Ухвала

від 22.09.2015 по справі 808/4035/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2015 р. м. Київ К/800/35399/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КТР"

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014

у справі № 808/4035/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КТР"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2013 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.01.2013 №0000142211.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2013 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «КТР» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Вікторія-2007» за період з 01.11.2010 по 30.11.2010, за результатами якої складено акт від 27.12.2012 №170/22-11/37129158, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог: пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: ТОВ «КТР» було віднесено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за листопад 2010 року у сумі 33500,00 по операціям з ПП «Вікторія 2007».

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 17.01.2013 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000142211, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 41875,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 33500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 8375,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи, на підставі яких підприємством задекларовано суму податкового кредиту, не підтверджують виконання господарських операцій.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, не може погодитися з наведеними висновками суду апеляційної інстанції, беручи до уваги наступне.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ПП «Вікторія-2007» було укладено договір підряду від 07.09.2010, за умовами якого ПП «Вікторія-2007» (підрядник) бере на себе зобов'язання виконувати роботи по технічному обслуговуванню та ремонту: топливного парку, топливно-роздаточного обладнання, іншого технологічного обладнання, яке знаходиться в господарському веденні замовника.

Згідно з п.2.1 договору, підрядник зобов'язувався виконати вказані роботи, а замовник сплатити за їх виконання у строки, визначені в актах прийому-передачі.

Факт здійснення господарських операцій, на виконання умов даного договору, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: актом (додаткова угода) №3011008 від 07.09.2010 до договору підряду; податковою накладною від 30.11.2010 №3011008; банківською випискою.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угоди позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Посилання податкового органу на акт перевірки Дніпродзерджинської ОДПІ Дніпропетровської області від 12.05.2011 №2685/129/23-206/34974527, правомірно не прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011, яка набрала законної сили, по справі №2а-9685/11/0470 за позовом ПП «Вікторія-2007» до ДПІ у м. Дніпродзерджинську, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзерджинську щодо встановлення правопорушення з боку ПП «Вікторія-2007», викладені в акті перевірки від 12.05.2011 №2685/129/23-206/34974527, та дії щодо складання акту перевірки.

Крім того, слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За наведених обставин, враховуючи, що взаємовідносини позивача з контрагентом оформлені договором, який не був визнаний в судовому порядку недійсними, а також, підтверджені виданими контрагентом первинними документами, зокрема, належними чином оформленою податковою накладною, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит.

Згідно зі статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2013.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КТР" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 скасувати, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2013 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль