Ухвала

від 17.12.2010 по справі 7/101-1838

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"17" грудня 2010 р.Справа № 7/101-1838 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

Розглянув матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. Коновальця, 10а/4, м. Тернопіль, 46000.

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, вул. Живова, 37/68, м. Тернопіль, 46000.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_3, м. Тернопіль, пр-т. ОСОБА_4, 96/215, 46000.

За участю представників сторін :

позивача : адвокат ОСОБА_5 ордер № 4985 від 17.12.2010р.

відповідача : підприємець ОСОБА_2, НОМЕР_1 від 24.12.1996р.;

представник ОСОБА_6, довіреність № 173 від 12.01.2010р.;

Суть справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся із позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, про: визнання дійсним договору оренди з правом викупу від 31.08.2001р.; припинення права власності ОСОБА_2 на одну другу частину у спільній власності гаражів легкового автотранспорту, згідно реєстраційного посвідчення від 27.08.2001р. за адресою вул. Микулинецька,8 в м. Тернопіль; визнати право власності на одну другу частину власності гаражів легкового автотранспорту, яка належить ОСОБА_2 за адресою вул. Микулинецька,8 в м. Тернопіль; скасування реєстраційного посвідчення на право власності на одну другу частину гаражів легкового автотранспорту за адресою вул. Микулинецька,8 в м. Тернопіль.

Учасникам судового процесу роз’яснено їх права і обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України.

Представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить визнати за ОСОБА_1 право власності одну другу частину у спільній власності гаражів легкового автотранспорту, за адресою вул. Микулинецька,8 в м. Тернопіль, оскільки ним виконані всі умови договору за правом викупу та повністю проведено оплату. На виконання вимог ухвали суду від 03.12.2010р. подав: рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31.10.2008р., ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 10.02.2009р., Верховного суду України від 27.05.2009р., від 22.07.2009р., 07.10.2009р., оригінал договору оренди майна з правом викупу від 31.08.2001р., розписки (5 шт.), рахунок- фактуру №01 від 31.08.2001р., а також докази звернення до відповідача, щодо нотаріального посвідчення договору оренди.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та заяву про застосування до позовних вимог, заявлених Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 положення Цивільного кодексу України щодо спливу строку позовної давності, в зв'язку з чим просить відмовити в позові.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що наведені в позовній заяві факти не відповідають дійсності, оскільки вона не укладала з позивачем жодного договору про передачу в оренду чи відчуження 1/2 частини гаражів легкового автотранспорту по вул. Микулинецька,8 в м. Тернополі та земельної ділянки, не знала про його існування та не знала його змісту. Також не підписувала жодної розписки в отриманні грошей від ОСОБА_1 і гроші, які вказані в розписках, не отримувала, а про існування договору дізналася в жовтні 2006 року. при розгляді справи №9/230-3578 за позовом СПД ФО ОСОБА_2 до СПД ФО ОСОБА_1 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності. Підписи на договорі та розписках не оспорює, але такі були поставлені нею на чистих аркушах, оскільки вона перебувала відпустці по догляду за дитиною і для полегшення роботи із спільною власністю вона підписала чисті аркуші. Як на докази того, що станом на 31.08.2001 року договору оренди майна з правом викупу(від 31.08.2001р.) не існувало посилається на: пояснення ОСОБА_1 від 10.08.2006 р. відібрані о/у ВДСБЕЗ ТМВ УМВСУ в Тернопільській області лейтенантом міліції ОСОБА_7, рішення Тернопільської міської ради від 25.07.2002 р. №4/4/42 про надання в користування земельних ділянок, договір оренди земельної ділянки від 07.11.2002 р., та угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 07.11.2002 р., (посвідчена 01.04.2004 р.).

Також, вважає такий договір не дійсним оскільки він не містить всіх істотних умов: предмет договору (чітко не визначено яка саме частина приміщення, розташованого за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 8, передається в оренду позивачу); не зазначено розмір земельної ділянки, яка передається ОСОБА_1 (земельна ділянка в тимчасове платне користування за адресою вул. Микулинецька,8 була передана відповідачу для обслуговування викупленої споруди лише 07.11.2010р. і відповідно не могла бути предметом договору оренди від 31.08.2001 р.); не визначена орендна плата, не враховано її індексацію; не узгоджений порядок використання амортизаційних відрахувань; не передбачено відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Крім того, просить суд звернути увагу на те, що :

- договір оренди від 31.08.2001 року, підписаний фізичними особами - громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (п.12.1 Договору), а не суб'єктами підприємницької діяльності, а тому такий договір не породжує правових наслідків для суб'єктів підприємницької діяльності, а в такому випадку не підвідомчий господарському суду;

- зі змісту договору вбачається, що для переходу права власності на орендоване майно має бути вчинена певна дія, а саме складання акту протягом одного місяця з моменту повної сплати орендарем вартості майна, який СПД ФО Кухарук не був представлений;

- ні акт прийому-передачі, ні договір оренди з правом викупу не є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, а отже СПД ФО Кухарук не набув права власності на спірне майно, та не може звертатися до суду з позовом про визнання права власності;

- відповідно до ст. 392 ЦК України право на звернення до суду з позовом про визнання права власності має тільки власник майна, а під час розгляду Господарським судом Тернопільської області справи №14/116-1943(9/230-3578) стало відомо, що 09.04.2009р. позивач відчужив свою Ѕ частку нежитлової будівлі гаражів легкового автотранспорту ОСОБА_3, яка на даний час є його власником, а тому позивач неправомірно звернувся з позовом про визнання права власності;

- позовна заява ФОП ОСОБА_1 не відповідає вимогам п.5 ст.54 ГПК України, оскільки в заяві немає посилання на законодавство, на підставі якого подається позов.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, витребувані судом документи не подала, участі повноваженого представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча про час та дату слухання справи повідомлена належним чином, про, що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, і приймаючи до уваги, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, витребувані судом документи не подала, участі повноваженого представника в судовому засіданні не забезпечила, а також виникла необхідність витребувати у сторін додаткові документи, відкладає розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 27, п. 1, 2, 3 ст. 77, ст. 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

2. Розгляд справи відкласти на 10.01.2011р. на 10:00 год.

3. Зобов'язати сторони подати до засідання:

Позивача: оригінали додатків до договору оренди (інвентарна справа, схема земельної ділянки), забезпечити участь в засіданні ОСОБА_1

Відповідача: висновок експертизи.

Третю особу: відзив на позов, докази права власності на приміщення гаражів.

Копію ухвали направити сторонам, та третій особі.

Участь повноважених представників сторін та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в судовому засіданні обов'язкова.

Суддя М.С. Стадник