Рішення

від 16.09.2015 по справі 921/763/15-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2015 р.Справа № 921/763/15-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В. розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Резон" вул. Лучаківського, 8а/5, м.Тернопіль, 46027

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Забудівник Академії" вул. Львівська, 11, м. Тернопіль, 46400

про стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 196 724,91 грн.

за участю представника позивача: ОСОБА_1, протокол № 1 від 20.03.01 р.

Учаснику судового процесу роз'яснено її процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Резон" звернулось в господарський суд Тернопільської області із позовом до ТОВ "Забудівник Академії" про стягнення заборгованості в сумі 196 724,91 грн.

Заявлені вимоги, що підтримані в судовому засіданні повноважним представником, позивач мотивує неналежним виконанням його контрагентом умов договору підряду від 01.08.2007р. в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт та наданих послуг, суму якої з урахуванням пені, втрат від інфляційних процесів та 3 % річних просить стягнути в судовому порядку.

В ході вирішення спору розгляд справи неодноразово відкладався із підстав, що викладені у відповідних ухвалах.

Відповідач явку уповноваженого представника жодного разу у судове засідання не забезпечив, поважних причин цього суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України та п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. Зокрема, ухвали суду від 03.08.2015р., від 17.08.2015р. та від 02.09.2015р. останнім отримані 05.08.2015р., 19.08.2015р. та 04.09.2015р. відповідно, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи.

В той же час, явка представника відповідача не визнавалась судом обов’язковою, а відтак рішення з даного приводу останній міг приймати на власний розсуд. З наведеного, справа розглядається за правилами ст.75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, наявні у справі докази та заслухавши пояснення учасника судового процесу, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

01.08.2007р. між ТОВ "Резон" та ТОВ "Забудівник Академії" було укладено договір підряду, за умовами п.1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов’язання по будівництву багатоквартирного житлового будинку вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Лучаківського в м. Тернополі у встановлений термін та відповідно до проектно-кошторисної документації, наданої Замовником, яка є невід'ємною частиною договору підряду.

За вказівками п. 2.1. укладеного правочину, договірна ціна робіт визначається на основі проектно-кошторисної документації. Відомість визначення договірної ціни наводиться у додатку до цього договору і є його невід'ємною частиною.

Умовами розділу 4 договору контрагенти передбачили обов’язок Замовника щодо безперервного фінансування будівництва об’єкту. Зокрема, останній до 15 числа кожного місяця здійснює авансові платежі за виконані роботи поточного місяця в розмірі, погодженому сторонами, але не менше 30% планового виконання робіт.

Остаточний місячний розрахунок здійснюється Замовником після підписання акту (форма № 3 і форма №2в) уповноваженими представниками сторін, але не пізніше ніж за десять календарних днів після підписання акту, а також здійснює оплату рахунків Підрядника стосовно охорони об’єкта, роботу машиніста баштового крана та обслуговуючого персоналу в т.ч. за періоди в яких з об’єктивних причин будівельно-монтажні роботи не проводились.

Згідно пунктів 12.1 та 12.3. Підрядник повідомляє про закінчення виконання робіт Замовника та надає йому Акт здачі-приймання робіт, в якому зазначається весь фактично виконаний обсяг робіт та вартість. Сторони зобов’язані провести остаточні розрахунки по договору підряду протягом п’яти календарних днів після підписання Акту здачі-приймання робіт.

Аналіз приписів чинного законодавства та матеріалів справи свідчить про те, що взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі випливають із договору будівельного підряду, які регулюються главою 61 ЦК України.

За приписами ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Таким чином, укладений учасниками спору 01.08.2007р. правочин слугує підставою для виникнення між ними господарських зобов'язань, та за вказівками ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509, 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов даного договору позивачем за червень-серпень 2014 року виконано обсяг підрядних робіт, на загальну суму 128 729,61 грн. та протягом вересня-листопада 2014р. надано послуги з охорони об’єкта будівництва в розмірі 31 920,47 грн., які прийняті відповідачем, як Замовником, без будь-яких претензій і зауважень.

Вказані обставини підтверджуються актами приймання виконаних робіт № 1 за червень 2014р. від 27.06.2014р., № 1 за липень 2014р. від 31.07.2014р., № 1 за серпень 2014р. від 29.08.2014р., а також актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000014 від 30.09.2014р., № ОУ-0000015 від 31.10.2014р., № ОУ-0000016 від 11.11.2014р., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Проте, як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідач взяті на себе зобов’язання виконав лише частково. Так, відповідно до долучених до справи банківських виписок за виконані будівельні роботи ТОВ "Забудівник Академії" здійснено оплату 02.10.2014р. в сумі 4 800 грн., 07.11.2014р. в сумі 3000 грн. та 16.02.2015р. в сумі 15 000 грн. Водночас, оплату наданих послуг по охороні вказаного у спірному правочині об'єкта замовником здійснено 13.11.2014р. в сумі 3 000 грн., 21.11.2014р. в сумі 4560 грн., 24.02.2015р. в сумі 13 680 грн. та 09.04.2015р. в сумі 5 000 грн.

Разом з тим, згідно письмових пояснень до позовної заяви № 14 від 27.2015р. та усних, які надані повноважним представником позивача у судовому засіданні, слідує, що зарахування сплачених відповідачем коштів проводилось підрядником почергово, зокрема, шляхом погашення заборгованості за попередні періоди. Так, кошти перераховані 02.10.2014р. платіжним дорученням № 110 в сумі 2 215,18 грн. зараховано в погашення богу за виконані в травні 2014р. підрядні роботи. Аналогічним чином позивачем зараховано сплачені 13.11.2014р., 21.11.2014р. та частково 24.02.2015р. (в сумі 6 120,20 грн.) кошти в рахунок погашення заборгованості за надані в серпні 2014р. послуги з охорони.

Вказані операції позивачем відображено в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується долученими до матеріалів справи картками оборотів по рахунку № 361 за період з 01.01.2014р. по 30.09.2015р.

Оцінюючи відповідність таких дій позивача приписам законодавства, що регламентує спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Порядок розрахунків за укладеним між контрагентами договором регламентується Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою НБУ від 21.01.2004р. за № 22 та зареєстрована 29.03.2004р. в Мін'юсті України (далі - Інструкція НБУ),

Пунктом 3.8, глави розрахунки із застосуванням платіжних доручень, зазначеного нормативно-правового акту визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Як вбачається із банківських виписок від 13.11.2014р. та 21.11.2014р. ТОВ "Забудівник Академії" здійснило оплату по спірному правочину згідно рахунків СФ 0000001 від 23.10.2014р. та СФ 0000001 від 01.11.2014р.

Однак, як стверджує позивач (пояснення від 14.09.2015р.) такі рахунки ТОВ "Резон" не виписувались та відповідачу не направлялись. Доказів на підтвердження протилежного сторонами не подано, а судом не здобуто.

З наведеного слід вважати, що у графах "Призначення платежу" банківських виписок, які долучені до матеріалах справи, не вказано, за який період здійснюється розрахунок, а внесена у них інформація не відповідає тим вартісним показникам виконаних робіт чи наданих послуг, яка б дала можливість чітко встановити факт оплати саме за відповідним актом.

На переконання суду, у разі, коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та особою, на користь якої проведено оплату.

Якщо ж відповідні застереження у договорі відсутні, то за наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення боргу в хронологічному порядку, тобто, починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повної її сплати.

Наведені висновки суду ґрунтуються на тому, що зарахування коштів без чіткого посилання платника на призначення платежу в погашення заборгованості за минулі періоди не заборонено нормами законодавства.

За таких обставин, суд констатує, що позивач правомірно зараховував сплачені йому кошти в рахунок погашення заборгованості за виконані роботи та надані послуги, які на умовах договору від 01.08.2007р., були здійснені в попередні періоди. При цьому варто зазначити, що таку ж правову позицію з даного приводу висловив і Вищий господарський суд України у постановах від 14.04.2005р. у справі №11/274 (12/5), від 25.12.2003р. у справі № 10/172 та Верховний Суд України в ухвалі від 23.06.2005р. у справі №11/274 (12/5).

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за виконані у червні-серпні 2014р. підрядні роботи становить 108 144,79 грн. та за послуги з охорони об’єкта будівництва надані протягом вересня-листопада 2014р. в сумі 19 360,47 грн.

З метою досудового врегулювання спірних відносин, господарюючим суб’єктом направлялись на адресу замовника претензія № 41 від 03.12.2014р. та вимога № 43 від 17.12.2014р. Втім, станом на час розгляду справи в суді, такі залишені без задоволення. Наведене стало підставою для звернення товариства із позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Приймаючи до уваги наведені правові позиції, перелічені вище положення цивільного законодавства та встановлені контрагентами у п.4.3 договору строки місячних розрахунків, суд констатує, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті їх вартості настав.

За даних обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Резон" про стягнення з відповідача боргу по договору підряду від 01.08.2007р. підлягають до задоволення у повному обсязі, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані відповідачем.

Поряд з цим, за приписами статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

На підставі наведених правових норм, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 07.11.2014р. по 13.07.2015р. 64 192,24 грн. інфляційних втрат та 3% річних за користування коштами в сумі 3 127,54 грн. за період з 08.09.2014р. по 13.07.2015р.

У п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. N 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" зазначається, що господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати замість позивача "перерахунок" розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак, з огляду на вимоги частини першої статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійснення позивачем нарахування таких сум і в разі якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

За наслідками проведеного перерахунку, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, до стягнення з відповідача підлягає 42 108,73 грн. втрат від інфляційних процесів та 2 956,08 грн. річних. Решта суми заявлена необґрунтовано, а відтак у її стягненні слід відмовити.

В той же час, за умовами п. 14.1 договору підряду від 01.08.2007р., у випадку порушення замовником строків оплати виконаних робіт, він виплачує підряднику пеню в розмірі 0,01 відсотка від неоплачуваної суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З врахуванням наведеного, у позовній заяві товариством заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1 899,87 грн. 14.08.2015 року позивачем поданий суду уточнюючий розрахунок пені, у якому конкретизовано період її нарахування та, окрім цього, вказано суму на 97, 31 грн. більшу ніж заявлено в позові. Водночас, заява про збільшення розміру позовних вимог у встановленому процесуальним законодавством порядку ТОВ "Резон" не подавалась.

За таких обставин, судом перевіряється правильність обчислення позивачем пені, за період, що визначений за правилами ст.232 ГК України, однак в межах сум, які відображені у позовній заяві.

Таким чином, з врахуванням приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" до стягнення з відповідача підлягає 1 899,87 грн.

У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог в сумі 3 489,50 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 83, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Забудівник Академії" вул. Львівська, 11, м.Тернопіль, 46400 (ідент. код 31138497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Резон" вул. Лучаківського, 8а/5, м.Тернопіль, 46027 (ідент. код 31462724) 19 360 (дев’ятнадцять тисяч триста шістдесят) грн. 47 коп. боргу по охороні об’єкта, 108 144 (сто вісім тисяч сто сорок чотири (сто вісім тисяч сто сорок чотири) грн. 79 коп. боргу за виконані роботи; 1 899 (одну тисячу вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 87 коп. пені; 2 956 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят шість)грн. 08 коп. річних за користування коштами; 42 108 (сорок дві тисячі сто вісім)грн. 73 коп. втрат від інфляційних процесів та 3 489 (три тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 50 коп. в повернення сплаченого судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 21.09.2015р.

Суддя О.В. Руденко