Ухвала

від 11.07.2012 по справі 5019/63/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2012 р. Справа № 5019/63/11

За позовом Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 "Приватбанк"

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рівнепастранс"

про стягнення в сумі 329 273 грн. 11 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_3 (довіреність у справі);

від відповідача : представник не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

Обставини справи

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рівнепастранс", у якому просить в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №0803/03/А від 06.03.2008 року в розмірі 329273 грн. 11 коп., звернути стягнення на предмет застави за Договором застави автотранспорту №0803/01/А/ТЗ від 06.03.2008 року, а саме на вантажний автомобіль Камаз, модель 6520, рік випуску: 2008, тип ТЗ: вантажний-С самоскид, № кузова/шасі: ХТС65200081152181, реєстраційний номер: ВК3082АМ, що належить на праві власності відповідачу - ТОВ "Рівнепастранс", шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "Приватбанк" з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, із зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

24.05.2011 року від представника ПАТ КБ "Приватбанк" надійшла заява №0703/12 від 03.07.2012 року про зміну предмету позову, згідно якої позивач просить в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №0803/03/А від 06.03.2008 року стягнути з відповідача заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 248884,80 грн., по прострочених відсотках в розмірі 54908,71 грн., пеню в розмірі 14323,74 грн.. Заява про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду.

03.07.2012 року від представника ПАТ КБ "Приватбанк" надійшла заява №0703/12 від 03.07.2012 року про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №0803/03/А від 06.03.2008 року стягнути з відповідача прострочену заборгованість за кредитом 235327,02 грн., з яких: 98152,61 грн. заборгованість по прострочених відсотках за користування кредитними коштами, 137174,41 грн. пені. Заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог №0703/12 від 03.07.2012 року.

Відповідач у судовому засіданні та у поданому через канцелярію суду відзиві заперечив проти уточнених позовних вимог, зазначивши, що позивачем невірно здійснено нарахування пені, просить відмовити позивачу у задоволенні позову за недоведеністю та необґрунтованістю. Крім того відповідач, просить суд зменшити розмір пені у зв’язку з її надмірним розміром у порівнянні з сумою боргу.

Відповідач подав суду доповнення до відзиву у якому зокрема зазначив, наступне: згідно ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

24.03.2011 року Рівненська торгово-промислова палата у своєму висновку №56.05/280 підтвердила, що з жовтня 2008 року настала світова фінансово-економічна криза, що має ознаки невідворотності та не прогнозованості. Отже, відповідач вважає, що висновок №56.05/280 від 24.03.2011 року Рівненської торгово-промислової палати підтверджує виникнення форс-мажору, що є підставою для звільнення від відповідальності, а саме, від нарахування неустойки. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»до ТОВ «Рівнепастранс»щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором №0803/03/А від 06.03.2008 року у сумі 235327,02 грн. за недоведеністю, необґрунтованістю та виникненням форс-мажору з жовтня 2008 року.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ :

06.03.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі - Кредитор) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рівнепастранс" (далі - Позичальник) укладено кредитний Договір №0803/03А (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору в рамках програми мікрокредитування, за наявності вільних грошових коштів, банк зобов'язується надати позичальнику кредит в межах суми, обумовленої п.1.2 цього договору, на термін і на умовах, передбачених у цьому Договорі, а позичальник зобов'язується повернути одержаний кредит і сплатити відсотки у встановлені цим договором терміни, а також виконати свої зобов'язання згідно із справжньою угодою в повному об'ємі.

Відповідно до п.1.2 Договору сума кредиту становить 451000 грн. 00 коп..

Відповідно до п.1.3 Договору терміни повернення кредиту і відсотків згідно графіку погашення кредиту і відсотків. (Додаток №1 цього Договору). Зазначені терміни можуть бути змінені згідно п.п 2.3.3. 2.4.1 цього договору.

Відповідно до п. 1.4 Договору кредит надається на наступні цілі: придбання автомобілів, - по 34 грн. для сплати за реєстрацію предметів застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування по реквізитах п.2.1.2 по кожному договору застави.

Відповідно до п.2.1.1 Договору банк зобов'язується відкрити для надання кредиту позичковий рахунок №20633054700199, особовий рахунок по відсотках №20681054701010, рахунок комісії за дострокове погашення кредиту №61118907600240, рахунок комісії за оформлення кредитного договору №61118907600240, рахунок комісії за відкриття позичкового рахунку №61113906900007.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору банк зобов'язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника в межах суми, обумовленої п.1.2. цього Договору , а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п.2.2.11 цього Договору. Перерахувати по дорученню позичальника, без додаткового погодження, грошові кошти для сплати за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в розмірі вказаному в п.1.2 даного Договору на рахунок ДП В«Інформаційний центрВ»МЮУ №26002301813 в ГОУ ВАТ В«Ощадний банкВ» , МФО 300465, ідентифікаційний код 25287988 з призначенням платежу В«ДН005098/11 ДФДП В«Інформаційний центр МЮУ В«За реєстрацію обтяжень рухомого майнаВ» .

На виконання умов договору ОСОБА_1 видав позичальнику кредит в розмірі 451000 грн. 00 коп..

Відповідно до п.2.2.2 Договору Позичальник зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.11, 4.13 цього договору, а також відповідно до графіку погашення кредиту і відсотків, вказаному в Додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п.4.1 Договору за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п.п 1.3, 2.2.3, 2.4.1, 4.13 цього договору, а також Графіка погашення кредиту і відсотків, приведеного в Додатку №1 до цього договору Позичальник сплачує відсотки в розмірі 20 (двадцять) % річних.

Відповідно до п.4.3. Договору при порушенні позичальником зобов’язань по погашенню кредиту, передбачених п.п.1.3., 2.2.3., 2.3.3.3.,2.4.1.,4.13 позичальник сплачує банку відсоток за користування кредитом в розмірі 40 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

На момент розгляду справи згідно з розрахунком, наданим позивачем, прострочена заборгованість відповідача по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в період з 13.03.2008 року по 02.07.2012 року становить 98152 грн. 61 коп.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст.193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З огляду на умови Договору строк повернення відсотків за користування кредитними коштами є таким, що настав. Відповідач доказів повернення відсотків за користування кредитними коштами в розмірі в розмірі 98152 грн. 61 коп. не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

Відповідно до п.6.1 договору при порушенні Позичальником будь якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню за кожен випадок порушення в розмірі 0,2% від простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ в період за який сплачується пеня.

Позивачем на суму заборгованості по несвоєчасно оплаченим відсоткам за період з 06.01.2009 року по 02.07.2012 року нараховано пеню в розмірі 137174 грн. 41 коп.. Розрахунок пені перевірено судом та визнано вірним.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов’язання, сплата неустойки (пені, штрафу).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд не бере до уваги лист Рівненської торгово-промислової палати №56.05/280 від 24.03.2011 року, як підставу для звільнення від відповідальності, а саме, від нарахування неустойки.

З огляду на вищевказане позовні вимоги підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат на оплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідно до положень ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем на момент розгляду справи повністю погашено суму отриманого кредиту, а також те, що порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд з врахуванням інтересів боржника вважає за необхідне зменшити розмір належної до сплати пені, та стягнути з відповідача пеню в розмірі 100000,00 грн..

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рівнепастранс" (33018, Рівненська обл., м.Рівне, вул.Курчатова, буд.9, код ЄДРПОУ 33408873) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50) 98152,61 грн. заборгованості по прострочених відсотках за користування кредитними коштами, та зменшену судом пеню в розмірі 100000,00 грн., витрати на оплату державного мита в розмірі 2933 грн. 64 коп. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп..

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано В« 11В» липня 2012 року.