Постанова

від 06.12.2011 по справі 5015/3369/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.11 Справа № 5015/3369/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С. М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 -представник

від відповідача (апелянта) -ОСОБА_3 -представник

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_4 підприємства «Бетон Захід»ТОВ «ТКС Бетон», м. Львів № 102/726 від 30.09.2011 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2011 р. (суддя Ділай У. І.)

у справі № 5015/3369/11

за позовом ТОВ Компанії «Лідер-М», м. Львів

до відповідача ОСОБА_4 підприємства «Бетон Захід»ТОВ «ТКС Бетон», м. Львів

про стягнення 37 979, 90 грн. (35 462, 73 грн. згідно уточнених позовних вимог)

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 15.09.2011 р. у справі № 5015/3369/11 задоволено позов ТОВ Компанії «Лідер-М», м. Львів в розмірі уточнених позовних вимог, з ОСОБА_4 підприємства «Бетон Захід»ТОВ «ТКС Бетон», м. Львів на користь позивача стягнено 35 462, 73 грн., в тому числі 34 263, 92 грн. основного боргу, 633, 50 грн. пені, 442 грн. інфляційних втрат та 122, 63 грн. 3 % річних, а також 354, 63 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що надані позивачем послуги з розміщення та експонування реклами відповідач оплатив частково, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, на суму якої нараховані пеня, інфляційні втрати та 3 % річних.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що акт здачі-приймання від 28.04.2011 р. складений сторонами лише за 1-ий місяць експонування постерів, в той час як послуги повинні були надаватись позивачем протягом 3 місяців. Актів приймання-передачі виконаних робіт за період з 01.05 по 31.05 та з 01.06 по 30.06 позивач відповідачеві не надав, доказів направлення відповідачеві не надав. На думку апелянта, суд не дослідив зміст зазначеного акту, який містить відомості щодо надання послуг лише станом на 28.04.2011 р. на суму 22 440, 08 грн., в той час як відповідно до договору позивач повинен був надати відповідачеві послуги на загальну суму 61 704 грн. Крім цього, під час винесення рішення суд першої інстанції не врахував, що з 25.05.2011 р. договір був розірваний відповідачем в односторонньому порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Львівської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що позивач у своєму листі № 001 від 25.05.2011 р. повідомив, що договір № 1 про надання послуг від 21.03.2011 р. буде розірваний після повного виконання відповідачем зобов'язань по договору та сплати визначеного п.п. 5.1, 5.3, 5.4 договору штрафу у розмірі 10 % від суми місячних орендних платежів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід частково скасувати, а апеляційну скаргу задоволити частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 21.03.2011 р. між ДП «Бетон Захід»ТОВ «ТКС Бетон»(замовник) та ТОВ Компанією «Лідер-М»(виконавець) укладено договір № 1 про надання послуг по експонуванню рекламних постерів, згідно п.п. 1.1, 1.3, 1.4 якого предметом даного договору є відносини сторін щодо розміщення та експонування виконавцем рекламних постерів замовника на спеціальних конструкціях - щитах, в терміни, визначені даним договором, та прийняття замовником наданих послуг по розміщенню та експонуванню рекламних постерів, оплати їх вартості в порядку та на умовах, визначених даним договором та додатками до нього. Розміщені рекламні постери експонуються виконавцем на щитах у період з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р. Рекламні постери, що експонуються за цим договором, виготовляються виконавцем за макетом замовника.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання договірних зобов'язань позивачем було виготовлено та розміщено рекламні постери відповідача на загальну суму 61 704 грн., з яких 58 896 грн. вартість послуг по оренді рекламних постерів, 2 808 грн. вартість виготовлення рекламних постерів, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (експонування рекламних постерів) від 28.04.2011 р. із печатками та підписами повноважних представників сторін, фотозвіти про експонування рекламних постерів, а також гарантійні листи ДП «Бетон Захід»ТзОВ «ТКС Бетон»про оплату вартості наданих послуг.

Відповідно до п.п. 3.1 - 3.4 договору, за виготовлення рекламних постерів на щитах замовник (відповідач) сплачу виконавцю 100 % суми вартості постерів, вказаної у п. 3.1 протягом 7 днів з моменту підписання цього договору, але не пізніше 28.03.2011 р. За перший місяць експонування постерів відповідач сплачує на користь виконавця орендні платежі до 28.03.2011 р., а в подальшому оплата здійснюється щомісяця не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю оренди. Загальна сума договору становить 58 896 грн.

Судом першої інстанції встановлено (з врахуванням заяви від 15.07.2011 р. про зменшення позовних вимог) надані послуги відповідач оплатив частково, а саме в сумі 27 440, 08 грн. Листами від 05.04.2011 р., 10.05.2011 р. відповідач визнав наявність заборгованості та гарантував здійснити оплату у повному розмірі до 15.04.2011 р. та до 16.05.2011 р., однак цього і не зробив.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи банківських виписок, за експонування рекламних постерів 15.04.2011 р. відповідачем сплачено 22 440, 08 грн., 20.06.2011 р. - 5 000 грн., всього - 27 440, 08 грн.

Таким чином, на момент розгляду спору в порядку апеляційного провадження сума боргу ДП «Бетон Захід»ТОВ «ТКС Бетон»перед позивачем становить 34 263, 92 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, позивач нарахував відповідачу 442, 68 грн. інфляційних втрат та 122, 63 грн. 3 % річних за період з травня по червень 2011 року (а. с. 49).

Крім цього, за прострочення оплати товару позивач на підставі п. 5.1 договору нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБ України за кожний день прострочення в розмірі 633, 50 грн.

Відповідно до п.п. 3.3.1, 3.3.3 договору, за виготовлення рекламних постерів на щитах замовник (відповідач) сплачу виконавцю 100 % суми вартості постерів. В подальшому замовник сплачує виконавцеві орендні платежі щомісячно не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю оренди.

Тобто, з огляду на зазначені положення договору, виконавець повинен був приступити до виконання своїх зобов'язань після отримання попередньої оплати. Проте, не отримавши від замовника передбачену договором оплату, він виконав свої обов'язки за договором на власний ризик, а отже нарахування пені на суму несплаченої попередньої оплати є безпідставним.

Також представник апелянта вважає, що з 24.05.2011 р. договір № 1 про надання послуг по експонуванню рекламних постерів від 21.03.2011 р. розірваний.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було направлено на адресу позивача лист № 525/39 від 24.05.2011 р., в якому ДП «Бетон-Захід»просило позивача припинити дію договору з 24.05.2011 р. у зв'язку з істотною зміною обставин. Разом із листом, відповідач направив на адресу позивача для підписання 2 примірника додаткової угоди про припинення дії договору № 1 від 21.03.2011 р.

У відповідь на вищевказаний лист позивач листом № 001 від 25.05.2011 р. повідомив, що договір № 1 про надання послуг по експонуванню рекламних постерів від 21.03.2011 р. буде розірвано після повного виконання відповідачем зобов'язань по договору. Окрім того, позивач вказав на обов'язок відповідача сплатити визначений п.п. 5.1, 5.3, 5.4 договору штраф у розмірі 10 % від суми місячних орендних платежів.

На сплату заборгованості станом на 25.05.2011 р. та штрафу позивачем виставлено відповідачу рахунок № 0002 від 25.05.2011 р. на суму 22 243, 86 грн., з яких 16 360, 50 грн. плати за експонування постерів, 540 грн. вартість постерів, 1 636, 05 грн. штрафу, 3 707, 31 грн. ПДВ. Так, позивач надав відповідачу згоду на розірвання договору лише за умови сплати останнім заборгованості за надані послуги та штрафу.

Проте, виставленого рахунку відповідач не оплатив.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно п.п. 4.3, 4.4 договору, одностороння відмова від договору не допускається. Сторони можуть достроково припинити дію цього договору у випадках, передбачених чинних законодавством України.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом..

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

У п. 4.2 передбачено можливість розірвання договору за взаємною письмовою згодою сторін.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

П. 4.1 договору визначено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору.

Враховуючи, що одностороння відмова від договору не допускається, а сторони можуть достроково припинити дію цього договору у випадках, передбачених чинних законодавством України, доказів узгодження сторонами розірвання договору суду не надано, у матеріалах справи такі відсутні, а отже, матеріалами справи спростовується твердження апелянта про те, що договір розірвано.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин справи та з невірним застосуванням норм чинного законодавства, а тому підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ст. 49, п. 10 ч. 2 ст. 105 ГПК України, суд здійснює новий розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 підприємства «Бетон Захід»ТОВ «ТКС Бетон», м. Львів задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2011 р. у справі № 5015/3369/11 скасувати в частині стягнення 633, 50 грн. пені. В цій частині прийняти нове рішення.

В позові ТОВ Компанії «Лідер-М», м. Львів до ОСОБА_4 підприємства «Бетон Захід»ТОВ «ТКС Бетон», м. Львів про стягнення 633, 50 грн. пені відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 підприємства «Бетон Захід»ТОВ «ТКС Бетон», м. Львів (вул. Кн. Ольги, 1-5, м. Львів, 79053, код ЄДРПОУ 35721158) на користь ТОВ Компанії «Лідер-М», м. Львів (вул. Хоткевича, 6, м. Львів, 79070, код ЄДРПОУ 37584609) 348, 83 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 231, 78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті рішення залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Марко Р. І.

Повний текст постанови виготовлений 09.12.2011 р.