Якушенко