Рішення

від 17.09.2015 по справі 918/797/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2015 р. Справа № 918/797/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "САВСЕРВІС-МОВА" в особі філіалу ТОВ "САВСЕРВІС-МОВА" у м. Луцьк

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ЧАЙКА"

про стягнення заборгованості в сумі 28979,09 грн.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_2 (довіреність №1 від 23.07.2015р.).

Від відповідача : не з'явився.

Суть спору: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "САВСЕРВІС-МОВА" в особі філіалу ТОВ "САВСЕРВІС-МОВА" у м. Луцьк звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ЧАЙКА" про стягнення 27 198 грн. 69 коп. заборгованості, 1 695 грн. 62 коп. пені та 84 грн. 78 коп. 3% річних.

Ухвалою суду від 16.07.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження, справу призначено до слухання на 28.07.2015р.

Ухвалою суду від 28.07.2015р. розгляд справи відкладено на 03.09.2015р..

За клопотанням позивача в порядку ст. 69 ГПК України ухвалою суду від 03.09.2015р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 17.09.2015р..

В судовому засіданні 17.09.2015р. представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 28.07.2015р., 03.09.2015р. та 17.09.2015р. не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи , що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 27, 53, 58).

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі представника відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2011р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "САВСЕРВІС-МОВА" в особі філіалу ТОВ "САВСЕРВІС-МОВА" у м. Луцьк (надалі - Постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ЧАЙКА" (надалі - Покупець) уклали Договір поставки товару №90 (надалі - Договір; а.с. 8).

У відповідності до п. 1.1. Договору, з у рахуванням протоколу узгодження розбіжностей до договору поставки товару №90 від 01.10.2014р., постачальник зобов'язується постачати товар Покупцю, за адресою м. Рівне вул. Гагаріна, 16, в асортименті, в кількості та за цінами вказаними в специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору, та відповідно до погоджених замовлень покупця, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити замовлений товар відповідно до умов даного договору.

Згідно з п. 2.1. Договору, товар поставляється покупцю на умовах даного договору та відповідно до наданої постачальником специфікації, згідно замовлення, доведеного покупцем постачальнику в будь-якій формі, що дозволяє зафіксувати перелік замовленого товару.

Відповідно до п. 3.2. Договору, поставка товару оформляється видатковою накладною. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент підписання видаткової накладної.

Згідно з п. 4.1. Договору, оплата проводиться покупцем по кожній партії товару протягом 30 календарних днів з дати отримання даної товару, зазначеної у видаткових накладних або в актах приймання-передачі партії товару.

У відповідності до п. 7.4. Договору, за порушення покупцем строків оплати товару, визначених даним договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, строки оплати якого порушені, за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до кінця 2014 року. У випадку, якщо жодна із сторін письмово не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 30 днів до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на строк 1 рік (п. 9.1, 9.2 Договору).

На виконання умов вказаного вище Договору у травні 2015 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 30 676 грн. 59 коп., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними (а.с. 15-18).

Проте відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару своєчасно не виконав, оплату провів частково у сумі 3 477 грн. 90 коп.

Таким чином несплаченими залишилися 27 198 грн. 69 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт поставки товару відповідачу на суму 30 676 грн. 59 коп.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідачем товар на суму 30 676 грн. 59 коп. отримало без жодних застережень щодо якості, кількості чи ціни останнього, однак його вартість повністю не оплатило, заборгувавши ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "САВСЕРВІС-МОВА" в особі філіалу ТОВ "САВСЕРВІС-МОВА" у м. Луцьк 27 198 грн. 69 коп.

Наявність заборгованості підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків, виконаної сторонами (а.с.20).

Отже заборгованость у розмірі 27 198 грн. 69 коп. за поставлений позивачем товар, відповідачем не спростована та підтверджена матеріалами справи, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, позивачем за неналежне виконання умов договору в частині проведення розрахунків, на підставі п. 7.4. Договору та ст. 625 ЦК України нараховано 1 695 грн. 62 коп. пені та 84 грн. 78 коп. 3 % річних (розрахунок а.с. 21).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Перевіривши розрахунок позовних вимог, судом встановлено, що пеня нарахована на фактичну суму заборгованості по кожній партії поставленого товару окремо в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за періоди, що не перевищують шість місяців від дати прострочення зобов'язання. Таким чином, вимога про стягнення 1 695 грн. 62 коп. пені підлягає задоволенню.

Як визначено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних проведений на фактичну суму заборгованості по кожній партії поставленого товару окремо у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України. Таким чином, вимога про стягнення 84 грн. 78 коп. % річних підлягає задоволенню.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 198 грн. 69 коп. заборгованості, 1 695 грн. 62 коп. пені та 84 грн. 78 коп. 3% річних є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 1 827 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівне - Чайка " (вул. Гагаріна, буд. 16, м. Рівне, 33003, код ЄДРПОУ 39319810) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "САВСЕРВІС-МОВА" в особі філіалу ТОВ "САВСЕРВІС-МОВА" у м. Луцьк (43023, м. Луцьк, вул. Конякіна, буд. 2, код ЄДРПОУ 34187725) 27 198 грн. 69 коп. заборгованості, 1 695 грн. 62 коп. пені та 84 грн. 78 коп. 3% річних.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею В« 22В» вересня 2015р..

Суддя Горплюк А.М.