Постанова

від 22.09.2015 по справі 908/2805/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.09.2015р. справа №908/2805/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізького обласного благодійного фонду «Перспектива і Надія», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області Від 11.08.2015р. (повний текст підписано 14.08.2015р.) по справі№908/2805/15 ( головуючий суддя Кагітіна Л.П., судді Колодій Н.А., Шевченко Т.М.) за позовомКомунального закладу «Запорізьке музичне училище ім. П.І. Майбороди» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя до Запорізького обласного благодійного фонду «Перспектива і Надія», м. Запоріжжя простягнення заборгованості, розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити займане приміщення

В С Т А Н О В И В:

Комунальний заклад «Запорізьке музичне училище ім. П.І. Майбороди» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя (Позивач) звернулось до Господарського суд Запорізької області з позовною заявою до Запорізького обласного благодійного фонду «Перспектива і Надія», м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 58 236,86грн., з яких: на користь Позивача заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 16 086,01грн., відшкодування витрат на комунальні послуги в сумі 7 249,24грн., податку на землю в сумі 1 608,89грн., пені зі сплати орендної плати в сумі 3 129,17грн., пені зі сплати за комунальні послуги в сумі 592,45грн. та штрафу в сумі 21 335,00грн.; на користь обласного бюджету - заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 6 894,69грн. та пені зі сплати орендної плати в сумі 1 341,41грн.; розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити займане приміщення.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.08.2015р. позовні вимоги були задоволені частково, а саме: стягнуто з Запорізького обласного благодійного фонду «Перспектива і Надія» на користь Комунального закладу «Запорізьке музичне училище ім. П.І. Майбороди» Запорізької обласної ради 16 086,01грн. заборгованості з орендної плати, 7249,24грн. відшкодування витрат на комунальні послуги, 1 608,89грн. податку на землю, 1416,03грн. пені з орендної плати, 592,45грн. пені зі сплати комунальних послуг, 17604,22грн. штрафу; стягнуто до обласного бюджету 6 894,69грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 600,87грн. пені зі сплати орендної плати; розірвано договір оренди нерухомого майна від 04.10.2012р. та зобов'язано Запорізький обласний благодійний фонд «Перспектива і Надія звільнити займане приміщення. В задоволенні іншої частини позову було відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду вмотивоване доведенням факту невиконання грошових зобов'язань Відповідачем за договором оренди нерухомого майна від 04.10.2012р. і договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 04.10.2012р., відсутністю обґрунтованого розрахунку відносно частини стягуваної пені, нарахованої на орендну плату та застосуванням за заявою Відповідача строку позовної давності відносно частини стягуваного штрафу.

Запорізький обласний благодійний фонд «Перспектива і Надія», не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 11.08.2015р. по справі №908/2805/15 та прийняти нове, яким в задоволенні позову Комунального закладу «Запорізьке музичне училище ім.П.І. Майбороди» Запорізької обласної ради відмовити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції Апелянт зазначає порушення норм процесуального права, що полягало у нездійсненні фіксування процесу технічними засобами, неповідомленні належним чином Відповідача про дату та час розгляду справи; залученні судом до справи наданих Позивачем матеріалів, неоформлених належним чином; незастосування судом норм матеріального права, а саме: неврахування вимог щодо строків позовної давності, передбачених п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, незастосування положень ч.3 ст.219 Господарського кодексу України, які передбачають право суду зменшення відповідальності або на звільнення від відповідальності, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання; незастосування приписів ст.233 Господарського кодексу України, що передбачають право суду зменшити розмір санкцій у разі, коли санкції надмірно великі, порівняно зі збитками кредитора; також Апелянт посилається на те, що акти виконаних робіт або наданих послуг підписані від імені Відповідача особою, яка не мала на це право, а документи надані Позивачем в обґрунтування вимог про відшкодування комунальних витрат не можна прийняти до уваги, оскільки акти з Комунальним підприємством «Водоканал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Диво» не підписані сторонами, а також Позивачем не доведено понесення цих витрат; незалучення Запорізької обласної ради до розгляду справи, незважаючи на те, що судом стягнуто з Відповідача до обласного бюджету 6894,69грн. заборгованості по орендній платі та 600,87грн. пені за договором оренди.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., Стойка О.В., Колядко Т.М..

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.09.2015р порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 22.09.2015р. о 11.45год.

Фіксація судового засідання здійснювалась у відповідному протоколі у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судове засідання 22.09.2015р. попри вжиті судом заходи з забезпечення належного повідомлення не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Представник Позивача у судове засідання 22.09.2015р. також не з'явився, подав через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення Господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Враховуючи, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, наявні в матеріали справи є достатніми для перегляду оскаржуваного рішення, а сторони довели до відома апеляційного суду свою процесуальну позицію у письмову вигляді, колегія суддів не вбачає підстав для відкладання розгляду скарги.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 04.10.2012р. між Комунальним закладом «Запорізьке музичне училище ім. П.І. Майбороди» Запорізької обласної ради (Орендодавець) та Запорізьким обласним благодійним фондом «Перспектива і Надія» (Орендар) було укладено і посвідчено нотаріусом договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Запорізької області (а.с.а.с. 22-25 т.1), відповідно до п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення №7, загальною площею 91,7кв. м., яке розташоване на другому поверсі будівлі гуртожитку літ. В-5, за адресою: м. Запоріжжя, проспект Маяковського, будинок №22 (поштова адреса вул. Перемоги, 56а), що обліковується на балансі Комунального закладу «Запорізьке музичне училище ім. П.І. Майбороди» Запорізької обласної ради, вартість якого визначена відповідно до акту оцінки вартості нерухомого майна і станом на 31.07.2012р. становить 299304грн.

Як встановлено п.2.1. договору оренди вступ Орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами цього договору та акту приймання-передачі, що відбулося о4.10.2012р. (а.с.28 т.1). При цьому, в п.2.4. договору визначено, що у разі його припинення майно повертається Орендарем Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю.

Положеннями розділу 3 договору оренди сторони встановили умови нарахування і сплати орендних платежів, у тому числі:

- місячна орендна плата за перший (базовий) місяць оренди (жовтень 2012р.) складає 1800грн. без ПДВ х індекс інфляції жовтня 2012р., а нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Нарахування орендної плати починається з дня підписання сторонами акту приймання-передачі майна (п.3.1.);

- орендна плата встановлюється тільки у грошовій формі (п.3.2.) і її розмір за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.3.);

- орендна плата перераховується Орендарем до обласного бюджету та на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно до 15 числа місяця, наступного за оплачуваним, у співвідношенні 30% до 70% відповідно. При цьому, Орендар самостійно здійснює розподіл платежів та їх сплату за відповідними рахунками отримувачів коштів (п.3.4.);

- за порушення (несвоєчасність або неповноту) зобов'язань зі сплати орендних платежів встановлюється відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п.3.6.).

Серед обов'язків Орендаря, визначених розділом 5 договору оренди, зазначено: своєчасно і в повному обсягу сплачувати орендну плату (п.5.2.) та у разі припинення бо розірвання цього договору повернути Орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря (п.5.7.).

Крім того, п.5.11. договору оренди сторони передбачили, що у разі, якщо сума сукупної заборгованості Орендаря з орендної плати перевищує двомісячну орендну плату за будь-які місяці оренди, Орендар сплачує штраф в розмірі 200% від місячної орендної плати (за розрахунком останнього місяця) за кожний місяць такого прострочення.

Положеннями розділу 8 договору оренди до прав Орендодавця віднесено, у тому числі:

- розірвати в односторонньому порядку цей договір, зокрема, у разі несплати або сплати в неповному обсязі орендної плати за оренду нерухомого майна протягом 3 місяців підряд. При цьому, у разі прийняття рішення про одностороннє розірвання цього договору Орендодавець письмово повідомляє про це Орендаря з обґрунтуванням підстав такого розірвання за 20 календарних днів до розірвання договору (п.8.4.);

- вимагати від Орендаря своєчасної та в повному обсягу сплати визначених Методикою та цим договором відсотків орендної плати до обласного бюджету (п.8.5.);

- протягом 10 календарних днів з моменту припинення договору вжити заходи щодо негайного звільнення орендованого нерухомого майна у разі, якщо Орендодавець не має наміру продовжувати договір оренди або у разі його дострокового розірвання (п.8.6.).

Строк дії договору п.10.1 визначений сторонами на 5 років - з 04.10.2012р. по 04.10.2017р. включно.

На виконання п.5.3 договору оренди 04.10.2012р. сторонами був укладений договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю (договір про відшкодування витрат - а.с.а.с. 26, 27 т.1), за умовами п.1.1. якого Балансоутримувач (Позивач) забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: 69035, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, буд. 22 (поштова адреса вулиця Перемоги 56а), до складу якої належить приміщення надані в оренду загальною площею 91,7 кв. м., а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання робіт:

- за наявністю приладів обліку - відповідно до фактично отриманим послугам;

- за відсутністю приладів обліку: за теплопостачання, електроенергію, експлуатаційні послуги - відповідно до займаної загальної площі приміщень і збільшується на 15%, що припадає на прилеглу площу; за водопостачання і водовідведення - згідно до чисельності працівників Орендаря.

Пунктами 1.2., 2.2.7. цього договору встановлений обов'язок Орендаря з відшкодування Балансоутримувачу плати за землю (земельний податок) щомісячно, згідно наданих рахунків.

Відповідно до п. 2.2.3 цього договору, Орендар зобов'язався не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача будівлі, у тому числі і за комунальні послуги. А при несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку 120% облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

За умовами п. 5.1 договору про відшкодування витрат строк його дії визначається проміжком часу з 04.10.2017р. по 04.10.2012р. При цьому, припинення договору оренди за змістом п.5.6. договору про відшкодування витрат не визначено у якості підстави для припинення останнього.

Як вбачається з наявних матеріалів справи рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.07.2014р. в межах справи № 908/2805/15 (а.с.а.с.71-73 т.1), яке набрало законної сили за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, з Орендаря була стягнута заборгованість:

- з орендної плати за договором оренди від 04.10.2012р. за рахунками №78 від 09.12.2013 р. в сумі 1261,20 грн., №001 від 09.01 2014 р. в сумі 1267,50грн., №011 від 11.2.2014р. в сумі 1270,04 грн., №021 від 18.03.2014р. в сумі 1277,66грн. - на користь Орендодавця;

- з орендної плати за договором оренди від 04.10.2012р. за рахунками №78-ЗОР від 09.12.2013р. в сумі 540,51грн., №001-ЗОР від 09.01.2014р. в сумі 543,22грн., №011-ЗОР від 11.02.2014р. в сумі 544,30грн., №021-ЗОР від 18.03.2014р. в сумі 547,57грн. - на користь обласного бюджету;

- з оплати комунальних послуг за договором про відшкодування витрат від 04.10.2012р. за рахунками №41 від 31.07.2013р. в сумі 859,32грн., №69 від 25.10.2013р. в сумі 619,65грн., №75 від 25.11.2013р. в сумі 811,35грн., №81 від 16.12.2013р. в сумі 1062,34грн., №4 від 28.01.20114р. в сумі 954,5грн., №18 від 27.02.2014р. в сумі 682,71грн. та №27 від 27.03.2014р. в сумі 941,52грн.;

- залишок заборгованості з оплати земельного податку за 2013р. в сумі 613,09грн. та за січень-квітень 2014р. в сумі 504,88грн.;

а також пеня з орендної плати в сумі 1173,62грн. (без визначення періоду її нарахування), пеня з комунальних послуг в сумі 101,57грн. (без визначення періоду її нарахування) і штраф в сумі 7210,58грн. за рахунками №057 від 16.09.2013р. і №014 від 20.02.2014р.

Місцевим судом встановлено, а за матеріалами справи і змістом апеляційної скарги Відповідачем не спростовано факт нездійснення платежів:

- з орендної плати перед Орендарем за рахунками: № 027 від 10.04.2014 р. в сумі 1305,77 грн. (а.с. 29 т.1), № 035 від 15.05.2014 р. в сумі 1348,87 грн. (а.с. 31 т.1), № 47 від 25.06.2014 р. в сумі 1400,12 грн. (а.с. 32 т.1), № 53 від 17.07.2014 р. в сумі 1414,12 грн. (а.с. 34 т.1), № 59 від 19.08.2014 р. в сумі 1419,78 грн. (а.с. 35 т.1), № 65 від 08.09.2014 р. в сумі 1431,14 грн. (а.с. 37 т.1), № 70 від 07.10.2014 р. в сумі 1472,64 грн. (а.с. 38 т.1), № 79 від 17.11.2014 р. в сумі 1507,98 грн. (а.с. 40 т.1), № 86 від 09.12.2014 р. в сумі 1520,04 грн. (а.с. 41 т.1), № 001 від 09.01.2015 р. в сумі 1599,19 грн. (а.с. 43 т.1), № 009 від 19.02.2015 р. в сумі 1666,35 грн. (а.с. 44 т.1) - всього 16086грн.;

- з орендної плати перед обласним бюджетом за рахунками: №027-ЗОР від 10.04.2014 р. в сумі 559,62грн. (а.с. 29 т.1), №035-ЗОР від 15.05.2014р. в сумі 578,08грн. (а.с. 31 т.1), №047-ЗОР від 25.06.2014 р. в сумі 600,05грн. (а.с. 32 т.1), №053-ЗОР від 17.07.2014р. в сумі 606,05грн. (а.с. 34 т.1), № 059-ЗОР від 19.08.2014 р. в сумі 608,47 грн. (а.с. 35 т.1), № 065-ЗОР від 08.09.2014р. в сумі 613,34грн. (а.с. 35 т.1), № 070-ЗОР від 07.10.2014 р. в сумі 631,13грн. (а.с. 38 т.1), № 079-ЗОР від 17.11.2014 р. в сумі 646,28грн. (а.с. 40 т.1), № 86-ЗОР від 09.12.2014 р. в сумі 651,45грн. (а.с. 41 т.1), №001-ЗОР від 09.01.2015 р. в сумі 686,07грн. (а.с. 43 т.1), № 009-ЗОР від 19.02.2015 р. в сумі 714,15 грн.(а.с. 44 т.1) - всього 6894,69грн.;

Апеляційний суд наголошує, що розмір орендної плати, що визначений у вказаних вище рахунках, які датовані числом оплачуваного місяця, зазначений без урахування інфляційної індексації за такий місяць, адже його ще не було відомо на дату формування рахунку.

При цьому, матеріали справи містять акти наданих послуг, за якими Відповідач підтверджував фактичне орендне користування майном на відповідну суму (а.с.а.с.30, 33, 36, 39, 42, 45 т.1)

- з оплати комунальних послуг за рахунками: №31 від 28.04.2014р. в сумі 752,29грн. (а.с.46 т.1), № 38 від 25.05.2014р. в сумі 536,51грн. (а.с.47 т.1), №50 від 26.06.2014р. в сумі 418,77грн. (а.с.46 т.1), №57 від 29.07.2014р. в сумі 249,16 грн. (а.с.49 т.1), №62 від 28.08.2014р. в сумі 246,30 грн. (а.с.49 т.1), №67 від 30.09.2014р. в сумі 1040,86грн. (а.с.51 т.1), № 75 від 31.10.2014р. в сумі 693,83 грн. (а.с.54 т.1), № 83 від 27.11.2014р. в сумі 773,45грн. (а.с.52 т.1), № 89 від 12.12.2014р. в 359,51 грн. (а.с.51 т.1), № 004 від 30.01.2015р. в сумі 636,21грн. (а.с.55 т.1), № 0016 від 25.02.2015 р. в сумі 1542,36грн. (а.с.55 т.1), всього 7249,24грн. При цьому, матеріали справи містять докази фактичного отримання Відповідачем комунальних послуг на відповідну суму (а.с.а.с.47, 48, 50, 53, 54, 56 т.1)

Крім того, Позивачем заявлені вимоги щодо заборгованість з компенсації оплати земельного податку за рахунками: №8 від 29.01.2014р. в сумі 1135,97грн., № 12 від 01.02.2015 в сумі 472,92грн., всього 1608,89грн., проте таких рахунків на вказані суми матеріали справи не містять, так само, як і доказів несення Орендарем витрат зі сплати означеного податку в стягуваному розмірі.

В порядку п.5.11. договору оренди Позивачем за рахунками №92 від 16.12.2014р. на суму 4342,98грн. (а.с.59 т.1), №64 від 28.08.2014р. на суму 4040,34грн. (а.с.60 т.1), №73 від 22.10.2014р. на суму 4207,54грн. (а.с.61 т.1), №30 від 17.04.2014р. на суму 3703,78грн. і №22 від 16.03.2015р. на суму 5013,36грн. (а.с.62 т.1) заявлений до стягнення штраф в розмірі на загальну суму 21335грн., хоча арифметична сума цих рахунків становить 21334,99грн. Розрахунок суми штрафів за цими рахунками із визначенням періоду нарахування і місяця оренди, розмір плати за який визначав розмір штрафу, Позивачем приведений на а.с.а.с.116,117т.1.

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення пені, нарахованої на орендну плату, розмір якої (пені), визначений у рахунках №042 від 28.05.2014р. на суму 453,79грн. (а.с.63 т.1), №043-ЗОР від 28.05.2014р. на суму 194,49грн. (а.с.57 т.1), №93 від 18.12.2014р. на суму 2675,38грн. (а.с.59 т.1) №93-ЗОР від 18.12.2014р. на суму 1146,92грн. (а.с.58 т.1), усього - на загальну суму 4470,58грн. При цьому, з розрахунку розміру стягуваної пені за вказаними рахунками (а.с.а.с.18-20 т.1) вбачається, що до суми пені Позивачем включалась і сума інфляційної індексації орендної плати за певні місяці, а сам розрахунок пені здійснений наростаючим підсумком без урахування вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України щодо обмеження нарахування періодом у 6 місяців з першого дня прострочення.

Позивачем також нарахована пеня і за договором про відшкодування витрат, розмір якої визначений за рахунками №41 від 28.05.2014р. на суму 119,17грн. (а.с.57 т.1) і №94 від 18.12.2014р. на суму 473,28грн. (а.с.58 т.1), розрахунок складових який із зазначеним рахунків, сума яких виступала базою нарахування пені, Позивачем приведено на а.с.а.с.120, 121 т.1.

Апеляційним судом встановлено, що Позивач листом №01/4-384а від 12.12.2014р. (а.с.69 т.1), врученим згідно відмітки 15.12.2014р., повідомив про дострокове розірвання договору оренди у зв'язку з невиконанням Орендарем своїх обов'язків щодо сплати орендної плати більше, ніж три місяці поспіль, з 02.01.2015р. та необхідність сплатити заборгованість і звільнити приміщення. Проте листом №13 від 25.12.2015р.(а.с.70 т.1) Відповідач зазначив, що вказаний договір може бути розірваний лише за рішенням суду, а дострокове розірвання в односторонньому порядку є незаконним.

Обставини справи свідчать, що орендоване за договором приміщення на даний час знаходиться у користуванні Відповідача, відповідний акт прийому-передачі не складався і приміщення не поверталось. При цьому, оскаржуване рішення не містить правової оцінки наявності підстав і наслідків вручення Орендареві повідомлення про відмову від договору оренди.

За таких обставин, місцевий суд, врахувавши, у тому числі, викладену у відзиві на позов заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, заявлені позовні вимоги задовольнив частково.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Як випливає зі зміст ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача суб'єктивного права чи інтересу, порушення такого права (інтересу) з боку Відповідача та належність (адекватність наявному порушенню і відповідність законодавству) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого з означених елементів доказування для Позивача зумовлює відмову у задоволені позову.

З огляду на правову природу та змісту укладеного між сторонами Договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Запорізької області від 04.10.2012р., статус об'єкта оренди, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, положеннями Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також відповідними нормами Господарського та Цивільного кодексів України.

Укладений між сторонами Договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Запорізької області від 04.10.2012р. є належною у розумінні ст.ст.11,509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України правовою підставою для виникнення і існування у Позивача суб'єктивного права на отримання орендної плати, якому (праву) кореспондує відповідний обов'язок Відповідача як Орендаря її сплачувати згідно умов договору за весь період користування майном, що безпосередньо закріплено ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, в ч.1 ст.286 Господарського кодексу України та в ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Означений обов'язок мав виконуватися Орендарем згідно із приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України належним чином, у тому числі - із дотриманням визначених п.п.3.1., 3.3. і 3.4. договору оренди умов щодо розміру, розподілу між отримувачами і строків здійснення платежів, які є обов'язкові в силу ст.629 Цивільного кодексу України.

Невиконання цього обов'язку у повному обсязі відносно розглядуваного періоду з квітня 2014р. по лютий 2015р. може бути підставою для висновку про наявність порушення у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України і правомірність застосування приписів ст.625 цього Кодексу на момент подання Орендодавцем позову про стягнення заборгованості та здійснення задоволення останнього місцевим судом - лише за умов наявності такої заборгованості на момент прийняття рішення.

Судом встановлено, що Відповідач у період квітня 2014р. по лютий 2015 р., включно, не виконував зобов'язання за Договором оренди в частині внесення орендних платежів, в зв'язку з чим у нього на день звернення до суду виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 16086грн. на користь Орендодавця та 6894,69 грн. на користь обласного бюджету. Відповідач наявність та розмір заборгованості по орендній платі не оспорював.

Між тим, місцевим судом безпідставно залишено поза увагою, що в порядку ст.782 Цивільного кодексу України договір оренди припинився з 02.01.2015р. внаслідок отримання викладеного в листі №01/4-384а від 12.12.2014р. відповідного повідомлення, адже на дату вручення такого листа мала місце несплата орендної плати понад, ніж за 3 попередні місяці поспіль і це є цілком самодостатньою обставиною для припинення договору оренди в силу означеної спеціальної норми права, що кореспондується із ст.615 і ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України. Викладені у листі №13 від 25.12.2015р. заперечення Відповідача не впливають на настання відповідних наслідків відмови від договору зважаючи на наявність визначених законодавством підстав для її вчинення, а посилання на п.10.4. договору відносно можливості його розірвання у судовому порядку є юридично неспроможним, оскільки судовий порядок розірвання не виключає і не заперечує використання встановленого спеціальною нормою закону позасудового одностороннього розірвання договору Орендарем.

Враховуючи, що положення договору оренди не передбачають можливості нарахування орендної плати після його припинення і до моменту повернення майна Орендодавцю, період належного стягнення орендної плати в межах цієї справи визначається проміжком часу з квітня 2014р. по 02.01.2015р.

Здійснивши відповідний перерахунок, апеляційний суд визначає, що належна до стягнення сума заборгованості на користь Орендодавця відповідно становить 12923,62грн. і на користь обласного бюджету - 5538,73грн., адже Відповідач всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не представив належних доказів припинення відповідних грошових зобов'язань у будь-який передбачений діючим законодавством спосіб згідно із ст.598 Цивільного кодексу України та ст.202 Господарського кодексу України.

Оскаржуване рішення в частині, що передбачає стягнення заборгованості з орендної плати понад вказану суму, підлягає скасуванню із прийняттям нового в цій частині - про відмову у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості з оренди з 03.01.2015р. по лютий 2015р. включно.

Зауваження Скаржника з цього приводу відносно неналежності визначення розміру орендної плати за березень 2014р. у сумі 1825,23грн. апеляційним судом відхиляються, адже за змістом п.3.3. договору оренди розмір щомісячного орендного платежу визначається послідовною інфляційною індексацією за попередній період, починаючи з жовтня 2012р., відносно суми 1800грн., тому посилання з цього приводу на індекс інфляції лише за жовтень 2012р. є безпідставним.

Посилання Відповідача на незаконне незалучення до участі у справі Запорізької обласної ради є неспроможним у світлі положень п.8.5. договору оренди, за яким саме Орендодавець уповноважується стягувати складову оренди до обласного бюджету.

Апеляційний суд також погоджується з правильністю розрахунків по стягнення на користь Позивача 7249,24грн. суми участі у витратах утримання об'єкту оренди і спожитих комунальних послуг, нарахованої за рахунками №№31, 38, 50, 57, 62, 67, 75, 83, 89, 004, 0016, оскільки укладений між сторонами договір на відшкодування витрат від 04.10.2012р. є належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення відповідних грошових зобов'язань.

Наразі доказів припинення таких зобов'язань у відповідності із вимогами ст.598 Цивільного кодексу України та ст.202 Господарського кодексу України не надав, а той факт, що встановлене апеляційним судом припинення 02.01.2015р. договору оренди не має своїм наслідком припинення договору про відшкодування витрат і доказів повернення майна Відповідачем впродовж періоду нарахування стягуваних сум заборгованості за комунальні послуги матеріали справи не містять, рішення місцевого суду про стягнення такої заборгованості є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності договору про відшкодування витрат від 04.10.2012р. положенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є безпідставними, адже за суб'єктним складом і характером правовідносин Позивач не є виконавцем (виробником) цих послуг по відношенню до Відповідача.

Між тим, стягнення з Відповідача суми земельного податку за рахунками № 008 від 29.01.2014р. в сумі 1135,97 грн., № 12 від 01.02.2015 в сумі 472,92 грн., всього у розмірі 1608,89грн. за висновком апеляційного суду є безпідставним через недоведеність цієї вимоги, адже за змістом п.1.2. договору про відшкодування витрат від 04.10.2012р. означена плата саме відшкодовується Орендарем на користю Балансоутримувача, що зумовлює її попереднє здійснення останнім. Наразі, матеріали справи не містять доказів понесення Позивачем відповідних витрат, так само як і рахунків на вказану суму, що визначили обсяг зобов'язань Відповідача.

Отже, в означеній частині переглядуване рішення підлягає скасуванню, а у задоволенні вимог щодо стягнення такої плати за землю має бути відмовлено за недоведеністю.

Наслідком встановлених судом порушень у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України грошових зобов'язань зі сплати орендної плати та платежів з участі у витратах на утримання об'єкту оренди і комунальних послуг за змістом ст.611 цього Кодексу є сплата неустойки, яка безпосередньо передбачена умовами відповідних договір відповідно до положень ст.547 вказаного Кодексу.

Перевіривши розрахунок пені за договором оренди в сумі 3129,17грн. на користь Орендодавця та в сумі 1341,41грн. на користь обласного бюджету, апеляційний суд погоджується із позицією місцевого суду щодо недоведеності позовних вимог про стягнення пені на прострочену орендну плату за рахунками №78 від 09.12.2013 р. на суму 1261,20 грн., №001 від 09.01 2014 р. на суму 1267,50 грн., №011 від 11.2.2014 р. на суму 1270,04 грн., №021 від 18.03.2014 р. на суму 1277,66 грн. на користь Орендодавця; а також по рахункам: №78-ЗОР від 09.12.2013 р. на суму 540,51 грн., №001-ЗОР від 09.01.2014р. на суму 543,22 грн., №011-ЗОР від 11.02.2014 р. на суму 544,30 грн., №021-ЗОР від 18.03.2014р. на суму 547,57 грн. на користь обласного бюджету, оскільки із матеріалів справи неможливо встановити співвідношення сум цієї пені за періодами нарахування із пенею, яка стягувалась по цим рахункам при розгляді справи №908/1806/14.

Проте місцевий суд залишив поза увагою безпідставне збільшення Позивачем періоду нарахування пені за рахунками №№ 027,027-ЗОР від 10.04.2014р., адже ч.6 ст.232 Господарського кодексу України обмежує можливість нарахування пені після 6 місяців з моменту прострочення, виходячи з цього, період нарахування пені за вказаними рахунками має починатись 15.05.2014р. і закінчуватись 15.11.2014р., тому сума пені відповідно становить - 151,58грн. на користь Позивача і 64,96грн - до обласного бюджету.

Крім того, місцевий суд залишив поза уваги, що за змістом розрахунку розміру пені, нараховану на заборгованість з орендної плати, до складу пені було безпідставно включено суму інфляційної індексації, хоча така індексація мала збільшувати розмір орендної плати за відповідним рахунком і вже така збільшена сума має виступати базою для нарахування пені. Наразі, правова природа пені і інфляційної індексації є різною, що унеможливлює їх арифметичне складування і віднесення загальної суми до пені.

За таких обставин, належна до стягнення пеня за договором оренди на користь Позивача має становити 753,52грн., а на користь обласного бюджету - 340,37грн., що зумовлює скасування рішення місцевого суду в частині стягнення відповідних складових понад вказані суми.

Місцевий суд з аналогічних підстав неможливості встановлення співвідношення стягнутої в межах справи №908/1806/14 пені, нарахованої на заборгованість з оплати участі у витрат по утриманню об'єкту оренди № 41 від 31.07.2013р., №069 від 25.10.2013р., № 075 від 25.11.2013р., №081 від 16.12.2013р, №004 від 28.01.2014р., №018 від 27.02.2014р., №024 від 27.03.2014р. із пенею, що є предметом стягнення в межах цієї ж справи і нарахованої за цими ж рахунками, дійшов безпідставного висновку про можливість повного задоволення вимог щодо такої пені.

Що стосується правильності визначення періоду нарахування пені з оплати комунальних послуг за рахунками №031від 28.04.2014р., №038 від 25.05.2014р., №050 від26.06.2014р., №057 від 29.07.2014р., №062 від 28.08.2014р., №067 від 30.09.2014р., №075 від 31.10.2014р., апеляційний суд зазначає, що ч.6 ст.232 Господарського кодексу України обмежує можливість нарахування пені після 6 місяців з моменту прострочення, виходячи з чого період нарахування пені за рахунком №031 буде починатись 16.05.2014р. і закінчуватись 16.11.2014р., тому сума пені за рахунком №031 буде складати 52,40грн.

Зважаючи на означені зауваження та висновки апеляційного суду, належна до стягнення пеня за договором про відшкодування витрат від 04.10.2012р. за вказаними у попередньому абзаці рахунками становить у розмірі 178,24грн., замість стягнутої судом першої інстанції суми у розмірі 592,45грн. При цьому, вимоги щодо встановленого ст.258 Цивільного кодексу України строку позовної давності відносно означених рахунків в межах цієї справи дотримані, що зумовлює відхилення відповідних доводів Скаржника.

Перевіривши розрахунок зі стягнення з Відповідача штрафу в сумі 21335,00грн. за рахунками: № 30 від 17.04.2014р., № 64 від 28.08.2014р., №73 від 22.10.2014р., № 92 від 16.12.2014р., № 22 від 16.03.2015р., апеляційний суд, враховуючи висновок щодо припинення орендних правовідносин з 02.01.2015р. та відмову у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період після 02.01.2015р., погоджуючись із правильністю застосування місцевим судом позовної давності щодо штрафу, зазначає про безпідставність стягнення штрафу за рахунком №22 від 16.03.2015р.

Таким чином, належний до стягнення розмір штрафу в порядку п.5.11. договору оренди становить 12590,86грн.

Зауваження Скаржника відносно стягуваної неустойки в контексті положень ст.233 Господарського кодексу України щодо можливості її зменшення апеляційним судом відхиляються, оскільки за змістом означеної норми та положень ст.83 Господарського процесуального кодексу України таке зменшення є правом, а не обов'язком суду, що реалізується за наявністю визначених обставин. Наразі, Відповідачем навіть не було заявлено вмотивованого клопотання про застосування такого зменшення. розміром стягнутої судом першої інстанції суми та правильністю застосування норм позовної давності.

Встановлене апеляційним судом припинення орендних правовідносин з 02.01.2015р. (до моменту звернення до суду з розглядуваним позовом) через відмову від договору в порядку ст.782 Цивільного кодексу України вказує на відсутність порушення права Позивача фактом існування орендних правовідносин та неможливість їх судового захисту, що зумовлює скасування рішення місцевого суду через неправильне застосування приведених вище норм матеріального права в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди та прийняття нового рішення в цій частині - про відмову у задоволені такої позовної вимоги.

В свою чергу, припинення договору оренди тягне за собою виникнення зобов'язання Орендаря з повернення майна Орендодавцю, що узгоджується з нормами ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст.785 Цивільного кодексу України. В такому випадку, доказами припинення цього зобов'язання є акт приймання-передачі, складання якого випливає зі змісту п.2.4. договору, а також прямо передбачено ч.2 ст.795 Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від повернення Позивачеві об'єкту оренди після припинення строку дії договору відповідно до вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, до матеріалів справи на надано належного у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказу - акту приймання-передачі відносно орендованих Відповідачем приміщень, що зумовлює висновок про наявність у Позивача як відповідного суб'єктивного права, яке підлягає судовому захисту, так і факту його порушення Відповідачем.

За таких обставин, вимога Позивача про зобов'язання звільнити займане приміщення відповідає способу судового захисту, передбаченого ст.16 Цивільного кодексу України, що полягає у спонуканні Відповідача до виконання зобов'язання з повернення орендованого майна та є цілком обґрунтованою.

Поряд із цим, враховуючи, що місцевий суд всупереч вимог абз.2 ч.2 ст.84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення про задоволення позовних вимог не встановив строку для вчинення Відповідачем дій з повернення майна, означене рішення підлягає зміні в цій частині та встановленню строку тривалістю 10 календарних днів, враховуючи положення п.п.8.6., 10.5. договору.

Решта доводів Скаржника щодо припущених порушень процесуального права апеляційним судом відхиляється через необґрунтованість та неправильне розуміння і тлумачення положень Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи частковість задоволення апеляційних вимог, витрати Скаржника зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України розподіляються між сторонами пропорційно результатам апеляційного провадження. В свою чергу, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви розподіляються між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Запорізького обласного благодійного фонду «Перспектива і Надія», м.Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.08.2015р. (повний текст підписано 14.08.2015р.) по справі №908/2805/15 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.08.2015р. (повний текст підписано 14.08.2015р.) по справі №908/2805/15 скасувати в частині задоволення позовних вимог Комунального закладу «Запорізьке музичне училище ім. П.І. Майбороди» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя до Запорізького обласного благодійного фонду «Перспектива і Надія», м. Запоріжжя про:

- стягнення на користь Орендодавця заборгованості з орендної плати в сумі 3162,38грн., пені за невиконання договору оренди від 04.10.2012р. в сумі 662,51грн. та штрафу в розмірі 5013,36грн., 1608,89грн. заборгованості з відшкодування витрат з оплати податку на землю, пені за невиконання договору про відшкодування витрат з комунальних послуг в сумі 414,21грн.;

- стягнення до обласного бюджету заборгованості з орендної плати в сумі 1355,96грн., пені за невиконання договору оренди від 04.10.2012р. в сумі 260,5грн.

- про розірвання договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальної громади сіл, селищ міст Запорізької області, що обліковуються на балансі Комунального закладу «Запорізьке музичне училище ім. П.І. Майбороди» Запорізької обласної ради від 04.10.2012р.,

та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволені цих позовних вимог.

3. Викласти абзаци 2 і 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Запорізької області від 11.08.2015р. (повний текст підписано 14.08.2015р.) по справі №908/2805/15 в наступній редакції:

«Стягнути з Запорізького обласного благодійного фонду «Перспектива і Надія» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 56-А, ідентифікаційний код 33652233) на користь Комунального закладу «Запорізьке музичне училище ім. П.І. Майбороди» Запорізької обласної ради (69074, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 22, ідентифікаційний код 02215006) 12923,62грн. заборгованості з орендної плати, 7249,24грн. відшкодування витрат на комунальні платежі, 753,52грн. пені за договором оренди, 178,24грн. пені за договором про відшкодування витрат з комунальних послуг, 12590,86грн. штрафу та 2069,22грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Запорізького обласного благодійного фонду «Перспектива і Надія» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 56-А, ідентифікаційний код 33652233) до обласного бюджету на розрахунковий рахунок 33213870700007, банк УДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, код платежу 22080400) 5538,73грн. заборгованості по орендній платі та 340,37грн. пені за договором оренди.»

4. Виключити абзац 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Запорізької області від 11.08.2015р. (повний текст підписано 14.08.2015р.) по справі №908/2805/15.

5. Викласти абзац 5 резолютивної частини рішення Господарського суду Запорізької області від 11.08.2015р. (повний текст підписано 14.08.2015р.) по справі №908/2805/15 в наступній редакції:

«Зобов'язати Запорізький обласний благодійний фонд «Перспектива і Надія» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 56-А, ідентифікаційний код 33652233) звільнити та повернути Комунальному закладу «Запорізьке музичне училище ім. П.І. Майбороди» Запорізької обласної ради (69074, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 22, ідентифікаційний код 02215006) у строк в 10 календарних днів, починаючи з 23.09.2015р. займане приміщення: майно спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Запорізької області, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 56а, (нежитлове приміщення №7), загальною площею 91,7кв.м.».

6. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 11.08.2015р. (повний текст підписано 14.08.2015р.) по справі №908/2805/15 залишити без змін.

7. Стягнути з Комунального закладу «Запорізьке музичне училище ім. П.І. Майбороди» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя (69074, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 22, ідентифікаційний код 02215006) на користь Запорізького обласного благодійного фонду «Перспектива і Надія» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 56-А, ідентифікаційний код 33652233) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1673,59грн.

8. Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази на примусове виконання цієї постанови, оформивши їх у відповідності до приписів ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

9. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Д.О. Попков

Судді: О.В. Стойка

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.: 1,2 - сторонам, 3 - у справу, 4 - ДАГС, 5- ГСЗО