Рішення

від 15.03.2007 по справі 1/15-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/15-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

15.03.2007                                                                Справа №  1/15-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі Берещенко Л.П. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-К", м.Запоріжжя

до Закритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління №12",м.Херсон  

про  стягнення 19988грн.10коп.

за участю

представників сторін:

від  позивача - Кущик А.А., дов. від 29.10.2006р., представник

від  відповідача - Сидоренко І.В., дор. №5 від 22.01.2007р., викон. директор

Товариство  з обмеженою відповідальністю "Грін-К" м.Запоріжжя звернулося до суду з позовом про стягнення з Закритого  акціонерного  товариства  "Ремонтно-будівельне управління №12" (далі - РБУ-12) м.Херсона заборгованості по вартості отриманого щебеню в кількості 509куб.м. В позові зазначено, що залишок заборгованості складає 18032,80грн. з врахуванням оплачених відповідачем витрат по залізничному тарифу в сумі 15000грн. Заявлена вимога і про стягнення інфляційних збитків і річних на загальну суму 1955грн. 30коп.

Відповідач з позовом не згодний. Ним пояснено, що на підставі його заявки позивач передав РБУ-12 факсимільний рахунок-фактуру №СФ - 000-041 від 29.03.2006р. на сплату вартості 10 вагонів щебеню граніту фракції 20-40 по 1200грн. за кожен вагон без ПДВ на загальну суму 12500грн., а з ПДВ 15000грн. Платіжним дорученням №644 від 29.03.2006р. він перерахував 15000грн. на рахунок позивача.

Відповідач не згодний з тим, що 15000грн. це залізничний тариф. Ним до матеріалів справи надана залізнична накладна на маршрут на групу вагонів - 10 вагонів  щебеню гранітного 20/40. З цієї накладної випливає, що провізна плата, тобто залізничний тариф, складає 8864грн.

Відповідач також пояснив, що позивач ніяких вимог щодо додаткової оплати вартості отриманого щебеню або рахунків-фактур на суму вартості щебеню, що визначена в позові, 33032,80грн. до теперішнього часу до РБУ-12 не надсилав. Тому вважає позовні вимоги позивача безпідставними, в тому числі і в частині заявлених до стягнення інфляційних збитків та річних.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

                                        встановив

ЗАТ "РБУ-12" м.Херсон у березні 2006 року звернулось до ТОВ "Грін-К" м. Запоріжжя з письмовою заявкою на поставку йому 10 вагонів щебеню гранітного фракції 20-40 без визначення ваги щебеню.  На підставі цієї заявки ТОВ "Грін-К" надано було ЗАТ "РБУ-12" рахунок-фактура № СФ 0000- 041 від 29.03.2006 р.  (по факсимільному зв'язку) на сплату вартості 10 вагонів щебеню  граніту фракції 20-40 на загальну суму з врахуванням ПДВ 15000 грн. Відповідачем вказана суму була перераховано позивачеві пл.дорученням №644 від 29.03.2006 року. Після перерахування цієї суми йому ВАТ "Запоріжнерудпром"  по заявці  позивачем було відвантажено  10 вагонів відкритих навалом   щебеню  граніту фракції 20-40 у кількості  673400 кг, про що свідчить залізнична  накладна № 45107373 від 08.04.2006 року на групу вагонів (10 вагонів ). Оскільки відповідно до ДСТУ БВ 2.7-7-75-98 кількість щебеню   вимірюється  у кубічних метрах, тому при проведені відповідного розрахунку встановлено, що вага щебеню  673400 кг  рівняється 509 куб м. Проти цього не заперечує ні позивач не відповідач по справі.

Позивачем фактично позов заявлено про стягнення з відповідача 17500 грн. по вартості відвантаженого РБУ щебеню  гранітного, 532,80 грн. різниці  між  сплаченої відповідачем суми вартості залізничного  тарифу  та інших послуг залізниці та фактичних витрат позивача по цих послугах. Позивач наполягає на тому, що рахунок фактура від 29.03.2006 р. була надана позивачу на сплату провозної плати  по перевезенню щебеню  залізничним транспортом.

З матеріалів справи випливає, що позивачем 30.03.2006 року укладений договір поставки щебеню  гранітного з ПМП "Алоінс" м. Запоріжжя". Відповідно до умов цього договору ПМП "Алоінс" по заявкам  ТОВ "Грін-К" зобов'язалось відвантажувати через ВАТ "Запоріжнерудпром"   кінцевим споживачам щебень  гранітний. Сума договору сторонами визначена у розмірі 1 022 000 грн.  з врахуванням ПДВ. Сторони передбачили, що вказана продукція  поставляється залізничним  транспортом у відкритих ваганах навалом зі складу її виробника - ВАТ "Запоріжнерудпром", який є і вантажевідправником, на станцію призначення,  яка визначається ТОВ "Грін-К".  

Отримавши від ЗАТ "РБУ-12" попередню оплату в сумі 15000 грн. ТОВ "Грін-К"  надіслало  ПМП Алоінс" відповідну заявку на відвантаження  позивачу щебеню гранітного для будівельних робіт з визначенням  його фракції 20-40. Про це свідчить паспорт № 56 ( арк. справи 27) на щебень з природного  каменю  для будівельних робіт ДСТУ БВ 2.7-7-75-98 з визначенням  отримувача  –Херсон, РБУ-12. Кількість щебеню  визначена у кубічних метрах-509 куб.м., а кількість вагонів-10. Ця кількість  щебеню, як зазначено вище, була поставлена на адресу ЗАТ "РБУ-12" по залізничної накладної на групу вагонів за № 45107373 від 08.04.06 р..

Тобто доводи позивача  про безпідставне, без наявності   правових підстав, отримання відповідачем вказаного вище щебеню у кількості 509 куб. м.  не можуть бути прийняті судом до уваги.

Наявність заявки відповідача  на отримання щебеню у кількості 10 вагонів навалом, проведення попередньої оплати  його вартості, наявність заявки позивача на ім'я  ПМП "Аоінс" на відвантаження ЗАТ "РБУ-12" цього щебеню, що підтверджено паспортом  № 56, фактично відвантаження щебеню відповідачу, про що свідчить залізнична накладна, слід розцінювати як письмову угоду сторін  про передачу річи позивачем  зі сплатою  її вартості відповідачем, що не суперечить приписам статей  6, 509, 626, 532, 642 та 644  Цивільного кодексу України, виходячи  із звичайних вимог що ставляться  при оплатній передачі речі від одного власника до іншого,  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З пояснень позивача випливає, що ним  на заказану   поставку позивачу по справі продукцію, ПМП "Алоінс" надано було ТОВ "Грін-К" видаткова накладна РН-0000106 від 08.04.2006 року на 509 куб.м  щебеню  гранітного фракції 20-40, визначившись у ній вартість щебеню  в сумі 14845,83 грн. , вартість залізничного тарифу –8864 грн та інші витрати-3874 грн ( все без врахування ПДВ).

 У рахунку - фактурі від 04.04.2006 р. № СФА-000080  ПМП "Алоінс" кількість продукції визначена - 500 куб м., її вартість 14583,33грн., з/тариф –8930 грн., інші витрати –3750 грн. Загальна вартості  щебеню і послуг у цьому рахунку з врахуванням ПДВ  визначена в сумі  32716 грн.

Позивачем розрахунок суми позову по заборгованості здійснений виходячи з суми, зазначеної у видатковій накладній.   З врахуванням ПДВ по накладній вартість щебеню складає 17499,99грн. тобто 17500 грн., а вартість витрат по перевезенню вантажу залізницею  - 15532,80 грн. Загальна вартість товару і послуг у цьому рахунку, з врахуванням ПДВ,  визначена в сумі   33023,28 грн. Позивач від цієї суми мінусував сплачені ЗАТ "РБУ-12" 15000 грн. і заявив до стягнення заборгованість в сумі 18032,80 грн.

Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за таких обставин.

Позивачем  фактично не доведена сума яка підлягає стягненню з ЗАТ "РБУ-12" .

З матеріалів справи випливає, що залізничний тариф  по перевезенню залізницею позивачу щебеню  складає 8864 грн., а ні 8930 грн., як зазначено у видатковій накладній МПМ "Алоінс". Витрати по користуванню вагонами відповідно відомості плати за користування вагонами, в яких відповідачу був поставлений  щебень  складають 3076 грн., а не 3750 грн. При цьому слід відмітити,  що вказані суми у видатковій накладній зазначені без врахування  ПДВ, яке  нараховано з загальної суми.

З реєстру відправлених документів системи "Кліент-банк" (арк. справи 28) випливає, що позивачем МПМ "Алоінс" перерахована по залізничних витратах 15216 грн., а він їх розрахував в суму 15538,80 грн.. так позов по цих витратах заявлено на суму 538,80 грн. ( це з врахуванням сплачених відповідачем на думку позивача 15000 грн. залізничного тарифу та інших витрат по залізниці).

Ні яких доказів того, що позивачем на адресу відповідача надсилалися видаткова, податкова накладні, або будь-які рахунки - фактури на суму 33032,80 грн., позивачем до матеріалів справи не надано. Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, всі ці вимоги передавалися ЗАТ "РБУ-12" усно, по телефону. Відповідач проти цього заперечує, посилаючись на те, що до надіслання позову до суду до нього від ТОВ "Грін-К"  будь-які вимоги про сплату вартості отриманого щебеню  в сумі 17500 грн не надходили., також як і вимоги про сплату витрат позивача  по перевезенню щебеню  залізницею- залізничний тариф  та інші витрати. Позивачем також у судовому засіданні пояснено, що  податкова накладна  по  вартості щебеню  від 23.05.06 р. на загальну суму 33838,32 грн. фактично  виписана після надіслання позову до суду і відповідачу не надсилалася.

Доводи позивача про те, що у первинному   рахунку-фактурі було фактично визначена не вартість 10 вагонів щебеню,  а вартість залізничного тарифу та інших  витрат по його перевезенню, суд також вважає безпідставними. Під час надіслання цього рахунку 29.03.2006 року позивачу ще не було відомо вартість залізничного  тарифу  та інших залізничних витратах. Тому і податкова накладна  від 29.03.2006 року, в якій зазначено вартість залізничного  тарифу  з врахуванням ПДВ в сумі 15000 грн. не відповідає дійсності, оскільки під час її оформлення  ні позивачу ні відповідачу по справі не було надані ці послуги та не було проведення їх оплата.   Ця податкова накладна не відповідає  рахунку - фактурі від 29.03.2006 року, яка  виписана на вартість 10 вагонів щебеню  та пл. дорученню  відповідача від 29.03.2006 року, в якому зазначена, що ним проведена оплата  за щебень гранітний по рахунку - фактурі  ТОВ "Грін-К" від 29.03.2006 року.

Відповідно до підпунктів 7.2.3 та 7.3.1 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається з моменту  виникнення    у продавця податкового зобов'язаня. Датою  виникнення  цього зобов'язання з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка приходиться на податковий період, протягом якого відбулася будь-яка із подій , що сталося раніше  або дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку або дата відвантаження товару, виконання робіт, надання послуг. Згідно платіжного документу ЗАТ "РБУ_12" від 29.03.2006 року він перерахував  ТОВ "Грін-К" вартість щебеню  у сумі 5000 грн.. Тому податкова накладна від 29.03.2006 р.   по факту надання замовнику послуг по залізничному  тарифу   за перевезення вантажу не відповідає фактичним обставинам. Так як позивач не є перевізником і  вимагати про оплату залізничного тарифу та інших витрат по перевезенню вантажу залізницею він не мав права заявляти. Ці послуги на момент складення цієї накладної не були  надані жодній  стороні по справі і їх оплата, як випливає з вищевикладеного,  відповідачем не проводилась.  

          Суд вважає, що при укладені угоди про передачу речі, укладеної зазначеним вище способом,    сторони  домовилися про вартість щебеню  у сумі 15000 грн. з врахуванням ПДВ. Ні яких  доказів про зміну цієї домовленості позивачем по справі  до матеріалів справи не надано.  Не була ним  до моменту звернення до суду з позовом  надіслана ЗАТ "РБУ-12" і пропозиція  про порядок відшкодування  витрат, понесених  позивачем  сплатою ПМП "Алоінс" вартості залізничного  тарифу та інших витрат по  перевезенню вантажу залізницею.

Відсутні докази проведення  ТОВ "Грін-К" оплати ПМП "Алоінс" вартості щебеню  після його відвантаження саме у сумі 17500 грн.. Тому слід вважати, що він перерахував  підприємству 15000 грн. відразу після отримання цих коштів від відповідача  по справі з прийняттям відповідних заходів щодо поставки відповідачу щебеню.  Також  не може бути належним доказом проведення позивачем оплати ПМП "Алоінс" у зазначених вище сумах саме за щебень, що відвантажений відповідачу, видаткова накладна РН-0000106 від 08.04.2006 року та рахунок - фактури від 04.04.2006 р. № СФА-000080  ПМП "Алоінс", так як визначені суми коштів в цих документах не відповідають вартості щебеню, яка встановлена за домовленістю сторін по справі, та вартості послуг по перевезенню вантажу залізничним транспортом ( з/тарифу та інших послуг). В цих документах взагалі відсутні  дані про кінцевого  отримувача  щебеню.

Суду позивачем представлені три платіжних доручення про сплату ПМП "Алоінс" грошових коштів на 15216 грн. , 23004 грн. і 10000 грн. Але, ці платіжні  документи про сплату коштів на загальну суму 48220 грн. не є доказом того, що ці кошти сплачені позивачем по відносинах з ЗАТ "РБУ- 12".

За таких обставин позов не підлягає задоволенню.

     З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд

                                        В И Р І Ш И В:

1. У задоволені позову товариству з обмеженою відповідальністю  "Грін-К" м.Запоріжжя про стягнення з закритого акціонерного товариства "РБУ-12" м. Херсона 19988 грн. 10 коп. відмовити.

        Суддя                                                                                      І.В. Губіна

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України