Рішення

від 02.09.2015 по справі 521/22957/14-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/22957/14-ц

№ провадження 2/521/1770/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«2» вересня 2015 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі :

головуючого судді - Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання - Корнієнко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеснафтопродуктсервіс» про стягнення розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеснафтопродуктсервіс» про стягнення розрахунку при звільненні.

Уточнивши позовні вимоги, позивачка просила суд стягнути з відповідача розрахунок при звільненні у розмірі 101629 (сто одну тисячу шістсот двадцять дев'ять) гривень 61 копійку, що складає:заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку у сумі 28521,57 грн.;середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 червня 2014 року по 02 вересня 2015 року у сумі 50959,36 грн.;середній заробіток за час вимушеного прогулу при несвоєчасній видачі трудової книжки у сумі 1205,12 грн.;компенсацію втрати частини доходу в зв'язку з ростом споживчих цін в липні 2014 року - липні 2015р. року в сумі 15943,56грн.;а також просила суд стягнути з відповідача заподіяну їй моральну шкоду в сумі 5000 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала в ТОВ «Одеснафтопродуктсервіс» з 21 жовтня 1996 року по 30.06.2014 року. Заробітна плата не сплачувалась з червня 2014 року. Позивач звільнилась за згодою сторін . При звільненні їй не були здійснені виплати передбачені чинним трудовим законодавством України.

Позивачка в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням справу розглядати без її участі, зазначивчи що уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином про дату та місце судового засідання повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом в судовому засіданні встановлено, що згідно наказу №3 від 21.10.1996р позивачка була прийнята до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеснафтопродуктсервіс» на посаді комерційного директора.

Згідно з наказами №01/06-01 від 01.06.2007р та №01/06-02 від 01.06.2007р. позивачка як сумісник виконувала обов'язки головного бухгалтера ТОВ «Одеснафтопродуктсервіс».

Наказом №30/06-01 від 30.06.2014 року позивачка була звільнена за згодою сторін (п.1 ст 36 КЗпП України) з 30 червня 2014р.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України , власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

Відповідно до ст.83 КЗпП України , у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило в грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно з ст. 115 КЗпП України , заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Відповідно до ст.116 КЗпП України , при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України , в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці» , компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 21.02.2001 року №159 , компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до п.3 вищезазначеної Постанови, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядку), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Таким чином, підлягає задоволенню вимога позивача, щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості по заробітній платі, у тому числі грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки 312 календарних днів , становить суму у розмірі 28521,57 грн.

Як передбачає ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» , підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

В силу ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» , компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно ст. 3 Закону України, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» , виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Заявляючи вимогу про стягнення суми заборгованості по заробітній платі з урахуванням компенсації сторона позивача виходить з власного розрахунку, зробленого на підставі встановлених Державна служби статистики України індексів споживчих цін (індекси інфляції), за яким загальна сума компенсації становить 15943,56грн . З даним розрахунком суд погоджується, у зв'язку з чим вважає можливим задовольнити відповідну вимогу.

Таким чином, заборгованість по заробітній платі та компенсація, пов*язана з інфляційним нарахуванням за невиплачену заробітну плату становить суму у загальному розмірі 15943,56грн.

(Крім того, згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків іх виплати» (від 19 жовтня 2000 року N 2050-III) в зв'язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні мною була втрачена частина доходу в зв'язку з ростом споживчих цін. Згідно з розрахунком (додається) ця сума становить 15943,56грн грн.)

Згідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З досліджених судом обставин, суд вважає, що дійсно неправомірними діями ТОВ «Одеснафтопродуктсервіс» щодо затримки виплати заробітної плати при звільненні, завдано позивачу ОСОБА_1 певних моральних страждань, що виразилось в порушенні нормальних життєвих зв'язків, неможливості забезпечення належних матеріальних умов для існування, необхідності відновлення своїх порушень прав у суді.

Однак, керуючись принципом виваженості, розумності та справедливості, суд вважає необхідним частково задовольнити вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеснафтопродуктсервіс» - на користь позивача, ОСОБА_1 у відшкодування заподіяної моральної шкоди компенсацію, у розмірі 5000,00 гривень.

Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України , якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. .

Таким чином суд вважає за можливе, стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1016 гривень 29 копійок на користь держави.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши обставини по справі у всіх їх сукупності, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10 , 11 , 60 , 88 , 209 , 212 , 214-215 , 218 , 224-226 ЦПК України , ст.ст. 47 , 83 , 116 , 117 КЗпП України , Законом України «Про оплату праці» , суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеснафтопродуктсервіс» про стягнення розрахунку при звільненні- задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеснафтопродуктсервіс» (Код ЄДРПОУ 23874753, 65039, м.Одеса, 2-й Артилерійський пров.,6) на користь ОСОБА_1 ( розрахунковий рахунок № 292490263 в філії АТ "Укрексімбанк" МФО 328618 код ОКПО 09805053, призначення платежа СКР НОМЕР_1 ОСОБА_1) грошові кошти у розмірі 101629 (сто одну тисячу шістсот двадцять дев'ять гривень) 61 копійку , що складає:заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку у сумі 28521,57 грн.;середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 червня 2014 року по 02 вересня 2015 року у сумі 50959,36 грн.;середній заробіток за час вимушеного прогулу при несвоєчасній видачі трудової книжки у сумі 1205,12 грн.;компенсацію втрати частини доходу в зв'язку з ростом споживчих цін в липні 2014 року - липні 2015р. року в сумі 15943,56грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеснафтопродуктсервіс» (Код ЄДРПОУ 23874753, 65039, м.Одеса, 2-й Артилерійський пров.,6) на користь держави судовий збір у розмірі 1016 (одна тисяча шість надцять) гривень 29 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Малиновського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя А.П.Целух

02.09.15