Вирок

від 26.08.2010 по справі 837

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-837/2010 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2010 року СоломВ»янський районний суд м.Києва

в складі:головуючого-судді: ОСОБА_1

при секретарі: СОЛОВІЦЬКОЇ І.М.

з участю прокурора: ШУЛЯКОВОЇ В.Ф.

захисника: ОСОБА_2

потерпілих: ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинувачення: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 (Росія), росіянки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,- в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_5, представляючись на ім'я «Вікторія», з метою незаконного збагачення шляхом зайняття діяльністю, пов'язаною із торгівлею людьми, займалась вербуванням осіб жіночої статі серед мешканок України для надання інтим-послуг особам чоловічої статі, підшукала в червні 2009 року ОСОБА_3, а в середині липня 2009 року ОСОБА_6, яким запропонувала роботу у Туреччині, що полягала у надані інтим-послуг особам чоловічої статі за грошову винагороду при наступних обставинах.

Так, підсудна ОСОБА_5 з метою досягнення домовленості, шляхом безпосереднього запрошення на роботу, 12.06.2009 року зустрілась з ОСОБА_3 і будучи достовірно впевнена в тому, що, остання знаходиться в скрутному матеріальному становищі, почала її переконувати на переліт до Туреччини для працевлаштування у сфері надання інтим-послуг, при цьому, шляхом обману приховала певні відомості, а саме: повідомила потерпілій про те, що надаючи сексуальні послуги чоловікам в Туреччині, остання буде отримувати заробітну платню у розмірі 5000 доларів США в місяць і зможе вільно пересуватися по території країни, що насправді не відповідало дійсності.

Також підсудна ОСОБА_5 з метою повного переконання та досягнення домовленості зі сторони ОСОБА_3, повідомила останній про те, що в стислі строки зможе оформити їй туристичну путівку для виїзду до Туреччини.

З метою забезпечення злочинної діяльності в частині оформлення документів, необхідних для виїзду особам жіночої статі за кордон, підсудна ОСОБА_5 прийшла разом з ОСОБА_3 до приміщення туристичної фірми «Туртесс Тревел», що розташована по вул. Урицького в м. Києві, навпроти розважального центру «Ультрамарин», що розташований по вул.. Урицького в м. Києві, де переконала ОСОБА_3 оформити туристичну путівку для відльоту до Туреччини з метою працевлаштування у сфері надання сексуальних послуг.

Потерпіла ОСОБА_3, якій не було відомо про злочинні наміри підсудної ОСОБА_5, перебуваючи в уразливому стані, пов'язаному із відсутністю роботи та у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, надала свою згоду на поїздку до Туреччина на роботу, яка полягала у надані інтим-послуг особам чоловічої статті, але згодом, обдумавши пропозицію підсудної ОСОБА_5, відмовилась від поїздки до Туреччини, про що повідомила підсудній в ході телефонної розмови через кілька днів.

В подальшому підсудна ОСОБА_5 неодноразово здійснювала телефонні дзвінки, під час яких переконувала ОСОБА_3, на переліт до Туреччини для подальшої роботи в сфері надання сексуальних послуг чоловікам.

Крім цього, підсудна ОСОБА_5 в середині липня 2009 року, зустрілась з ОСОБА_6 біля станції метро «Політехнічний інститут» по пр-ту Перемоги в м. Києві, і будучи достовірно впевнена в тому, що, остання знаходиться в скрутному матеріальному становищі, почала її переконувати на переліт до Туреччини для працевлаштування у сфері надання інтим-послуг, при цьому, шляхом обману приховала певні відомості, а саме: повідомила потерпілій про те, що остання буде отримувати заробітну платню, але конкретну суму не вказала.

Також підсудна ОСОБА_5 з метою повного переконання та досягнення домовленості зі сторони ОСОБА_6, повідомила останній про те, що в стислі строки зможе оформити їй туристичну путівку для виїзду до Туреччини та всі затрати на оформлення туристичної путівки та візи візьме на себе, а ОСОБА_6 в подальшому повинна буде розрахуватись з нею, при цьому сума та порядок розрахунку ними не обговорювався.

З метою забезпечення злочинної діяльності в частині оформлення документів, необхідних для виїзду особам жіночої статі за кордон, підсудна ОСОБА_5 наступного дня, згідно попередньої домовленості зустрілась з ОСОБА_6 біля Центрального залізничного вокзалу в м. Києві і разом з останньою прийшла до приміщення туристичної компанії «Туртесс Тревел», яка розташована навпроти розважального центру «Ультрамарин» що розташований по вул.. Урицького в м. Києві, де переконала ОСОБА_6 на оформлення туристичної путівки для відльоту до Туреччини з метою подальшого працевлаштування.

Потерпіла ОСОБА_6, якій не було відомо про злочинні наміри підсудної ОСОБА_5, перебуваючи в уразливому стані, пов'язаному із скрутним матеріальним становищем, надала свою згоду на поїздку до Туреччина на роботу, яка полягала у надані інтим-послуг особам чоловічої статті.

Отримавши від потерпілої ОСОБА_6 згоду на поїздку до Туреччини для роботи, яка полягала у наданні інтим-послуг особам чоловічої статі, підсудна ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_6, що через декілька днів вона отримає гроші і тоді оформить туристичну путівку.

Але згодом потерпіла ОСОБА_6, обдумавши пропозицію ОСОБА_5, відмовилась від поїздки до Туреччини, про що повідомила підсудній в ході телефонної розмови через кілька днів, але незважаючи на це підсудна ОСОБА_5 неодноразово здійснювала телефонні дзвінки, під час яких переконувала ОСОБА_6 на переліт до Туреччини для подальшої роботи в сфері надання сексуальних послуг чоловікам.

Крім цього, підсудна ОСОБА_5 в середині грудня 2009 року з метою незаконного збагачення шляхом зайняття діяльністю, пов'язаною із торгівлею людьми, займалась вербуванням осіб жіночої статі для надання інтим-послуг особам чоловічої статі, в зв'язку з чим підшукала ОСОБА_4, яку ввела в оману, повідомивши їй, що вона буде виконувати роботу хатньої робітниці у Туреччині, пообіцявши їй заробітну платню у розмірі 1500 доларів США в місяць.

Так, приблизно 12-15 грудня 2009 року, ОСОБА_4, якій не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_5, перебуваючи в уразливому стані, пов'язаному із відсутністю роботи та утриманням малолітнього сина і молодшого брата, а також у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, надала свою згоду останній на поїздку до Республіки Туреччина для роботи хатньою робітницею.

З метою забезпечення своєї злочинної діяльності в частині оформлення документів, необхідних для виїзду особам жіночої статі за кордон, ОСОБА_5 вступила у злочинну змову із невстановленою досудовим слідством особою на ім'я «Наталія» з числа працівників туристичної компанії «Туртесс Тревел», розташованої навпроти розважального центру "Ультрамарин", що розташований по вул. Урицького в м. Києві, яка у стислі

строки здійснила оформлення туристичного ваучера для виїзду ОСОБА_4 до Туреччини.

Отримавши згоду ОСОБА_4, яка вважала, що вона буде виконувати роботу хатньої робітниці, на поїздку до Туреччини, підсудна ОСОБА_5 купила останній авіаквиток сполученням «Київ-Анталія», туристичний ваучер для поїздки в м. Кемер (Туреччина) терміном з 23.12.2009 року по 30.12.2009 року та надала грошові кошти у сумі 640 гривень на зазначену поїздку, тобто забезпечила переміщення ОСОБА_4 через державний кордон України.

Після цього, 23.12.2009 року потерпіла ОСОБА_4, діючи по вказівці підсудної ОСОБА_5, о 06.25 год. з аеропорту «Бориспіль» м. Києва, рейсом сполученням «Київ-Анталія» відлетіла до м. Анталія (Туреччина), тобто перемістилась через державний кордон України, де по прибуттю її зустрів гід туристичної компанії «Туртес Тревел» та відвіз до готелю «Dегіа Dепіz Ноtеl», який розташований в м. Кемер (Туреччина).

Невстановлені досудовим слідством особи на ім'я «Алі» і «Осман», що проживають на території Туреччини, які займаються сутенерством та сексуальною експлуатацією осіб жіночої статі, діючи за попередньою змовою з підсудною ОСОБА_5, яка вжила всі дії для передачі їм переміщеної через державний кордон України ОСОБА_4, 25.12.2009 року під приводом працевлаштування хатньою робітницею, відвезли потерпілу в м. Бодрум (Туреччина), де влаштували її на проживання, утримуючи її у борговій кабалі, а також обмежуючи її свободу пересування та забороняючи телефонувати рідним, примушували її надавати сексуальні послуги чоловікам без застосування засобів контрацепції, при цьому, забирали у неї отримані шляхом зайняття проституцією грошові кошти.

31.12.2009 року потерпіла ОСОБА_4, скориставшись відсутністю нагляду з боку невстановлених досудовим слідством осіб на ім'я «Алі» та «Осман», втекла з квартири, у якій її утримували і автобусом доїхала до м. Анталія (Туреччина), де звернулась до поліції.

14.01.2010 року потерпіла ОСОБА_4 з аеропорту м. Стамбула(Туреччина), куди вона прибула автобусом зі сполученням «Аталія-Стамбул», рейсом сполученням «Стамбул-Київ» відлетіла до м. Києва, де в подальшому звернулась до правоохоронних органів України з заявою щодо скоєння підсудною ОСОБА_5 та невстановленими досудовим слідством особами відносно неї злочину, пов'язаного з торгівлею людьми.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому їй обвинуваченні, передбаченого ст.149 ч.2 КК України, визнала частково та пояснила, що вона в жовтні 2008 року відпочиваючи по туристичній путівці в м. Стамбул (Туреччина) вирішила займатись там проституцією, тобто надавати чоловікам сексуальні послуги за грошову винагороду і з цією метою самостійно підшукувала собі клієнтів, яким в подальшому надавала сексуальні послуги.

В квітні 2009 року, перебуваючи в черговий раз в м. Стамбул (Туреччина) вона познайомилась з чоловіком на ім'я "Сулейман", який запропонував їй підшукувати серед мешканок України дівчат для надання сексуальних послуг чоловікам в борделях Туреччини і за кожну підшукану нею дівчину "Сулейман" сплачуватиме їй гроші в сумі 200 доларів США, на що вона погодилась.

В червні 2009 року їй зателефонувала ОСОБА_3, з якою вона зустрілась неподалік від залізничного вокзалу м. Києва, попередньо домовившись про зустріч в ході телефонної розмови, і в ході розмови вона дізналась про її життя та запропонувала їй роботу в Туреччині, за яку ОСОБА_3 зможе отримувати в місяць 5000 доларів США, яка полягала в екскорт послугах з наданням сексуальних послуг чоловікам. На вказану пропозицію ОСОБА_3 погодилась, однак згодом зателефонувала та повідомила їй, що відмовляється. Вона, коли ОСОБА_3 відмовилась від поїздки до Туреччини, більш їй не телефонувала і не переконувала ОСОБА_3, на переліт до Туреччини для подальшої роботи в сфері надання сексуальних послуг чоловікам.

В липні 2009 року вона зустрічалась з ОСОБА_6, якій також запропонувала високооплачувану роботу в сфері надання сексуальних послуг чоловікам на території Туреччини, при цьому розпитавши останню про її життя та матеріальне становище. ОСОБА_6 на її пропозицію погодилась, однак в подальшому до Туреччини на роботу не поїхала, так як передумала.

Вона, коли ОСОБА_6 відмовилась від поїздки до Туреччини, більш їй не телефонувала і не переконувала ОСОБА_6, на переліт до Туреччини для подальшої роботи в сфері надання сексуальних послуг чоловікам.

В грудні 2009 року вона зустрічалась з ОСОБА_4, якій також запропонувала роботу в Туреччині в сфері надання сексуальних послуг чоловікам, знаючи про її матеріальне становище, а не хатню роботу.

Витрати на оформлення необхідних для виїзду за кордон документів вона взяла на себе. При цьому в одній з туристичних фірм вона оформила туристичний ваучер для виїзду ОСОБА_4 до Туреччини, а в подальшому вислала останній гроші на цю поїздку.

23.12.2009 року по надісланим нею ОСОБА_4 вказівкам остання вилетіла до Туреччини, де її мали зустріти роботодавці, які повинні були безпосередньо забезпечити ОСОБА_4 роботою в сфері надання сексуальних послуг. Що саме відбувалось в Туреччині їй достовірно не відомо.

Незважаючи на те, що підсудна ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, свою вину визнала частково, її вина у зайнятті діяльністі, пов'язаною із торгівлею людьми, доведена доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка на досудовому слідстві (а.с. 83-86 т. 1)та в судовому засіданні пояснила, що 12.06.2009 року їй зателефонувала раніше незнайома ОСОБА_5, яка представилась ОСОБА_2, яка запропонувала їй роботу за кордоном. Під час телефонної розмови вона повідомила ОСОБА_5, що вона знаходиться в скрутному матеріальному становищі і їй потрібна робота. При зустрічі, яка відбулась наступного дня біля кафе "Макдональдз" неподалік від Центрального залізничного вокзалу м. Києва, ОСОБА_5, після того, як вона розповіла про своє життя, запропонувала їй роботу в Туреччині, яка полягала в супроводженні багатих чоловіків та наданні їм послуг сексуального характеру за що вона буде отримувати гроші в сумі 5000 доларів США в місяць. При цьому жодних обмежень щодо пересування по країні та спілкуванні з рідними не буде.

ОСОБА_5 пояснила, що вона особисто займатиметься оформленням всіх необхідних документів. В Туреччині її зустрінуть та поселять. Затрачені ОСОБА_5 кошти на оформлення документів, необхідних для її виїзду за кордон, вона зможе віддати згодом з зароблених нею під час роботи в Туреччині. На пропозицію ОСОБА_5 вона погодилась і разом з ОСОБА_5 прийшли до туристичного агентства, неподалік від залізничного вокзалу, де обрали туристичний тур для поїздки в Туреччину.

Через декілька днів їй зателефонувала ОСОБА_5, якій вона повідомила, що нікуди не поїде, так як передумала. В подальшому підсудна ОСОБА_5 неодноразово їй телефонувала і переконувала її на переліт до Туреччини для подальшої роботи в сфері надання сексуальних послуг чоловікам.

Протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_3 та підсудною ОСОБА_5, в ході якої потерпіла ОСОБА_3 стверджувала, що підсудна ОСОБА_5 запропонувала їй роботу в Туреччині, яка полягала в супроводженні багатих чоловіків та наданні їм послуг сексуального характеру і за це вона буде отримувати гроші в сумі 5 000 доларів США в місяць (а.с. 145-147 т. 1).

Перевіреними в ході розгляду справи показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка на досудовому слідстві стверджувала, що приблизно в липні 2009 року в ході телефонної розмови з підсудною, яка представилась ОСОБА_2, вона попередньо домовилась про зустріч біля станції метро "Політехнічний університет" в м. Києві.

Зустрівшись з підсудною ОСОБА_5, остання розпитувала її про матеріальне становище, де та з ким вона, потерпіла, проживає. Після цього ОСОБА_5 запропонувала їй високооплачувану роботу в Туреччині, яка полягала в наданні послуг сексуального характеру чоловікам за грошову винагороду, при цьому, всі затрати на оформлення поїздки та

працевлаштування вона, підсудна, брала на себе, а вона, потерпіла, потім заробивши гроші, працюючи в Туреччині, розрахується з ОСОБА_5. До Туреччини вона мала полетить по туристичній путівці, яку ОСОБА_5 оформить в найкоротший термін.

На пропозицію ОСОБА_5 вона погодилась і наступного дня разом з нею прийшла до туристичного агентства, що розташований неподалік від Центрального залізничного вокзалу м. Києва, де вони обрали туристичний тур по якому вона мала відлетіти до Туреччини через 3-4 дні.

Згодом, коли підсудна ОСОБА_5 зателефонувала їй, то вона повідомила підсудній, що нікуди не поїде (а.с. 98-99 т. 1).

Показаннями потерпілої ОСОБА_7, яка на досудовому слідстві (а.с. 48-51,56-57 т. 1) та в судовому засіданні пояснила, що в жовтні 2009 року в телефонній розмові з підсудною ОСОБА_5, яка представилась ОСОБА_2, запропонувала їй високооплачувану роботу за кордоном.

Приблизно 12.12.2009 року неподалік від Центрального залізничного вокзалу м. Києва вона зустрілась з підсудною ОСОБА_5, яка пропонувала їй роботу домогосподарки за кордоном, в Туреччині, за заробітну плату в розмірі 1500 доларів США в місяць, при цьому ОСОБА_5 повідомила, що всі затрати пов'язані з оформленням документів необхідних для виїзду за кордон вона візьме на себе.

В зв'язку з складним матеріальним становищем вона погодилась на запропоновану ОСОБА_5 роботу в Туреччині.

Приблизно через тиждень їй зателефонувала ОСОБА_5, яка повідомила що всі документи готові та виліт до Туреччини відбудеться 23.12.2009 року з аеропорту "Бориспіль", а також відправила їй інтернет-адресу, де зазначені були чіткі інструкції її дій після отримання авіаквитка, а також переслала їй гроші в сумі 80 доларів США, які необхідні були для поїздки. Також, ОСОБА_5 повідомила, що коли вона приїздить до готелю в Туреччині, то через декілька днів по неї в готель приїздять роботодавці.

Прилетівши до Туреччини, вона оселилась в одному з готелів м. Кемер, куди 25.12.2009 року до неї прийшов чоловік на ім'я "Алі", який відвіз її в одну з квартир під м. Бодрум до чоловіка на ім'я "Осман". 26.12.2009 року "Алі" та "Осман" повідомили їй, що вона буде надавати сексуальні послуги чоловікам за грошову винагороду, а гроші за надання сексуальних послуг вона отримає, коли буде летіти до України, по закінченню терміну дії візи. Також вони повідомили їй що придбали її у ОСОБА_5 за 5000 доларів США. З 26.12.2009 року її по черзі возили "Алі" та "Осман" для надання чоловікам сексуальних послуг, при цьому вказані послуги сексуального характеру вона надавала без засобів контрацепції.

Через п'ять днів, скориставшись моментом коли "Алі" та "Османа" не було вдома, вона зібрала свої документи та речі і втекла. Автобусом доїхала до м. Анталія (Туреччина), де звернулась до поліції.

14.01.2010 року вона з аеропорту м. Стамбула(Туреччина), куди вона прибула автобусом і з Стамбула літаком відлетіла до м. Києва, де звернулась до міліції з заявою щодо скоєння підсудною ОСОБА_5 та невстановленими досудовим слідством особами відносно неї злочину.

Протоколом очної ставки від 12.04.2010 року між підсудною ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_7, в ході якої остання підтвердила свої покази щодо того, що підсудна ОСОБА_5 продала її у сексуальне рабство при обставинах, що викладені у фабулі вироку(а.с. 142-144 т. 1).

Також вина підсудної ОСОБА_5 підтверджується: протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання від 27.03.2010 року та 29.03.2010 року, згідно яких потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 впізнали ОСОБА_5, як особу, що намагалась відправити її до Туреччини для роботи в сфері надання сексуальних послуг чоловікам (а.с. 87, 100 т. 1); протоколом виїмки від 08.04.2010 року та постановою від 19.05.2010 року про визнання та прилучення до матеріалів кримінальної справи речових доказів документів та речей, які були вилучені в ОСОБА_7, а саме: документів про отримання потерпілою грошового переказу на своє ім'я

від підсудної ОСОБА_5 та перетинання нею 23.12.2009 року державного кордону України ( а.с. 59, 71 т. 1) та іншими матеріалами справи.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає їх допустимими і достовірними, а підсудну ОСОБА_5 винною в тому, що вона своїми умисними діями, які виразилися у торгівлі людьми або здійсненні незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербуванні, переміщенні, передачі людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану особи, повторно, за попередньою змовою групою осіб, від яких потерпіла була у матеріальній залежності, а тому її дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 149 КК України.

Доводи підсудної ОСОБА_5 про те, що вона не продавала потерпілу ОСОБА_7 в сексуальне рабство, а також і те, що вона, коли ОСОБА_6 та ОСОБА_3 відмовились від поїздки до Туреччини, більш їм не телефонувала і не переконувала їх на переліт до Туреччини для подальшої роботи в сфері надання сексуальних послуг чоловікам, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються доказами, які досліджені в даному вироку, визнані судом допустимими і достовірними, оскільки у суду не має підстав ставити їх під сумнів, а тому позицію підсудної в судовому засіданні суд розцінює як бажання уникнути від покарання за скоєне.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_5 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочинів, її особу: раніше не судима, має на утриманні неповнолітню дитину, яка проживає з її батьками, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання підсудної ОСОБА_5, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудної ОСОБА_5, вчинений нею злочин віднесений до особливо тяжких злочинів згідно ст. 12 КК України, суд вважає за необхідне визначити їй міру покарання у виді позбавлення волі і таке покарання є необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати винною ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 149 КК України і призначити їй покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, с конфіскацією майна, що є її особистою власністю, відраховуючи строк відбування покарання з 12.04.2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком чинності залишити без змін: утримання під вартою у СІЗО № 13 державного Департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Речові докази: повідомлення про одержання переказу фізичними особами Столичне відділення ПАТКБ «Правекс-Банк»; квитанція № 50 про здійснення валютно-обмінної операції; туристична путівка-ваучер № 024197 на ім'я потерпілої ОСОБА_7; авіаквиток ТОВ «Туртесс-Тревел» від 23.12.2009 на рейс Київ-Анталія (Туреччина); договір страхової компанії «Еталон» № 00837-3329501 до авіаквитка; сім-карта мобільного оператора (Туреччина) «НАZІТ КАRТ» №0908030667428 зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженою в той же строк з моменту отримання нею копії вироку.

Суддя: