Ухвала

від 22.03.2010 по справі 2216/10/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 березня 2010 рокуСправа № 2216/10/1570

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді - Потоцької Н.В., при секретарі - Красних І.О. розглянувши у попередньому судовому засіданні клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області, третьої особи Іллічівської міської ради про визнання дій неправомірними.

22.03.2010 року в судовому засіданні представник третьої особи заявив клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на частину 1 статті 85 Закону України «Про виконаче провадження»згідно якої, спеціальною нормою права визначено, що у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга. Законодавцем надано вичерпний перелік осіб які мають право на оскарження дій ДВС по виконанню судового рішення набравшего чинності. Якщо є майнові вимоги слід звертатись в іншому процесі.

Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання, зазначивши що, ОСОБА_1 не являється стороною у виконавчому провадженні.

Представник відповідача заперечив проти заявленого клопотання, зазначивши що, ці позовні вимоги повинні розглядатися у Одеському окружному адміністративному суді

Суд, заслухавши пояснення сторін приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про закриття провадження по справі, оскільки позивач ОСОБА_1, який відповідно до договору купівлі - продажу від 23 січня 2009 року є співвласником 2/3 об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Пляжна,23, не є стороною виконавчого провадження, тому приписи ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження»не можуть бути застосовані до нього.

Посилання представника третьої особи на наявність у адміністративному позові майнових вимог не знайшло свого підтвердження, оскільки позовні вимоги стосуються дій суб'єкта владних повноважень.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції»наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт шостий частини першої статті 3 КАС України містить положення, згідно з яким адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Суб'єкт владних повноважень згідно з пунктом 7 частини першої згаданої статті КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на

основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а цей суб'єкт відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Пункт перший частини першої статті 17 КАС України передбачає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Виходячи з цілісності та системного аналізу Кодексу адміністративного судочинства України можливо встановити наступні критерії визначення компетенції адміністративного суду у спорі: по-перше - наявність публічного характеру правовідносин, по-друге - хоча б однією стороною правовідносин є суб'єкт владних повноважень у зв'язку з виконанням владних управлінських функцій, по-третє - між сторонами виник спір, компетенція адміністративних судів на який поширена дією ст. 17 КАС України і такий спір не віднесений до компетенції інших судів.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 133, 157, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання третьої особи про закриття провадження у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя /підпис / ОСОБА_2