18.07.2013
Справа № 203/4229/13-ц
2/0203/1705/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.
при секретарі - Величко О.М.
за участю : представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу № 86 В«ОсвітаВ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
12 березня 2013 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, де діє утворений співмешканцями будинку ЖБК №86 В«ОсвітаВ» , членом якого є і відповідач. Вказуючи, що відповідач тривалий час не сплачує житлово-комунальні послуги, якими користуються наймачі вказаної квартири, представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованість за вказані послуги, розмір якої станом на 01 січня 2013 року склав 4635,45 гривень. Також представник позивача просив покласти на відповідача судові витрати у справі у вигляді судового збору та витрат на правову допомогу.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі. (а.с. 89)
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі, посилаючись на те, що розрахунки по комунальним боргам відповідачем робляться планомірно, виходячи з матеріального становища в якому він знаходиться в даний момент. Крім того, відповідач заперечує проти розрахованої суми боргу позивачем, оскільки відповідачем було сплачено за 2011 рік сума заборгованості у розмірі 1 324 грн. 26 коп. та сплачено за 2012 рік сума заборгованості у розмірі 1 778 грн. 01 коп., а разом 3 102 грн. 25 коп., але зазначені сплачені суми заборгованості не були враховані позивачем при розрахунку боргу станом на 01.01.2013 рік, у зв'язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. (а.с. 66-70,89 )
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали у справі, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу від 15 грудня 2006 року з цієї ж дати є власником квартири АДРЕСА_2, а також є членом утвореного в даному будинку ЖБК №86 В«ОсвітаВ» , реєстрація якого здійснена у встановленому законом порядку 27 липня 1976 року (а.с. 8-10, 15-16).
У вказаній квартирі відповідача фактично проживають наймачі, а спожиті ними та надані за адресою вказаної квартири житлово-комунальні послуги не оплачуються в повному обсязі, в зв'язку із чим за період з січня 2011 року по грудень 2012 року виникла заборгованість, розмір якої станом на 01 січня 2013 року становить 5 140 гривень 88 коп., що підтверджується довідкою № 2 про заборгованість ОСОБА_3 за експлуатаційні витрати і комунальні послуги станом на 01.01.2013 рік та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи. (а.с. 7, 8, 12-14)
Судом встановлено, що відповідачем була частково погашена заборгованість по сплаті за експлуатаційні витрати та комунальні послуги за 2011 рік у сумі 1151 грн. 82 коп. (а.с. 82-83), а також частково погашена заборгованість по сплаті за експлуатаційні витрати та комунальні послуги за 2012 рік у розмірі 886 грн. 79 коп. (а.с. 84-87), внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем за експлуатаційні витрати та комунальні послуги за період 01.01.2011 рік по 01.01.2013 рік зменшилась та складає 3 102 грн. 27 коп., викладені обставини підтверджуються таблицею В«ОСОБА_1 про оплату комунальних послугВ» (а.с. 70), яка була складена відповідачем на підставі квитанцій про сплату комунальних послуг з зазначенням в квитанціях періоду за який здійснювалося погашення наданих послуг, копії яких наявні в матеріалах справи. (а.с. 71-74, 82-87)
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, ЖК України, Закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ» , Закону України В«Про приватизацію державного житлового фондуВ» , Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 року №186, Статутом ЖБК №86 В«ОсвітаВ» .
Так, відповідно до положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права.
Положеннями ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства, акти органів державної влади, акти органів місцевого самоврядування.
Згідно ст. 137 ЖК України житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.
Положеннями п.46 п.п.3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 року №186, визначено, що член ЖБК зобов'язаний своєчасно вносити платежі у покриття витрат кооперативу на експлуатацію і капітальний ремонт жилого будинку (будинків) та утримання придомової території, внески до спеціальних фондів та плату за комунальні послуги.
Пунктом 6.2.3 Статут ЖБК №86 В«ОсвітаВ» передбачено, що член ЖБК зобов'язаний вчасно здійснювати оплату житлово-комунальних послуг, вносити платежі в розмірі, встановленому загальними зборами чи Правлінням. Обов'язки по здійсненню всіх платежів виникають у власника квартири, жилого і/чи нежилого приміщення з моменту придбання ним права власності на квартиру, жиле і/чи нежиле приміщення (а.с.5).
За змістом ст.151 ЖК України, ст.10 ч.2 Закону України В«Про приватизацію державного житлового фондуВ» власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.
Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1 Закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
За змістом ст.20 ч.3 п.5 Закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Аналогічна норма закріплена п.7 В«Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитківВ» , затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, та має наступне формулювання: власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний окрім іншого оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Необхідність додержання вимог зазначених Правил встановлена ст.179 ЖК України.
За змістом ст.ст.144, 149 ЖК України, п.6.1.6 Статут ЖБК №86 В«ОсвітаВ» член ЖБК (власник квартири) має право здавати в найом приміщення належної йому квартири, однак не звільняється в такому разі від відповідальності перед ЖБК за неналежне виконання обов'яжу із утримання такої квартири, зокрема оплати житлово-комунальних послуг тощо.
Оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у судовому засіданні, в їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідачем частково була погашена сума заборгованості за період 2011 рік - 2012 рік у розмірі 2 038 грн. 61 коп., враховуючи, що законом та Статутом позивача на відповідача покладено обов'язок вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги. У судовому засіданні знайшов підтвердження факт часткового виконання відповідачем вищезазначеного обов'язку, і, як наслідок, факт виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням часткового погашення відповідачем даної заборгованості, а отже розмір заборгованості станом на 01 січня 2013 року становить 3 102 грн. 27 коп. На підставі цього, враховуючи пояснення сторін у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму несплаченої заборгованості за житлово-комунальні послуги за період 2011-2012 рік у розмірі 3 102 грн. 27 коп.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.ст. 79, 84, 88 ЦПК України, враховує результат вирішення справи, вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,4 гривень.
Суд вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по сплаті витрат на правову допомогу, виходив з того, що позивачем не було надано до суду належних письмових доказів, які підтверджували, що останній звертався за допомогою до адвоката, укладав з ним договір про надання правової допомоги, сплатив послуги адвоката, а наявна в матеріалах справи квитанція по сплату послуг адвоката, не є належним доказом, оскільки не встановлює факт того, що представником позивача дійсно була здійсненна дана оплата за послуги адвоката через фінансову установу, враховуючи результат вирішення справи, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні цієї частини судових витрат позивача. (а.с. 4, 21).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 322 ЦК України, ст.ст.137, 144, 149, 151, 179 ЖК України, ст.ст.1, 20 Закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ» , ст.10 В«Про приватизацію державного житлового фондуВ» , п.7 В«Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитківВ» , п.46 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 року №186, п.6.1.6, 6.2.3 Статуту ЖБК №86 В«ОсвітаВ» , ст.ст.10, 11, 57-61, 64, 79, 84, 169, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_1) на користь Житлово-будівельного кооперативу № 86 В«ОсвітаВ» (ідентифікаційний код юридичної особи 23644852) у рахунок повернення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з січня 2011 року по грудень 2012 рік суму у розмірі 3 102 грн. 27 коп., яка складається з заборгованості за житлово-комунальні послуги за 2011 рік - 1 324 грн. 26 коп. та заборгованості за житлово-комунальні послуги за 2012 рік - 1 778 грн. 01 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_1) на користь Житлово-будівельного кооперативу № 86 В«ОсвітаВ» (ідентифікаційний код юридичної особи 23644852) у рахунок відшкодування судових витрат - 229 грн. 40 коп.
Житлово-будівельному кооперативу № 86 В«ОсвітаВ» у задоволенні іншої частини позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ф.Ф. Маймур
Суд | Кіровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2013 |
Оприлюднено | 01.10.2015 |
Номер документу | 51190280 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кіровський районний суд м.Дніпропетровська
Маймур Ф. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні