Постанова

від 20.03.2007 по справі 34/474-06-11835а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" березня 2007 р.

Справа № 34/474-06-11835А

Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів: 

головуючого судді: Туренко В.Б.

суддів: Бандури Л.І., Поліщук Л.В.

при секретарі судового засідання  Соломахіній О.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Зуєв Ю.А., Смоквин М.І.

від відповідача -Гуменюк І.В.,

Кучін В.В.

від

3-ї особи -не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду

повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.

Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від  15.01.2007р.

у справі № 34/474-06-11835А

за позовом Приватного підприємства „ІДЕАЛ”

до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси

за

участю 3-ї особи,  яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на 

стороні позивача -СПД -фізична особа ОСОБА_1

про  скасування

податкового  повідомлення-рішення

встановив:

ДПІ у Суворовському р-ні м. Одеси здійснена комплексна планова

документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства

Приватним підприємством „ІДЕАЛ” за період з 1.10.2004р. по 1.01.2006р., за

наслідками якої складено акт НОМЕР_2 від 11.05.2006р., де зазначено про

встановлення порушення п.п.7.2.1, п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на

додану вартість”, а саме, підприємством до складу податкового кредиту віднесено

ПДВ у розмірі 3348.00грн. по податковій накладній НОМЕР_1 від 6.09.2005р.

отриманій від СПД ОСОБА_1, яка оформлена неналежним чином, оскільки в ній не

вказано номер свідоцтва платника ПДВ -продавця, що призвело до заниження ПДВ за

вересень   2005 року в сумі 3347.60грн.

(а.с.17-18).

На підставі вказаного акту, ДПІ у

Суворовському р-ні м. Одеси 15.05.2006р. прийнято податкове

повідомлення-рішення  НОМЕР_3 про

визначення податкового зобов'язання зі сплати ПДВ в сумі 3348.00грн. та

штрафної санкції в сумі 1674.00грн., застосованої на підставі п.п.17.1.3.

п.17.1. ст.17 Закону України „Про 

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами” (а.с.4).

Зазначене податкове повідомлення-рішення

оскаржено платником в адміністративному порядку, однак рішенням ДПІ у

Суворовському р-ні      м. Одеси від

21.06.2006р. НОМЕР_4, Державної податкової адміністрації в Одеській області від

13.07.2006р. НОМЕР_5,  Державної

податкової адміністрації України від 22.09.2006р. НОМЕР_6 скарги  залишені без задоволення  (а.с.88-90, 94-97, 101-104).

2 листопада 2006 року ПП  „ІДЕАЛ” звернулось з адміністративним позовом

про визнання недійсним вказаного податкового повідомлення-рішення з

підстав  невідповідності його закону  (а.с.2-3).

У подальшому позивач уточнив

вимоги, просив оспорене податкове повідомлення-рішення скасувати (а.с.67-67зв.)

         Заперечуючи проти позову, ДПІ,

посилаючись на п.п.7.2.1., 7.2.3., 7.2.6. п.7.2., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону

України „Про податок на додану вартість”, п.6 Порядку заповнення податкової

накладної, вважала позовні вимоги необґрунтованими, не відповідаючими чинному

податковому  законодавству (а.с.49-51).

         При розгляді спору, судом першої

інстанції до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні позивач залучено СПД -фізичну особу ОСОБА_1,

про що прийнята відповідна ухвала від 20.12.2006р.  (а.с.111).

         Постановою господарського суду

Одеської області від 15.01.2007р. (суддя Фаєр Ю.Г.) позов задоволено з мотивів

невідповідності висновків податкового органу фактичним обставинам справи

(а.с.124-128).

Не погодившись з постановою суду,

відповідач 23.01.2007р. звернувся із заявою про апеляційне оскарження, а

5.02.2007р. -з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, у

позові відмовити, посилаючись на неправильне та неповне дослідження доказів.

У письмових запереченнях на

апеляційну скаргу, позивач зазначив про її безпідставність, у зв'язку з чим просив

постанову суду залишити без змін.

Заслухавши представників сторін,

дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої

інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла

висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи

із наступного.

        Як вбачається з акту перевірки,

податковий кредит по ПДВ за вересень 2005 року в сумі 3348.00грн. зменшено

податковим органом виключно у зв'язку з тим, що у податковій накладній

НОМЕР_1від 6.09.2005р. на загальну суму 20089.20грн. (у т.ч. ПДВ -3347.60грн.)

виданій СПД ОСОБА_1 не вказано номер свідоцтва ПДВ продавця (а.с.18).

       У відзиві на позов, ДПІ вказала, що крім

вказаного в акті порушення, допущена помилка у сумі ПДВ та у загальній сумі

товару, а також відсутні відмітки у верхній лівій частині, які б свідчили про

наявність оригіналу податкової накладної у покупця, чим, порушено п.6 Порядку

заповнення податкової накладної. В порушення п.п.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону

України „Про податок на додану вартість”, позивач не звертався до податкового

органу зі скаргою на постачальника з приводу порушення ним порядку заповнення

податкової накладної (а.с.49-51).

       В апеляційній скарзі, ДПІ зазначила, що

виправлена податкова накладна НОМЕР_1від 6.09.2005р., яка була надана на

розгляд суду містить:

- замість

прізвища, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку

на додану вартість, а саме ОСОБА_1 -вказано прізвище ОСОБА_1;

- замість

місця податкової адреси фізичної особи, а саме: АДРЕСА_1 -вказано  АДРЕСА_2;

- замість ставки  податку 20% та відповідної суми податку у

цифровому значенні 3348.32грн. -відсутня ставка податку та вказана невірна сума

3347.60грн.;

- замість загальної суми коштів, що

підлягають сплаті з урахуванням податку 20089.92грн. -вказана невірна сума

20089.20грн.;

- у графі підпис і прізвище особи,

яка склала  податкову накладну, міститься

прізвище ОСОБА_1 та її підпис, який не відповідає дійсному підпису цієї особи,

що міститься у листі від 5.07.2006р. та довідці від 5.07.2006р.,  та власноручному її підпису у паспорті,

реєстраційній картці, заяві для фізичних осіб, звіті платника єдиного податку

за ІІІ квартал 2005 року, податковій декларації з ПДВ.

        Дослідивши вищенаведене, судова колегія

відзначає наступне.

У заяві СПД ОСОБА_1 від 29.11.2006р., наданої на адресу господарського

суду, зазначено, що наприкінці вересня 2005 року, на прохання ПП „ІДЕАЛ”,

нею видана виправлена податкова накладна НОМЕР_1від 6.09.2005р. з причини

виявлення допущеної у попередньо виданій податковій накладній за тим же номером

і датою описки, а саме у графі, де вказується номер реєстрації свідоцтва

платника ПДВ помилково був проставлений номер свідоцтва платника єдиного

податку                          

(а.с.21, 45, 65, 66, 106).

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні

апеляційної інстанції, виправлена податкова накладна пред'являлась посадовій

особі органу ДПС при перевірці, що проводилась 

в квітні-травні 2006 року, однак не була прийнята нею до уваги.

        Матеріали справи містять лист  ДПІ у Суворовському р-ні м. Одеси на адресу

СДПІ у Приморському р-ні м. Одеси за вих. НОМЕР_7, який датований 4.05.2006р.,

щодо проведення зустрічної перевірки СПД ОСОБА_1  відповідно до наведеного у цьому листі

переліку податкових накладних, у т.ч. по податковій накладній НОМЕР_1від

6.09.2005р. (а.с.120-121).

        Листом від 12.07.2006р. за НОМЕР_8 ДПІ

у Приморському р-ні     м.Одеси

повідомила відповідача про надання пояснень СПД ОСОБА_1 щодо взаємовідносин з

ПП „ІДЕАЛ” та документів на підтвердження перевіряємих операцій. З відповідної

довідки вбачається, що на виконання усної угоди укладеної між сторонами, СПД

ОСОБА_1 відвантажила на адресу ПП „ІДЕАЛ” по податковій накладній НОМЕР_1від

6.09.2005р. м'ясо  у кількості 1360кг на

загальну суму 20089.20грн., у т.ч. ПДВ -3347.60грн. Сума ПДВ включена до

податкових зобов'язань  продавця

відповідного періоду, відображена у реєстрі виданих податкових накладних і

відповідають даним податкової декларації з ПДВ за вересень 2005 року. Фактичне

відвантаження товару підтверджена накладною НОМЕР_1від 6.09.2005р. Реалізовану

продукцію одержував по довіреності НОМЕР_9 від 6.09.2005р. особисто Зуєв Ю.Ю.

Транспортування товару та вантажні роботи проводились за рахунок власних сил

СПД ОСОБА_1, грошові кошти в сумі 20089.20грн. сплачені за касовим ордером

НОМЕР_10 від 6.09.2005р. СПД ОСОБА_1 є посередником, зазначену м'ясну продукцію

отримала від постачальника ТОВ „Авангард” по видатковій  та податковій накладним НОМЕР_11 від 2.09.2005р.

на загальну суму 20069.00грн., у т.ч. ПДВ -3344.98грн., оплата здійснена у

повному  обсязі згідно квитанції до

прибуткових ордерів НОМЕР_12  від

2.09.2005р., НОМЕР_13 від 3.09.2005р. (а.с.52-63, 80-82).

        Вищевикладене ретельно досліджено судом

першої інстанції при розгляді даного спору.

       Встановлені обставини та надані на їх

підтвердження первинні документи  свідчать про фактичне здійснення господарських

операцій  по придбанню та реалізації

товару, згідно податкової накладної НОМЕР_1 від 6.09.2005р., про фактичне

нарахування та сплату ПДВ. Нарахування податкових зобов'язань продавця -СПД

ОСОБА_1 підтверджено документально, а відтак є 

підставою для відображення податкового кредиту в покупця -ПП „ІДЕАЛ”,

незважаючи на недоліки у заповненні податкової накладної.

Податковою інспекцією не врахована правова позиція Верховного суду

України,  викладена у постанові від

6.12.2005р. по справі № 21-105, з питань оформлення податкових накладних та

визнання права на податковий кредит з ПДВ за податковими накладними виписаними

неналежним чином. Зокрема, недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені

ДПІ в результаті перевірки господарюючого суб'єкта, не роблять ці накладні

недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Вони

повинні оцінюватись у сукупності з усіма іншими документами, які свідчать про

достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій,

сплати ПДВ та його сум. Недотримання покупцем порядку, встановленого п.п.7.2.6.

п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, не є підставою для

висновку про неправомірність віднесення понесених останнім витрат до

податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення ДПІ, позаяк

згідно з абзацом другим п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 вказаного Закону, підставою для

відповідальності платника є непідтвердження сум податку, включеного до

податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

        З огляду на наведене, постанова суду

відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу  адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ДПІ у

Суворовському р-ні м. Одеси залишити без задоволення, а постанову

господарського суду Одеської області від 15.01.2007р. у справі №

34/474-06-11835А -без змін.

Ухвала набирає законної сили з

моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого

адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в

повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                     

В.Б. Туренко

Суддя                                                                                         

Л.І. Бандура

    Суддя                                                                                         

Л.В. Поліщук