Рішення

від 27.08.2010 по справі 19/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.10 Справа№ 19/112

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: ФОП ОСОБА_1, м.Трускавець, Львівської обл.;

до відповідача:Приватного підприємства В«Прикарпаття-1В» , м.Трускавець, Львівської обл.;

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: ТзОВ В«ПанацеяВ» , м.Трускавець Львівської обл.;

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_2, м.Трускавець, Львівської обл.;

про: стягнення заборгованості в сумі 305016,66грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

Позивача: ОСОБА_3-предст. (дов. №22 від 13.07.2010р.);

Відповідача: ОСОБА_4- предст.(дов. від 15.07.2010р.);

Третьої особи-1: ОСОБА_4- предст.(дов. від 15.07.2010р.);

Третьої особи-2: ОСОБА_5- предст.(дов. 20.05.2008.);

Представникам сторін і третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, які взяли участь у справі, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22,27 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представники сторін і третіх осіб відмовились.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ФОП ОСОБА_1, м. Трускавець, Львівської обл. до відповідача ПП В«Прикарпаття-1В» , м.Трускавець, Львівської обл. за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ В«ПанацеяВ» , м.Трускавець, Львівської обл., ОСОБА_2, м. Трускавець, Львівської обл. про стягнення 305016,66грн., з яких: 252000,00грн. основного боргу, 11184,66грн. - 3% річних, 41832,00грн. інфляційних втрат.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, ухвалою від 05.07.2010р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити розгляд справи на 28.07.2010р. Цією ж ухвалою суд зобов'язав сторони і третю особу долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

В судовому засіданні 28.07.2010р. позивач позовні вимоги підтримав, відповідач позовні вимоги визнав, представник третьої особи давав пояснення по суті спору. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.07.2010р. в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 18.08.2010р.

В судовому засіданні 18.08.2010р. позивач позовні вимоги підтримав, відповідач позовні вимоги визнав, представник третьої особи давав пояснення по суті спору. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.08.2010р. в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 26.08.2010р., прийнято заяву про залучення ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (заява вх. № канц. 14253 від 20.07.2010р.).

В судовому засіданні 26.08.2010р. позивач позовні вимоги підтримав, відповідач позовні вимоги визнав, представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 позовні вимоги визнав, представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 позовні вимоги заперечив. В порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено перерву до 27.08.2010 р.

Відповідно до ст.85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 27.08.2010р.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, дослідивши подані докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

20.11.2008р. між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (надалі - позивач) та ТзОВ В«ПанацеяВ» (надалі -Третя особа) укладено договір купівлі -продажу з відстроченням платежу (надалі - Договір).

Згідно із п. 1 вказаного Договору Позивач зобов'язувався передати Третій особі у власність будівельні матеріали в асортименті, кількості та за цінами, що вказані в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, на загальну суму 252000,0грн., а Відповідач зобов'язувався прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

Сторони домовилися, що Третя особа розраховується з Позивачем в термін до 31.12.2008р. (п. 3 Договору).

Згідно із накладною від 20.11.2008р. №6 Позивач передав, а Третя особа прийняла будівельні матеріали на зальну суму 252000,0грн.

Ч. 1 та ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В порушення вказаних вище умов Договору та вимог чинного законодавства України, Третя особа не розрахувалася за передані їй будівельні матеріали.

24.12.2008р. зборами засновників ПП В«Прикарпаття-1В» (протокол №1 додається) було вирішено створити шляхом виділу із ТзОВ В«ПанацеяВ» утворено ПП В«Прикарпаття-1В» (надалі - Відповідач), якому за розподільчим балансом від 05.06.2009р. та ОСОБА_4 приймання -передачі сукупних валових активів, що виділені з ТзОВ В«ПанацеяВ» та передаються ПП В«Прикарпаття-1В» від 09.06.2009р. передано і кредиторську заборгованість перед Позивачем за договором купівлі -продажу від 06.02.2007р.

Таким чином, станом на день подання позову розмір основного боргу Відповідача за Договором становить 252000,00грн.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 11184,66грн. та інфляційні втрати у сумі 41832,00грн.

Підсумовуючи вищенаведене. на думку позивача, сума боргу відповідача перед позивачем становить 305016,66грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні судом встановлено, що умови Договору відповідачем виконані не повністю, однак, позивачем не подано доказів можливості застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання в частині сплати 3 % річних та інфляційних втрат за період з дня виникнення заборгованості до дня передачі відповідачу від ТзОВ В«Панацея (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1) за розподільчим балансом від 05.06.2009р. та ОСОБА_4 приймання -передачі сукупних валових активів, що виділені з ТзОВ В«ПанацеяВ» та передаються ПП В«Прикарпаття- 1В» від 09.06.2009р., кредиторської заборгованості перед Позивачем за договором купівлі -продажу від 06.02.2007р., оскільки відповідачу була передана лише сума основного боргу. Таким чином, відповідальність до Відповідача за порушення грошового зобов'язання в порядку ст.625 ЦК України може бути застосована лише з моменту приймання ним кредиторської заборгованості ТзОВ В«ПанацеяВ» за договором купівлі -продажу від 06.02.2007р., тобто з 09.06.2009р.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач визнає позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов ФОП ОСОБА_1 (м. Трускавець Львівської обл.) до ПП В«Прикарпаття-1В» (м. Трускавець Львівської обл.) є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства В«Прикарпаття-1В» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, бульвар Торосевича,6, код ЄДРПОУ 36518190) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Грушевського,14, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 252000,00грн. основного боргу, а також 23688,00грн.- інфляційних втрат за період з червня 2009 року до травня 2010 року включно та 7870,68грн.- 3% річних за період з 9 червня 2009 року до 24 червня 2010 року включно.

3. Стягнути з Приватного підприємства В«Прикарпаття-1В» (82200, Львівська обл., м.Трускавець, бульвар Торосевича,6, код ЄДРПОУ 36518190) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Грушевського,14, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати пропорційно до суми задоволених позовних вимог 2835,59грн.- державного мита та 219,39грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.