Постанова

від 07.10.2011 по справі 11/168 (2010)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

07.10.11 Справа № 11/168 (2010)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Гнатюк Г.М.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз»(надалі ТзОВ «Сюрприз») б/н та б/д

на рішення господарського суду Львівської області від 05.04.2011р.

у справі № 11/168 (2010)

за позовом: Сколівського ДЛГП «Галсільліс», м. Сколе

до відповідача: ТзОВ «Сюрприз», м. Львів

за участю третіх осіб на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - 1: Сколівська міська рада, м. Сколе

- 2: Управління Держкомзему у Сколівському районі., м. Сколе

про: визнання недійсним договору та стягнення 61 841,91грн.,

за зустрічним позовом: ТзОВ «Сюрприз», м. Львів

до: Сколівського ДЛГП «Галсільліс», м. Сколе

про стягнення орендної плати в розмірі 57 034,60грн.

за участю предстанивків сторін:

від позивача за первісним позовом : ОСОБА_2 -представник (довіреність від 20.01.2011р. за вих. № 25);

від відповідача за первісним позовом : не з`явився;

від третьої особи-1: ОСОБА_3 -представник (довіреність від 30.06.2011р. № 054);

від третьої особи-2: не з`явився

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22, ст.28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.04.2011р. у справі №

11/168 (2010) (суддя М. Синчук) первісний позов Сколівського ДЛГП «Галсільліс»до

ТзОВ «Сюрприз», з участю третіх осіб на стороні позивача без самостійних вимог на

предмет спору- Сколівської міської ради та Управління Держкомзему у Сколівському

районі задоволено частково. Визнано недійсними договори оренди земельної ділянки № 21 від 01.01.2009р. та від 01.01.2010р., укладені між ТзОВ «Сюрприз»та Сколівським ДЛГП «Галсільліс»з моменту укладення. Стягнуто з ТзОВ «Сюрприз» на користь Сколівськиого ДЛГП «Галсільліс»- 42 639,91грн. збитків. В частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 7 663,95грн. -відмовлено. Стягнуто з ТзОВ «Сюрприз»на користь Сколівського ДЛГП «Галсільліс»- 426,40грн. державного мита та 162,72грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зустрічні позовні вимоги ТзОВ «Сюрприз»до Сколівського ДЛГП «Галсільліс»про стягнення орендної плати в розмірі 57 034,60грн. -залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТзОВ «Сюрприз»подало апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати в частині визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки № 21 від 01.01.2009р. та від 01.01.2010р. та стягнення з останнього 42 639,91грн. збитків та прийняти нове рішення, яким відмовити ЛДП «Галсільліс» в задоволенні позовних вимог в цій частині. Зокрема скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було надано правової оцінки договору оренди з СП «Львів-Торонто-Договір», яке, на думку скаржника повинно було бути залучено до участі у даній справі. Окрім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що спірна територія, яка є предметом договору оренди була виділена попередньому власнику СП ТзОВ «Львів-Торонто-Договір»на підставі рішень Сколівської міської ради.

Розгляд даної справи, відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2011р.

Представник позивача по первісному позову в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів, наведених скаржником, заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим та просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача по первісному позову в судове засідання 07.10.2011р. не з`явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю долучення до матеріалів справи документів, які на його думку мають важливе значення для повного та об`єктивного вирішення даного спору.

Згідно зі ст. 77 ГПК господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в цьому судовому засіданні. Такими обставинами відповідно до п. 1 ч.1 зазначеної статті є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Таким чином, пункт 1 частини 1 ст. 77 ГПК України не встановлює обов'язок господарського суду відкладати слухання у будь-якому випадку нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Відкладення розгляду справи обумовлено неможливістю вирішення спору в зв'язку з нез'явленням в засідання учасників процесу. Тобто, господарський суд у кожному випадку визначає можливість чи неможливість вирішення спору.

Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України, який в абз. 3, 4 п. 3.6 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначив, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В спірному випадку судом не визнавалась обов"язковою явка повноважного представника ТзОВ «Сузір`я». Окрім того, слід зазначити, що уповноважений представник ТзОВ «Сузір`я»в попередньому судовому засіданні доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав та наполягав на її задоволенні. При цьому, останнім не обгрунтовано в клопотанні необхідність особистої участі у судовому засіданні повноважного представника та неможливості розгляду справи по суті за його відсутності. Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Щодо посилання відповідача за первісним позовом на необхідність відкладення розгляду справи з метою надання часу для долучення до матеріалів справи документів, а також надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, то суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач за первісним позовом не був позбавлений можливості направити необхідні документи поштою. Крім того, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника ТзОВ "Сузір`я». Отже, в задоволенні клопотання слід відмовити.

Представник третьої особи-1 - Сколівської міської ради в судовому засіданні проти доводів, наведених скаржником заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим, а тому просить рішення господарського суду Львівської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа-2- Управління Держкомзему у Сколівському районі в судове засідання не з`явилась, причин неявки суду не повідомила, відзиву на апеляційну скаргу не подала, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про часткове скасування рішення господарського суду Львівської області з огляду на наступне:

Між ТзОВ «Сюрприз»(Орендодавець) та Сколівським ДЛГП «Галсільліс»(Орендар) 01.01.2009р. було укладено договір оренди, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду територію під`їзної колії, за адресою: Львівська область, м. Сколе, вул.. Кн.. Святослава, 7-Б, яка знаходиться на балансі ТзОВ «Сюрприз». Цей договір діє з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та може бути пролонгований за письмовою згодою (п. 7.3. договору).

Згідно з п. 2.1. даного договору Орендар зобов`язується оплачувати за оренду території кошти згідно виставлених рахунків та актів виконаних робіт в розмірі еквівалентної 10 м. куб. ліса хвойних порід 1 сорту не пізніше десятого числа текучого місяця.

Як видно з матеріалів справи, 01.01.2010р. між сторонами було укладено договір оренди, яким термін дії вищевказаного договору оренди від 01.01.2009р. було продовжено ще на один рік до 31.12.2010р. (том І - а.с. 7-8).

Сколівське ДЛГП «Галсільліс»звернулось 25.06.2010р. до прокуратури Сколівського району із заявою щодо перевірки законності та підставності надання в оренду вищевказаної земельної ділянки останньому (том І - а.с. 83). Прокуратурою було проведено перевірку, якою встановлено, що під`їзна колія № 30 ст. Сколе від СП № 102 до упору довжиною 330 м. за минулі та поточні роки не передавалась в оренду чи на баланс ТОВ СП «Львів-Торонто-Договір», ВАТ «Сколівський ДОК», ТОВ «УкрСколеДерев»та ТОВ «Сюрприз»і знаходиться на балансі ВП «Стрийська дистанція колії»ДТГО «Львівська залізниця»(том І -а.с. 31-32).

Як вбачається з Довідки Управління Держкомзему у Сколівському районі від 20.07.2010р. № 2814, на даний час спірна земельна ділянка площею 0,8610 га згідно Довідки 6-ЗЕМ, розташована по вул.. Кн.. Святослава рахується за ДП «УКРСКОЛЕДЕРЕВ», правовстановлюючі документи на право користування даною земельною ділянкою ДП «УКРСКОЛЕДЕРЕВ»відсутні, вказана земельна ділянка відноситься до земель державної власності Сколівської міської ради (том І -а.с. 33). У вказаній Довідці також зазначається, що «УКРСКОЛЕДЕРЕВ»являється ДП «Львів-Торонто-Договір»ЛТД у формі ТзОВ та Рішенням Сколівської міської ради від 30.11.2007р. № 44 надано дозвіл останньому на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 1,04 га для обслуговування виробничих приміщень в м. Сколе по вул.. кн.. Святослава. Проте, Львів-Торонто-Договір ЛТД у формі ТзОВ до кінця процедуру відведення земельної ділянки не провели та правовстановлюючі документи на земельну ділянку не оформили.

Також, в даній Довідці зазначається, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13.05.2010р. визнано право власності на приміщення деревообробного цеху та навіс, по вул.. Кн.. Святослава. 3 «Д»за гр.. ОСОБА_4 та відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 26709036 від 14.07.2010р. його оформлено у власність. Правовстановлюючі документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою для обслуговування майна (приміщення деревообробного цеху та навіс) не оформлено. На даний час приміщення цеху використовує ТзОВ «Сюрприз»директором якого є гр.. ОСОБА_4 Інформація про прийняття рішень про передачу чи надання дозволів на право виготовлення документації по оформленню земельної ділянки ТзОВ «Сюрприз»відсутня.

Окрім того, Управління Держкомзему у Сколівському районі встановлено, що ТзОВ «Сюрприз»надало 01.01.2010р. в оренду Сколівському ДП ЛГП «Галсільліс»територію прилеглу до під`їзної колії, яка знаходиться на балансі ДТГО «Львівська залізниця»ВП «Стрийська дистанція колії». Оскільки ТзОВ «Сюрприз»не є власником даної ділянки, вказаний договір укладено з порушенням земельного законодавства, про що Управлінням Держкомзему у Сколівському районі 20.07.2010р. складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (том І -а.с. 62).

Як вбачається з Довідки Сколівської міської ради від 13.07.2010р. № 1128, спірна земельна ділянка в м. Сколе по вул.. Князя Святослава, площею 0,8610 га перебуває у власності Сколівської міської ради. Згідно річного земельного звіту станом на 01.01.2010р. дана земельна ділянка закріплена за ДП «УКРСКОЛЕДЕРЕВ». Документація на цю земельну ділянку не виготовлена (том І -а.с. 38).

ВП «Стрийська дистанція колії»ДТГО «Львівська залізниця»Листом від 16.06.2010р. за № 160 повідомила, що під`їзна колія № 30 ст. Сколе від СП № 102 до упору довжиною 330 м. знаходиться на балансі ВП «Стрийська дистанція колії»і не передавалась в оренду чи на баланс ТОВ «СП «Львів-Торонто-Договір», ВАТ «Сколівський ДОК», ТОВ «УкрСколеДерев» (том І -а.с. 30).

Також, Сколівська міська рада листом від 09.07.20101р. за № 1121 повідомила Сколівське ДГП «Галсільліс»про те, що договір оренди від 01.01.2010р. не відповідає нормам законодавства, оскільки об`єктом вказаного договору є земельна ділянка, яка належить Сколівській міській раді (том І -а.с. 85).

Окрім того, як вбачається з Довідки ВК Сколівської міської ради від 15.01.2011р. № 069 земельна ділянка по вул.. Кн.. Святослава, площею 0,8610 га належить Сколівській міській раді, та вищевказана земельна ділянка ТзОВ «Сюрприз»не належить ні на праві власності чи праві постійного користування (том ІІ -а.с. 13).

У заявлених вимогах Сколівське ДЛГП «Галсільліс»(з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) (том ІІ -а.с. 46) просить визнати недійсними договори оренди земельної ділянки території під`їзної колії від 01.01.2009р. та від 01.01.2010р., а також стягнути з ТзОВ «Сюрприз»завдану шкоду в сумі 50 303,91грн. Дані вимоги обгрунтовані тим, що останній не являється балансоутримувачем під`їзної колії № 30 ст. Сколе від СП № 102 до упору довжиною 330 м. та власником чи користувачем земельної ділянки в м. Сколе по вул.. Кн.. Святослава. 3 «д»площею 0,8610 га.

При винесенні постанови суд керувався наступним.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Згідно з приписами ст.. 20 Закону України «Про оренду землі»укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) ( ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Виходячи з вищенаведених норм права та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вищевказані договори оренди були укладені між сторонами без юридичних підстав на оренду території під`їзної колії, що знаходиться за адресою: м. Сколе, вул.. Кн.. Святослава, 7-Б, оскільки, як зазначалось вище, дана земельна ділянка належить Сколівській міській раді, а не ТзОВ «Сюрприз». Окрім того, підтвердженням недійсності даних договорів є те, що останні, всупереч ст.. 20 Закону України «Про оренду землі», не пройшли державної реєстрації, а тому судом першої інстанції правомірно визнано недійсними вказані договори оренди земельної ділянки.

Проте, при виготовленні резолютивної частини рішення судом помилково вказано: визнати недійсними укладені договори оренди земельної ділянки № 21 від 01.01.2009р. та від 01.01.2010р. з моменту укладення.

Відповідно до ч.3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»зазначено, що у випадку визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, він припиняє свою дію лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою.

З викладеного слідує, що сутність орендних договірних відносин сторін дає підстави дійти до висновку, що договори оренди № 21 від 01.01.2009р. та від 01.01.2010р. які визнані судом недійсними, можуть визнаватися недійсними і припинятися лише на майбутнє, оскільки фактичне користування територією вищезазначеної під`їзної колії на підставі договорів оренди, унеможливлює проведення двосторонньої реституції після визнання даних договорів недійсними, поза як користування територією під`їзної колії є безповоротним. Таким чином, рішення суду першої інстанції в цій частині слід змінити, вказавши: визнати недійсними договори оренди земельної ділянки № 21 від 01.01.2009р. та від 01.01.2010р. на майбутнє..

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з ТзОВ «Сюрприз»шкоди в розмірі 50 303,91грн. (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог а.с.46 т.2), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Слід зазначити, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Сколівське ДЛГП «Галсільліс»покликається на те, що згідно акту звірки взаєморозрахунків позивача з ТзОВ «Сюрприз»за 2009 рік та податковими накладними за 2010рік загальна сума коштів, яку відповідач набув без достатньої правової підстави становить 50 303,91грн. Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач майже протягом року фактично користувався територією вищезазначеної під`їзної колії, здійснював там свою підприємницьку діяльність, тобто, шкоди йому завдано не було, оскільки в будь-якому випадку позивач, як орендар, повинен був платити орендну плату.

Суд апеляційної інстанції вважає, що питання про стягнення збитків з відповідача вправі ставити лише власник землі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно частково задоволено позовні вимоги щодо стягнення з ТзОВ «Сюрприз»42 639,91 грн. збитків. Тому рішення господарського суду Львівської області в цій частині слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Сколівському ДЛГП «Галсільліс»у задоволенні позовних вимог в цій частині.

У заявлених зустрічних позовних вимогах ТзОВ «Сюрприз»просив стягнути з Сколівського ДЛГП «Галсільліс»53 664,09грн. боргу по орендній платі за договором оренди № 21 від 01.01.2009р. та від 01.01.2010р. та пеню у розмірі 3 370,51грн. (том І -а.с. 91-93).

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Сюрприз»30.03.2011р. було подано клопотання, яким останній просив суд залишити вказані зустрічні позовні вимоги без розгляду, у зв`язку з ненаданням суду доказів стосовно заявлених вимог (том ІІ -а.с. 62). Дане клопотання судом першої інстанції було задоволено та зустрічні позовні вимоги ТзОВ «Сюрприз»про стягнення з Сколівського ДЛГП «Галсільліс»57 034,60грн. орендної плати були залишені на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України без розгляду.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає задоволення судом першої інстанції вищезазначеного клопотання ТзОВ «Сюрприз»про залишення зустрічних позовних вимог без розгляду безпідставним та таким, що суперечить нормам господарського процесуального права України, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 4 ст.. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо зокрема позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Окрім того, статтею 81 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав залишення позову без розгляду. Вищевказаної підстави (звернення позивача до суду з клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду, у зв`язку з ненаданням суду доказів ) не передбачено.

Таким чином, судом першої інстанції було порушено норми господарського-процесуального права України, оскільки клопотання позивача 30.03.2011р. не слід було брати до уваги взагалі.

З огляду на те, що договори оренди № 21 від 01.01.2009р. та від 01.01.2010р. визнані судом недійсними, у задоволенні зустрічних позовних вимогах ТзОВ «Сюрприз»до Сколівського ДЛГП «Галсільліс»про стягнення 53 664,09грн. боргу по орендній платі та пені у розмірі 3 370,51грн. слід відмовити.

Відтак, в цій частині рішення господарського суду Львівської області від 05.04.2011 р. слід також скасувати

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому його слід частково скасувати, а апеляційну скаргу задоволити - частково.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ТзОВ «Сюрприз»- задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 05.04.2011р. у справі № 11/168 (2010) частково скасувати:

- п. 2 резолютивної частини змінити. Визнати недійсними договори оренди земельної ділянки № 21 від 01.01.2009р. та від 01012010р., укладені між ТзОВ «Сюрприз»та Сколівським ДЛГП «Галсільліс»на майбутнє;

- в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ТзОВ «Сюрприз»42 639,91грн. збитків скасувати. В цій частині прийняти нове рішення: в позові відмовити;

- в частині залишення зустрічних позовних вимог ТзОВ «Сюрприз»без розгляду скасувати. В задоволенні зустрічних позовних вимогах відмовити.

3. В решті частині рішення господарського суду Львівської області залишити без змін

4. Стягнути з відповідача на користь позивача 85 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. (за розгляд справи в суді першої інстанції та задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними договорів оренди).

5. Судові витрати по розгляду справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

6. Суду першої інстанції видати відповідний наказ.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в

касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

ОСОБА_1