Ухвала

від 15.09.2015 по справі 2-1305/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер 2-1305/2012 Головуючий у 1 ін. - Кумбулов Д.Г. Апел.провадження 22-ц/796/7345/2015 Суддя - доповідач - Слободянюк С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду у цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Слободянюк С.В.,

суддів: Корчевного Г.В., Лапчевської О.Ф.,

при секретарі: Абдуллаєвій Е.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства «ФОЛЬКСБАНК» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року Публічне акціонерне товариство «ФОЛЬКСБАНК» (далі БАНК ) звернулись в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним 07 березня 2008 року між БАНКом і ОСОБА_3 Позивач просив суд солідарно стягнути з ОСОБА_2 виниклу заборгованість, яка станом на 12 жовтня 2010 року складає 1 852 470,00 доларів США, що еквівалентно - 14 766 041,31 грн., судовий збір в сумі 170,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2012 року позов задоволено. (а.с.127-129).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь БАНКу 1 852 470,00 доларів США, що еквівалентно - 14 766 041,31 грн. за курсом НБУ станом на 12 жовтня 2012 року. Заборгованість складається: заборгованості за кредитом - 1 614 504,00 долари США; заборгованість по відсоткам 237 966,37 доларів США; судові витрати - 1820,00 грн.

На рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення норм матеріального права, ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, уточнивши вимоги просив суд ухвалити нове рішення про відмову у позові, представник банку - Большаков Д.К. скаргу не визнав.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги за таких обставин.

Судом першої інстанції встановлено, 07 березня .2008 року між ВАТ «Електрон Банк» правонаступником якого є ПАТ «ФОЛЬКСБАНК» (а.с.15,16), та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № КF 47637, згідно якого позивачем було надано кредит в розмірі 1700000 доларів США 00 центів строком повергнення кредиту 06 березня 2023 року (а.с.5-14).

Факт отримання третьою особою ОСОБА_3 кредиту підтверджується заявою на видачу готівки № 1603-2 від 07 березня 2008 року (а.с.38).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між БАНКом та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №РО 92953 від 07 березня 2008 року (а.с.35-36).

Згідно ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов'язку боржників, у відповідності до ч.1 ст.543 ЦК України, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі, на підставі ч.2 ст. 543 ЦК України.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, заборгованість третьої особи перед позивачем станом на 12 жовтня 2010 року складає 1852470 доларів США 37 центів, яка складається з: заборгованості по кредиту у розмірі 1614504 долари США 00 центів; нарахованих та несплачених процентів у розмірі 237966 доларів США 37 центів ( а.с.33-34)

28 липня 2011 року на адресу відповідача було направлено повідомлення вимога про погашення заборгованості за кредитним договором, однак вимога залишилась без задоволення (а.с.32).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого окремо. Позивач скористався своїм правом, звернувшись до суду з позовом до боржника, та не одержав виконання обов'язку від одного із солідарних боржників, мав право вимагати неодержане від решти солідарних боржників, яким є відповідач по справі, та скориставшись своїм правом, звернувся до суду з даним позовом. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги БАНКу є обґрунтованими, законними і підлягали задоволенню, оскільки зобов*язання ОСОБА_3 за кредитним договором, який був забезпечений шляхом укладання договору поруки з ОСОБА_2, не виконувались належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо не застосування судом першої інстанції ч.4 ст.559 ЦК України. На думку апелянта, договір поруки є припиненим з тих підстав, що позичальнику - ОСОБА_3 повідомлення-вимога направлялась 14 вересня 2009 року з вимогою погашення кредиту до 21 вересня 2009 року (а.с.37), і саме від цієї дати протягом шести місяців кредитор мав право пред*явити вимоги до поручителя.

За кредитним договором строк повернення встановлено 06 березня 2023 рік, що також зазначено і у договорі поруки п.1.1.

Відповідно до п.7.1 кредитного договору, договір діє до повного виконання (а.с.8).

Пунктом 3 договору поруки визначено, що дія договору поруки припиняється з припиненням основного зобов*язання; зміни зобов*язання без згоди поручителя; якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов*язання не пред*явить вимоги до поручителя (а.с.36). Як зазначено, строк повернення кредиту встановлено 06 березня 2023 року.

Помилковими є також доводи апеляційної скарги стосовного того, що, оскільки кредитор звернувся до позичальника з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів, зазначивши дату виконання зобов*язання 21 вересня 2009 року, чим допустив зміну умов договору.

Суд першої інстанції правильно зазначав, що звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому при невиконанні рішення суду у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинилися. Таке ж право у кредитора виникає по відношенню до поручителя. У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Банку є обґрунтованими і такими що підлягали задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги правильність висновку суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,307, 308, 313 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляд цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: