Рішення

від 16.03.2007 по справі 38/429-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/429-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2007 р.                                                            Справа № 38/429-06

вх. № 16451/6-38

Суддя господарського суду Жельне С.Ч. 

при секретарі судового засідання Мельнік Р.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ніколенко Я.О. –за довір. 28.12.2006 р. № 08-11/3053/2-06,

третьоїособи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" м. Харків – не з'явився;

першого відповідача - Гусарова К.В. –за довір. від 15.02.2007 р. № 264;

другого відповідача – Кабінету Міністрів України – не з'явився;

третього відповідача Міністерства оборони України -  не з'явився;

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Верховної Ради України – Лаптієва А.М. – за довір. № 182 від 11.07.2006 р. (був присутній в засіданні до перерви 15.03.2007 р.);

третьої  особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  Державна компанія “Національна мережа аукціонних центрів” м. Київ – не з'явився;

третьої  особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ “Украінтер” м. Харків – не з'явився;

третьої  особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ  “УКН” м. Харків – Георгіївського Ю.В. – за довір. б/н від 12.02.2007 р. (був присутній в засіданні до перерви 15.03.2007 р.);   

розглянувши справу за позовом Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" м. Харків  

до  1. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова;

2. Кабінету Міністрів України;

     3. Міністерства оборони України;

3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Верховної Ради України;

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  Державної компанії “Національна мережа аукціонних центрів” м. Київ;

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Украінтер” м. Харків;

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “УКН” м. Харків  

про про зобов'язання передати об'єкт нерухомості у комунальну власність територіальної громади м. Харкова

ВСТАНОВИВ:

Рішення виноситься 16.03.2007 р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Харківська міська рада звернулася до суду з позовом в якому просить суд зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м Харкова безоплатно передати майно - нежитлову будівлю літ. «Б-2» загальною площею 822,6 кв. м., розташовану в м. Харкові по вул. Полтавський шлях за №177 до комунальної власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на ту обставину, що вказане нежитлове приміщення є будинком дитячого садка і, відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту», а також ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» повинно бути безоплатно передано до територіальної громади Харківської області в особі Харківської міської ради.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримує.

Позивачем заявлено суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи господарського суду Харківської області №51/134-07 за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украінтер» та Товариства з обмеженою відповідальністю «УКН» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про зупинення провадження, оскільки розгляд господарським судом справ №51/134-07 не перешкоджає вирішенню даного спору по суті. При цьому судом враховується встановлена ст. 204 Цивільного кодексу України презумпція правомірності правочину.

Перший відповідач у відзиві на позов та через представника в судовому засіданні проти позову заперечує. Повідомив суд, що нежитлову будівлю, яку позивач просить передати територіальній громаді м. Харкова, обліковувалась за літ. «Д-2» загальною площею 842,3 кв. м., та знаходиться за адресою м. Харків, вул. Полтавський Шлях, № 177-А, було продано за договором купівлі-продажу № 3128 від 19.12.2005 року Державною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2007 року до участі у справі була залучена Верховна Рада України як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2007 р.  було залучено другим та третім відповідачами відповідно Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України, третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідно було залучено Державну компанію «Національна мережа аукціонних центрів» м. Київ, Товариство з обмеженою відповідальністю «Украінтер» м. Харків та Товариство з обмеженою відповідальністю «УКН» м. Харків.

Другий та третій відповідачі, третя особа на стороні позивача та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Украінтер та ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” представників в судове засідання не направили, що не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Третя особа, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» у відзиві проти позову заперечень не висунула, зазначивши, що 17 грудня 2001 року ним було право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-2» площею 822,6 кв. м. по вул. Полтавський шлях, 177 за державою в особі Верховної ради (користувач - Харківська квартирно-експлуатаційна частина району) на підставі ч. 1 ст. 32 р. V Закону України про власність та довідки про балансову належність № 1205 від 30.10.2001 року.

З відзиву вказаної особи та наданих суду копій інвентарних справ вбачається, що нежитлова будівлі літ. „Б-2” з адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 177 та нежитлова будівля літ „Д-2” з адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 177-А є одним і тим самим об'єктом нерухомості.

Нежитлова будівля літ. «Д-2» загальною площею 842,3 кв. м., розташована у м. Харкові по вул. Полтавський шлях, буд. 177-А, відповідно до свідоцтва про право власності від 27.10.2005 року виданого Виконкомом Харківської міської ради, належало Державі Україна на праві державної власності, та знаходилось на балансі Міністерства оборони України та значилося як будівля № 4 (дитячий садок), військового містечка № 103 по вулиці Полтавський шлях, 177-А у м. Харкові, тобто мало статус „військового майна”. На підставі договору купівлі-продажу від 19 грудня 2005 року між ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” та ТОВ „Украінтер”, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лазюк О.А., та зареєстрованим за № 8128, право власності на нежитлову будівлю літ. „Д-2” по вул. Полтавський шлях 177-А у м. Харкові перейшло до ТОВ „Украінтер”. Зазначений договір купівлі-продажу від 19.12.2005 року було зареєстровано тим же нотаріусом 19.12.2005 року у Державному реєстрі правочинів за реєстровим № 1051294, що підтверджується витягом № 1900292. Право власності ТОВ „Украінтер” на зазначену нежитлову будівлю було зареєстровано КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 13.01.2006 року за реєстровим № 12653842, що підтверджується витягом № 9565007.

В матеріалах справи також знаходиться копія договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 19.10.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Палевою О.М., та зареєстрованим за № 3701, відповідно до якого право власності на нежитлову будівлю літ. „Д-2” по вул. Полтавський шлях 177-А у м. Харкові перейшло від ТОВ „Украінтер” до ТОВ „УКН”. Зазначений договір купівлі-продажу зареєстровано 19.10.2006 року у Державному реєстрі правочинів за № 1651573, що підтверджується витягом № 3043224. Право власності ТОВ „УКН” на зазначену нежитлову будівлю було зареєстровано КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.10.2006 року за реєстровим № 12653842, що підтверджується витягом № 12318050.

Достатніх підстав вважати, що нежитлова будівля літ. «Д-2» загальною площею 842,3 кв. м., що розташована у м. Харкові по вул. Полтавський шлях, 177-А, належить дошкільному закладу освіти, або за такою адресою дійсно зареєстрований дошкільний навчальний заклад в установленому чинним законодавством порядку, в суду немає, оскілки відповідно до ст. 13 Закону України „Про дошкільну освіту” дошкільний навчальний заклад визнається юридичною особою з дня реєстрації його статуту. П. п. 4 та 5 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. № 305 встановлено, що дошкільний навчальний заклад є юридичною особою і діє на підставі статуту, який затверджується засновником (власником) за погодженням з відповідним органом управління освітою і реєструється місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. Ч. 6 ст. 16 Закону України „Про дошкільну освіту” встановлено, що дошкільні навчальні заклади передаються центральними органами державної влади або власником з державної у комунальну власність на безоплатній основі. Такий нормативний припис кореспондує ч. 1 ст. 7 Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”, відповідно до якої з державної у комунальну власність безоплатно передаються, в тому числі, навчальні заклади.

Згідно зі ст. 4 Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” передача об'єктів нерухомого майна з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України. Відповідно до ст. 3 цього закону, ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити, в тому числі, від органів, уповноважених управляти державним майном, та відповідних органів місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 4 цього закону, пропозиція щодо передачі об'єктів з державної у комунальну власність, яка здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погоджуються ініціаторами такої передачі з органом, уповноваженим управляти державним майном, та подаються до Міністерства економіки України.

На думку суду, істотною для правильного вирішення спору є знаходження спірного майна на час його відчуження в оперативному управлінні Міністерства оборони України, тобто його статус як „військового майна”.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил” від 29.08.2002 р. № 1282, яким регулюється порядок вилучення та передачі військового майна у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність можуть передаватися безоплатно військові містечка (майнові комплекси), інше нерухоме і рухоме військове майно, майно закладів освіти, у разі невключення до відповідного переліку військового майна, яке підлягає відчуженню. При цьому, передача військового майна з державної у комунальну власність територіальної громади міста проводиться за наявності згоди відповідної міської ради.

Позивачем не надано суду доказів дотримання вищевказаної процедури, зокрема ініціювання питання щодо передачі спірного майна з державної у комунальну власність, прийняття рішення з цього приводу в порядку, встановленому Законом України „Про місцеве самоврядування”.

Згідно до ч. 2 ст. 6 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Методика оцінки вартості військового майна, а також порядок його реалізації розробляються Міністерством оборони України, узгоджуються із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедура відчуження військового майна регулюється Положенням про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12. 2000 р. № 1919 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до абз. 3 п. 2 цього положення під відчуженням військового майна розуміється вилучення військового майна із Збройних Сил у результаті його реалізації через уповноважені підприємства (організації), якими є суб'єкти підприємницької діяльності, яким в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України надані повноваження на реалізацію військового майна на внутрішньому та/або зовнішньому ринку. Повноваження суб'єктам підприємницької діяльності на реалізацію військового майна, у тому числі майна військових містечок, та іншого нерухомого майна, надає Кабінет Міністрів України у встановленому порядку.

Такі повноваження щодо реалізації військового майна на внутрішньому ринку розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 року № 489-р були надані ДАК “Національна мережа аукціонних центрів”.

Приймаючи рішення про відчуження військового майна за пропозицією Міноборони України, при погодження з Мінекономіки України, Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією Міноборони погодженого з Мінекономіки переліку такого майна. При цьому, додаткові переліки військового майна затверджуються Урядовим комітетом з питань оборони, який є робочим органом Кабінету Міністрів України. Термін дії рішення Кабінету Міністрів України щодо затвердження переліку військового майна, яке може бути відчужено, становить три роки від дати його видання. Додаткові переліки військового майна, яке може бути відчужено, чинні до закінчення терміну чинності переліку військового майна, затвердженого рішенням Кабінету Міністрів України чи його робочим органом – Урядовим комітетом з питань оборони.

Нежитлову будівлю № 4 військового містечка № 103, яка є тотожною з будівлею літ. «Д-2» загальною площею 842,3 кв. м., та розташована у м. Харкові по вул. Полтавський шлях, буд. 177-А, було включено до додаткового переліку № 6 нерухомого майна Збройних сил, яке пропонувалося до відчуження, який був затверджений рішенням Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності від 19.07.2002 року (протокол № 15). Термін дії додаткового переліку № 6 від 19.07.2002 року було продовжено до 26.07.2007 року розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 року № 518-р.

На час звернення з позовом та вирішення спору по суті докази скасування вищевказаних рішення Урядового комітету розпорядження Кабінету Міністрів України в суду відсутні.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги не дістали підтвердження в ході судового розгляду.

Судові витрати у справі підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 32, 33, 43, 45, 49, 68, 79, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Клопотання позивача про зупинення провадження у справі відхилити.

В позові відмовити повністю.

Скасувати всі заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 22.02.2007 року у справі № 38/429-06.

Суддя                                                                                            Жельне С.Ч.