Постанова

від 15.09.2015 по справі 911/1241/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2015 р. Справа№ 911/1241/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Мартюк А.І.

при секретарі Філімоновій І.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Відділу освіти Бучанської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2015 року (повний текст якого складено 02.06.2015р.)

по справі №911/1241/15 (суддя - Лилак Т.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго"

до Відділу освіти Бучанської міської ради

про стягнення 353 522,44 грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" до Відділу освіти Бучанської міської ради про стягнення боргу по акту про порушення ПКЕЕ у сумі 353 522,44 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.05.2015 року у справі №911/1241/15 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Відділу освіти Бучанської міської ради (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Островського, 36, код 34357364) на користь Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., м. Вишневе вул. Київська, 2-Б, код 23243188) 353 522 (триста п'ятдесят три тисячі п'ятсот двадцять дві) грн. 44 коп. боргу, 7 070 (сім тисяч сімдесят) грн. 45 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відділ освіти Бучанської міської ради, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2015 року у справі №911/1241/15 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався, а колегія суддів підлягала неодноразовій зміні з підстав передбачених процесуальним законодавством.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015р., у зв'язку з виходом судді Тарасенко К.В. з відпустки, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючого судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження для розгляду у відповідному складі суддів.

Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2015 р. у справі № 911/1241/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як було вірно встановлено судом першої інстанції 30.01.2007 року між Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" (постачальник) та Відділом освіти Бучанської міської ради (споживач) було укладено договір № 1713 про постачання електричної енергії, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався виконувати умови цього договору, постачати відповідачу електроенергію, як різновид продукції, а відповідач оплачувати вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками, користуватися електричною енергією виключно на підставі та на умовах цього договору.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2007 року. Договір вважається переукладеним на наступний календарний рік на таких же умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії (пункти 9.4. договору).

18.12.2014 року представником ПАТ "Київобленерго" в присутності представника Відділу освіти Бучанської міської ради здійснена технічна перевірка , за результатами якої складено Акт про порушення № К 029657 від 18.12.2014р. В акті зазначено про порушення відповідачем п.7.6. Правил користування електричною енергією, а саме самовільне підключення струмоприймачів та електропроводки 380В/220В дитячого садочку "Яблонька" за адресою Київська область, м. Буча, вул. Центральна, 39А.

Як вбачається з вказаного акту, представник відповідача Сторожук В.Я. був присутній при обстеженні та складанні акту про що свідчить підпис Сторожук В.Я. без зазначення порушень з боку позивача та зауважень.

Оскільки, споживання електричної енергії за вищезазначеною адресою відбувалось без дозволу позивача, представниками останнього було вжито заходів щодо повного відключення від електропостачання дитячого садочку "Яблонька".

29.01.2015р. відповідно до Правил користування електричною енергією позивачем у присутності представника споживача було проведено засідання комісії щодо розгляду акту виявленого порушення за вказаною адресою, результати розгляду були оформлені протоколом № 0060 від 29.01.2015р.

Комісією з розгляду актів порушень ПКЕЕ прийнято рішення про нарахування за Актом згідно з п. 2.1.5, Методики визначення обсягу вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, що затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, із змінами та доповненнями (далі - Методика) за період з 18.12.2013 року по 18.12.2014 року (сумарна кількість днів в 12 календарних місяцях).

Згідно вказаного рішення комісії за вчинене правопорушення відповідача було притягнуто до відповідальності у вигляді нарахування до сплати вартості електроенергії, спожитої без обліку, в сумі 353 522,44 грн. за період з 18.12.2013 року по 18.12.2014 р. у відповідності до Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562.

Споживач зобов'язаний був оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку, проте необхідної оплати не здійснив, що і стало приводом для звернення позивача до суду з відповідної позовною вимогою.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволеню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі регулюються Законом України "Про електроенергетику".

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як вірно встановлено судом першої інстанції між Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" та Відділом освіти Бучанської міської ради, 30.01.2007 р. було укладено договір про постачання електричної енергії.

Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч.1 ст. 217 ГК України).

Згідно частини 5 ст. 277 ГК України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачена відповідальність за порушення законодавства в сфері електроенергетики, зокрема, за самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 26 вказаного Закону Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Крім того, відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ (акт).

Судом встановлено, що 18.14.2014 року працівниками ПАТ "Київенерго" за адресою: Київська обл.., м. Буча, вул. Центральна, 39А у дитячому садочку «Яблонька» було зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією суб'єктом господарювання, а саме - самовільне підключення до електричних мереж електропередавальної організації з метою безоблікового споживання енергоносіїв, про що був складений акт про порушення № К 029657 від 18.12.2014 р. у присутності представника споживача. Також за результатами перевірки позивачем було вжито заходів щодо відключення електропостачання відповідачу.

Згідно п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідання комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

29.01.2015 року відбулося засідання комісії за участю представника відповідача начальника Відділу освіти Бучанської міської ради Цимбала О.І. За результатами проведення засідання комісією було прийнято рішення про нарахування відповідачу суми збитків в розмірі 353 522,44грн. згідно п. 6.40 Правил та п. 2.1.5. Методики, проте вказана сума заборгованості відповідачем погашена не була.

Отже з урахуванням вище встановлених обставин справи та норм законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, місцевий господарський суд дійшов висновку, що наявність боргу зі сплати позаоблікової електроенергії у відповідача було фактично доведено та вирішив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Проте проаналізувавши наявні у справі матеріали та перевіривши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду дещо не відповідає дійсним обставинам справи.

Не зважаючи на ту обставину, що акт про порушення № К 029657 від 18.12.2014 р. не оскаржений в судовому порядку, колегія суддів вважає за можливе поставити його під сумнів з огляду на надані відповідачем відомості під час розгляду справи в апеляційному порядку.

Згідно п. 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д пер. Береться сумарна кількість днів у період від дня набуття споживачем права власності на електроустановку до дня усунення порушення.

У відповідності до рішення Бучинської міської ради № 1754-55-УІ «Про зарахування розміру пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту м. БУча» об'єкт, на якому було виявлено працівниками ПАТ «Київенерго» порушення ПКЕЕ, було передано на баланс відповідачу лише з 26.06.2014 року. Тобто, відповідачу став балансоутримувачем дитячого садка з моменту прийняття рішення міської ради.

Натомість у відповідності до рішення прийнятого комісією 29.01.2015 року за основу нарахування збитків завданих постачальнику споживання позаоблікової електроенергії було взято період з 18.12.2013 року по 18.12.2014 року.

Проте як було вище зазначено, відповідач у період з 18.12.2013 року по 25.06.2014 року включно не набув жодного правового титулу щодо дитячого садочку «Яблонька» розташованого за адресою Київська область, м. Буча, вул.. Центральна, 39 А., адже даний об'єкт було передано на баланс відповідача органом місцевого самоврядування лише з моменту прийняття відповідного рішення - 26.06.2014 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Згідно із ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Це стосується і позивача, який повинен був довести належними засобами доказування факт порушення відповідачем його прав. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Матеріалами справи не підтверджується жодного правового відношення відповідача у період з 18.12.2013 по 25.06.2014 включно до володіння, користування чи іншого його права на садочок за вказаною вище адресою.

Позивачем не було доведено належним чином правового відношення відповідача до садочку, натомість в поясненнях було перекладено даний процесуальний обов'язок саме на сторону відповідача.

Проте у відповідності до норм процесуального права з урахуванням особливостей предмету спору, обов'язок щодо доказування існування тої чи іншої обставини покладається на сторону по справі, яка наполягає на цій обставині, з огляду на що відповідачем було належним чином доведено свою приналежність до садочку з моменту прийняття даного об'єкту на баланс та визнано суму заборгованості нараховану за позаоблікове користування електроенергію починаючи з даного періоду, натомість позивачем не було доведено власну позицію про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за період, що передував прийняттю об'єкта на баланс.

Згідно конституційних принципів жодний особа не може бути притягнута до відповідальності за діяння, яке вона не вчиняла.

З огляду на вищенаведені обставини, колегія суддів у судовому засіданні 02.09.2015 року зобов'язала представника позивача надати уточнений розрахунок суми недорахованої електричної енергії з урахування дати прийняття садочку на баланс відповідача.

Колегією суддів було перевірено наданий представником позивача перерахунок суми недорахованої електричної та встановлено його вірність, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 353 522, 44 грн. підлягає частковому задоволення, а саме в розмірі 112 219,75 грн.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2015 року у справі № 911/1241/15 частковому скасуванню.

У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги відповідача, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги та подання позову до суду покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу освіти Бучанської міської ради задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2015 року у справі № 911/1241/15 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Бучанської міської ради (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Островського, 36, код 34357364) на користь Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., м. Вишневе вул. Київська, 2-Б, код 23243188) 112 219 (сто дванадцять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 75 коп. боргу.

Стягнути з Відділу освіти Бучанської міської ради (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Островського, 36, код 34357364) на користь Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., м. Вишневе вул. Київська, 2-Б, код 23243188) судовий збір за подання позову у розмірі 2244,40 грн. (дві тисячі двісті сорок чотири гривні 40 коп.).

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., м. Вишневе вул. Київська, 2-Б, код 23243188) на користь Відділу освіти Бучанської міської ради (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Островського, 36, код 34357364) судові витрати у розмірі 2413,02 грн. (дві тисячі чотириста тринадцять гривень 02 коп.) за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

7. Матеріали справи № 911/1241/15 повернути до Господарського суду Київської області.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді К.В. Тарасенко

А.І. Мартюк