Постанова

від 18.10.2011 по справі 5015/3296/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

18.10.11 Справа № 5015/3296/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С. М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання М. Мельник

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 -представник

від відповідача (апелянта) -не з'явився

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства «Торгова компанія «Нова хвиля»», м. Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 05.07.2011 р.

у справі № 5015/3296/11

за позовом ТОВ «Торгова компанія «Люммакс»», с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область.

до відповідача ПП «Торгова компанія «Нова хвиля»», м. Львів

про стягнення 78 690,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 05.07.2011 р. у справі № 5015/3296/11 частково задоволено позов ТОВ Торгова компанія «Люммакс», с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, з ПП Торгової компанії «Нова хвиля», м. Львів стягнуто на користь позивача 63 601, 74 грн. основного боргу, 2 748, 52 грн. 3 % річних, 6 414, 07 грн. інфляційних втрат, 727, 64 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 218, 20 грн. -витрат по сплаті послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, отримавши товар від позивача, здійснив його оплату частково, в результаті чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, на суму якої нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати, а апеляційну скаргу задоволити, посилаючись на те, що судом не враховано розділ 9 укладеного між сторонами договору поставки від 07.09.2009 р., оскільки внаслідок впливу світової економічної кризи обсяги реалізації товару, що був предметом договору поставки, суттєво скоротилися. На думку відповідача, мала місце ситуація форс-мажору, описана в розділі 9 договору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Львівської області без змін, апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що відповідно до п. 9.2 договору, сторона, що вважає себе нездатною в силу непереборної сили виконати зобов'язання за цим договором, повинна протягом 3-х календарних днів інформувати про це письмово іншу сторону, однак, відповідач не проінформував про наявність форс-мажорних обставин та не надав відповідних документів в їх підтвердження.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід частково скасувати, а апеляційну скаргу задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.09.2009 р. між ТОВ Торгова компанія «Люммакс»(постачальник) та приватним підприємством Торгова компанія «Нова хвиля»(покупець) укладено договір поставки № 06-ЛМ-090907/5, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у встановлений термін у власність покупця компактні люмінесцентні лампи (продукція), а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її в порядку і на умовах, передбачених у даному договорі.

Згідно п. 2.1 договору поставки № 06-ЛМ-090907/5 від 07.09.2009 р., якість продукції, що поставляється, повинна відповідати вимогам стандартів і технічних умов, що діють на підприємстві-виробникові і які зазначені у специфікації поставки (додаток 1 до договору), а також підтверджуватися сертифікатом відповідності.

За умовами п. 4.2 вказаного договору, ціна відповідної партії продукції визначається на основі специфікації, письмової заявки покупця і видаткових накладних на продукцію, що підтверджують кількість фактично прийнятої покупцем продукції, поставленої постачальником згідно за даним договором.

Відповідно до п. 5.1 договору, оплата продукції за даним договором здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту прийняття покупцем кожної окремої заявленої партії продукції та підписання відповідних товаросупровідних документів (видаткова накладна).

Згідно п. 8.3 договору поставки, у випадку порушення термінів платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України від суми неоплаченої продукції за кожний день прострочення платежу.

На виконання умов договору ТзОВ Торгова компанія «Люммакс»поставлено приватному підприємству Торговій компанії «Нова хвиля»за період 29.01.2010 р. по 29.04.2010 р. товар (продукцію) на загальну суму 79 865, 40 грн. , що підтверджується поданими суду видатковими накладними, а саме: № 154 від 29.01.2010 р. на суму 29 047, 80 грн., № 234 від 10.02.2010 р. на суму 28 688, 40 грн., № 366 від 28.02.2010 р. на суму 15 076, 80 грн. та № 755 від 29.04.2010 р. на суму 7 052, 40 грн. Вказані видаткові накладні підписані двома сторонами, скріплені їх печатками та додані до матеріалів справи (а. с. 20 - 21, 28 - 31).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару (продукції) виконав частково, сплативши позивачу суму 11 163 грн. , про що свідчать банківські виписки, зокрема: 22.10.2010 р. - 3 000 грн., 30.12.2010 р. - 1 010 грн., 19.01.2011 р. - 1 001 грн., 27.01.2011 р. - 1 001 грн., 03.02.2011 р. - 1 001 грн., 15.02.2011 р. - 550 грн., 28.02.2011 р. - 600 грн., 18.03.2011 р. - 500 грн., 31.03.2011 р. - 500 грн., 11.04.2011 р. - 500 грн., 05.05.2011 р. - 500 грн., 13.05.2011 р. - 500 грн., 08.06.2011 р. - 500 грн. (а. с. 22 - 27).

Окрім цього, відповідачем здійснено часткове повернення отриманого товару (продукції) на суму 5 100, 66 грн. , що підтверджується видатковими накладними: № ВП-0000040 від 16.09.2011 р. на суму 80, 64 грн.; № ВП-0000052 від 21.10.2010 р. на суму 165, 30 грн.; № ВП-0000056 від 21.10.2010 р. на суму 1 911, 96 грн.; № ВП-0000012 від 08.04.2011 р. на суму 339, 96 грн.; № ВП-0000008 від 08.04.2011 р. на суму 438, 90 грн.; № ВП-0000007 від 08.04.2011 р. на суму 713, 04 грн.; № ВП-0000009 від 08.04.2011 р. на суму 1 450, 86 грн. (а. с. 28 - 31).

Відтак, неоплаченою залишилась продукція на суму 63 601, 74 грн. (79 865, 40 - 11 163 - 5 100, 66). Отже, заборгованість відповідача за поставлений йому позивачем товар (продукцію), враховуючи наявні у матеріалах справи документи, становить 63 601, 74 грн. Така ж сума визначена позивачем в заяві про уточнення (зменшення) позовних вимог (а. с. 43).

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач заборгованість в сумі 63 601, 74 грн. не заперечив, доказів оплати заборгованості не представив, а отже, позовні вимоги в цій частині судом першої інстанції задоволені обґрунтовано та правомірно.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст. 612 ЦК України).

За прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем на підставі п. 8.3 договору поставки № 06-ЛМ-090907/5 від 07.09.2009 р. нараховано за період з 07.12.2010 р. по 07.06.2011 р. пеню в сумі 5 384, 16грн. , в розмірі подвійної облікової ставки НБ України, і на підставі ст. 625 ЦК України втрати від інфляції в сумі 6 448, 92 грн. та 3 % річних в сумі 2 755, 67 грн.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором. Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в 1 рік.

Під час апеляційного розгляду спору позивачем на вимогу суду подано уточнений розрахунок, за даними якого сума пені становить 3 793, 46 грн. , і розмір інфляційних втрат та 3 5 річних залишились незмінними. При цьому, колегія суддів зазначає, що даний розрахунок відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, а також п. 5.1 договору.

Отже, враховуючи наведене, апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції щодо відмови у нарахуванні пені з підстав пропуску строку позовної давності, оскільки таку слід було нараховувати після спливу 30 календарних днів з моменту прийняття покупцем кожної окремої партії продукції по кожній окремій накладній (п. 5.1 договору).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Вимоги в частині стягнення втрат від інфляції та 3 % річних правомірно задоволені частково судом першої інстанції, з огляду на наступне.

Умовами договору поставки № 06-ЛМ-090907/5 від 07.09.2009 р. встановлено, що оплата продукції за даним договором здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту прийняття покупцем кожної окремої заявленої партії продукції та підписання відповідних товаросупровідних документів (видаткова накладна).

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Як вбачається із розрахунку нарахувань, який міститься у матеріалах справи, позивачем при обчислені втрат від інфляції та 3 % річних невірно визначено початок перебігу строку виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим при здійсненні розрахунків допущені арифметичні помилки, внаслідок чого інфляційні втрати та 3 % річних, після проведеного перерахунку по кожній поставці товару із врахуванням строків оплати встановлених договором, підлягають стягненню в сумах 6 414, 07 грн. та 2 748, 52 грн. відповідно, в решті частини втрат від інфляції в сумі 34, 85 грн. та 3 % річних в сумі 7, 15 грн. суд першої інстанції підставно відмовив.

Щодо заперечень апелянта про негативні наслідки світової фінансово-економічної кризи, то суд не бере їх до уваги, оскільки фінансова криза є загальноекономічним фактором, який вплинув на всіх суб'єктів господарювання рівномірно, та, відповідно, не є підставою для невиконання своїх обов'язків за договором чи звільнення від відповідальності.

Крім цього, відповідно до п. 9.2 договору поставки, сторона, що вважає себе нездатною в силу обставин непереборної сили виконати зобов'язання за цим договором, повинна протягом 3-х календарних днів інформувати про це письмово іншу сторону. Інформація повинна містити дані про характер обставин, а також про можливості, оцінку їхнього впливу на виконання стороною своїх зобов'язань за договором і термін їхнього виконання. Настання і терміни дії форс-мажорних обставин підтверджуються довідкою торгово-промислової палати.

Проте, із матеріалів справи не вбачається, що відповідач інформував позивача про наявність форс-мажорних обставин та не надав відповідних документів в їх підтвердження.

Крім цього, на підставі п. 10 ч. 2 ст. 105 ГПК України, а також враховуючи зарахування витрат, які підлягають стягненню з позивача, апеляційний господарський суд проводить новий розподіл судових витрат у зв'язку із скасуванням рішення, в результаті якого з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 665, 93 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 202, 11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин справи та з невірним застосуванням норм чинного законодавства, а тому підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Торгова компанія «Нова хвиля»», м. Львів задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 05.07.2011 р. у справі № 5015/3296/11 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені. В цій частині прийняти нове рішення.

Позов ТОВ «Торгова компанія «Люммакс»», с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область до приватного підприємства «Торгова компанія «Нова хвиля»», м. Львів про стягнення пені задоволити.

Стягнути з приватного підприємства «Торгова компанія «Нова хвиля»», м. Львів на користь ТОВ «Торгова компанія «Люммакс»», с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область 3 791, 46 грн. пені.

Стягнути з ПП Торгової компанії «Нова хвиля»на користь ТОВ Торгової компанії «Люммакс»665, 93 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 202, 11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті рішення залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Желік М. Б.

Повний текст постанови виготовлений 24.10.2011 р.