Рішення

від 04.09.2015 по справі 917/1121/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2015 р. Справа №917/1121/14

за позовом Громадської організації "Водний клуб "Енергія", адреса: вул. 60 років Жовтня, 37, оф.34, м. Кременчук, Полтавської області, 39601

до Кременчуцької міської ради Полтавської області, адреса: площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавської області, 39600

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, вул. Леніна, 1/23, м. Полтава, 36014;

2. Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ,5, м. Полтава, 36022

про визнання недійсним рішення та зобов"язання вчинити дії

Суддя Погрібна С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 27.01.2014р.

ОСОБА_2 наказ №1 від 09.01.2015р. (директор)

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність №196 від 30.12.2014р.

від третьої особи 1: ОСОБА_4 довіреність №2 від 25.01.2015р.

від третьої особи 2: ОСОБА_5 довіреність №10-75/3160 від 18.03.2015р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.10.2014р. по справі №917/1121/14 позовні вимоги Громадської організації "Водний клуб "Енергія" задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання від 25.03.2014р., яким відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення договору оренди землі від 30.07.2004р. та зобов"язано Кременчуцьку міську раду повторно розглянути клопотання про поновлення договору оренди від 30.07.2004р. Стягнуто Кременчуцької міської ради Полтавської області 2 436,00грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2015р. рішення господарського суду Полтавської області від 16.10.2014р. р. по справі №917/1121/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2015р. рішення господарського суду Полтавської області від 16.10.2014р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2015р.р. скасовано.

Справу №917/1121/14 передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Відповідно до автоматичного розподілу справу передано на новий розгляд судді Погрібній С.В.

Суть спору: Розглядається позовна заява про визнання недійсним рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання від 25.03.2014р., яким відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення договору оренди землі від 30.07.2004р. та зобов"язання Кременчуцької міської ради повторно розглянути клопотання про поновлення договору оренди від 30.07.2004р.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

В обрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що позивачу на підставі Договору оренди від 30.07.2004р. укладеного з Кременчуцькою міською радою (відповідач по справі) була передана в строкове платне користування земельна ділянка несільськогосподарського призначення (кадастровий номер №5310436500:08:006:0002) для експлуатації та обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу загальною площею 0,2561 га.

По закінченню строку Договору позивач на відповідно до п. 7 Договору повідомив відповідача про намір продовжити дію Договору оренди.

Однак, оскаржуваним рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання від 25.03.2014р., було відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення договору оренди землі від 30.07.2004р. у зв"язку з наявністю на земельній ділянці, крім об"єкта незавершеного будівництва, що підлягає реконструкції, ще й будівлі човнової станції державної власності та з посиланням на ст. 79 Земельного кодексу України та ст. 51 Водного кодексу України.

Як зазначає позивач, оскаржуване рішення суперечить чинному законодавству та порушено переважне право позивача на поновлення договору, оскільки відсутні будь-які правовстановлюючі та технічні документи, які б підтверджували, що на орендованій ГО "Водний клуб" "Енергія" земельній ділянці знаходиться об"єкт нерухомого майна державної форми власності. Крім того, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також відсутні відомості про реєстрацію на даній земельній ділянці права власності на нерухомий об"єкт державної форми власності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було прийнято правомірно, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву (т.1; а.с.66-71; т.3 а.с.192-195) відповідач зазначає, що на даний час на спірній земельній ділянці знаходиться об'єкт незавершеного будівництва, що підлягає реконструкції та будівля човнової станції державної власності, тому права на розпорядження вказаною земельною ділянкою у Кременчуцької міської ради Полтавської області не має.

Стосовно укладеного договору оренди землі між Кременчуцькою міською радою та громадською організацією "Водний клуб "Енергія", зареєстрованого 21.10.2004р. за №020454800191, на підставі якого у користуванні громадської організації "Водний клуб "Енергія" перебувала земельна ділянка площею 2561 кв. м для експлуатації та обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу, відповідач зазначив наступне.

На підставі договору оренди державного майна ВАТ "Полтаваобленерго" відведена земельна ділянка в оренду площею 6 055 кв. м для експлуатації та обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу згідно з договором тимчасового користування землею №94 від 08.06.1998р. Спірна земельна ділянка надавалась в оренду позивачу за рахунок вищевказаної земельної ділянки, при цьому, як стверджує відповідач, будівлі човнової станції залишилися на території, яка надавалась ГО "Водний клуб "Енергія".

При цьому, відповідач зазначає, що будівлі човнової станції залишались на території, яка надавалась ГО "Водний клуб "Енергія".

Регіональним відділенням фонду державного майна України по Полтавській області надана інформація щодо наявності на території в районі 1-го Занасипу об'єкта нерухомого майна державної власності - будівля човнової станції із зазначенням її реєстрового та інвентарного номерів, який перебуває в оренді ПАТ "Полтаваобленерго" на підставі договору оренди №1056 від 22.09.99р. окремого індивідуально - визначеного майна.

Крім того, зазначає, що під час обстеженнями підрозділами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в межах самоврядного контролю вищезазначеної земельної ділянки на підставі матеріалів чергової інвентаризації спеціалістів Регіонального відділення фонду державного майна України по Полтавській області та виконавчим комітетом, зніманням М 1:500, виконаним ФОП ОСОБА_6 та переданим до бази даних управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області виявлено, що на земельній ділянці, що перебувала в оренді у позивача розміщені будівлі човнової станції державної власності.

А тому, відповідач вважає, що оскаржуваним рішенням відповідачу правомірно відмовлено в поновленні договору оренди землі, укладеного між Кременчуцькою міською радою та громадською організацією "Водний клуб "Енергія", зареєстрованого 21.10.2004р. за №020454800191, на підставі якого у користуванні перебувала земельна ділянка площею 2561 кв. м для експлуатації та обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу, у зв'язку з наявністю на земельній ділянці, крім об'єкта незавершеного будівництва, що підлягає реконструкції, ще й будівлі човнової станції державної власності.

Відповідач зазначає, що спірним рішенням позивачу запропоновано звернутися до міської ради з клопотанням щодо поділу земельної ділянки з метою усунення зауважень, вказаних у п. 1 цього рішення для наступного оформлення права оренди земельної ділянки для закінчення реконструкції недобудованої споруди під склад для зберігання плавзасобів та центру порятунку на воді у відповідності до чинного законодавства.

Представник третьої особи 1 в судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях проти задоволення позову заперечує. Як зазначає третя особа 1 підставою для відмови позивачу в поновленні договору землі слугувала наявність на орендованій земельній ділянці, крім об'єкта незавершеного будівництва, що підлягає реконструкції, ще й будівля човнової станції, що перебуває в державній власності.

Третя особа 1 зазначає, що вищезазначена будівля човнової станції (інв. номер 0100361), що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. 50 років СРСР, район 1-го Занасипу є об'єктом державної власності, що передана в оренду в складі групи інвентарних об'єктів за договором оренди №1056 державного майна - окремого індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об'єктів) державного підприємства Кременчуцька ТЕЦ, укладеного 22.09.1999р. між Фондом державного майна України та ПАТ "Полтаваобленерго".

18 вересня 2013 року регіональним відділенням ФДМУ на виконання плану-графіку проведення контрольних заходів на II півріччя 2013року було проведено перевірку виконання умов договору оренди № 1056 від 22.09.1999 р.

Під час перевірки, як зазначає третя особа 1, в ході візуального огляду основних засобів, переданих в оренду ПАТ "Полтаваобленерго" встановлено, зокрема, що ПАТ "Полтаваобленерго" на момент перевірки позбавлено можливості користуватись державним майном - будівлею човнової станції, яка передана в оренду відповідно до договору.

Крім того, під час перевірки було зафіксовано, що вищезазначена будівля човнової станції незаконно використовується Громадським об'єднанням "Водний клуб "Енергія" у власних цілях, а також те, що ПАТ "Полтаваобленерго" неодноразово проводились заходи по поверненню державного майна з незаконного володіння ГО "Водний клуб "Енергія".

В зв"язку з чим, як стверджує третя особа 1, у відповідності до п. 2 ст. 117 та ст. 122 Земельного кодексу України відповідач не є розпорядником земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна державної власності.

Представник третьої особи 2 в судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях проти задоволення позову заперечує.

Як зазначає ПАТ "Полтаваобленерго" поновлення договору оренди землі, на якій розміщено будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, суперечить вимогам ст. 117,120,122,141 Земельного Кодексу України.

Оскільки на даний час на спірній земельній ділянці знаходиться об'єкт незавершеного будівництва, що підлягає реконструкції та будівля човнової станції державної власності, тому права розпорядження вказаною земельною ділянкою, як стверджує третя особа 2, у Кременчуцької міської ради Полтавської області не має.

Повноваження щодо передачі в користування земельних ділянок державної власності у межах міст обласного значення відповідно до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України належить до повноважень обласних державних адміністрацій.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Кременчуцькою міською радою (відповідач по справі; орендодавець за Договору) та Громадською організацією "Водний клуб "Енергія" (позивач по справі; орендар за Договором) 30.07.2004р. був укладений договір оренди землі (далі - Договір) (т.1; а.с.17-20).

Даний Договір зареєстрований у Полтавській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 21.10.04р. № 020454800191.

За умовами Договору орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,2561 га (кадастровий №5310436500:08:006:0002 - човнова станція; кадастровий №5310436500:08:006:0003 - під'їздна дорога) для експлуатації та обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу (п.п.1, 2 Договору).

Вказана земельна ділянка була передана Громадській організації "Водний клуб "Енергія", що підтверджується двостороннє підписаним Актом приймання-передачі об"єкта оренди земельної ділянки в районі 1-го Занасипу (т.1, а.с.19).

Договір укладено до 01.05.14р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п.7 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач по закінченню дії Договору, листом від 10.02.14р. № 4814 (т.1; а.с. 21) повідомив відповідача про свій намір продовжити дію договору оренди.

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області ХІV сесії VI скликання від 25.03.2014р. "Про відмову в поновленні договору оренди землі в м. Кременчуці" (т. 1; а.с. 26) вирішено відмовити в поновленні договору оренди землі, укладеного між Кременчуцькою міською радою та Громадською організацією "Водний клуб "Енергія" на підставі якого у користуванні перебуває земельна ділянка площею 2 561 кв.м. для експлуатації та обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу, у зв"язку з наявністю на земельній ділянці, крім об"єкта незавершеного будівництва, що підлягає реконструкції, ще й будівлі човнової станції державної власності. У відповідності до пункту 2 ст. 117 та ст. 122 Земельного кодексу України Кременчуцька міська рада не є розпорядником земельних ділянок на яких розміщені об"єкти нерухомого майна державної власності. Крім того, ст. 79 Земельного кодексу України та стаття 51 Водного кодексу України виключають можливість поновлення договору оренди земельної ділянки з частиною акваторії водосховища комплексного призначення.

Крім того, другим пунктом даного рішення запропоновано громадській організації "Водний клуб "Енергія" звернутися до міської ради з клопотанням щодо поділу земельної ділянки з метою усунення зауважень, вказаних у пункті 1 цього рішення, для наступного оформлення права оренди земельної ділянки для закінчення реконструкції недобудованої споруди під склад для зберігання плавзасобів та центру порятунку на воді у відповідності до чинного законодавства.

Позивач посилаючись на те, що зазначене рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області суперечить вимогам чинного законодавства порушує права позивача та підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

При винесенні рішення, суд виходив з наступного:

Орендою землі, в розумінні ст. 1 Закону України "Про оренду землі", є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 2 України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як встановлено судом, позивачу на підставі Договору оренди землі від 30.07.2004р. укладеного з Кременчуцькою міською радою було надано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,2561 га (кадастровий №5310436500:08:006:0002 - човнова станція; кадастровий №5310436500:08:006:0003 - під'їздна дорога) для експлуатації та обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу.

Так даним Договором визначено, що після закінчення строку договору позивач має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до ст. 33 ЗУ " Про оренду землі" орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов"язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Листом від 10.02.2014р. позивачем було повідомлено Кременчуцьку міську раду про намір продовжити дію Договору оренди землі.

Однак оскаржуваним рішенням позивачу було відмовлено у його поновленні.

Так, однією з підстав для відмови позивачу в поновленні договору оренди землі від 30.07.2004р. є наявність на земельній ділянці, крім об"єкта незавершеного будівництва, що підлягає реконструкції, ще й будівлі човнової станції державної власності.

Однак, відповідно до договору оренди землі від 30.07.04р. відповідач передав позивачу в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,2561 га. (кадастровий № 5310436500:08:006:0002 - човнова станція; кадастровий № 5310436500:08:006:0003 - під'їзна дорога) для експлуатації та обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу (1.14.5. - Землі внутрішнього водного транспорту).

Згідно п. 3 договору на земельній ділянці об'єкти нерухомого майна: незакінчена будівництвом двоповерхова споруда БМЗ та об'єкти інфраструктури відсутні.

Відповідно до п. п. 5,6 договору земельна ділянка, яка передається в оренду, недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, не має. Інших особливостей, які можуть вплинути на орендні відносини, об'єкт оренди не має.

З вищенаведеного вбачається, що в договорі оренди землі від 30.07.04р. відсутні дані про наявність на земельній ділянці об'єкту нерухомого майна державної власності - будівлі човнової станції.

Проте, відповідно до договору оренди землі від 12.09.2005 року (т.2; а.с.15-20) відповідач передав ВАТ "Полтаваобленерго" в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,4184 га для експлуатації та обслуговування човнової станції "Енергетик" в районі 1-го Занасипу в м. Кременчуці.

Відповідно до п. 3 цього договору на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - будівля човнової станції, об'єкти інфраструктури відсутні.

Таким чином, об'єкт нерухомого майна - будівля човнової станції відповідно до договору оренди землі від 12.09.2005 року, укладеного між Кременчуцькою міською радою та ВАТ "Полтаваобленерго" знаходиться на земельній ділянці (кадастровий номер 5310436500:08:006:0026) площею 0,4184 га, яка була надана в оренду ВАТ "Полтаваобленерго" до 01.07.2010р.

Крім того, господарським судом Полтавської області розглядалась справа № 917/1115/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Громадської організації "Водний клуб "Енергія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна по Полтавській області, м. Полтава про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.05.2014 р. по справі № 917/1115/13 відмовлено в задоволенні позову. Постановою Харківського апеляційного господарського суду в постанові від 23.09.2014 р. дане рішення було залишено без змін.

Вказаним рішенням було встановлено: "Що рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради депутатів трудящих від 27.03.1969 р. №156 за дирекцією Кременчуцької ТЕЦ закріплено земельну ділянку для човнової станції площею 0,8616 га.

Відповідно до договору на право тимчасового користування від 29.04.1998 р., укладеного між Кременчуцькою міською радою та Державною акціонерною енергетичною компанією "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцькою ТЕЦ, останньому було надано у тимчасове користування земельну ділянку площею 0,8616 га у м. Кременчук, по вул. 50 років СРСР в районі 1-го Занасипу.

Рішенням VI сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області XXIV скликання від 24.09.2002 р. було надано громадській організації "Водний клуб "Енергія" в оренду до 01.05.2004 р. земельну ділянку площею 2 561,0 кв.м (0,2561 га) у м. Кременчук, по вул. 50 років СРСР, в районі 1-го Занасипу.

Вказана земельна ділянка цим же рішенням ради від 24.09.2002р. була вилучена із землекористування ВАТ "Полтаваобленерго".

Пунктом 4 рішення XXIII сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області IV скликання від 29.07.2004 р. громадській організації "Водний клуб "Енергія" передано за рахунок земель, наданих їй в оренду, зазначена земельна ділянка загальною площею 2 561 кв. м до 01.05.2014 р. в оренду для експлуатації і обслуговування човнової станції у м. Кременчук, по вул. 50 років СРСР в районі 1 - го Занасипу.

Вказані земельні ділянки були передані ГО "Водний клуб "Енергетик" після письмової відмови позивача, що підтверджується наданими до матеріалів справи листами ПАТ "Полтаваобленерго" від 07.05.2012 р. та від грудня 2004 р."

Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, в оскаржуваному рішенні Кременчуцькою міською радою здійснено посилання на ст. 79 Земельного кодексу України та стаття 51 Водного кодексу України, які виключають можливість поновлення договору оренди земельної ділянки з частиною акваторії водосховища комплексного призначення.

Вказане посилання є безпідставним, оскільки ст. 79 Земельного кодексу України передбачає поняття земельної ділянки і не містить обмежень стосовно її передачі в оренду позивачу. Положення ст. 51 Водного кодексу України стосуються порядку використання водних об'єктів, а позивач звертався до відповідача з клопотанням про поновлення договору оренди землі від 30.07.04р., згідно якого позивач орендує земельну ділянку, а не водний об'єкт.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Як роз"яснено в п.2 Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів " №02-5/35 від 26.01.200р., підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов"язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв"язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про визнання недійсним рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання від 25.03.14р., яким Громадській організації "Водний клуб" Енергія" відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення договору оренди землі від 30.07.04 р.

Щодо вимоги позивача про зобов"язання Кременчуцької міської ради повторно розглянути клопотання про поновлення договору оренди від 30.07.2004р. не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Захист порушених майнових прав має відповідати способам, передбаченим чинним законодавсвом. Захист прав на земельні ділянки ( при розгляді цивільних справ) здійснюється згідно ч.3ст.152 ЗК України, а також із застосуванням інших , передбачених ст. 16 ЦК України способів захисту.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 ЗК України, підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України у відповідних правовідносинах ( ч. 3 п. 2.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 11. 05.2011р. ).

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено способи захисту прав на земельні ділянки:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

д) відшкодування заподіяних збитків;

є) застосування інших, передбачених законом способів.

На підставі ст.16 ЦК України додаткові, крім, передбачених ст. 152 ЗК України , способів захисту прав на земельні ділянки є: примусове виконання обов"язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування моральної шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування ( ч.2, п.2.14 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р № 6.

Отже, за даною позовною вимогою позивачем обрано неналежний спосіб захисту права.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33,34, 35, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавської області, 39600; код ЄДРПОУ 04057287) VI скликання від 25.03.2014р., яким Громадській організації "Водний клуб "Енергія" відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення договору оренди землі від 30.07.2004р.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавської області, 39600; код ЄДРПОУ 04057287) на користь Громадської організації "Водний клуб "Енергія" (вул. 60 років Жовтня, 37, оф.34, м. Кременчук, Полтавської області, 39601; код ЄДРПОУ 25785002) 1218,00грн. судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.09.2015р.

Суддя Погрібна С.В.