Ухвала

від 23.09.2015 по справі 823/1497/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1497/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Агро-Транс Індустрія» до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Агро-Транс Індустрія» (далі - позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000182200 та № 0000192200 від 15.04.2015 року.

Черкаський окружний адміністративний суд своєю постановою від 17 липня 2015 року адміністративний позов задовольнив в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського оружного адміністративного суду міста від 17 липня 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «Агро-Транс Індустрія» зареєстроване як юридична особа 13.09.2004 року, ідентифікаційний код 33173418 за видом діяльності «змішане сільське господарство», «діяльність посередників у торгівлі с/г сировиною…» та є платником ПДВ.

Посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку приватного підприємства «Агро-Транс Індустрія» (Код ЄДРПОУ 33173418) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, про що складено акт перевірки № 2/23-25-22-010/33173418 від 10.04.2015 року.

За наслідками перевірки та на підставі вказаного акту перевірки державною податковою інспекцією у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000182200 від 15.04.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 225 958, 00 грн., в тому числі 180 766, 00 грн. основного платежу та 45 192, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000192200 від 15.04.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 590 454, 00 грн., в тому числі 472 363, 00 грн. - основного платежу та 118 091, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до підпункту а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (пункт 201.2 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До складу витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Крім цього, за змістом положень Податкового кодексу України, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування витрат.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2014 року між ПП «Агро-Транс Індустрія» та TOB «Агрофірма «Насіння» був укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 02062, відповідно до умов якого TOB «Агрофірма «Насіння» зобов'язалося продати і передати у власність ПП «Агро-Транс Індустрія» соняшник урожаю 2013 року в загальній кількості 480 (чотириста вісімдесят) тон (+/-10 %), а ПП «Агро-Транс Індустрія» зобов'язалося оплатити та прийняти вказаний товар в обумовлений договором строк.

Виконання умов вказаного Договору купівлі-продажу підтверджується належним чином складеними первинними, податковими та банківськими документами, а саме: книгою обліку довіреностей (з відповідним записом про видачу довіреності уповноваженій особі підприємства на отримання товару), видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактури, договором на транспортно-експедиційне обслуговування, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками.

Реальна наявність у TOB «Агрофірма «Насіння» соняшника урожаю 2013 року в кількості, достатній для виконання умов Договору купівлі-продажу із ПП «Агро-Транс Індустрія» підтверджується статистичними даними, викладеними в самому Акті перевірки.

Придбання у TOB «Агрофірма «Насіння», передача та реальна наявність вказаного товару у ПП «Агро-Транс Індустрія» підтверджується як вищевказаними первинними документами, так і договорами поставки, відповідно до яких придбаний та отриманий у TOB «Агрофірма «Насіння» соняшник, ПП «Агро-Транс Індустрія» поставило на TOB «Красногірський олійний завод» та TOB «Катеринопільський елеватор».

08.09.2014 року між ПП «Агро-Транс Індустрія» та TOB «Красногірський олійний завод» був укладений договір поставки № 37, відповідно до умов якого ПП «Агро-Транс Індустрія» зобов'язалося поставити і передати у власність TOB «Красногірський олійний завод» сільськогосподарську продукцію - соняшник в асортименті за ціною, якістю та на умовах, узгоджених сторонами в договорі, а TOB «Красногірський олійний завод» зобов'язується здійснити прийняття та оплату цього товару.

На виконання вказаного договору поставки ПП «Атро-Транс Індустрія» в період з 09.09.2014 року по 20.09.2014 року здійснило поставку на TOB «Красногірський олійний завод» соняшника, який по вищевказаному Договору купівлі-продажу було придбано у TOB «Агрофірма «Насіння».

Вказане підтверджується договором поставки № 37 від 08.09.2014 року, видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання товару, товарно-транспортними накладними (додаються).

Також, 18.09.2014 року між ПП «Агро-Транс Індустрія» та TOB «Катеринопільський елеватор» був укладений договір поставки № 4933/к, відповідно до умов якого ПП «Агро-Транс Індустрія» зобов'язалося поставити і передати у власність TOB «Катеринопільський елеватор» сільськогосподарську продукцію - соняшник, на умовах узгоджених сторонами в договорі, а TOB «Катеринопільський елеватор» зобов'язується здійснити прийняття та оплату цього товару.

На виконання вказаного договору поставки ПП «Агро-Транс Індустрія» в період з 19.09.2014 року по 22.09.2014 року здійснило поставку на TOB «Красногірський олійний завод» соняшника, який по вищевказаному Договору купівлі-продажу було придбано у TOB «Агрофірма «Насіння».

Вказане підтверджується договором поставки № 4933/к від 18.09.2014 року видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Таким чином, вищевказані господарські операції ПП «Агро-Транс Індустрія» із контрагентами TOB «Красногірський олійний завод» та TOB «Катеринопільський елеватор» підтверджують реальну товарність укладеного із TOB «Агрофірма «Насіння» Договору купівлі-продажу, так як отриманий по цьому Договору соняшник ПП «Агро-Транс Індустрія» реалізувало вказаним контрагентам.

Крім того, перевезення придбаного товару, підтверджується ТТН виданими на підставі договору про надання послуг від 03.01.2014 року № ТЕ-030114 з ФОП ОСОБА_2

Цивільним кодексом України закріплена презумпція правомірності будь-якого правочину. А саме, відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або, якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладений між ПП «Агро-Транс Індустрія» та TOB «Агрофірма «Насіння» договір купівлі-продажу не віднесено законом до нікчемного правочину, судового рішення щодо визнання цього договору недійсними відсутні.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення скасовуються в частині, що стосується правовідносин позивача з TOB «Агрофірма «Насіння», а саме в частині податку на прибуток за 2014 рік в сумі 138 296 грн. та ПДВ за вересень 2014 року на суму 376 000 грн. Суми, визначені в цих повідомленнях-рішеннях щодо завищення податку на прибуток по господарським операціям з ВАТ «Племзавод «Колос» за 2013 рік у розмірі 42 470 грн. та ПДВ за листопад 2013 року у розмірі 96 363 грн., суд вважає чинними, оскільки позивач визнав їх намагаючись скористатися правом на податковий компроміс, щодо господарських операцій з ВАТ «Племзавод «Колос», що підтверджується відповідною заявою позивача від 15 квітня 2015 року (а.с. 91)

Також, суд зазначає, що скасовуючи повністю ППР виходив з того, що контролюючий орган не позбавлений можливості винесення додаткового повідомлення - рішення у разі порушення позивачем ч. 8 підрозділу 9-2 розділу XX Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.