Рішення

від 11.05.2010 по справі 13/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2010 р. Справа № 13/32

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді П.А. Шкіндера

при секретарі судового засідання І.І. Кучмі

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватної агрофірми "Роднічок" вул. Винниченка, 145, м.Городенка, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78100

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Газда" вул. Січових Стрільців, 21, с.Кулачківці, Снятинський район, Івано-Франківська область,78310

про майнові спори (стягнення коштів)

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 10 від 25.12.09р )- представник.

Від відповідача представники не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 49 634, 00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Газда" 49 634, 00 грн. заборгованості за вищезазначеним договором.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи та відзив на позов суду не подав.

Згідно норми ст.75 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання відзиву на позовну заяву і витребуванні господарським судом документи, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

З врахуванням вищенаведеного та у відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноваженого представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду даної справи та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши докази по справі та надавши їм належної правової оцінки, суд виходить з наступного.

28.09.09р. між ПАФ "Роднічок"(позивачем) та ПСП "Газда"(відповідачем) укладено договір поставки зерна № 01/09 (надалі Договір), у відповідності до п.1.1 якого Продавець- ПАФ "Роднічок" зобов"язується передати у власність покупця товар, а Покупець - ПСП "Газда" прийняти товар й оплатити його на умовах договору.

На виконання умов вищевказаного договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 49 634,00 грн., що підтверджується накладними, а саме: № 153 від 01.10.2009 р. на суму 26 130,00 грн. та № 50 від 03.10.2009 р. на суму 23 504,00 грн.

Згідно з п.4.4 договору, оплата товару здійснюється на протязі 90 календарних днів з моменту його поставки.

Оскільки товар було поставлено позивачем відповідачу 01.10.2009 р. та 03.10.2009 р., то термін оплати за отриманий товар сплив 01.01.2010 р. та 03.01.2010 р. відповідно.

Проте, відповідач своїх зобов"язань щодо оплати за поставлену продукцію не виконав.

Відповідно до положень ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 174 ГК України встановлено, що господарські зобов"язання можуть виникати з господарського договору.

Згідно з ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, станом на 01.04.10р. ПСП "Газда" не виконало своїх зобов"язань та грошових коштів за отриману пшеницю не сплатило.

12.02.2010р. позивач звернувся до відповідача із претензією про погашення заборгованості, однак претензія була залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України ч.1 ст.509, ст.ст. 526, 530, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, ч.1, 7 ст. 193, ст. 265 Господарського кодексу України, ст. ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Газда" вул. Січових Стрільців, 21, с.Кулачківці, Снятинський район, Івано-Франківська область,78310, код ЄДРПОУ 31673038) на користь приватної агрофірми "Роднічок" вул. Винниченка, 145, м.Городенка, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78100 код ЄДРПОУ 32173663), заборгованість у розмірі 49 634, 00 грн, 497, 00 грн. - державного мита та 236,00 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.А. Шкіндер

рішення підписане 14.05.10р.

Виготовлено в АС"Діловодство суду"