Рішення

від 13.02.2007 по справі 2-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем

України

13.02.2007

Справа №2-15/2-2007

За позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю „Фірма „Вербена” (95000, АРК, м. Сімферополь, вул.. Ген.

Васильєва, 29, код ЄДРПОУ 25135635)

До відповідача СПД ОСОБА_1

(АДРЕСА_1;АДРЕСА_2, ід.код НОМЕР_1)

Про стягнення 10119,19 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

представники:

Від позивача -  Рябець С.М., довіреність № 020 від

07.01.2007р. у справі

Від відповідача - не з'явився

         Обставини справи: Товариство з

обмеженою відповідальністю „Фірма „Вербена” звернулося до Господарського суду

АР Крим із позовом до СПД ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором

поставки НОМЕР_2 від 17.09.2004р. в розмірі 10119,19 грн., в тому числі 7000,86

грн.  основного боргу, 2149,11 грн.

пені,  969,22 грн. інфляційних збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

17.09.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вербена” та

СПД ОСОБА_1 був укладений договір поставки НОМЕР_2. Згідно з умовами договору

позивач виконав свої зобов'язання за договором, поставив продукцію загальною

вартістю на 32627,25 грн. Проте, відповідач виконав свої обов'язки за договором

по оплаті поставленої продукції не в повному обсязі, в результаті чого склалася

заборгованість в розмірі 7000,86 грн.

У судовому засіданні представником

позивача надана заява від 08.02.2007р. в порядку статті 22 Господарського

процесуального кодексу України, відповідно якої позивач просить стягнути з

відповідача заборгованість в розмірі 8607,08 грн., в тому числі 7000,86 грн.

основного боргу, 969,22 грн. інфляційних збитків, 637,00 грн. пені.

Вказана заява приймається судом до

розгляду.

Представник відповідача у судове

засідання тричі не з'явився, вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав,

про причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи був

сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією (реєстр поштових

відправлень рекомендованої кореспонденції № від а.с.)

          За такими обставинами суд вважає за

можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75

Господарського процесуального кодексу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, дослідивши

представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

17.09.2004 р. між Товариством з

обмеженою відповідальністю „Фірма „Вербена” (Постачальник) та СПД ОСОБА_1 (Замовник)

був укладений договір поставки НОМЕР_2 

(а.с. 12), погоджений протоколом розбіжностей НОМЕР_3 від 17.09.2004р.

(а.с. 13).

Згідно з пунктом 1.1 вказаного

Договору Постачальник зобов'язаний на умовах, визначених Договором, поставити,

а Замовник прийняти та оплатити продукцію (продукти харчування) відповідно

специфікацій.

Обсяги поставки, ціна одиниці

продукції, загальна вартість зазначаються в накладних. (пункт 1.2 Договору).

Строк дії вказаного договору

встановлений пунктом 8.1 Договору. Так, Договір набирає чинності з моменту його

підписання представниками обох сторін та діє протягом одного року. Договір може

бути розірваний достроково, письмово змінений або доповнений за погодженням

сторін. У разі, якщо жодна зі сторін не заявила про припинення Договору до

спливу терміну його дії, термін дії Договору продовжується автоматично до кінця

поточного календарного року.

Пунктом 3.4 Протоколу розбіжностей,

погодженого сторонами, передбачено, що припускається повернення продукції у

зв'язку з її нереалізацією Замовником на підставі спливу строку придатності або

спливу половини строку придатності.

Відповідно до пункту 4.2 Договору

продукція передається замовнику по дійсному Договору на умовах відстрочення

платежу на 14 календарних днів після реалізації товару Замовником третім

особам. При цьому Замовник зобов'язується надавати Постачальнику звіти по

залишкам товару на своєму складі.

На виконання вимог вказаного

Договору позивачем була здійснена поставка продукції відповідно Договору

загальною вартістю 32627,25 грн.,  про що

свідчать наступні накладні, додані до позовної заяви (а.с. 16-24):

видаткова накладна НОМЕР_4 від

17.09.2004р. на суму 18557,10 грн.

видаткова накладна НОМЕР_5 від

28.09.2004р. на суму 1631,95 грн.

видаткова накладна НОМЕР_6 від

26.10.2004р. на суму 4682,00 грн.

видаткова накладна НОМЕР_7 від

02.12.2004р. на суму 5262,00 грн.

видаткова накладна НОМЕР_8 від

20.12.2004р. на суму 2494,20 грн.

          Пунктом 4.4 поставлена продукція може

бути повернута у випадках її нереалізації Замовником за відсутності претензій

щодо якості продукції, на підставі спливу 

половини строку придатності.

          Так, відповідно до пункту 4.4

Договору відповідач здійснив повернення частини поставленої продукції по

накладних (а.с. 33-35):

          прибуткова накладна НОМЕР_9 від

21.10.2004р. на суму 14555,89 грн.;

          поворотна накладна НОМЕР_10 від

02.02.2005р. на суму 1616,90 грн.;

          поворотна накладна НОМЕР_11 від

11.02.2005р. на суму 90,40 грн.;

Всього на суму 16263,19 грн.

          Відповідачем було частково виконано

зобов'язання за Договором по оплаті поставленої продукції на загальну суму

7735,21 грн., що підтверджується виписками по рахунках (а.с.25-32):

          22.11.2004р. на суму 948,04 грн.

          15.11.2004р. на суму 2201,87 грн.

        08.11.2004р. на суму

953,41 грн.

          01.11.2004р. на суму 373,19 грн.

          25.10.2004р. на суму 857,18 грн.

          18.10.2004р. на суму 1122,67 грн.

          11.10.2004р. на суму 1278,85 грн.

          28.02.2005р. сторонами був складений

акт звіряння взаєморозрахунків між СПД ОСОБА_1 та ТОВ „Фірма „Вербена” за

період з 01.09.2004р. по 28.02.2005р. (а.с. 11) Відповідно вказаного акту борг

СПД ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вербена” за

Договором склав 8628,85 грн.

          12.05.2005р. відповідачем було

оплачено 1628,00 грн. відповідно виписки банку від 12.05.2005р. (а.с. 32).

          ТОВ „Фірма „Вербена” неодноразово

зверталося до відповідача з вимогою погасити заборгованість за поставлену

продукцію за Договором НОМЕР_2 від 17.09.2004р. (а.с.15, 54)

Однак, відповідачем не була

сплачена вартість поставленої продукції в обумовлений термін, чим самим

порушені зобов'язання за договором, що і стало приводом для звернення

Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вербена” з позовом до суду про

стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509

Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна

сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)

певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші

тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника

виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до

умов  договору  та 

вимог  цього  Кодексу, 

інших актів цивільного законодавства, 

а за відсутності таких умов та вимог - 

відповідно до   звичаїв   ділового 

обороту  або  інших 

вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення

міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою

визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,

інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного

кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,

то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу

України передбачено, що одностороння 

відмова  від  зобов'язання 

або одностороння зміна  його  умов 

не допускається,  якщо  інше 

не   встановлено договором або

законом.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського

процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за

договором у розмірі 7000,86 грн.

За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт

невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 7000,86 грн. заборгованості за

договором, через що  позовні вимоги в цій

частині підлягають задоволенню, а вказана сума - стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд

стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у зв'язку з невиконанням

відповідачем своїх зобов'язань за Договором у розмірі 969,22 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного

кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Вказане

положення закріплено й пунктом 6.1 Договору.

Таким чином, вимоги позивача про

стягнення з ДП Керченський судноремонтний ремонт інфляційних витрат у розмірі

969,22 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути

з відповідача пеню за прострочення виконання свого зобов'язання за

Договором  у розмірі 637,00 грн. за

період з 01.03.2005р. по 31.08.2005р.

          Частиною 1 статті 546 Цивільного

кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися

неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з

частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу 

України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується,

якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті

549 Цивільного кодексу  України

розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати

кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що

обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного

зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення

виконання.

Отже, види забезпечення виконання

зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне

виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій

задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань

будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також

створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230

Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються

господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку

учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним

правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання

господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231

Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових

зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою

ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами,

якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України „Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від

22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого

платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.1 Договору сторони

передбачили відповідальність Замовника за прострочення виконання зобо'язання за

Договором із розрахунку подвійної облікової ставки  Національного Банку України за кожен день

прострочення від суми простроченого платежу.

Отже, загальна сума пені за

прострочення виконання зобовязання відповідачем за період з 01.03.2005р. по

31.08.2005р. становить 637,00 грн., підтверджується матеріалами справи та

підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з

відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу

України.

          З урахуванням викладеного, керуючись

статями 33, 49, 75, пунктом 1-1 статті 80, 82-84  Господарського процесуального кодексу

України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з СПД ОСОБА_1

(АДРЕСА_1;АДРЕСА_2, ід.код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_12 КРФ АО „Кредит банк (Україна)

м. Сімферополь, МФО 324913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

„Фірма „Вербена” (95000, АРК, м. Сімферополь, вул.. Ген. Васильєва, 29, код

ЄДРПОУ 25135635, р/р 2600932242001 в КРФ АКБ „Укрсоцбанк”, м. Сімферополь, МФО

324010)  7000,86 грн.

заборгованості,  969,22 грн. інфляційних

витрат, 637,00 грн.  пені, 102,00 грн.

державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

3.          Видати наказ після набуття судовим

рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко

І.А.