Рішення

від 12.03.2007 по справі 20-11/001

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-11/001

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" березня 2007 р. справа № 20-11/001

 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Фіш”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантис ЛТД”

про  стягнення заборгованості

          Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

від позивача –Піскарьов С.М., довіреність № 012 від 12.12.2006

від відповідача –Гришина Г.В., довіреність б/н від 09.10.2005

СУТЬ СПОРУ:          

Товариств з обмеженою відповідальністю “Компанія Фіш” звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантис ЛТД”  про стягнення заборгованості.

          Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає, в процесі судового розгляду змінив підстави позову, позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконання відповідачем умов договорів купівлі –продажу № 1 та № 2.

          Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, заперечення обґрунтовує тим, що строк виконання зобов`язання  не настав, тому справи підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивачем  було заявлене клопотання про забезпечення позову,  в порядку ст. 66 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту на поточні рахунки відповідача.

Суд, розглянувши клопотання про забезпечення позову, в задоволенні клопотання відмовив,  у зв`язку з тим, що позивачем не надано доказів того, що дії відповідача можуть в подальшому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення.

 Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін  були роз'яснені їх права і обов'язки.

В судових засіданнях  оголошувалися перерви.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін,  суд,  встановив:

22.08.2006 між Товариством  з обмеженою відповідальністю “Компанія Фіш” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Атлантис ЛТД” було укладено договір купівлі –продажу № 1, відповідно до  умов  якого позивач продає, а відповідач приймає та сплачує свіжеморожену рибу у кількості 1,485 т.  на загальну суму 32670,0 грн.(далі –Договір № 1).

22.08.2006 між Товариством  з обмеженою відповідальністю “Компанія Фіш” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Атлантис ЛТД” було укладено договір купівлі –продажу № 2, відповідно до  умов  якого позивач продає, а відповідач приймає та сплачує свіжеморожену рибу у кількості 1,725 т. на загальну суму 37950,0 грн. (далі –Договір № 2).

Таким чином, відповідно до умов договорів вартість поставленого товару складає 70620,0 грн.  

Відповідно до п. 2.2 Договорів відповідач зобов`язаний здійснити передплату за поставлений товар у сумі, вказаної у рахунку позивача.

Однак, позивач, відповідно до накладної № РН –0000001 від 22.08.2006 (арк. с. 9) поставив відповідачу товар на суму 32664,06 грн. на підставі договору № 1; відповідно до  накладної № 0000002 від 28.09.2006 (арк. с. 10)  позивач поставив товар на суму 37943,10 грн. на підставі Договору № 2, тобто фактично позивач своїми діями змінив умови договорів, а саме пункти 2.2 договорів  щодо умов передплати.

Таким чином, позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 70607,16 грн.

У зв`язку з тим, що договорами не передбачено умови оплати товару після його поставки, суд вважає, що строк виконання зобов`язання по оплаті договорами не визначений.

Позивач зобов`язання за договорами виконав в  розмірі 70607,16 грн.

На момент подачі позовної заяви відповідач заборгованість перед позивачем за договорами не погасив.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Фіш” на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантис ЛТД” надіслано позовну заяву з вимогою про стягнення 70620,0 грн., що суд вважає  пред`явленням вимоги виконання зобов`язання за договорами.

23.02.2007 відповідачем  було отримано претензію позивача (арк. с. 51)  з вимогою про негайну оплату заборгованості зо договорами.

Відповідно до складеного представниками позивача акту від 23.02.2007 (арк. с. 51) директор Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантис ЛТД” від підпису відмовився.

Проте, в судовому засіданні 01.03.2007 представник відповідача підтвердив факт отримання претензії та рахунків, про що зазначено в протоколі судового засідання  від 01.03.2007.

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, строк виконання  зобов`язання за Договорами на час розгляду справи настав.

У встановлений строк відповідач зобов`язання за договорами не виконав.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованість такими, що підлягають задоволенню частково, у зв`язку з тим, що позивачем заявлено до стягнення  70620,0 грн., а фактично, відповідно до накладених поставив товар на суму 70607,16 грн.

Відповідно до положень статей 525, 526  Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку з тим, що на момент подачі позовної заяви строк виконання зобов`язання ще не настав, суд вважає дії позивача неправільними в частині передчасного звернення до суду до настання строку виконання боржником обов`язку,  у зв`язку  з чим відповідно до  ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що  судові витрати необхідно покласти на  позивача.

Керуючись статтями 49,  82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИ Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантис ЛТД” (99804 м. Севастополь,  пос. Кача, вул. Первомайська, 10; код  ЄДРПОУ 31464564) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Фіш” (95053 м. Сімферополь, вул. М.Жукова, 39, кв. 85; код  ЄДРПОУ 33655877; р/р 26005015310001в КРФ ВАТ АКБ “Имекс банк” м. Сімферополь, МФО 328384)  заборгованість в розмірі 70607,16 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2.  В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                                В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано   19.03.2007