Рішення

від 11.05.2010 по справі 14/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.10 Справа№ 14/27

За позовом: Прокурора Бродівського району, м.Броди, в інтересах держави та територіальної громади міста Броди Львівської області в особі Комунального підприємства «Бродитеплоенерго», м.Броди Львівської області

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Бродиагробуд», м.Броди Львівської області

про стягнення 25 232,72 грн.

Суддя Кітаєва С.Б. При секретарі Хороз І.Б.

Представники:

Від прокуратури : ОСОБА_1 -прокурор

від позивача: ОСОБА_2- представник (доручення №6 від 25.01.2010 р)

від відповідача : не з»явився

Суть позову:

Позов заявлено Прокурором Бродівського району, м.Броди, в інтересах держави та територіальної громади міста Броди Львівської області в особі Комунального підприємства «Бродитеплоенерго», м.Броди Львівської області,до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Бродиагробуд», м.Броди Львівської області, про стягнення 25 232,72 грн.

Ухвалою суду від 27.02.10р. порушено провадження у справі,розгляд справи призначено на 14.04.2010р. Відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі 12.03.2010 року, що підтверджується поштовим за №5124176 повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції. З мотивів , наведених в ухвалах від 14.04 та 23.04.2010 року розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 11.05.2010 року взяли участь прокурор та повноважний представник позивача; у поданій заяві повідомили , що відповідачем 22.03.2010 року частково погашено борг, шляхом перерахунку позивачу 2 000,00 грн.; підтвердили, що станом на 11.05.2010 року відповідачем по постачанню теплової енергії за період квітень 2008 року -січень 2010 року включно заборговано 23 235,72 грн.; просять в цій сумі заявлені позовні вимоги задоволити. В частині вимоги про стягнення 2000,00 грн просять провадження у справі припинити , у зв»язку із відсутністю предмету спору.

Відповідач в жодне із судових засідань явку повноважного представника не забезпечив, відзиву та витребовуваних документів не подав, заявлені прокурором вимоги не заперечив.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено:

01 червня 2002 року між позивачем та відповідачем по справі укладено договір №1 про постачання теплової енергії

У відповідності до п.1 даного договору позивач ( КП «Бродитеплоенерго») зобов»язувався постачати відповідачу ( ЗАТ «Бродиагробуд») теплову енергію у гарячій воді в потрібних йому обсягах, відповідач зобов»язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором.

Відповідно до п.30 договір продовжено на 2003-2010 роки. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до п.20 договору відповідач зобов»язувався щомісячно проводити оплату за отриману теплову енергію.

Укладений сторонами договір №1 від 01.06.2002 року є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов»язань, а саме майново-господарських зобов»язань.

Так, ст.173 ГК України , господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання , згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України , майново-господарські зобов»язання , які є одним із видів господарських зобов»язань,- це цивільно-правові зобов»язання , що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем договірні обов»язки по постачанню відповідачу теплової енергії у спірному періоді(квітень 2008 р -січень 2010 р) виконано повністю. Однак відповідачем всупереч вимогам умов договору протягом квітня 2008 року -січня включно 2010 року зобов»язання за договором №1 від 01.06.2002 року виконано не в повному обсязі, у зв»язку з чим станом на момент звернення прокурора з позовом до суду мав місце борг за поставлену згідно договору №1 від 01.06.2002 року теплову енергію в сумі 25235,72 грн.

Під час розгляду справи відповідач частково розрахувався за спожиту теплову енергію, перерахувавши 22 березня 2010 року позивачу 2000,00 грн. Перераховані кошти зараховані позивачем в часткове погашення боргу за теплову енергію, що виник у спірному періоді.

Таким чином , станом на час вирішення спору по суті сума боргу склала 23235,72 грн. Доказів оплати суми основного боргу в сумі 23235,72 грн. ні до порушення провадження у справі, ні в ході судового розгляду суду не надано, хоча з факту подання позовної заяви вбачається вимога позивача , адресована відповідачеві, провести оплату.

Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними та допустимими доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення.

Відповідач заявлені прокурором вимоги не спростував належними і допустимими доказами ;доказів повного погашення суми боргу не подав. Із клопотаннями чи заявами під час розгляду справи до суду не звертався.

Уточнені вимоги про стягнення 23235,72 грн підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 47-1, 49, ст.ст.75,п.1-1 ст.80, ст.ст.82,84, 85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Уточненні позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Бродиагробуд»( м.Броди Львівської області, вул.Й.Рота,5 а, ЄДРПОУ 03585047):

а) на користь Комунального підприємства «Бродитеплоенерго»( м.Броди Львівської області, вул.Гончарська,3а, ЄДРПОУ 05445639) 23 235,72 грн боргу;

б) в доход державного бюджету України 232,36 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Припинити провадження в частині вимоги про стягнення 2000,00 грн. боргу.

Суддя Кітаєва С.Б.