Ухвала

від 06.03.2012 по справі 15/354

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

06.03.12 Справа№ 15/354

Господарський суд Львівської області у складі:

судді Костів Т.С.

при секретарі Зошій М.Р.

за участю представників сторін:

заявника (відповідача) -ОСОБА_1

позивача -ОСОБА_2

розглянув матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю В«Ресторан В«БеркутВ» , м. Львів

про визнання наказу господарського суду Львівської області, виданого 04.02.2008 р. у справі №15/354 таким, що не підлягає виконанню

по справі №15/354

за позовом приватного підприємства В«Полюс-ПартнерВ» , м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю В«Ресторан В«БеркутВ» , м. Львів

про стягнення 324300 грн.

Суть справи: товариство з обмеженою відповідальністю В«Ресторан В«БеркутВ» , м.Львів звернулось із заявою про визнання наказу господарського суду Львівської області, виданого 04.02.2008 р. у справі №15/354 таким, що не підлягає виконанню по справі №15/354 за позовом приватного підприємства В«Полюс-ПартнерВ» , м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю В«Ресторан В«БеркутВ» , м. Львів про стягнення 324300 грн..

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.02.2012 р. прийнято заяву і призначено її до розгляду на 16.02.2012 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 16.02.2012 р.. В судовому засіданні 01.03.2012 р. оголошено перерву, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

В судових засіданнях заявник вимоги заяви підтримав із зазначених у ній мотивів. Ствердив, зокрема, що відповідно до наказу господарського суду Львівської області, виданого 04.02.2008 р. у справі №15/354, із заявника належить стягнути 324300 грн. боргу, 3243,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Однак, цей обов'язок був виконаний заявником шляхом подання стягувачу заяви від 03.02.2012 р. про зарахування зустрічних взаємних вимог, що виникли на підставі договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. між сторонами та додаткової угоди від 25.04.2004 р. до вказаного договору уступки вимоги. Просив заяву задоволити.

Представник стягувача заяву заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Визнавши факт укладення договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р. між сторонами, ствердив, що додаткова угода від 25.04.2004 р. до цього договору, яка містить посилання на зустрічний грошовий обов'язок позивача, позивачем не підписувалась. Факт підробки додаткової угоди був встановлений ухвалою господарського суду Львівської області від 27.12.2011 р. у справі №5015/4166/11 (27/162) про банкрутство між тими ж сторонами та підтверджується висновком спеціаліста №6/329 від 29.11.2011 р. Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України у Львівській області. У зв'язку із наведеним вважає відсутнім своє зустрічне грошове зобов'язання. Просить у задоволенні заяви відмовити.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.01.2008 р. у справі №15/354 за позовом приватного підприємства В«Полюс-ПартнерВ» до товариства з обмеженою відповідальністю В«Ресторан В«БеркутВ» про стягнення 324300,00грн. позов задоволено частково, вирішено стягнути з ТзОВ В«Ресторан В«БеркутВ» на користь приватного підприємства В«Полюс-ПартнерВ» 324300,00 грн. боргу, 3243,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення набрало законної сили. На його виконання господарським судом Львівської області 04.02.2008 р. видано наказ №15/354 В«Про примусове виконання рішенняВ» .

Доказів виконання наказу господарського суду сторонами надано не було.

Заявник посилається на припинення його зобов'язання по зазначеному наказу господарського суду у зв'язку із скеруванням позивачу (стягувачу) заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.02.2012 р., мотивованої тим, що 25.03.2004 р. між ТзОВ В«Ресторан В«БеркутВ» (цедент) та ПП В«Полюс-ПартнерВ» (цесіонарій) був укладений договір уступки права вимоги, за яким цедент уступив цесіонарію право вимоги до ВАТ В«Універмаг В«ЛьвівВ» на суму 1005536 грн., а 25.04.2004 р. між тими ж сторонами укладено додаткову угоду до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р., якою сторони доповнили договір уступки права вимоги пунктами 1.1., 1.2., згідно із якими за відступлення права вимоги цесіонарій зобов'язується сплатити цеденту 500000 грн. не пізніше 31.12.2010 р..

З матеріалів справи вбачається та позивачем не заперечується факт укладення між сторонами договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р., який не передбачав обов'язку ПП В«Полюс-ПартнерВ» сплачувати кошти на користь ТзОВ В«Ресторан В«БеркутВ» . Водночас, позивач заперечує факт укладення між сторонами додаткової угоди від 25.04.2004 р. до договору уступки права вимоги від 25.03.2004 р., а відтак, і існування у нього грошового зобов'язання перед ТзОВ В«Ресторан В«БеркутВ» .

Як вбачається з матеріалів справи, додатковій угоді від 25.04.2004 р. вже надавалась оцінка судовими інстанціями. Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.12.2011 р. у справі №5015/4166/11 (27/162) про банкрутство між тими ж сторонами, було відмовлено у задоволенні заяви ТзОВ В«Ресторан В«БеркутВ» про припинення провадження у справі, поданої з тих самих мотивів. При цьому, судом не було взято до уваги зазначену додатку угоду, оскільки спеціаліст науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України у Львівській області у висновку №6/329 від 29.11.2011 р. встановив, що відтиск печатки ПП В«Полюс-ПартнерВ» в цій додатковій угоді нанесений не печаткою ПП В«Полюс-ПартнерВ» , а ТзОВ В«Ресторан В«БеркутВ» не довів у встановленому порядку дійсність такої угоди.

Такі ж висновки підтверджуються й іншими матеріалами справи. Так, висновком №6/329 від 29.11.2011 р. Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України у Львівській області встановлено неможливість підтвердити підписання додаткової угоди від імені ПП В«Полюс-ПартнерВ» ОСОБА_3 та констатовано факт проставлення відтиску печатки ПП В«Полюс-ПартнерВ» на додатковій угоді не печаткою ПП В«Полюс-ПартнерВ» .

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Враховуючи наведене, факт укладення між сторонами додаткової угоди, з якої б випливало зустрічне грошове зобов'язання позивача перед боржником, на зарахування якого посилається боржник, не доведений суду у встановленому порядку належними доказами.

Згідно із ч. ч. 2, 3, 4 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Виходячи з вищенаведеного, відсутність встановленого наказом суду обов'язку заявника перед позивачем не була доведена у встановленому порядку належними доказами.

Керуючись ст.ст. 33, 41, 42, 43, 49, 86, 117 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду Львівської області, виданого 04.02.2008 р. у справі №15/354, - відмовити повністю.

Суддя Костів Т.С.