Ухвала

від 16.09.2015 по справі 591/166/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2015 р. м.Київ К/800/57214/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Єрьомін А.В.,

секретар судового засідання - Загородня М.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сумського міського об'єднання громадян «Гаражно-будівельний кооператив «Харківський» на постанову Зарічного районного суду м.Суми від 01 вересня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Інтерком» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Сумської міської ради, третя особа - Сумське міське об'єднання громадян «Гаражно-будівельний кооператив «Харківський», про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року Приватне підприємство «Інтерком» та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулись з позовом до Сумської міської ради, третя особа - Сумське міське об'єднання громадян «Гаражно-будівельний кооператив «Харківський», в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення від 26 березня 2003 року №374-МР в частині п.7 щодо передачі Сумському міському об'єднанню громадян «Гаражно-будівельного кооперативу «Харківський» земельної ділянки в АДРЕСА_1.

Постановою Зарічного районного суду м.Суми від 01 вересня 2014 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Сумської міської ради від 26 березня 2003 року №374-МР в частині п.7.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року залишено без задоволення апеляційні скарги Сумської міської ради та Сумського міського об'єднання громадян «Гаражно-будівельний кооператив «Харківський»; постанову Зарічного районного суду м.Суми від 01 вересня 2014 року змінено, доповнено судове рішення наступним: «Скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий Сумському міському об'єднанню громадян «Гаражно-будівельний кооператив «Харківський» 15 січня 2004 року Сумською міською радою, в частині визнання Сумського міського об'єднання громадян «Гаражно-будівельний кооператив «Харківський» власником земельної ділянки, площею 0,0697 га, розташованої в м.Суми по АДРЕСА_1»; в іншій частині постанову Зарічного районного суду м.Суми від 01 вересня 2014 року залишено без змін.

Сумське міське об'єднання громадян «Гаражно-будівельний кооператив «Харківський» вернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 проти касаційної скарги заперечує, просять залишити її без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та представника третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом позовних вимог у справі є оскарження п.7 рішення Сумської міської ради від 26 березня 2003 року №374-МР, відповідно до якого передано у власність земельну ділянку площею 0,0697 га по АДРЕСА_1 автогаражному товариству «Харківський» для гаражного будівництва.

В обґрунтування вимог про скасування вказаного пункту рішення №374-МР позивачі зазначили про порушення їх законних інтересів на земельну ділянку по АДРЕСА_2, в розмірі, необхідному для користування нею в якості прибудинкової території житлового будинку по АДРЕСА_2.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із порушення в результаті прийняття відповідачем оскаржуваного рішення прав позивачів, зокрема ПП «Інтерком», яке, отримавши у власність нерухоме майно відповідно до договору міни від 31 жовтня 2001 року №27/31-10/01, згідно із положеннями ст.30 Земельного кодексу (в редакції 1991 року) отримало право на користування земельною ділянкою в межах, визначених Державним актом на право постійного користування землею від 04 липня 1995 року.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування п.7 рішення Сумської міської ради від 26 березня 2003 року №374-МР, скасував Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий Сумському міському об'єднанню громадян «Гаражно-будівельний кооператив «Харківський» 15 січня 2004 року Сумською міською радою, в частині визнання Сумського міського об'єднання громадян «Гаражно-будівельний кооператив «Харківський» власником земельної ділянки площею 0,0697 га, розташованої в АДРЕСА_1, виданого на підставі п.7 рішення №374-МР.

Розглядаючи та вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили із того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як встановлено ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п.п.1, 7 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За змістом статей 2, 5 Земельного кодексу України міськрада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

У даній справі міська рада, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до ст.5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У спірних відносинах їх учасники не підпорядковані один одному, а суб'єкт владних повноважень - міська рада - владних управлінських функцій не здійснювала.

Отже, спори, предметом яких є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, розгляду за правилами КАС не підлягають. У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Вищенаведена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 11 листопада 2014 року у справі №21-493а14 та від 09 грудня 2014 року у справі №21-308а14.

Крім цього, позивачі звернулися до суду з вимогами про захист своїх цивільних прав, пов'язаних із правом власності та правом користування земельною ділянкою.

Як визначив Верховний Суд України у постанові від 16 грудня 2014 року у справі №21-544а14, спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.

За вказаними обставинами слід дійти висновку, що даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено ч.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Отже, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сумського міського об'єднання громадян «Гаражно-будівельний кооператив «Харківський» задовольнити частково.

Постанову Зарічного районного суду м.Суми від 01 вересня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді