Постанова

від 20.12.2011 по справі 13/20/5022-1027/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11 Справа № 13/20/5022-1027/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Кравчук Н. М.

суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільський завод безалкогольних напоїв»(надалі ТзОВ «Тернопільський завод безалкогольних напоїв») від 24.10.2011р. за вих. № 242

на рішення господарського суду Тернопільської області від 10.10.2011р.

у справі № 13/20/5022-1027/2011

за позовом: ТзОВ «Тернопільський завод безалкогольних напоїв», м.Тернопіль

до відповідача: Тернопільської міської ради, м. Тернопіль

про визнання недійсними рішень, визнання права постійного користування земельними ділянками,

з участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_2 -директор ; ОСОБА_3 -представник (довіреність б/н від 07.09.2011р.);

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України представникам роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.10.2011р. у справі № 13/20/5022-1027/2011 (суддя Стопник С.Г.) відмовлено в позові ТзОВ «Тернопільський завод безалкогольних напоїв»до Тернопільської міської ради про визнання недійсними рішень від 24.02.2011р. № 6/6/112 та від 24.02.2011р. № 6/6/111; визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 8364,87 кв.м. за адресою: м. Тернопіль, вул. Федьковича,7 та земельною ділянкою площею 1505,58 кв.м. за адресою: м. Тернопіль, вул. Підгородня,3.

Рішення суду першої інстанції мотивоване ст. ст. 92, 120 Земельного кодексу України, ст.ст. 104-109 Цивільного кодексу України, а також зокрема, тим, що позивач не є правонаступником Тернопільської орендно-комерційної фірми «Харчопром», а є правонаступником лише її структурного підрозділу, тому право постійного користування до позивача не переходить, а також тим, що позивач не відноситься до категорій осіб, перелічених у ст. 92 Земельного кодексу України, а тому не може набути права постійного користування спірними земельними ділянками.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Зокрема, скаржник зазначає, що ТзОВ «Тернопільський завод безалкогольних напоїв»є правонаступником усіх прав та обов'язків структурного підрозділу виробничо-комерційної фірми «Харчопром», а тому вважає, що до нього перейшло право постійного користування земельними ділянками, на яких знаходяться будівлі та споруди.

Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу спростовує доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, відповідач зазначає, що позивач може переоформити право користування на земельні ділянки лише на умовах оренди, оскільки форма власності позивача колективна, а набуття права постійного користування земельною ділянкою юридичними особами з колективною формою права власності ст. 92 Земельного кодексу України не передбачено.

Представники скаржника в судовому засіданні 20.12.2011р. підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Тернопільській орендній виробничо-комерційній фірмі «Харчопром»видано державний акт на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 16.10.1997р. за № 247.(а.с. 12-13) та надано у постійне користування 8364,87 кв. м. землі для обслуговування адміністративно-виробничих приміщень заводу безалкогольних напитків структурного підрозділу «Тернопільський завод безалкогольних напитків»за адресою вул. Федьковича, 7.

Також, згідно державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 247 від 22.10.1997р., (а.с. 9-10) надано у постійне користування Тернопільській орендній виробничо-комерційній фірмі «Харчопром»1505,58 кв. м. землі для обслуговування виробничих приміщень оцтового цеху структурного підрозділу «Тернопільський завод безалкогольних напитків»за адресою вул. Підгородня, 3.

Рішеннями Тернопільської міської ради від 24.02.2011р. №6/6/111 (а.с. 16) та №6/6/112 (а.с. 15) припинено право постійного користування вказаними земельними ділянками Тернопільській орендній виробничо-комерційній фірмі «Харчопром»; державні акти вважати такими, що втратили чинність та надано ТзОВ «Тернопільський завод безалкогольних напоїв»спірні земельні ділянки в оренду терміном на 10 років для обслуговування будівель та споруд, зобов'язано позивача оформити право користування земельними ділянками відповідною документацією у двохмісячних термін.

ТзОВ «Тернопільський завод безалкогольних напоїв»звернувся до суду з позовними вимогами, в яких просить визнати недійсними рішення Тернопільської міської ради від 24.02.2011р. № 6/6/111 та № 6/6/112 та визнати за ним право постійного користування спірними земельними ділянками: площею 8364,87 кв.м. за адресою: м. Тернопіль, вул. Федьковича,7 та площею 1505,58 кв.м. за адресою: м. Тернопіль, вул. Підгородня,3.

Як вбачається з ч. 2 п. 1 установчого договору ТзОВ «Тернопільський завод безалкогольних напоїв», затвердженого зборами трудового колективу учасників, протокол №1 від 21.01.1998р. (а.с. 37-43), учасники Товариства -працівники заводу безалкогольних напоїв створюють Товариство з обмеженою відповідальністю, яке є правонаступником майнових прав та зобов'язань заводу безалкогольних напоїв структурного підрозділу Тернопільської орендної виробничо-комерційної фірми «Харчопром».

Згідно з п. 1.2 статуту ТзОВ «Тернопільський завод безалкогольних напоїв», затвердженого зборами трудового колективу учасників, протокол №1 від 21.01.1998р. (а.с. 23-36), створене товариство є правонаступником майнових прав та зобов'язань заводу безалкогольних напоїв, якому надано статус юридичної особи орендною виробничо-комерційною фірмою «Харчопром»і не несе відповідальність за борги вищенаведеної фірми, до складу якої він входив.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 04.08.2011р. (а.с. 44-45) (відповідно до критерію пошуку: найменування юридичної особи - Орендне підприємство тернопільська орендна виробничо-комерційна фірма «Харчопром»), 06.01.2011р. державним реєстратором здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи -товариства з обмеженою відповідальністю «Харчопром»у зв'язку з визнанням її банкрутом.

З наведеного вбачається, що ТзОВ «Тернопільський завод безалкогольних напоїв»не є правонаступником орендного виробничо-комерційної фірми «Харчопром»в цілому, якому надавались вищезазначені земельні ділянки у постійне користування, а є правонаступником лише його структурного підрозділу, в зв»язку з чим вищезазначені земельні ділянки за ним не закріплювалися, державні акти на право постійного користування земельними ділянками у встановленому порядку оформлені не були.

Окрім того, у відповідності до п. «в»ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

У випадку припинення юридичної особи шляхом ліквідації припиняються усі належні такій особі права землекористування - постійного користування, що випливає із суті ліквідації (ст. 104 Цивільного кодексу України, ст. 59 Господарського кодексу України) і стосується всіх без винятку юридичних осіб.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує наявне право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках за станом на 01.01.2002р. до його переоформлення (п. 3.2 Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства»). Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Враховуючи те, що позивач не відноситься до категорій осіб, перелічених у ст. 92 Земельного кодексу України, а тому відповідно до чинного законодавства не може набути права постійного користування земельними ділянками.

Щодо посилання скаржника на те, що на спірних земельних ділянках знаходиться нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно пп. «а»п.2.2.3 листа Вищого господарського суду від 01.01.2010р. реєстрація права власності на будівлю і споруду автоматично не тягне переходу права користування земельною ділянкою під нею, оскільки в наведеній вище нормі земельного законодавства йдеться про перехід права власності на землю при переході права власності на об'єкт нерухомості на підставі договору відчуження.

Разом з тим, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не на підставі договору відчуження не тягне безумовного переходу права власності на земельну ділянку під об'єктом нерухомості, а потребує в цьому випадку окремого договірно-правового регулювання шляхом укладення відповідних цивільно-правових угод між власником земельної ділянки і власником споруди в установленому порядку. При цьому, закон не встановлює обов'язковість укладення чи поновлення з вказаних підстав договору оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, однак передбачає переважне право власника об'єкта на ділянку, на якій цей об'єкт розташований.

Отже, оскільки право постійного користування земельними ділянками площею 8364,87 кв.м. по вул. Федькавича, 7 та площею 1505,58 кв.м. по вул. Підгородня,3 в м. Тернополі було зареєстроване саме за ТОВК «Харчопром», а не за його структурним підрозділом, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позовній вимозі про визнання за позивачем права постійного користування земельними ділянками.

Щодо відмови у позовній вимозі про визнання недійсними рішень Тернопільської міської ради від 24.02.2011р. №6/6/111 та №6/6/112, то суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, пунктом 3 рішення Тернопільської міської ради від 24.02.2011р. №6/6/111 (а.с. 16) та пунктом 3 рішення Тернопільської міської ради від 24.02.2011р. №6/6/112 (а.с. 15) надано позивачу спірні земельні ділянки в оренду терміном на 10 років для обслуговування будівель та споруд, і зобов'язано позивача (п.п. 4) оформити право користування земельними ділянками відповідною документацією у двохмісячних термін.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

На підставі вищенаведеного вбачається, що безумовною підставою для набуття права оренди є рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Таке рішення приймається не з власної ініціативи органу місцевого самоврядування, а на підставі звернення зацікавленої особи із заявою до органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду.

Із заяви ТзОВ «Тернопільський завод безалкогольних напоїв»від 26.11.2010р. (а.с. 60) не вбачається прохання позивача про надання спірних земельних ділянок в оренду, а лише прохання про переоформлення права постійного користування.

У зв'язку з відмовою у переоформленні права постійного користування позивач міг звернутись до відповідача з заявою як про викуп земельних ділянок так із заявою про надання таких ділянок в оренду.

Як зазначено відповідачем у запереченні на позовну заяву (а.с. 51-52) та у запереченні на апеляційну скаргу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. №449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою»раніше видані державні акти на право постійного користування земельною ділянкою залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб, тобто юридична особа може переоформити документи на право користування землею на умовах оренди лише за власною ініціативою .

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення Тернопільської міської ради прийняті з порушенням норм матеріального права, тому рішення Тернопільської міської ради від 24.02.2011р. №6/6/111 та рішення Тернопільської міської ради від 24.02.2011р. №6/6/112 слід визнати недійсними, а рішення місцевого господарського суду в цій частині скасувати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції слід частково скасувати, а апеляційну скаргу -задоволити частково.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ТзОВ «Тернопільський завод безалкогольних напоїв»задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 10.10.2011р. у справі №13/20/5022-1027/2011 в частині відмови в позовних вимогах про визнання недійсними рішення Тернопільської міської ради №6/6/111 від 24.02.2011р. та рішення Тернопільської міської ради №6/6/112 від 24.02.2011р. скасувати. В цій частині прийняти нове рішення, яким позов задоволити в цій частині, рішення Тернопільської міської ради №6/6/111 від 24.02.2011р. та рішення Тернопільської міської ради №6/6/112 від 24.02.2011р. визнати недійсними.

3. В решті рішення залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

5. Справу передати в місцевий господарський суд Тернопільської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1