Постанова

від 22.12.2011 по справі 3/78/5022-1219/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11 Справа № 3/78/5022-1219/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий-суддя Давид Л.Л.

Суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кіт М.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат", за вих. № 93 від 10.11.2011 р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.201 1 р.

у справі № 3/78/5022-1219/2011 (суддя -Турецький І.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила", м. Бориспіль, Київська область

до Закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат", м. Тернопіль

про стягнення заборгованості в сумі 12 222,19 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача: не зявились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011 року у справі № 3/78/5022-1219/2011 відмовлено у задоволенні клопотань закритого акціонерного товариства «Агрокомбінат»вх. № 17090(н) від 26.10.2011 р. про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду спору вх. № 17091(н) від 26.10.2011 р., позов задоволено повністю, стягнуто з закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат" (надалі - відповідач) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила" (надалі - позивач) 12 218 грн. 17 коп. боргу, 4 грн. 02 коп. - 3% річних, 122 грн. 22 коп. в повернення витрат по оплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що доказів сплати заборгованості в сумі 12 222,19 грн., що становить предмет позову відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки такі документально обґрунтовані наявними в матеріалах справи накладними про одержання відповідачем товару від позивача на загальну суму 13 217,94 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого суду, відповідач - закрите акціонерне товариство «Агрокомбінат»оскаржило його в апеляційному порядку. Скаржник в апеляційній скарзі покликається те, що оскаржене рішення було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального, а тому просить його скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апелянт вказує на те, що ним подавались клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи в порядку ст. ст. 77 та 69 Господарського процесуального кодексу України, в задоволенні яких судом першої інстанції було відмовлено безпідставно, справу розглянуто без участі представника відповідача з недотриманням принципу змагальності судового процесу, передбаченого ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України. Також, апелянт заперечує існування боргу у сумі 12218,17 грн., який виник внаслідок усної домовленості між позивачем та відповідачем, накладні які містяться в матеріалах справи та якими підтверджується поставка на дану суму, підписані особою, посадове становище якої не визначено, а отже останні не можуть бути доказом отримання товару. Скаржник вказує на те, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, у відповідності до ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Дані обставини, на думку скаржника, є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду від 27.10.2011р.

06.12.2011 р. представником товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила»подано відзив на апеляційну скаргу, б/н від 06.12.2011 р., в якому останній просить рішення господарського суду Тернопільської області залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

08.12.2011 р. в судовому засіданні представником відповідача (скаржник) заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи доповнення до апеляційної скарги, вих. № 115 від 07.12.2011 р., в якому останній вказує на те, що в офісному-архівному приміщенні закритого акціонерного товариства «Агрокомбінат»за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 14 мала місце пожежа, в результаті якої частина документів що стосується фінансово-господарської діяльності товариства була знищена, а частина втрачена. Крім того, товариством проводяться роботи щодо відновлення втрачених та пошкоджених документів, в результаті яких було виявлено накладну № 159 від 22.12.2008 р. на повернення товару товариству з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила»на загальну суму 13217,94 грн., яка підписана сторонами, скріплена їх печатками, а тому копію такої просить долучити до матеріалів справи. Також, у зв'язку з тим, що періодично мінялись працівники бухгалтерії закритого акціонерного товариства «Агрокомбінат», представнику, який готував апеляційну скаргу не було відомо про факт існування накладної про повернення товару від 22.12.2008 р., тому даний доказ не було можливості надати суду першої інстанції чи долучити його безпосередньо до апеляційної скарги.

08.12.2011 р. позивачем в канцелярію суду подано пояснення, в якому останній заперечує достовірність зазначених вище доводів апелянта, з огляду на те, що вказану копію накладної бачив вперше, а саме в судовому засіданні 08.12.2011 р., яка відсутня і в бухгалтерії товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила». Крім того, позивач вказує на те, що представником відповідача не пред'явлено оригіналу вищевказаної накладної, що ставить під сумнів відповідність такої оригіналу. Крім того, в накладній № 159 від 22.12.2008 р. не вказано посаду, прізвище, ініціали відповідальної особи, що прийняла товар, підпис на ній не відповідає жодному підпису співробітників товариства, а відтиск печатки не відповідає дійсності, оскільки товариство з 2007 р. користується печаткою на якій проставлений № 21, а відтиск печатки на накладній № 159 від 22.12.2008р. без номеру, крім того, за наявності такої накладної відповідач був зобов'язаний внести коригування у податкову звітність у 2008р. на зниження податкового кредиту, а позивач в свою чергу за повідомленням відповідача, зменшити податкове зобов'язання, чого сторонами не зроблено, враховуючи наведене вище просить рішення господарського суду Тернопільської області залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

В судовому засіданні 08.12.2011 р. оголошувалась перерва, з метою повного та всестороннього дослідження всіх матеріалів та обставин справи до 22.12.2011р.

22.12.2011 р. в судове засідання представники сторін не з'явились, додаткових доказів не подали, клопотань про відкладення справи не надходило, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, доповненням до апеляційної скарги та поясненнями, оцінивши зібрані по справі докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Тернопільської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

В період з липня 2008 року по вересень 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила " на виконання усної домовленості здійснило поставку товару закритому акціонерному товариству "Агрокомбінат" на загальну суму 13 217 грн. 94 коп., що підтверджується накладною на відвантаження №ТВВВ-21219 від 01.08.2008 р. через представника ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності серії ЯНС № 616551 від 01.08.2008р., накладними на відвантаження № ТВВВ-12265 від 29.08.2008р., № ТВВВ-21279 від 03.09.2008р., № ТВВВ-21283 від 05.09.2008р. через представника ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності серії ЯНС № 616572 від 29.08.2008р., накладними на відвантаження № ТВВВ-21211 від 30.07.2008р., № ТВВВ-21184 від 15.07.2008р., № ТВВВ-21187 від 18.07.2008р., № ТВВВ-21202 від 23.07.2008р., № ТВВВ-21207 від 28.07.2008р. через представника ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності серії ЯОУ № 714140 від 08.07.2008р., накладними на відвантаження № ТВВВ-21235 від 12.08.2008р., № ТВВВ-21229 від 06.08.2008р., № ТВВВ-21233 від 11.08.2008р., № ТВВВ-21242 від 13.08.2008р., № ТВВВ-21245 від 15.08.2008р., № ТВВВ-21263 від 28.08.2008р., № ТВВВ-21255 від 22.08.2008р., № ТВВВ-21251 від 21.08.2008р., № ТВВВ-21246 від 18.08.2008р., № ТВВВ-21253 від 21.08.2008р. через представника ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності серії ЯНС №616559 від 12.08.2008р., які підписані представниками сторін (а.с. а.с. 10-25).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

16 серпня 2011 року кур'єрською доставкою позивачем надіслано відповідачу претензію № 82 про неналежне виконання зобов'язання та з вимогою погасити заборгованість на суму 12 218 грн. 17 коп., а також акт звірки розрахунків за період з 01.01.2011 р. - 19.08.2011 р., що підтверджується накладною ТНТ № 12643 від 17.08.2011р. (а.с. 26-30).

Ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, претензія відповідачем залишена без відповідного реагування .

Таким чином, суд першої інстанції, враховуючи вищевказані обставини та норми ст.ст. 509,525, 526, 530 Цивільного кодексу України дійшов підставного висновку про те, що позивач поставив відповідачу товар без отримання від відповідача повної суми передоплати.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо підставності стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 4 грн. 02 коп.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті. Як вбачається з матеріалів справи, обставина, на яку покликається відповідач (скаржник), а саме: повернення позивачу товару на загальну суму 13217,94 грн. по накладній № 159 від 22.12.2008 р. не була відома місцевому господарському суду при розгляді справи, а вищеназвана накладна не була предметом дослідження суду першої інстанції, а тому і рішення суду прийнято на підставі тих доказів, які існували та були дослідженні місцевим господарським судом під час розгляду справи.

За таких обставин, судова колегія прийшла до висновку про долучення до матеріалів справи зазначених вище доказів, оскільки такі оформленні як додатки доповнення до апеляційної скарги на рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011 р., однак не вважає їх належними і допустимими доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які спростовують висновки місцевого господарського суду про обов'язок відповідача оплатити одержаний по наявних в матеріалах справи накладних товар на загальну суму 12218,17 грн.

Судова колегія, перевіривши та вивчивши матеріали справи, прийшла до висновку про безпідставність покликання апелянта щодо неможливості подання даної накладної суду першої інстанції, з огляду на те, що розгляд справи в суді першої інстанції неодноразово відкладався ухвалами суду від 22.09.2011р., 06.10.2011 р., крім того скаржник вимоги ухвал місцевого господарського суду від 07.09.2011 р. та від 22.09.2011р. не виконав в частині подання відзиву на позов, додаткових доказів по справі не подав, хоча мав достатньо часу, щоб довести суду належними і допустимими доказами виконання ним своїх зобов'язань.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Необґрунтованими також є посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме: те, що справу місцевий господарський суд розглянув за відсутності представника відповідача.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобовВ»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони , вживати заходів до всебічного , повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Як вбачається з матеріалів справи відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 07.09.2011 р., від 22.09.2011р. та від 06.10.2011 р., що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, які наявні в матеріалах справи. Крім цього, розгляд справи неодноразово відкладався, а відтак відповідач мав час та можливість подати докази у справі, тому судова колегія Львівського апеляційного господарського суду не вбачає порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.

В силу вимог ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Окрім цього, за розгляд апеляційної скарги відповідач сплатив судовий збір в розмірі 62 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 76 від 10.11.2011 р., проте ухвалою апеляційного господарського суду від 18.11.2011 р. суд вимагав від апелянта доплатити судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір»від 08.07.2011 р. № 3674-VІ (із змінами та доповненнями), який набрав чинності з 01.11.2011 р., докази чого подати суду.

28.11 2011 р. через канцелярію суду від відповідача на виконання вимог ухвали від 18.11.2011 р. було подано докази доплати судового збору в розмірі 639,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 63 від 25.11.2011 р.

З даного приводу судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України В«Про судовий збірВ» , ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року № 01-06/1625/2011 В«Про деякі питання практики застосування Закону України В«Про судовий збірВ» , зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли -до набрання Законом чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку.

Так, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України В«Про судовий збірВ» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону України В«Про судовий збірВ» за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011 року у даній справі відповідачу належало сплатити 705,75 грн. судового збору.

Отже, виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що несплачений скаржником судовий збір за розгляд апеляційної скарги, слід достягнути з останнього до Державного бюджету в розмірі 4 грн. 08 коп.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення господарського суду Тернопілської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат", за вих. № 93 від 10.11.2011 р. - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011 р. у справі № 3/78/5022-1219/2011 - без змін.

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат", м. Тернопіль до Державного бюджету України 4 грн. 08 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги, в частині майнової вимоги.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109, 110 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу № 3/78/5022-1219/2011 повернути господарському суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Судді Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

повний текст постанови складено та підписано 26.12.2011 р.