Постанова

від 17.09.2015 по справі 926/534-б/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2015 р. Справа № 926/534-б/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Давид Л.Л.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області від 24.07.15 за вих. № 10-08-02710

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 21.07.15

у справі № 926/534-б/14

за заявою ПП виробничо-будівельної фірми В«КонструктивВ» , м. Чернівці

до ПП В«Нова хвиляВ» , м. Чернівці

за участю прокуратури Чернівецької області

про банкрутство

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: не з'явився;

від ліквідатора: не з'явився;

від апелянта: ОСОБА_2, ОСОБА_3- представники, ОСОБА_4 - начальник РВ ФДМ по Чернівецькій області;

від прокуратури: ОСОБА_5 - прокурор;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 926/534-Б/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т., введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.08.15 до складу судової колегії внесено зміни - замість суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л. введено суддів ГнатюК Г.М. та Кравчук Н.М.з підстав, викладених у розпорядження.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.08.15 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 03.09.15.

Розпорядженням в.о.голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.15 до складу судової колегії внесено зміни - замість суддів Гнатюк Г.М. та Кравчук Н.М. введено суддів Давид Л.Л. та Данко Л.С. з підстав, викладених у розпорядженні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.15 розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.09.15.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.15 до склад усудової колегії внесено зміни - замість судді Данко Л.С. введено суддю Гриців В.М. з підстав, викладених у розпорядженні.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 21.07.15 року (суддя - Ковальчук Т.І.) вимоги регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до ПП "Нова хвиля" в розмірі 11 677 929,60 грн. збитків відхилено.

При цьому місцевий господарський суд виходив з того, що кредитором документально не підтверджено заявлені до визнання збитки в розмірі 11 761 929,60 грн., також вони не пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури банкрута ПП В«Нова хвиляВ» , а тому відповідні вимоги кредитора відхилено.

Також, стосовно вимог у розмірі 6000 грн. витрат на оплату послуг з оцінки майна (т.с. 2, а.с. 136), судом зазначено, що такі могли б бути визнані за умови визнання судом вимог щодо основної суми збитків, однак відповідні вимоги судом відхилено.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду РВ Фонду державного майна України по Чернівецькій області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 21.07.15 та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву про визнання РВ ФДМ У по Чернівецькій області кретиром на суму 11 677 929,60 грн. по справі №926/534-б/14 за заявою ПП виробничо-будівельної фірми В«КонструктивВ» до ПП В«Нова хвиляВ» про банкрутство.

При цьому, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що посилання місцевого господарського суду на те, що міркування встановлені під час розгляду справи №926/1524/14 не є беззаперечними доказами у даній справі є помилковим, оскільки, на думку скаржника, факти встановлені під час розгляду справи в якій брали участь ті самі сторони не доводяться знову, відповідно до вимог ст.35 ГПК України.

Відтак, як зазначає апелянт, в рішенні суду у справі №926/1524/14 встановлено невиконання відповідачем умов договору щодо розбирання об'єкта, що стало підставою для розірвання договору №КП - 349-НБ від 19.12.2003р. купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності - виробничих та адміністративних приміщень укладений між РВ ФДМ України по Чернівецькій області та ПП «Нова Хвиля» про що, як вказує скаржник, зазначено в ухвалі місцевого господарського суду у даній справі.

При цьому, скаржник зазначає, що існує причиново - наслідковий зв'язок між діями відповідача - невиконанню умов договору та завданими збитками від таких дій та, відповідно, підтверджує вину покупця (ПП «Нова Хвиля») за такі дії.

Зважаючи на наведене, скаржник вважає, що державою в особі РВ ФДМ України по Чернівецькій області не отримано вигоди у вигляді підвищення соціально - економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Щодо цього, апелянт посилається також на ст..19 ЗУ «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», в якій зазначено, що покупець, з яким розірвано договір купівлі - продажу відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору. На підставі наведеного, як вказує скаржник, з метою повернення об'єкта купівлі - продажу за договором у державну власність, було виконано оцінку майна станом на 16.03.15.

Як зазначено апелянтом, ринкова вартість збитків, що призвели до завдання ПП «Нова Хвиля» майнової шкоди державі, під час володіння об'єктом незавершеного будівництва, становить 11 671 929,60 грн., зазначена сума відображена у прорецензованому звіті №26/15 про незалежну оцінку майна станом на 16.03.15, висновку про вартість майна від 15.05.15 та протоколі засідання комісії про повернення у державну власність об'єкта незавершеного будівництва від 08.06.15.

Наведеним, на думку скаржника підтверджується факт завдання ПП «Нова Хвиля» збитків державі на суму 11 671 929, 60 грн. у зв'язку з невиконанням умов договору купівлі - продажу.

Крім цього, апелянтом зазначено, що посилання місцевого господарського суду на те, що вимоги РВ ФДМ України по Чернівецькій області не пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури банкурута ПП «Нова Хвиля» є помилковими на підставі ч.4 ст.23 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкурутом».

14 вересня 2015 року від апелянта надійшли також доповнення до апеляційної скарги, в яких скаржником додатково обґрунтовано доводи викладені в апеляційній скарзі.

26 серпня 2015 року до суду від арбітражного керуючого ліквідатора ПП «Нова Хвиля» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. При цьому він зазначає про те, що сам по собі факт невиконання ПП «Нова Хвиля» договору купівлі - продажу №КП - 349-НБ від 19.12.2003р. не є безумовноною підставою для стягнення збитків з боржника.

14 вересня 2015 року до суду від ПП ВБФ «Конструктив» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ініціюючий кредитор та ліквідатор у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне:

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення даної справи, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги на підставі наявних у справі матеріалів за відсутності зазначених учасників судового процесу.

Присутні у судовому засіданні представники та прокурор навели свої доводи, міркування та заперечення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Чернівецької області від 21.07.15 у даній справі з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 19.12.2003 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області (продавець) та Приватним підприємством В«Нова ХвиляВ» (покупець) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу №КП-349-НБ обВ»єкта незавершеного будівництва спільної власності - виробничих адміністративних приміщень (часткова добудова, часткове розбирання) та обладнання, завезене на будівельний майданчик і не використане для монтажу або таке , що не потребує монтажу, які перебувають на балансі СП В«Новоселицький мВ»ясокомбінатВ» , згідно п.1.1. якого Продавець зобовВ»язується передати у власність Покупцеві обВ»єкт незавершеного будівництва спільної власності - виробничі адміністративні приміщення (часткова добудова, часткове розбирання) та обладнання, завезене на будівельний майданчик і не використане для монтажу або таке, що не потребує монтажу, які перебувають на балансі СП В«Новоселицький мВ»ясокомбінатВ» (Чернівецька область, м. Новоселиця, вул. Фрунзе, 31), яке складається з: приладів - 62 найменування, запірної арматури - 33 найменування, обладнання - 126 найменувань, нестандартного обладнання - 13 найменувань (додаток №1) та додатків №№ 3, 3, 4 які є невідВ»ємною частиною цього договору, що розташовані на земельній ділянці площею 12,6 га. (згідно Державного акту на право користування землею від 1989 р. Б №038533), а Покупець зобовВ»язується прийняти зазначений обВ»єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що право власності на обВ»єкт незавершеного будівництва переходить до Покупця з моменту підписання акта приймання-передачі обВ»єкта.

У відповідності до п.1.5. Договору зазначений в ньому обВ»єкт продано за 250 000 грн.

В розділі 5 Договору В«обовВ»язки ПокупцяВ» зазначено, що Покупець зобовВ»язаний завершити будівництво окремих споруд обВ»єкта та ввести їх в експлуатацію протягом пВ»яти років з дня підписання акта приймання-передачі (п.5.6.) а також визначено, що Покупець зобовВ»язаний розібрати окремі споруди (10 обВ»єктів) протягом трьох років з дня підписання акта приймання-передачі (п.5.7).

У відповідності до п.7.4. Договору у разі невиконання Покупцем умов, зазначених в п.5 цього Договору, Договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому, Покупець, з яким розірвано Договір купівлі-продажу, повертає обВ»єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов Договору.

Згідно акту приймання-передачі від 23.12.2003 р. обВ»єкт незавершеного будівництва за Договором передано покупцю - ПП В«Нова хвиляВ» .

Як вбачається з обставин справи, сторонами в подальшому укладались нотаріально посвідчені додаткові договори про внесення змін до договору №КП-349-НБ об'єкта незавершеного будівництва спільної власності - виробничих адміністративних приміщень (часткова добудова, часткове розбирання) та обладнання, завезене на будівельний майданчик і не використане для монтажу або таке, що не потребує монтажу, які перебувають на балансі СП В«Новоселицький м'ясокомбінатВ» (Чернівецька обл., м. Новоселиця, вул. Фрунзе, 31) від 06.08.2004 р., від 12.12.2008 р. та від 19.04.2012 р.

В остаточній редакції сторони погодили додатки № 3 (об'єкти, що підлягають добудові) та № 4 (об'єкти, що підлягають розбиранню) до Договору таким чином:

1) об'єкти, що підлягають добудові (додаток № 3) : вагова-прохідна, дезінфектор, очисні зливних вод, розподільчий пристрій, водонапірна насосна станція, пожежні резервуари ємкістю 250 м 3 , резервуари 1400 м 3 (2 шт.), водонапірна башта 300 м 3 , пункт мийки та дезінфекції, димохідна труба, внутрішні майданчикові мережі каналізації,

2) об'єкти, що підлягають розбиранню (додаток № 4): перехідна галерея з адміністративного корпусу до м'ясожирового корпусу, камера перемикань, ОЧС від мийки автомобілів, ГРП, блок підсобних цехів, блок очисних споруд, внутріплощадні тепломережі, котельня (з встановленим обладнанням, додаток № 2), фільтри поглиначі, тимчасові будівлі та споруди, залізниця, адміністративно-побутовий корпус, хлораторна, санбойня, м'ясожировий корпус, холодильник з компресорною, склад аміаку та масел, матеріальний склад, канижна, м'ясопереробний корпус, жирозбірник, установка мазутопостачання, корпус передубойного утримання худоби.

Також, додатковим договором від 19.04.2012 р. пункт 5.6 розділу 5 договору купівлі-продажу КП-349-НБ від 19.12.2003 р. сторони виклали в такій редакції:

В«Завершити будівництво окремих споруд об'єкта приватизації та ввести їх в експлуатацію до 30.04.2015 р. (згідно додатку № 3 до цього договору).

До 30.04.2015 року вкласти в завершення будівництва об'єкта приватизації не менше 13328322 гривень (дана сума включає в себе податок на додану вартість) та що півроку звітувати про обсяги вкладень у завершення об'єкту приватизації (з наданням підтверджуючих документів) регіональному відділенню ФДМУ по Чернівецькій області.

При цьому питома вага вкладень, з наростаючим підсумком, повинна становити:

станом на 01.01.2013 р. не менше - 10% від загальної суми вкладення;

станом на 01.01.2014 р. не менше - 40% від загальної суми вкладення;

станом на 01.01.2015 р. не менше - 70% від загальної суми вкладення;

станом на 30.04.2015 р. не менше - 100% від загальної суми вкладенняВ» .

Пункт 5.7 Договору доповнено абзацом наступного змісту: В«Розібрати в термін до 31.12.2013 р. окремі споруди, а саме 12 об'єктів, наведених в пунктах 12-23 Додатку № 4 до цього договоруВ» .

З матеріалів справ вбачається, що рішенням господарського суду Чернівецької області від 25.12.2014 р. у справі № 926/1524/14 частково задоволено позов регіонального відділення Фонду державного майна по Чернівецькій області до ПП В«Нова хвиляВ» про розірвання договору купівлі-продажу та повернення об'єкта приватизації в державну власність, розірвано договір № КП-349-НБ від 19.12.2003 р. із змінами від 06.08.2004 р., від 20.12.2008 р. та від 19.04.2012 р. купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва спільної власності - виробничих і адміністративних приміщень (часткова добудова, часткове розбирання) та обладнання, завезене на будівельний майданчик і не використане для монтажу або таке, що не потребує монтажу, які перебувають на балансі СП В«Новоселицький м'ясокомбінатВ» (60300, Чернівецька обл., м. Новоселиця, вул. Фрунзе, 31), укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області та приватним підприємством В«Нова хвиляВ» . Зобов'язано приватне підприємство В«Нова хвиляВ» (м. Чернівці, вул. Буковинська, 41, код ЄДРПОУ 31009857) повернути регіональному відділенню Фонду державного майна по Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Л.Кобилиці, 21А, код ЄДРПОУ 21432643) за актом приймання-передачі відповідно до Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. № 32, об'єкт приватизації В«незавершене будівництво спільної власності - виробничих і адміністративних приміщень (часткова добудова, часткове розбирання) та обладнання, завезене на будівельний майданчик і не використане для монтажу або таке, що не потребує монтажу, які перебувають на балансі СП В«Новоселицький м'ясокомбінатВ» (60300, Чернівецька обл., м. Новоселиця, вул. Фрунзе, 31)В» у складі таких будівель і споруд: Вагова-прохідна; Дезінфектор; Розподільчий пристрій 10 кв.; Водонапірна насосна станція; Пожежні резервуари ємкістю 250 м 3 ; Резервуари 1400 м 3 2 шт.; Водонапірна башта 300 м 3 ; Пункт мийки та дезінфекції; Димохідна труба; Внутрішні майданчикові мережі каналізації; Адміністративно-побутовий корпус; Хлораторна; Санбойня; М'ясожировий корпус; Холодильник з компресорною; Склад аміаку та масел; Матеріальний склад; Канижна; М'ясопереробний корпус; Жирозбірник; Установка мазутопостачання; Корпус передубойного утримання худоби. У решті вимог у позові відмовлено.

Вказане рішення залишено без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.15 та Вищого господарського суду України від 02.06.15.

Із зазначених судових рішень вбачається, що підставою для розірвання договору купівлі-продажу № КП-349-НБ від 19.12.03 став встановлений той факт, що станом на 20.05.14 ПП В«Нова хвиляВ» не виконало взяті на себе зобов'язання за договором щодо розбирання в строк до 31.12.13. дванадцяти споруд, наведених в пунктах 12-23 додатку № 4 до Договору, та вкладення в завершення будівництва об'єкта приватизації станом на 01.01.14 не менше 40% від загальної суми, визначеної договором (13328322 грн. х 40% = 5331328 грн.).

При цьому судами зазначено, що відповідач не довів відсутності його вини в невиконанні вказаних зобов'язань, та зробив посилання на ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або Законом, а також на пункт 7.4 Договору, відповідно до якого у разі невиконання Покупцем (ПП В«Нова хвиляВ» ) умов, зазначених в п. 5 цього Договору, Договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець за договором, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.05.2014 р. за заявою ПП В«Виробничо-будівельної фірми В«КонструктивВ» порушено провадження у справі №926/534-б/14 про банкрутство ПП В«Нова хвиляВ» (покупця за договором), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6

Постановою господарського суду Чернівецької області від 07.08.2014 р. ПП В«Нова хвиляВ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ПП В«Нова ХвиляВ» (покупця за договором) призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6

22 червня 2015 року до місцевого господарського суду надійшла заява від РВ ФДМ України по Чернівецькій області про визнання його кредитором на суму 11 677 929,60 грн.

В обгрунтування вимог про визнання його кредитором банкрута на суму 11 677 929,60 грн. збитків, заподіяних в зв'язку з невиконанням ПП В«Нова хвиляВ» договору купівлі-продажу № КП-349-НБ від 19.12.2003 р., регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області посилається на встановлені рішенням господарського суду Чернівецької області від 25.12.2014 р. у справі № 926/1524/14 факти невиконання банкрутом умов приватизаційного договору, трактуючи їх як преюдиційні (ч. 3 ст. 35 ГПК України), такі, що не потребують доведення під час вирішення в справі про банкрутство питання про визнання кредиторських вимог регіонального відділення до банкрута стосовно збитків.

Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 38 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

У пункті 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 В«Про Закон України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI) роз'яснено, що після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з частиною першою статті 38 Закону.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України господарсько-правова відповідальність полягає в застосуванні до правопорушників господарських санкцій, поняття яких охоплює відшкодування збитків, штрафні санкції та оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).

Статтею 224 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Склад та розмір відшкодування збитків визначається статтею 225 Господарського кодексу України, яка унормовує, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, що допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З огляду на положення ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки - шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач, які - відповідач. Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого (безпосереднього) причинного зв'язку між порушенням зобов'язання (тобто неправомірними діями або бездіяльністю особи, яка заподіяла шкоду) і самими завданими збитками та обґрунтування їх розміру. Це правило базується на положеннях ст. 218 ГК.

При цьому, розглянувши матеріали справи та оцінивши докази, що містяться у справі, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку стосовно того, що у справі № 926/1524/14 суд встановлював, які саме порушення умов договору були допущені відповідачем ПП В«Нова хвиляВ» , та надавав їм відповідну правову оцінку як фактам, які надають підстави для розірвання договору в судовому порядку та повернення об'єкта приватизації в державну власність, а не для стягнення збитків .

При цьому, збитки визначаються виходячи не із змісту самого порушення, а з характеру наслідків порушення договірного зобов'язання , тому що одне й те ж порушення може викликати різні наслідки (зменшення обсягу виробництва, зниження якості продукції та інші), так само різні порушення можуть викликати одні й ті ж наслідки.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з твердженням місцевого господарського суду стосовно того, що обставини встановлені у справі № 926/1524/14 не є беззаперечними доказами, які засвідчують обов'язок боржника ПП В«Нова хвиляВ» відшкодувати збитки, завдані невиконанням договору купівлі-продажу № КП-349-НБ від 19.12.2003 р., та розмір заподіяних збитків, натомість обставини виникнення та наявності збитків повинні доводитися заявником у справі за правилами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, про що зроблено вірний висновок місцевим господарським судом. Наведеним спростовуються доводи апелянта щодо обов'язкового застосування обставин встановлених рішеннями судів у справі № 926/1524/14 в силу ст.35 ГПК України, оскільки, як зазначено вище, обставини які підлягають доведенню у даній справі є іншими ніж ті які досліджувалися під час розгляду справи № 926/1524/14.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Так, як вбачається з матеріалів справи заявлені регіональним відділенням збитки в розмірі 11 671 929,60 грн. складаються з двох складових: 117 454 грн. по об'єкту В«Очисні зливних водВ» як ліквідаційна вартість матеріалів, вкладених у будівництво даного об'єкту на дату укладення договору купівлі-продажу в цінах на дату оцінки, та 9 609 154 грн. як відновна вартість добудови 10 об'єктів, які підлягали добудові відповідно до договору купівлі-продажу № КП-349-НБ від 19.12.03, в цінах на дату оцінки без ПДВ, сума нарахованого ПДВ складає 1 945 321,60 грн.

Як зазначенов вище, за законом відшкодування збитків пов'язується з невиконанням (неналежним виконанням) зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 5.6 договору купівлі-продажу № КП-349-НБ від 19.12.2003 р. в редакції додаткового договору від 19.04.2012 р. ПП В«Нова хвиляВ» зобов'язалося завершити будівництво окремих споруд об'єкта та ввести їх в експлуатацію до 30.04.2015 р.

Серед таких окремих споруд була будівля В«Очисні зливних водВ» , яку ПП В«Нова хвиляВ» добудувало, ввело в експлуатацію як В«КормоцехВ» та оформило своє право власності на цей нерухомий об'єкт, посилання на це міститься і в рішенні господарського суду Чернівецької області від 25.12.14 у справі № 926/1524/14.

Відтак, ПП В«Нова хвиляВ» виконало взяте на себе зобов'язання щодо добудови і введення в експлуатацію будівлі В«Очисні зливних водВ» , тобто не існує порушення умов договору в цій частині зобов'язань покупця, а відтак заявлені вимоги щодо збитків у розмірі 117 454 грн. по вказаному об'єкту є необґрунтованими.

Стосовно заявлених збитків у розмірі 9 609 154 грн. відновної вартості добудови 10 об'єктів, зазначених у рядках 1-10 Таблиці 3 розділу 6 Звіту № 26/15 про незалежну оцінку майна (т.с. 2, а.с. 114 на звороті), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно умов договору купівлі-продажу № КП-349-НБ від 19.12.03 ПП В«Нова хвиляВ» було зобов'язане до 30.04.15 добудувати та ввести в експлуатацію (окрім будівлі В«Очисні зливних водВ» ) такі будівлі і споруди: вагову-прохідну; Розподільчий пристрій 10 кв.; Водонапірну насосну станцію; Пункт мийки та дезінфекції; Дезінфектор; Пожежні резервуари ємкістю 250 м 3 ; Резервуари 1400 м 3 2 шт.; Димохідну трубу; Внутрішні майданчикові мережі каналізації; Водонапірну башту 300 м 3 .

Зазначені об'єкти боржник не добудував, а відтак вони підлягають поверненню в державну власність в зв'язку з розірванням договору, про що зазначено в рішенні господарського суду від 25.12.2014 р. у справі № 926/1524/14.

Крім того, у державну власність також повертаються 12 об'єктів, які підлягали розбиранню, а саме: М'ясопереробний корпус; М'ясожировий корпус; Холодильник з компресорною; Корпус передубойного утримання худоби; Матеріальний склад; Адміністративно-побутовий корпус; Хлораторна; Санбойня; Склад аміаку та масел; Жирозбірник; Канижна; Установка мазутопостачання.

Відповідно до висновку експерта, ринкова вартість майна, яке повертається в державну власність в зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу № КП-349-НБ від 19.12.2003 р., становить 7 618 501 грн. (без ПДВ).

Разом з цим, у вартість цього майна ввійшла вартість 12-ти об'єктів, які за умови виконання договору купівлі-продажу взагалі не повинні були існувати , оскільки підлягали розбиранню.

Як вбачається із звіту про експертну оцінку, загальна вартість об'єктів, що підлягали розбиранню і відображені в рядках 12, 17, 18, 19, 21, 22 Таблиці 3 розділу 6 Звіту № 26/15 про незалежну оцінку майна складає 4 755 362,00 грн.

Вартість споруд і будівель у рядках 11, 13, 14, 15, 16, 20 цієї ж Таблиці експертом визначена нульовою у зв'язку із їх 100% фізичним зносом уже при продажу об'єкта в 2003 році (т.с. 2, а.с. 114, 125).

При цьому, визначаючи розміру збитків незалежний оцінювач не врахував розмір коштів, сплачених боржником за придбаний по договору купівлі-продажу № КП-349-НБ від 19.12.2003 р. об'єкт приватизації.

Крім цього, враховуючи, що згідно з висновком експерта варіантом найбільш ефективного використання об'єкту оцінки є розбирання будівель та споруд для повторного використання вивільнених від розбирання матеріалів (т.с. 2, а.с. 113 на звороті), колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що від розбирання об'єктів з нульовою вартістю все одно буде отримана певна кількість будівельних матеріалів, які матимуть певну вартість, яка б мала зараховуватися в зменшення збитків, однак експертом зазначеного до уваги не взято.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом у справі про банкрутство не може прийматися як неспростовний доказ, що підтверджує розмір заподіяних боржником збитків, виконаний ТОВ В«Оцінка-ІнформВ» Звіт № 26/15 про незалежну оцінку майна - об'єкта незавершеного будівництва спільної власності - виробничих та адміністративних приміщень (часткова добудова, часткове розбирання) та обладнання, завезене на будівельний майданчик і не використані для монтажу або таке, що не потребує монтажу, які перебували на балансі СП В«Новоселицький м'ясокомбінатВ» (60300, Чернівецька обл., м. Новоселиця, вул. Фрунзе, 31), що повертається у державну власність у зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу № КП-349-НБ від 19.12.2003 р.

Так, зокрема, ліквідатором ОСОБА_6 заперечено проти вказаного звіту, зазначаючи, що відсутні докази, які підтверджують витрати заявника, які внаслідок невиконання договору боржником стали збитками, і що матеріальні втрати та погіршення майнового стану складових об'єкту приватизації є наслідком того, що боржник не добудував передані йому приміщення, а також стверджує, що для визначення збитків по об'єкту В«Очисні зливних водВ» має застосовуватися інший підхід для визначення втрат та й то такі не можна вважати збитками тощо. Зазначені доводи ліквідатора у відповідності до ст. 43 ГПК України потребують перевірки відповідними доказами на засадах змагальності, коли сторони та інші особи, що беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст. 4 3 ГПК України). Разом з тим, провадження у справах про банкрутство здійснюється за правилами конкурсного процесу (ч. 2 ст. 4 1 ГПК України). Про що зроблено вірний висновок місцевим господарським судом.

Також, господарським судом першої інстанції вірно зазначено, що в Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980 р.), яка є частиною національного законодавства України в силу ст. 9 Конституції України і положення якої застосовуються до відносин, що складають її предмет, переважно перед нормами українського національного законодавства (ст. 1 Віденської конвенції, ч. 2 ст. 10 ЦК України), передбачено застереження, згідно з яким збитки, що підлягають відшкодуванню, понесені внаслідок порушення договору (які за Конвенцією також включають у себе як прямі збитки, так і втрачену вигоду), не можуть перевищувати шкоди, яку сторона, що порушила договір, передбачувала або повинна була передбачувати в момент укладення договору як можливий наслідок його порушення, враховуючи обставини, про які вона в той час знала чи повинна була знати (ст. 74 Конвенції).

Відповідно до Віденської конвенції аналогічне застереження зроблено у ст. 7.4.4 Принципів УНІДРУА. Основна мета такого підходу полягає в тому, щоб сторона, яка не виконала договірні зобов'язання, не була обтяжена компенсацією шкоди, яку вона ніколи б не могла передбачити в момент укладення договору і ризик настання якої вона могла б покрити страхуванням .

Зважаючи на наведене, судова колегія зазначає, що продажна ціна об'єкта приватизації при укладенні договору купівлі-продажу № КП-349-НБ від 19.12.2003 р. складала 250 000 грн., при цьому ПП В«Нова хвиляВ» ніколи б не могло передбачити, що у разі невиконання ним умов договору щодо розбирання 12 будівель і споруд та добудови 10 будівель і споруд заподіяні таким невиконанням збитки складатимуть 11 761 929,60 грн.

Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду стосовно того, що кредитором документально не підтверджено заявлені до визнання збитки в розмірі 11 761 929,60 грн., а тому відповідні вимоги кредитора належить відхилити.

Щодо посилання скаржника на помилковість зазначення місцевим господарським судом про те, що вимоги РВ ФДМ України по Чернівецькій області не пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури банкурута ПП «Нова Хвиля», оскільки такі можуть бути заявлені відповідно до ч.4 ст.23 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкурутом» колегія судів зазначає наступне:

Віповідно до вимог ст.45 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату судового збору; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому; вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно, пов'язані з набуттям ним права регресної вимоги щодо зернового складу, - у розмірі всієї виплаченої ним суми відшкодування вартості зерна.

При цьому, вимоги, які заявлені РВ ФДМ України по Чернівецькій області та які заявник вважає збитками не пов'язани з ліквідаційною процедурою та не підтверджені матеріалами справи, а тому місцевим господарським судом зроблено вірний висновок щодо цього.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки, обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, не підтверджені належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції не знайшла підстав для їх задоволення та скасування ухвали Господарського суду Чернівецької області від 21.07.15.

Судові витрати покласти на скаржника відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 21.07.15 у справі № 926/534-б/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.09.15

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Гриців В.М.