Рішення

від 13.03.2007 по справі 35/224-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/224-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2007 р.                                                            Справа № 35/224-05

вх. № 5373/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання Сергієнко О. Є.

за участю представників сторін:

позивача - Гаманенко І.В., дов. № 399 від 17.03.06 р.;  відповідача - Левченко Р.В., дов. № 110 від 01.03.07 р.;

розглянувши справу за позовом СТГО "Південна залізниця", м. Харків  

до  ТОВ СП з ІІ"Скло", м. Мерефа  

про стягнення 198255,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнутиз відповідача на свою користь вартість товару в сумі 198255,14 грн., який знаходився у нього на зберіганні, або повернути товар (пляшка скляна), зобов*язати відповідача повернути 3474 ящиків поліетиленових або їх вартість в сумі 15876,18 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В подальшому позивач збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача вартість товару, який знаходиться на зберіганні у відповідача, в сумі 314555,46 грн., суму штрафу у розмірі 6291,10 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує повністю, просить суд застосувати позовну давність, відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необгрунтованість, та зазначає, що у договорі № 1 від 27.04.00 р., укладеного між позивачем та відповідачем в п.1.1 не зазначається, що на зберігання передається саме бутилка скляна, а мова йдеться про майно на загальну суму 314555,46 грн.. Окрім того, на погляд відповідача, позивач не підтвердив факту передачі товару на зберігання відповідачеві, оскільки не представив відповідного акту прийому-передачи майна, витратних накладних та інших документів, що підтверджували б даний факт. Відповідач вважає також, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення з позовом до суду, оскільки в п.1.3. Договору зазначено, що строк зберігання майна закінчується 31.12.01 р., тоді як позивач звернувся до суду в травні 2005 року.

Сторони до початку судового засідання звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що відповідач на підставі обміну листами між Статутним територіально-галузевим підприємством "Південна залізниця", Відкритим акціонерним товариством "Мерефянський скляний завод" (вих. б/н від 22.03.00 р., № 54/492 від 17.04.00 р., № 120 від 13.07.01 р.), а також договору № 1 від 27.04.00 р. надавав послуги по зберіганню пляшок скляних 0,5 л. в кількості 1123412 шт., загальна вартість яких складає 314555,46 грн., які отримав та зберігав в рахунок здійснення позивачем взаємозаліку та погашення заборгованості за спожиту електроенергію. Факт здійснення заліку позивачем заборгованості відповідача за спожиту електроенергію підтверджується документально матеріалами справи, актами звірки взаєморозрахунків за спожиту електроенергію, акту для проведення взаємозаліків № 271 та № 272 від  01.04.00 р. між відповідачем СП "Скло" та Харківською дистанцією електропостачання СТГО "Південна залізниця" на суму 266352,38 грн., а також ВАТ "Мерефянський скляний завод" та Харківською дистанцією електропостачання СТГО "Південна залізниця" на суму 48203,08 грн. та не заперечується відповідачем в судовому засіданні. Факт зберігання відповідачем скляної тари, а саме бутилок 0,5 л. підтверджується його листами, які він направляв позивачеві, та які містяться в матеріалах справи.

Згідно п. 2.2.4 укладеного договору Зберігач СП ТОВ «Скло» повинен повернути майно, яке знаходилося на зберіганні за вимогою Поклажодавця СТГО «Південна залізниця». Відповідно до ч.2 ст. 938 ЦК України, якщо строк у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов*язаний зберігати річ до пред*явлення Поклажодавцем вимоги про її повернення. Доказами отримання та зберігання пляшки скляної є листи СП ТОВ «Скло» від 03.07.2000 року №46, від 18.10.2000 року № 65, від 31.10.2000 року № 73, від 10.11.2000 року №75, від 13.06. 2001 року № 120.

Судом досліджено договір зберігання № 1 від 27.04.00 р. на зберігання майна загальною вартість 314555,46 грн.. В п.1.1 даного договору зазначається, що майно, яке передається на зберігання, його перелік і найменування, розкривається у додатку № 1 до договору. Однак, сторонами, в процесі розгляду справи не представлено оригіналу цього документу для огляду в судовому засіданні, та належним чином завірені копії для залучення до матеріалів справи. Окрім того, оригінал даного договору позивачем не представлено для огляду в судовому засіданні, з урахуванням чого суд приходить до висновку, що договір є неукладеним. А зобов*язання між сторонами щодо зберігання майна було оформлено шляхом обміну листами, в яких не погоджено терміну виконання зобов*язання. Ця обставина дає суду підстави вважати, що така умова договору, як строк зберігання, сторонами не погоджена, тому цей строк визначається моментом пред*явлення вимоги про витребування цього майна, в даному випадку він співпадає з моментом пред*явлення позову.

Відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що виконав свої зобов*язання та поверув майно - пляшку позивачеві, а саме його структурному підрозділу Санаторію "Південний". В обгрунтування таких доводів ним представлена копія накладної про передачу майна № 68 від 27.04.00 р.. Однак, позивач заперечував факт отримання даного товару за даною накладною. В обгрунтування своїх заперечень посилався на те, що підпис в графі "отримав" виконано не працівником Санаторію "Південний", - Федорченко О.І., а іншою особою.

З урахуванням цієї обставини, судом було задоволено клопотання сторін та призначена судово-почеркознавча експертиза, на вирішення якої поставлено питання - чи виконаний підпис від імені громадянина Федорченко О.І., зображення якого знаходиться в копії накладної № 68 від 27.04.2000 р. в графі "получил" громадянином Федорченко О.І. або іншою особою. Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 2103 від 06.03.07 р. підпис від імені Федорченко О.І., зображення якого знаходиться в копіях "Расходной накладной № 68 от 27 апреля 2000" на суму 266352 грн.38 коп. в рядку "Получил" виконаний не Федорченком Олександром Івановичем.

Вищевикладене, дає підстави суду вважати, що відповідач не передавав позивачеві спірну продукцію після закінчення терміну зберігання на вимогу позивача, і товар в кількості 1123412 штук на суму 314555,46 грн. не повернений Позивачу. Відсутні товаро-транспортна накладна, видаткова накладна, акт приймання-передачі товару. Таким чином, згідно п.4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, відповідач не надав докази повернення товара позивачу. Згідно ст.526 ЦК України зобов*язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу. Крім того, ст. 629 ЦК України договір є обов*язковим для виконання сторонами.

          Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов*язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов*язання мало бути виконано. Нарахування Позивачем штрафних санкцій відповідно до п.4.1. Договору є безпідставним, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій в сумі 6291,10 грн. за прострочення виконання зобов*язання треба відмовити.

На підставі вищенаведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 314555,46 грн..

Витрати по сплаті держмита в сумі 3145,55 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.44,49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Скло» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Мерефа, Харківська область, вул.Леонівська,84, (р\р 260033012457 в АКБ «Золоті ворота», МФО 351931, код ЄДРПОУ 30357198) на користь Статутного територіально-галузевого об*єднання «Південна залізниця», м. Харків, вул.Червоноармійська,7 (р\р 26004000016 в ХФ «Експрес банк» м. Харкова, МФО 350716, код ЄДРПОУ 23913039) - 314555,46 грн. заборгованості, 3145,55 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 14.03.07 р.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.