Постанова

від 17.11.2011 по справі 5010/1375/2011-19/74

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.11 Справа № 5010/1375/2011-19/74

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого -судді Давид Л.Л.

Суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кіт М.С.

розглянув матеріали апеляційної скарги Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі по тексту -Долинське ВУВКГ), № 0456 від 07.10.2010 р.

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.2011р.

у справі № 5010/1375/2011-19/74

за позовом Долинського ВУВКГ, м. Долина, Івано-Франківська обл.

до відповідача ОСОБА_2 сільської ради, с. Яворів, Долинський район, Івано-Франківської області

про відшкодування збитків у сумі 25 467,15 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 -юрисконсульт (за довіреністю № 015 від 26.10.2011 року);

від відповідача: ОСОБА_4 -сільський голова (посвідчення № 1).

В судовому засіданні від 27.10.2011 року за згодою сторін було оголошено перерву до 17.11.2011 року.

Розпорядженням голови суду від 17.11.2011 року до складу судової колегії було внесено зміни, замість судді Мурської Х.В. введено суддю Гриців В.М.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.2011 року у справі № 5010/1375/2011-19/74 (суддя Максимів Т.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 сільської ради на користь Долинського ВУВКГ 12 762,54 грн. збитків, а також 127,62 грн. судових витрат по сплаті державного мита, 118,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог про стягнення 12 704,61 грн. збитків відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю та підставністю вимог позивача в частині стягнення 12 762,54 грн. збитків, оскільки судом визнано встановленим факт заподіяння позивачу збитків у зв'язку з невідшкодуванням відповідачем з відповідного місцевого бюджету різниці між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг по водопостачанню та водовідведенню за період з квітня 2011 року по травень 2011 року.

Рішення суду в частині відмови в позові про стягнення збитків в розмірі 12 704,61 грн. за лютий-березень 2011 року мотивоване відсутністю вини відповідача.

Позивач -Долинське ВУВКГ, не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.2011року у справі № 5010/1375/2011-19/74 про відшкодування збитків на суму 12 762,54 грн. і прийняти нове рішення, яким задоволити позов про відшкодування збитків на суму 25 467,15 грн.

Скаржник посилається зокрема на те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував той факт, що лист Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області № 011 від 12.01.2011 року разом з висновком № 1 від 04.01.2011 року було вручено13.01.2011 року представником інспекції секретарю Яворівської сільської ради. Натоміть, як зазначає скаржник, місцевий господарський суд, безпідставно не задоволивши клопотання позивача про відкладення розгляду справи з метою надання суду доказів вручення такого листа представнику відповідача, неповно з'ясував всі обставини справи, що є підставою для скасування рішення в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення збитків в розмірі 6 599,06 грн. за лютий 2011 року та 6 105,55 грн. за березень 2011 року.

04.11.2011 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду від скаржника надійшло обґрунтування щодо поданих додаткових доказів, в якому останній обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ряд документів, зокрема, лист № 0515 від 25.08.2009 року Долинського ВУВКГ, рішення ОСОБА_2 сільської ради № 523-22/10 від 19.05.2010 року, довідку № 12-20/181 від 19.07.2011 року Виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради, які були чинними до отримання висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області № 1 від 04.01.2011 року.

В судовому засіданні 17.11.2011 р. представники Сторін підтримали свої доводи та заперечення.

Вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.2011року у справі № 5010/1375/2011-19/74 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 04.01.2011 року між Долинським ВУВКГ (Водоканал) та ОСОБА_2 сільською радою (Замовник) був укладений договір № 1 про надання послуг водопостачання з комунального водопроводу, відповідно до умов якого Водоканал зобов'язується надавати населенню с. Яворів послуги з постачання питної води з системи комунального водопостачання, а Замовник зобов'язується розраховуватися за вищевказані послуги на умовах, які визначені п.2.2. цього договору, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 2.2.1 договору відповідач (Замовник) зобов'язався затверджувати тарифи на послуги водопостачання в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво або відшкодовувати водоканалу, шляхом виділення дотацій в грошовій формі, різницю в тарифах на послуги водопостачання, у випадку, якщо фактичні витрати на виробництво цих послуг перевищують розмір коштів, нарахованих за відповідний період.

Згідно з п. 3.2. договору перерахування коштів на рахунок водоканалу здійснюється своєчасно, в п'ятиденний термін після вручення рахунку.

Підпунктом 2 пункту «а»частини 1 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Згідно ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 04.01.2011 року Державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області листом № 01-17/6 надала позивачу у справі Висновок № 1, згідно якого розрахунок планових витрат на послуги водопостачання визначений в розмірі 4,91 грн. за куб.м є економічно обґрунтованим.

27.04.2011 року ОСОБА_2 сільська рада прийняла рішення № 47-5/2011 «Про погодження тарифів на послуги централізованого водопостачання», яким залишила тарифи для населення села Яворів на послуги водопостачання незміненими, а саме: 3,55 грн. за 1 куб.м, в тому числі для населення села - 2,55 грн. за 1 куб.м, відшкодування різниці в тарифах в сумі 1,00 грн. за 1 куб.м за рахунок коштів ОСОБА_2 сільської ради.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приписами ст. 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 ЦК України).

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Наявність трьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, і вини, є підставою цивільно-правової відповідальності. При цьому, важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії.

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним на підставі висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області № 1 від 04.01.2011 року було нараховано збитки в розмірі 25 467,15 грн. за період лютий - травень 2011 року у зв'язку із невідшкодуванням відповідачем з відповідного місцевого бюджету різниці між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг по водопостачанню та водовідведенню.

Проте, як правильно встановлено місцевим господарським судом, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення збитків в розмірі 12 762,54 грн. за період з квітня по травень 2011 року, з огляду на наявність причинно-наслідкового зв'язку між збитками та рішенням відповідача № 47-5/2011 від 27.04.2011 року та виною відповідача. Адже, лист позивача № 0109 від 11.03.2011 року, яким було повідомлено відповідача про зміну розміру економічно обґрунтованих планових витрат на послуги водопостачання в лютому 2011 року на підставі Висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області від 04.01.2011 року № 1, було вручено його представнику 14.03.2011 року, про що свідчить проставлений підпис на цьому листі (а.с. 14).

Щодо позову в частині стягнення 12 704,61 грн. збитків за період з лютого по березень 2011 року, то Львівський апеляційний господарський суд зазначає про те, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено у позові в цій частині, з огляду на відсутність вини відповідача, як елементу складу цивільного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поданими відповідачем апеляційному господарському суду доказами, листом № 011 від 12.01.2011 року, на який посилається скаржник в обґрунтування своїх позовних вимог щодо стягнення 12 704,61 грн. збитків, на адресу ОСОБА_2 сільської ради були надіслані рахунки на відшкодування витрат та розрахунок суми відшкодування за грудень 2010 року, що не стосується предмета спору по даній справі.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, в листі скаржника № 0109 від 11.03.2011 року, який був отриманий представником відповідача 14.03.2011 року, як додатки були зазначені лише рахунок на відшкодування збитків за лютий 2011 року та відповідний розрахунок. Таким чином, Висновок Державної екологічної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області на адресу ОСОБА_2 сільської ради листом від 11.03.2011 року не надсилався.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними висновками суду та не можуть слугувати підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Щодо посилань скаржника про безпідставне незадоволення судом першої інстанції усного клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання доказів вручення відповідачу листа за № 011 від 12.01.2011 року, Львівський апеляційний господарський суд відхиляє дані доводи як безпідставні, оскільки з моменту порушення провадження по справі (ухвала суду від 11.07.2011 року) до моменту винесення рішення по справі (22.09.2011 року) позивач мав процесуальну можливість подати належні та допустимі докази на обґрунтування своїх позовних вимог. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в протоколі судового засідання від 22.09.2011 року не зазначено про усні клопотання позивача, при цьому і зауваження відповідно до ст. 81-1 ГПК України на цей протокол в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.2011 року у справі № 5010/1375/2011-19/74 залишити без змін, а апеляційну скаргу Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, № 0456 від 07.10.2010 року без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

7. Справу № 5010/1375/2011-19/74 повернути Господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Кордюк Г.Т.

повний текст постанови підписано 21.11.2011 р.