Постанова

від 23.06.2010 по справі 13/8

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

23.06.10 Справа № 13/8

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхово-будівельне управління №40», м.Львів (далі ТзОВ «ЛШБУ №40», м.Львів) вих.№03-251 б/д (вх.ЛАГС №465 від 16.04.2010р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 11.03.2010р.

у справі № 13/8

за позовом: приватного підприємства «ТрастТер», м.Львів

до відповідача : ТзОВ «ЛШБУ №40», м.Львів

про стягнення 149 075,72грн.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_2 - представник

від відповідача : не з»явився

Права та обов’язки представнику позивача відповідно до ст. ст..20, 22 ГПК України роз’яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.03.2010р. у справі №13/8 (суддя Станько Л.) задоволено позовні вимоги: стягнено з ТзОВ «ЛШБУ №40», м.Львів на користь ПП «ТрастТер», м.Львів 149 075,72грн. основного боргу, 1 490,76грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ТзОВ «ЛШБУ №40»подано апеляційну скаргу вих.№03-251 б/д (вх.ЛАГС №465 від 16.04.2010р.), в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме: скаржник посилається на те, що договором не обумовлено строк (термін) виконання обов»язку оплати за надані послуги; твердження ПП «ТрастТер»про факти неодноразового звернення з листами до скаржника з вимогою сплатити суму боргу не підтверджені документально.

ПП «ТрастТер»у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

між ПП «ТрастТер»(виконавець) та ТзОВ «Львівське шляхово-будівельне управління №40» (замовник) укладено договір №101 від 27.03.2008р. згідно якого виконавцем надано послуги по перевезенню і поставці сипучих вантажів (пісок, гравій, щебінь, грунт) автомобілями самоскидами МАЗ замовнику.

Згідно п. 3.2 договору приймання робіт оформляється актами виконаних робіт і підписується обома сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, надання послуг згідно договору підтверджується актами виконаних робіт (а.с. 9-17) на загальну суму 159 075,72 грн. В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, оскільки відповідачем сплачено 10 000,00грн. заборгованості згідно платіжного доручення №627 від 21.08.2008р. за надані транспортні послуги (а.с.23).

Позивачем неодноразово надсилались відповідачу вимоги щодо оплати заборгованості за надані транспортні послуги (докази додатково долучені позивачем до відзиву на апеляційну скаргу), однак відповідачем вимоги (з врахуванням сплаченої суми в розмірі 10 000,00грн.) задоволено частково, надані послуги не оплачено в сумі 149 075,72грн.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. ЗобовВ»язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст..11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України). З зазначеними статтями Цивільного кодексу України кореспондується також і ст. 193 ГК України.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання.

З огляду на викладене, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не виконано зобов»язання щодо сплати заборгованості згідно договору №101 від 27.03.2008р. в розмірі 149 075,72грн.

Відповідно до ст..33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки документально не обґрунтовані, спростовуються матеріалами справи та не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Крім того, відповідачем не подано доказів, які підтверджують сплату суми боргу.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення господарського суду прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 11.03.2010р. у справі №13/8 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя Галушко Н.А.

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.