Рішення

від 15.09.2015 по справі 923/1052/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 р. Справа № 923/1052/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Нововоронцовського району Херсонської області в інтересах держави в особі:

позивача-1: Нововоронцовської районної ради, смт. Нововоронцовка, Херсонська область,

позивача-2: Комунального закладу "Нововоронцовський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", смт. Нововоронцовка, Херсонська область,

до: Державного комунального підприємства "Нововоронцовська оптово-роздрібна центральна районна аптека № 11", смт. Нововоронцовка, Херсонська область,

про витребування майна із чужого незаконного володіння, звільнення незаконно зайнятого приміщення та стягнення 8 998,12 грн. шкоди.

за участю прокурора - Декалюк Д.Е., посвідчення № 006312 від 26.09.2012р.;

представників сторін:

від позивача-1 - не прибув;

від позивача-2 - не прибув;

від відповідача - ОСОБА_1, уповн. представник, довіреність від 21.07.2015р.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Прокурора Нововоронцовського району Херсонської області в інтересах держави в особі Нововоронцовської районної ради (позивач-1) та Комунального закладу "Нововоронцовський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (позивач-2) до Державного комунального підприємства "Нововоронцовська оптово-роздрібна центральна районна аптека № 11" (відповідач) з вимогами про витребування з незаконного володіння відповідача на користь позивача-2 нежитлового приміщення загальною площею 26,4 кв.м. на 2-му поверсі поліклініки, з місцезнаходженням по вул. Гагаріна, 64 у смт. Нововоронцовка Херсонської області, та вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача-2 матеріальної шкоди в розмірі 8 998,12 грн., заподіяної позивачеві-2 внаслідок неотримання орендної плати, у зв'язку з незвільненням відповідачем вказаного приміщення після закінчення строку договору оренди. Позов обґрунтовано нормами ст.ст. 17, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 387 Цивільного кодексу України, а також, твердженнями про неповернення відповідачем орендованого майна та користування відповідачем цим майном після закінчення строку договору оренди.

В подальшому, прокуратур повідомив суду про наявність арифметичної помилки у доданому до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог в частині стягнення шкоди, оскільки, згідно цього розрахунку розмір заявленої до стягнення шкоди становить 8 998,39 грн., а також, вказав ч. 1 ст. 390 Цивільного кодексу України в якості правового обґрунтування позовних вимог в частині стягнення шкоди (т.1 а.с.102-103).

Позивачі підтримали позицію прокурора у спорі, просять задовольнити позов в повному обсязі, з зазначених у позовній заяві підстав (т.1 а.с.94-96, 105-107; т.2 а.с.21).

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, згідно з яким позов не визнає в повному обсязі, з підстав його необґрунтованості, а також, додатково, з підстав обрання прокурором та позивачами невірного способу захисту права (т.1 а.с.75-77; т.2 а.с.1-4).

Ухвалою суду від 20.07.2015р., згідно заяви відповідача (т.1 а.с.90), строк розгляду справи було продовжено понад встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України двомісячний строк.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи. Прокурора, представників позивача-2 та відповідача в судовому засіданні 10.09.2015р. повідомлено про дату та час наступного судового засідання, що слідує з протоколу засідання (т.1 а.с.127). Позивачеві-1 ухвалу суду від 10.09.2015р. направлено рекомендованим листом за наявною у матеріалах справи його адресою.

Позивачі у справі надіслали 15.09.2015р. до суду заяви про проведення розгляду справи без участі їхніх представників (т.2 а.с.21,29).

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 15.09.2015р., відповідно дост.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача суд, -

в с т а н о в и в:

02.01.2008р. Нововоронцовська центральна районна лікарня (надалі - ЦРЛ) та Державне комунальне підприємство "Нововоронцовська оптово-роздрібна центральна районна аптека № 11" (надалі - відповідач) уклали між собою договір суборенди нерухомого майна - спільної власності територіальних громад Нововоронцовського району, яке знаходиться на балансі ЦРЛ, на умовах якого ЦРЛ, як орендодавець, передала відповідачу в суборенду строком до 31.2008р. одну нежитлову кімнату загальною площею 26,4 кв. м. на 2-му поверсі поліклініки ЦРЛ, з місцезнаходженням смт.Нововоронцовка, вул. Гагаріна, 64, з сплатою за рік 503,40 грн. орендної плати та фактичних витрат за комунальні послуги (т.1а.с.80-81). Згідно цього договору вартість майна - об'єкта суборенди згідно незалежної оцінки за станом на 30.04.2007р. становить 5500,0 грн. (п.2.2. договору), зміни та доповнення до договору оформляються в письмовій формі та вступають в силу з моменту підписання сторонами договору (п.9.2. договору), після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі погодження з Нововоронцовською районною радою - власником майна (п.9.3. договору), договір припиняється в разі, закінчення терміну, на який його було укладено (п.9.5. договору). За актом від 02.01.2008р. ЦРЛ передало відповідачу в суборенду вказане майно (т.1 а.с.82).

12.09.2008р. ЦРЛ та відповідач уклали між собою договір № 10 оренди нерухомого майна - спільної власності територіальних громад Нововоронцовського району, яке знаходиться на балансі ЦРЛ, на умовах якого ЦРЛ (орендодавець за договором) передала відповідачеві в оренду строком до 01.08.2011р. те саме нерухоме майно, яке було об'єктом суборенди згідно укладеного між цими ж сторонами договору суборенди 02.01.2008р., а саме, одну нежитлову кімнату загальною площею 26,4 кв.м. на 2-му поверсі поліклініки ЦРЛ, з місцезнаходженням смт.Нововоронцовка, вул. Гагаріна, 64, з сплатою за рік 266,64 грн. орендної плати, з щомісячним коригуванням розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції, та фактичних витрат за комунальні послуги, для розміщення аптеки, що обслуговує пільгові категорії населення (т.1 а.с.118-119). Згідно цього договору вартість майна - об'єкта оренди згідно незалежної оцінки за станом на 30.04.2007р. становить 5500,0 грн. (п.2.2. договору), зміни та доповнення до договору оформляються в письмовій формі та вступають в силу з моменту підписання сторонами договору (п.9.2. договору), після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі погодження з ЦРЛ-орендодавцем (п.9.3. договору), договір припиняється в разі, закінчення терміну, на який його було укладено (п.9.5. договору). За актом від 12.09.2008р. ЦРЛ передало відповідачу в оренду вказане майно (т.1 а.с.120).

Після 01.08.2011р. відповідач продовжив використання вказаного майна (незвільнив кімнату), й використовував його, зокрема, протягом серпня-грудня 2011 року, 2012 року та січня-жовтня 2014 року, не сплачуючи орендної плати на користь ЦРЛ або інших осіб.

Згідно рішення сесії Нововоронцовської районної ради (надалі - позивач-1) від 11.11.2011р. № 114 ЦРЛ наданий дозвіл на продовження укладеного між ЦРЛ та відповідачем договору оренди від 12.09.2008р. № 10 до 01.07.2014р., з сплатою орендної плати 4 472,00 грн. на рік (т.2 а.с.53).

Згідно рішення сесії позивача-1 від 02.03.2012р. № 161 затверджено методику розрахунку і використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад району, згідно з якою передбачено збільшення діючих до цього часу ставок орендної плати (т.2 а.с.31-52).

Згідно рішення сесії позивача-1 від 21.06.2013р. № 360 на базі відокремленого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ Нововоронцовського району, передане цієї радою в оперативне управління ЦРЛ та знаходиться на балансі ЦРЛ, створено комунальний заклад "Нововоронцовський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (надалі - позивач-2) (т.1 а.с.20-21).

З 22.07.2013р. позивач-2 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як юридична особа (т.1 а.с.24-30).

01.08.2013р. позивачем-1 та ЦРЛ підписано додаткову угоду до раніше укладеного між ними договору № 1 оперативного управління частини майнового комплексу спільної власності територіальних громад Нововоронцовського району, згідно з якою з оперативного управління ЦРЛ має бути виключена будівля триповерхової поліклініки.

Цього ж дня, 01.08.2013р. позивач-1 та позивач-2 уклали між собою договір № 6 оперативного управління частини майнового комплексу спільної власності територіальних громад Нововоронцовського району, згідно з яким позивачеві-2 передається строком до 01.07.2016р. в оперативне управління приміщення триповерхової поліклініки, з місцезнаходженням вул. Гагаріна, 64, смт.Нововоронцовка, Нововоронцовський р-н, Херсонська обл., без кредиторської і дебіторської заборгованості (т.1 а.с.111-112). За актом від 01.08.2013р. вказане майно було передане позивачеві-2 в оперативне управління (т.1 а.с.113-114).

Згідно рішення сесії позивача-1 від 18.10.2013р. № 439 позивачеві-2 наданий дозвіл переукласти договори оренди нерухомого майна (нежитлових) приміщень спільної власності територіальних громад Нововоронцовського району, раніше укладених з ЦРЛ, без змін умов та терміну оренди, з орендарями, зокрема, з відповідачем до 01 липня 2014 року щодо оренди 26,4 кв.м. приміщення на 2-му поверсі поліклініки ЦРЛ за адресою - вул. Гагаріна, 64, смт.Нововоронцовка, згідно чинного законодавства (т.1 а.с.22).

На виконання даного рішення позивача-1 позивачем-2 було складено договір № 7 від 01.11.2013р. оренди спірного нерухомого майна, як орендодавцем цього майна, та направлено цей договір до підписання відповідачеві, як орендарю цього майна. Згідно цього договору вартість об'єкта оренди згідно експертної оцінки за станом на 01.12.2012р. становить 22357,20 грн., залишкова вартість об'єкта оренди за станом на 01.01.2013р. становить 6214,50 грн. (п.2.2. договору), розмір орендної плати складає 372,62 грн. (без ПДВ) та без врахування індексу інфляції, строк дії цього договору становить вісім місяців (з 01.11.2013р. по 01.07.2014р.) (т.1 а.с.34-35).

Вказаний, договір № 7 від 01.11.2013р. оренди спірного нерухомого майна, відповідачем підписано не було.

Після 01.11.2013р. відповідач продовжив використання спірного нерухомого майна (не звільнив кімнату), й використовував його протягом листопада-грудня 2013 року, 2014 року та січня-серпня 2015 року, не сплачуючи орендної плати на користь ЦРЛ або інших осіб.

11.09.2015р. відповідач платіжним дорученням № 158 від 11.09.2015р. сплатив 922,90 грн. на користь отримувача платежу з ідентифікаційним кодом 38281797 (код позивача-2 - примітка суду ), без зазначення його назви, з призначенням платежу "оренда приміщення згідно договору № 1 від 02 січня 2008 року за 22 місяці по 41,95 грн., без ПДВ" (т.2 а.с.20).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону об'єктом оренди комунального майна може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення), яке перебуває у комунальній власності. Згідно з ч. 1 ст. 5 цього Закону орендодавцями комунального майна є органи, які уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 цього Закону умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору, і у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря. Згідно з частиною 5 цієї ж статті реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов договору чи розірвання договору оренди.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995р. № 629 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.2013р. № 3).

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 цього Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається. Згідно з ч. 2 цієї ж статті договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди (орендарем); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Згідно з ч. 3 цієї ж статті договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо після закінчення строку договору найму (оренди) наймач продовжує користуватися майном, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 390 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Твердження відповідача про чинність по теперішній час укладеного 02.01.2008р. між ЦРЛ та відповідачем договору суборенди спірного майна судом відхиляються, з огляду на наявність у матеріалах справи копії укладеного пізніше у часі, а саме, 12.09.2008р., між ЦРЛ та відповідачем договору № 10 оренди цього ж приміщення, який підписано керівником відповідача та скріпленого печаткою відповідача.

Договір від 12.09.2008р. № 10 оренди майна був укладений між ЦРЛ та відповідачем на період з 12.09.2008р. до 01.08.2011р., тобто, на строк 2 роки 10 місяців та 19 днів.

Пунктом 9.3. цього договору не передбачено обов'язкових форми або способу погодження орендодавцем (ЦРЛ) продовження дії договору.

Доказів надання ЦРЛ погодження на продовження після 31.07.2011р. дії договору суду не надано. Так само, суду не надано доказів заперечень ЦРЛ щодо продовження після 31.07.2011р. дії договору. У матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження таких заперечень.

За таких обставин на підставі ст. 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" укладений між ЦРЛ та відповідачем договір від 12.09.2008р. № 10 оренди майна продовжив свою дію (був пролонгований) з 01.08.2011р. на наступні 2 роки 10 місяців та 19 днів. Датою закінчення цього нового строку дії договору є 19.06.2014р.

Доказом продовження дії вказаного договору по червень 2014 року, включно, є й положення рішеннями сесії позивача-1 (т.1 а.с.22; т. 2. а.с.53).

Відповідач не надав суду доказів того, що після 01.08.2011р., а саме, протягом серпня-грудня 2011 року, 2012-2014рр та січня-серпня 2015 року, він сплачував орендну плату на користь ЦРЛ або інших осіб за користування спірним приміщенням.

Проте, у справі відсутні й докази наявності у відповідача заборгованості за договором від 12.09.2008р. № 10 з сплати орендної плати після 01.08.2011р., докази надсилання ЦРЛ відповідачеві претензій з вимогами щодо сплати заборгованості з орендної плати

Так само, у справі відсутні докази реалізації ЦРЛ, його передбаченого п. 5.2. договору від 12.09.2008р. № 10 для орендодавця права, на дострокове розірвання договору в судовому порядку, з підстав несплати відповідачем орендної плати.

Договором від 12.09.2008р. № 10 не передбачено можливості зміни (перегляду) розміру орендної плати протягом періоду дії договору на вимогу однієї з сторін договору, у зв'язку із змінами в чинному законодавстві з відповідних питань та/або затвердженням нових методики розрахунку цієї плати та розмірів орендних ставок.

Суду не надано доказів підписання відповідачем договору № 7 від 01.11.2013р. оренди спірного нерухомого майна, який був надісланий відповідачеві позивачем-2. Вказане не заперечується позивачем-1 (а.с.94-96)) та підтверджується наявними у справі матеріалами (а.с.32-33).

З 01.07.2014р. дія договору від 12.09.2008р. № 10 оренди припинилася.

Суду не надано доказів вжиття позивачем-2 заходів, в порядку ч. 3 ст. 179 та ст. 187 Господарського кодексу України, щодо вирішення спору з приводу укладання № 7 від 01.11.2013р. оренди спірного нерухомого майна.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що спірне приміщення знаходилося у відповідача з 02.01.2008р. до 12.08.2008р. в суборенді, а з 12.08.2008р. по 01.07.2014р. в оренді, договір оренди № 7 від 01.11.2013р. оренди спірного нерухомого майна між позивачем-2 та відповідачем не підписано.

З приписів ст. 387 Цивільного кодексу України слідує, що ця норма підлягає застосуванню як спосіб захисту майнового права у разі, якщо особа незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа майном. Проте, матеріалами справи не підтверджено того, що відповідач незаконно, без відповідної правової підстави заволодів майном. У справі відсутні докази визнання недійсними договорів суборенди та оренди від 2008 року, на підставі яких відповідач орендував спірне майно. Разом з тим з матеріалів справи слідує, що спірне майно було передано відповідачеві у строкову суборенду, та в подальшому, оренду, й з часом припинилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Згідно з частиною другою цієї ж статті якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найма оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

За приписами ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За відсутності у справі доказів незаконності первинного заволодіння відповідачем спірним майном (заволодіння цим майном без відповідної правової підстави), майно, яке було передане уповноваженою особою (ЦРЛ) відповідачу в суборенду (в подальшому, в оренду) не може вважатися таким, що вибуло з володіння власника не з його волі, тому відсутні правові підстави для задоволення даного позову, в частині вимог про витребування майна, на підставі положень ст. 387 Цивільного кодексу України.

Таким чином, у даній справі неправильно обраний спосіб повернення об'єкта, що був предметом оренди, тому позов, в частині вимог про витребування майна, із заявлених у ньому підстав задоволенню не підлягає.

Позовні вимоги в іншій частині, а саме, про стягнення 8 998,39 грн. шкоди, є взаємопов’язаними, оскільки заявлені, також, з підстав, саме, незаконного заволодіння відповідачем спірним майном. За висновку суду про недоведення матеріалами справи незаконності заволодіння відповідачем спірним майном, не підлягають задоволенню в повному обсязі й позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди внаслідок незаконного заволодіння спірним майном. Крім того, суд зазначає, що базу для розрахунку заявленої до стягнення шкоди, всупереч п.2 та п.19 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995р. № 629 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.2013р. № 3) взято дані оцінки, що була здійснена більш ніж за три роки до виконання розрахунку шкоди та на підставі звітів про оцінку не спірного, а інших приміщень (т.2 а.с.22-28).

Вирішуючи питання про розподіл судового збору за результатами розгляду заявленого позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору встановлюється законом.

Заяву, за якою порушено провадження у даній справі, подано прокурором до господарського суду у липні 2015 року. За наявними у справі даними залишкова вартість майна, щодо якого заявлений позов становить становить 6 214,50 грн.

Таким чином, у справі заявлено вимоги майнового характеру у загальному розмірі 15 212,89 грн. Нормами Закону України "Про судовий збір", в його редакції станом на липень 2015 року - час подання до суду позову, за яким порушено провадження у справі, було передбачено наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 2.1. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання у 2015 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру з вимогами у розмірі 15 212,89 грн. становить 1 827,0 грн., органи прокуратури звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", із змінами та доповненнями, вказано, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові стягує судовий збір з визначеного прокурором позивача (так само, повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору.

Позивачів законом не звільнено від сплати судового збору за заявленим позовом. У зв’язку із чим судовий збір покладається на позивачів та розподіляється між ними порівну, по 913,50 грн. (913,50 грн. = 1 827,00 грн. /2)

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. Стягнути з Нововоронцовської районної ради (місцезнаходження: 74200, Херсонська обл., Нововоронцовський р-н, смт. Нововоронцовка, вул. Леніна, буд.10) та з Комунального закладу "Нововоронцовський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (місцезнаходження: 74200, Херсонська обл., Нововоронцовський р-н, смт. Нововоронцовка, вул. Гагаріна, буд. 64) до спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) по 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору з кожного.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.09.2015р.

Суддя К.В. Соловйов