Постанова

від 21.09.2015 по справі 804/14382/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 р. Справа № 804/14382/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Ломідзе Д.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпропетровську подання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ТОВ «Алюр-Тур» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ :

17.09.2015 року о 14-38 год. Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням до ТОВ «Алюр-Тур» про стягнення податкового боргу в сумі 615,35 грн.

В обґрунтування подання зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюр -Тур» має податковий борг з єдиного податку у розмірі 615,35 грн., який виник внаслідок неподання податкових декларацій платника єдиного внеску . Заборгованість у добровільному порядку не сплачена, тому податковий орган звернувся до суду про стягнення боргу в судовому порядку.

Заявник в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с 3), позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується корінцем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Відповідно до ч.8 ст. 183-3 КАС України, неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Розглянувши подані до суду документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюр-Тур» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків і зборів, код ЄДРПОУ 37620416 (а.с.7).

Судом встановлено, що 26.03.2015 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка ТОВ «Алюр-Тур» щодо неподання податкової звітності ТОВ «Алюр-Тур». За результатами перевірки складений Акт від 26.03.2015 року № 1771/1503/37620416, яким встановлено неподання податкових декларацій платника єдиного податку - юридичної особи за 1 квартал 2014 року , граничний строк подання кого - 12.05.2014 року, за півріччя 2014 року, граничний строк подання якого 11.08.2014 року, за три квартали 2014 року, граничний строк подання якого 10.11.2014 року, за 2014 рік граничний строк подання якого 09.02.2015 року. (а.с. 8).

На підставі вказаного Акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001141503 від 06.05.2015 року на суму 680 грн., зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням. Зазначене рішення повернулось на адресу ДПІ з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.11), та вважається врученим відповідно до п. 3.7, 3.10 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236.

Доказів оскарження відповідачем вказаного рішення податкового органу в адміністративному чи судовому порядку не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України не встановлено.

Згідно п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п296.2. ст.. 296 Податковогго кодексу України платники єдиного податку першої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу. Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Відповідно до п. 296.3. ст.. 296 ПКУ платники єдиного податку другої - четвертої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси.

Згідно п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне по дання. Ті самі дії вчинені платником податків до якого протягом року був застосований штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн., за кожне таке подання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами п.54.3.1. - 54.3.6 ст. 54 ПК України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом календарних 10 днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочне процедуру оскарження рішення контролюючого органу).

Доказів оплати відповідачем сум грошових зобов'язань, визначених вказаним податковим повідомленням-рішенням, або оскарження їх в адміністративному порядку чи до суду, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи положення вищезазначених нормативних актів, сума узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 615,35 грн. набула статусу податкового боргу (680,00 грн. з урахуванням переплати в сумі 64,65 грн.).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріли справи, 13.07.2015 року листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ю» № 1862-25 від 13.07.2015 року на суму 615,35 грн. (а.с. 15).

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міндоходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги заявника відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України).

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст. 95 ПК України).

Згідно п.п.95.1-95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Як свідчать матеріали справи станом на 17.09.2015 року податковий борг відповідачем не погашений, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи.

За таких обставин, подання ДПІ про стягнення податкового боргу в сумі 615,35 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем з відповідача не стягуються

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ТОВ «Алюр-Тур» про стягнення податкового боргу у розмірі 615,35 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюр-тур» (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, буд.4-Б, код ЄДРПОУ 37620416) на користь Державного бюджету України податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 615,35 грн. (шістсот п'ятнадцять грн. 35 коп.) на бюджетний розрахунковий рахунок 33217865700004 в ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 18050301.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева