Ухвала

від 23.09.2015 по справі 409/1412/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Скворцова В.Г.

Доповідач - Дронська І.О.

Справа № 409/1412/15-ц

Провадження № 22ц/782/546/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015року Колегія суддів судової палати у цивільних справ Апеляційного

суду Луганської області в складі:

головуючого Дронської І.О.

суддів: Борисова Є.А., Оробцової Р.І.,

за участю секретаря Ткаченко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 серпня 2015 року у справі за позовною заявою Кредитної спілки «Професіонал» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2015року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 04.03.2014 року між КС «Професіонал» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 4018, у відповідності до умов якого позивачем була надано відповідачу кредит у сумі 3800,00 грн., з виплатою процентів у розмірі 0,13 % від суми залишку кредиту за кожен день за користування кредитом. Відповідач ОСОБА_3, відповідно до п.4.1. кредитного договору, зобов'язався щомісячно сплачувати 405,00 грн. згідно графіка погашення кредиту та сплати процентів за кредитним договором, з остаточним терміном повернення кредиту - 04.03.2015 року. У забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 04.03.2014 року було укладено договір поруки № 4018, відповідно до якого останній зобов'язався перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання відповідачем ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором. Відповідач ОСОБА_3 умови кредитного договору в повному обсязі не виконує, основна сума несплаченого боргу складає 2890,70 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 624,84 грн., а всього 3515,54грн. Просив: стягнути у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_2 на користь позивача борг за кредитним договором в сумі 3515,54 грн, а також судовий збір в сумі 243,60 грн., сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду.

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 серпня 2015 року позовні вимоги КС «Професіонал» задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь КС «Професіонал» заборгованість за кредитним договором в сумі 3515,34 грн., а також судовий збір по 121,80 грн. з кожного.

Не погоджуючись із рішенням суду відповідачем ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в частині стягнення з ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь позивача заборгованості та судових витрат, що прямим чином зачіпає та порушує конституційні права апелянта, просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором та судових витрат та ухвалити нове рішення, яке викласти в такій редакції: «Позовні вимоги КС «Професіонал» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь КС «Професіонал» заборгованість за кредитним договором № 4018 від 04.03.2014 року в сумі 3515 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

Сторони, яких було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, клопотань щодо перенесення розгляду справи від останніх не надійшло. Справу розглянуто відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України без участі сторін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судом першої інстанції встановлено, що між КС «Професіонал» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 4018 від 04.03.2014 року терміном 1 рік, по 04.03.2015 року. За договором позивач надав відповідачу кредит у сумі 3800 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

В забезпечення вищевказаного кредитного договору між КС «Професіонал» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 4018 від 04.03.2014 року, за яким останній взяв на себе обов'язок солідарно відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3

04.03.2014 року ОСОБА_3 отримав кредитні кошти в сумі 3800,00 грн., але вчасно свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, заборгованість за кредитним договором складає загальну суму 3515,54 грн., з яких: 2890,70 грн. - основна сума несплаченого боргу; 624,84 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Вказані обставини повністю відповідають матеріалам справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог КС «Професіонал» суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконує умови договору та заборгованість за кредитним договором своєчасно не сплачує, відповідач ОСОБА_2, як поручитель, має обов'язок солідарно відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3, при цьому суд не взяв до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що він не підписував договір поруки з тих підстав, що ці доводи спростовуються іншими доказами у справі, допустимих інших доказів того, що ОСОБА_2 не підписував договір поруки, останнім суду не надано, а тому прийшов до висновку, що позовні вимоги СК «Професіонал» слід задовольнити у повному обсязі.

Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами, в їх сукупності, всі докази, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У судовому засідання суду першої інстанції відповідачем ОСОБА_3 факти отримання кредитних коштів та порушення ним умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами не заперечувались, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості відповідачами не оскаржувалось.

Як вбачається зі ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до п.3.1. договору поруки № 4018 від 04.03.2014 року, укладеного між позивачем і відповідачем ОСОБА_2, відповідальність Поручителя настає у випадку, коли Боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання згідно Договору позики, а.с.7.

Відповідно до п.п.3.2. вищезазначеного договору Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором. Поручитель відповідає по зобов'язанням Боржника в повному обсязі, тобто: повернення позики, виплату відсотків за її користування, сплату додаткових відсотків, відшкодування збитків, завданих Кредитору невиконанням або неналежним виконанням Боржником умов Договору позики, а.с.7.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у зазначеному спорі щодо наявності (відсутності) солідарної відповідальності ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 ( при відсутності спору щодо наявності заборгованості за кредитним договором та її розміру) є наявність (відсутність) права вимоги позивача до відповідача ОСОБА_2 за зобов'язаннями перед КС «Професіонал» ОСОБА_3, що випливають із договору позики № 4018 від 04.03.2014 року, укладеного між КС «Професіонал» та ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказу наявності підстав щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_2, як поручителя, у солідарному порядку з ОСОБА_3, позичальником-боржником, позивачем до позовної заяви надано договір поруки № 4018 від 04.03.2014 року, який у т.ч. містить необхідні реквізити особи поручителя ОСОБА_2 ( паспортні дані) та особистий підпис останнього, а.с.7.

Заперечуючи проти позову в частині позовних вимог, пред'явлених до відповідача ОСОБА_2, як поручителя, останній посилався на те, що договір поруки № 4018 від 04.03.2014року він не підписував та заперечував факт наявності солідарної відповідальності перед позивачем за невиконання ОСОБА_3 умов кредитного договору, при цьому будь-яких доказів, що обґрунтовують його заперечення ОСОБА_2 суду першої інстанції не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з журналу судового засідання від 08.07.2015 року, судом першої інстанції, відповідно до ст.27 ЦПК України, були роз'яснені права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Відповідачу ОСОБА_2 його права були зрозумілі, а.с.26.

Між тим відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом щодо надання доказів та не заявляв клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи для з'ясування питання, чи було виконано підпис у договорі поруки саме ним.

Відповідно ч.2 ст.11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що відповідач ОСОБА_2 не довів своїх заперечень щодо підписання ним договору поруки та не спростував свій підпис на цьому договорі та не надав будь-яких доказів, підтверджуючих підстави звільнення відповідача ОСОБА_2 від виконання взятих на себе зобов'язань щодо солідарної відповідальності перед позивачем у разі невиконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неналежності та протиправності наданого позивачем доказу - договору поруки, оскільки апелянтом не надано належних доказів в обґрунтування своїх доводів.

Саме по собі звернення до правоохоронних органів після отримання рішення суду першої інстанції із заявою про вчинення кримінального правопорушення ( підробка документів), на яке посилається апелянт, не є достатньою підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

Також колегія суддів не вважає достатнім доказом непідписання ОСОБА_2 договору поруки додану до апеляційної скарги довідку про те, що 04.03.2014 року ОСОБА_2 знаходився на робочому місці. Зазначена довідка під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_2 до справи не долучалась, судом першої інстанції не досліджувалась.

Щодо недійсності правочину, за доводами апеляційної скарги, то це питання не було предметом спору, з зустрічним позовом ОСОБА_2 до суду не звертався.

За іншими доводами апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апелянт належним чином не обґрунтував які саме його конституційні права порушені судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Принцип здійснення правосуддя на засадах поваги до честі і гідності, рівності перед законом і судом, закріплений положеннями ст.5 ЦПК України.

Статтею 129 Конституції України передбачена реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог, що є конституційною гарантією.

Колегія суддів не вбачає підстав вважати, що при розгляді справи та ухваленні рішення судом першої інстанції були порушені конституційні права ОСОБА_2 Справа розглядалась за його участю на засадах змагальності сторін, суд першої інстанції сприяв здійсненню прав сторін, які були останнім роз'яснені у судовому засіданні, ОСОБА_2 розпорядився своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, після ухвалення рішення та отримання апеляційної скарги ОСОБА_2 судом першої інстанції апеляційна скарга разом із справою була направлена до апеляційного суду.

Також колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки ці доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду, переглянуте судовою колегією в межах доводів апеляційної скарги, відповідає вимогам закону, порушень норм матеріального та процесуального права при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування (зміни) рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.209, 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 серпня 2015 року у справі за позовною заявою Кредитної спілки «Професіонал» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий

Судді: