Постанова

від 19.08.2011 по справі 8797/10/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 8797/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Соколенко О.М.

при секретарі -Кулішенко Є.С.

за участю: представників позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3Г.( за довіреностями)

представника відповідача -ОСОБА_4 (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтcервіс»до державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання протиправним рішення, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп. та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000812301/0 від 25 серпня 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтcервіс»до державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання протиправним рішення, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп. та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000812301/0 від 25 серпня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі направлень від 29.06.2010 року № 01-045/350 та від 23.07.2010 року № 01-045/424, виданих Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську посадовими особами ДПА в Одеській області та ДПІ у м. Іллічівськ була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Інтcервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.07.2008 р. по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 04.07.2008 р. по 31.03.2010 року. За результатами вказаної перевірки складено акт від 12.08.2010 року за № 2560/23-0301/35989927, яким ДПІ у м. Іллічівську були встановлені порушення ТОВ «Інтcервіс»пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 337881 грн. та пп.3.1.1 п.3.1. ст.3 та п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено значення рядку 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»на 1073598 грн. На підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010 року № 0000812301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі - 468717,00 грн. (у тому числі: за основним платежем у сумі 337881,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 130836,00 грн.), за порушення 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач вважає, що дії посадових осіб ДПІ у м. Іллічівську по винесенню податкового повідомлення-рішення № 0000812301/0 від 25 серпня 2010 року є протиправними та вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, а також вважає протиправними дії посадових осіб ДПІ у м. Іллічівську стосовно визнання завищеним значення рядка 26 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»на 1 073 598,00 грн. При цьому, позивач зазначає, що підприємству інкриміновано заниження оподаткованого прибутку виходячи з того, що прибутком підприємств є сума курсової різниці, яка виникла внаслідок збільшення гривневого еквіваленту заборгованості перед нерезидентом -компанією «LEXON INVESTMENTS LLC». Так, згідно даних податкового обліку, при оформленні вантажно-митних декларацій витрати, понесені підприємством, були визначені у відповідності до п.7.3.1., 7.3.3, 7.3.4 Закону України №334/94-ВР та склали 24 556 615 грн. 53 коп., з чим погоджуються посадові особи у своєму акту. У відповідності до угод про переведення боргу ПП «Логро-85»прийняло на себе зобов'язання провести розрахунки з постачальником за отриманий товар на суму 3506060,31 доларів США з умовою подальшої компенсації підприємством витрат, понесених ПП «Лоро-85»у якості Нового Боржника. Після проведення розрахунків, а саме придбання іноземної валюти та переведення її нерезиденту, у відповідності до умов угод, ПП «Логро-85»надало позивачу повідомлення про виконання зобов'язань, де вказало, що було витрачено 26178 441 грн.57 коп., які підприємство повинно компенсувати ПП «Логро-85». Таким чином, внаслідок зростання курсу валюти ПП «Логро-85» було витрачено 26178441 грн. 57 коп. для погашення заборгованості в іноземній валюті у розмірі 3506060,31 доларів США. У відповідності до вимог діючого законодавства та повідомлень про виконання зобов'язань підприємство відобразило погашення заборгованості перед нерезидентом у сумі 3506060, 31 доларів США та виникнення заборгованості перед компанією ПП «Логро-85»у сумі 26178441 грн. 57 коп., з чим погоджуються перевіряючі. Таким чином, позивач зазначає, що ніякого впливу на валові доходи або витрати операція переведення боргу не спричинила. Позивач вважає, що перевіряючі до складу валових доходів віднесли заборгованість підприємства перед третіми особами, яка виникла внаслідок господарської діяльності, що є - недопустимим та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. Також, позивач вважає протиправним рішення, яке міститься в акті перевірки щодо зменшення податкового кредиту з ПДВ у сумі 1073598 грн., та зазначає, що відповідач безпідставно ототожнює поняття «звичайна ціна»та «митна вартість», що діючим законодавством не передбачено. В акті перевірки не відображено питання ціноутворення, не доведено, що договірна (контрактна) вартість товарів нижча за рівень звичайних цін, або відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари, запит з боку відповідача щодо обґрунтування рівня договірних цін не надавався, таким чином, застосування першого методу визначення розміру бази оподаткування податком на додану вартість є безпідставним. Таким чином, позивач вважає, що ДПІ у м. Іллічівськ не має права встановлювати звичайні ціни на рівні митної вартості та використовувати їх для донарахування податку на додану вартість.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.1, а.с.130-134) та додаткові пояснення до заперечення на адміністративний позов (т.1, а.с.229-235, т.4, а.с.3-4), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000812301/0 від 25 серпня 2010 року прийнято на підставі акту перевірки, який був складений за результатами проведення планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.07.2008 р. по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 04.07.2008 р. по 31.03.2010 року. Також, відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року 334/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 337881 грн., у тому числі 3-й квартал 2009 року на суму 311557 грн., 4-й квартал 2009 р. на суму 9482 грн., 1-й квартал 2010 року на суму 16842 грн. та встановлено порушення пп.3.1.1 п.3.1. ст.3 та п.4.1 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено значення рядку 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»на 1073598 грн. Відповідач посилається на те, що ПП «Логро-85»відшкодувало (сплатило шляхом погашення заборгованості у якості «Нового боржника»перед компанією INVESTMENTS LLC» ) вартість конкретного товару (з визначеним асортиментом та кількістю) отриманого по видатковим накладним від TOB «Інтсервіс»на суму 26178441,57 грн., тоді як сума переведених зобов'язань TOB «Інтсервіс»та прийнята ПП Логро-85» на себе таких зобов'язань по конкретним ВМД (товар в яких повністю співпадає по асортименту та кількості з товаром у видаткових накладних) складає 24556615,53 грн. Тобто, ПП «Логро-85»додатково відшкодувало (сплатило шляхом погашення заборгованості у якості «Нового боржника»перед компанією INVESTMENTS LLC» ) вартість конкретного товару, отриманого по видатковим накладним від TOB «Інтсервіс»на суму 1621826,04 грн.(наведено у т.ч. з ПДВ) у тому числі: серпень 2009р. на суму 150936,42 грн., вересень 2009 р. на суму 1344536,03 грн., листопад 2009 р. на суму 27953,75 грн., грудень 2009 р. на суму 17560,61 грн., січень 2010 р. на суму 80839,23 грн. Тобто, вартість товару додатково відшкодована ПП «Лоро-85»(сплачена шляхом погашення заборгованості в якості «Нового боржника»перед компанією INVESTMENTS LLC») по конкретному товару, отриманого по видатковим накладним від TOB «Інтсервіс»на суму 1621826,04 грн. (з ПДВ) підлягає включенню до складу валових доходів. Щодо оподаткування вищеописаної операції податком на додану вартість відповідач зазначив, що виходячи з вимог п. 1.4. ст.1, п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 та п.4.1.ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) підлягає включенню до складу податкових зобов'язань сума податку на додану вартість від вартості товару додатково відшкодованого ПП «Логро-85»(сплаченого шляхом погашення заборгованості у якості «Нового боржника»перед компанією INVESTMENTS LLC» ) по конкретному товару, отриманого по видатковим накладним від ТОВ «Інтсервіс»у розмірі 270304 грн. В порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», TOB «Інтсервіс»при реалізації імпортного товару у випадках, коли звичайна ціна (митна вартість) перевищує договірну ціну таких товарів (вказану у видаткових накладних) більше ніжна 20 відсотків, визначало податкові зобов'язання, виходячи із договірної вартості відвантаженого товару, тоді як згідно норм законодавства, база оподаткування таких операцій розраховується, виходячи з рівня звичайної ціни, тобто не нижче договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості. В результаті допущеного порушення, підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 998406 грн. Крім того, відповідач зазначив, що вимога позивача про визнання протиправним рішення, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп. не підлягає задоволенню, оскільки акт перевірки не є актом індивідуальної дії (рішенням) в розумінні положень ст. 17 КАС України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та поясненнях до позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов та додаткових поясненнях до заперечень на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача та доповненнями до заперечень, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтсервіс»зареєстроване 01.02.2010 року Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області,що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 659191, копія якого наявна в матеріалах справи (т.1, а.с.61).

Згідно довідки АБ № 268963 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача за КВЕД є: 51.90.0 -інші види оптової торгівлі; 51.43.1-оптова торгівля електропобутовими приладами; 63.40.0 -організація перевезення вантажів (т.1, а.с. 69).

Як вбачається з довідки № 40 від 05.02.2010 року про взяття на облік платника податків, товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Інтсервіс»перебуває на обліку в ДПІ у м. Іллічівську з 07.07.2008 року за № 3096/8440 (т.1, а.с.71) та станом на дату проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у м. Іллічівську.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер - 359899215037, що підтверджується свідоцтвом №100269584 від 18 лютого 2010 року, виданим ДПІ у м. Іллічівську (т.1, а.с.72).

Судом встановлено, що на підставі направлень від 29.06.2010 року № 01-045/350 та від 23.07.2010 року № 01-045/424, виданих Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську, ОСОБА_5 - головним державним податковим ревізор-інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області, радником податкової служби 3 рангу; ОСОБА_6 - головним державним податковим інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Іллічівську, інспектором податкової служби І рангу; ОСОБА_7 - головним державним податковим ревізор-інспектором відділу контролю за фінансовими установами та операціями в сфері ЗЕД ДПІ у м. Іллічівську, інспектором податкової служби І рангу; ОСОБА_8 -старшим державним податковим інспектором сектору організації роботи з безхазяйним майном відділу погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ у м. Іллічівську, інспектором податкової служби III рангу; ОСОБА_9 - головним державним податковим ревізор - інспектором відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Одеській області, радником податкової служби III рангу; ОСОБА_10 - головним державним податковим ревізор - інспектором відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Одеській області, радником податкової служби ІІІ рангу, з 30.06.2010р. по 10.08.2010р згідно із ч.1 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Інтсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.07.2008 р. по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 04.07.2008 р. по 31.03.2010 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 12.08.2010 року за № 2560/23-0301/35989927 (т.1, а.с.11-46), яким ДПІ у м. Іллічівську були встановлені порушення ТОВ «Інтсервіс», зокрема, пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року 334/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 337881 грн., у тому числі 3-й квартал 2009року на суму 311557 грн., 4-й квартал 2009 р. на суму 9482 грн., 1-й квартал 2010 року на суму 16842 грн. та встановлено порушення пп.3.1.1 п.3.1. ст.3 та п.4.1 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено значення рядку 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»на 1073598 грн.

Як вбачається з акта перевірки та встановлено судом, ТОВ «Інтсервіс»повідомлено про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 09.06.2010 року № 34, що надано 09.06.2010 року директору ТОВ «Інтсервіс»- ОСОБА_11, та перевірку було проведено з відома директора TOB «Інтсервіс»ОСОБА_11, та головного бухгалтера ОСОБА_12.

Як зазначає позивач у своєму позові, після отримання позивачем копії акту перевірки, висновки якого на думку позивача, є помилковими та неупередженими, ТОВ «Інтсервіс»розпочало процедуру апеляційного узгодження, передбачену діючим законодавством та звернулось із відповідною скаргою до ДПІ у м. Іллічівську, у задоволенні якої позивачу було відмовлено. Копії вказаної скарги та отриманої відповіді представниками позивача надано до суду не було.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську винесено податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010 року № 0000812301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі - 468717,00 грн. (у тому числі: за основним платежем у сумі 337881,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 130836,00 грн.), за порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (а.с.10).

Суд вважає, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно, з додержанням вимог чинного законодавства, та скасуванню не підлягає, виходячи з наступного.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, права та обов'язки органів державної податкової служби та платників податків визначає Закон України від 04.12.1990р. № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», на підставі якого було проведено перевірку господарської діяльності ТОВ «Інтсервіс».

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 1 Закону України від 04.12.1990р. № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, яка діяла на момент спірних відносин) встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

За змістом ст.11-2 Закону №509-ХІІ (в редакції, яка діяла на момент спірних відносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Як встановлено судом, у відповідності з даною нормою ДПІ у м. Іллічівську проінформувало ТОВ «Інтсервіс»про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 09.06.2010 року № 34, що надано 09.06.2010 року директору ТОВ «Інтсервіс»- ОСОБА_11

Таким чином, враховуючи, що позивач був своєчасно повідомлений про проведення перевірки, яка здійснювалась згідно ч.1 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» на підставі направлень на перевірку та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, суд вважає, що перевірку позивача було проведено відповідно до вимог чинного на час перевірки законодавства.

Щодо висновку в акті перевірки ДПІ у м. Іллічівську стосовно порушення позивачем пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року 334/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 337881 грн., у тому числі 3-й квартал 2009року на суму 311557 грн., 4-й квартал 2009 р. на суму 9482 грн., 1-й квартал 2010 року на суму 16842 грн., та прийнятого на його підставі оскаржуваного податкового повідомлення рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2008 року між компанією «LEXON INVESTMENTS LLC»( Продавець), з однієї сторони, та ТОВ «Інтсервіс»( Покупець), з іншої сторони, укладений контракт № LINT/2008, відповідно до якого „LEXON INVESTMENTS LLCВ» здійснює постачання товарів на територію України у власність ТОВ «Інтсервіс». Згідно п.1.1 Договору продавець безпосередньо здійснює чи організовує поставку товарів на територію України у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказані товари. Згідно п.2.1. Контракту кількість товарів, які поставляються окремими партіями узгоджується сторонами завчасно. Згідно п.3.1 Контракту поставка товарів на адресу Продавця здійснюється окремими партіями. Згідно п.5.1, 5.2 Контракту платежі відносно окремої поставки товарів здійснюються Покупцем на рахунки, вказані Продавцем в інвойсі. Також можлива оплата третіх осіб. Остаточні розрахунки по визначеній поставці повинні бути здійснені з Продавцем на протязі трьох календарних років, починаючи з дати поставки товару. Згідно п.9.1 Контракт вступає в дію з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2011 року (т.1, а.с. 222-225).

Крім того, сторонами по вказаному Контракту було укладено до нього додаткові угоди № 1 від 01.02.2009 року, № 2 від 24.07.2009 року, № 3 від 04.09.2009 року (т.1 а.с. 226-228).

Також, судом встановлено, що 24.07.2009 року ТОВ «Інтсервіс»(«Боржник»), ПП «ЛОГРО-85»(«Новий боржник»), компанія LIMITED»(«Новий кредитор») та компанія «LEXON INVESTMENTS LLC»(«Кредитор») уклали угоду про перевід боргу № LOG/ІNS-167 (т.1, а.с.73-74), згідно якої Боржник за згодою Кредитора переводить та передає протягом 2-ох днів, а Новий боржник приймає на себе виконання зобов'язань, що випливають із контракту № LINT/2008 від 01 жовтня 2008 року (за ВМД), укладених між Боржником та Кредитором. Сума боргу, що переводиться, складає 1296238 доларів США 31 цент., та повинна бути сплачена Кредитору до 31.12.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно листів-вимог № 1 від 03.08.2009 року, № 2 від 07.08.2009 року, № 3 від 10.08.2009 року, №4 від 02.09.2009 року (т.1, а.с.76, 78, 80, 82), ПП «ЛОГРО-85»повідомило ТОВ «Інтсервіс»про виконання зобов'язань 04.08.2009 року на суму 245000,00 доларів США, що складає 1898750 грн.00 коп., 10.08.2009 року на суму 300000,00 доларів США, що складає 2355000 грн.00 коп., 11.08.2009 року на суму 200000,00 доларів США, що складає 1626314 грн.19 коп., 04.09.2009 року на суму 551238,31 доларів США, що складає 4835626 грн.73 коп. (т.1, а.с.75, 77, 79, 81).

04.09.2009 року між ТОВ «Інтсервіс»(«Боржник»), ПП «ЛОГРО-85»(«Новий боржник»), компанією LIMITED»(«Новий кредитор») та компанією «LEXON INVESTMENTS LLC»(«Кредитор») укладено угоду про перевід боргу № LOG/ІNS-191 (т.1, а.с.83-84), згідно якої Боржник за згодою Кредитора переводить та передає протягом 2-ох днів, а Новий боржник приймає на себе виконання зобов'язань, що випливають із контракту № LINT/2008 від 01 жовтня 2008 року (за ВМД), укладених між Боржником та Кредитором. Сума боргу, що переводиться, складає 999483 доларів США, та повинна бути сплачена Кредитору до 31.12.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно листів-вимог № 5 від 14.12.2009 року, № 6 від 18.01.2010 року, № 4 від 18.11.2009 року, № 3 від 05.11.2009 року, №2 від 18.09.2009 року, № 1 від 14.09.2009 року (т.1, а.с.86, 88, 90, 92, 94, 96), ПП «ЛОГРО-85»повідомило ТОВ «Інтсервіс»про виконання зобов'язань 15.12.2009 року на суму 85000,00 доларів США, що складає 677450 грн.00 коп., 19.01.2010 року на суму 9633,20 доларів США, що складає 77420 грн.10 коп., 19.11.2009 року на суму 25000,00 доларів США, що складає 202507 грн. 50 коп., 06.11.2009 року на суму 29849,80 доларів США, що складає 243569 грн. 57 коп., 22.09.2009 року на суму 650000,00 доларів США, що складає 5546725 грн. 83 коп., 18.09.2009 року на суму 200000,00 доларів США, що складає 1706489 грн. 25 коп. (т.1, а.с.85, 87, 89, 91, 93, 95).

12.11.2009 року між ТОВ «Інтсервіс»(«Боржник»), ПП «ЛОГРО-85»(«Новий боржник»), компанією LIMITED»(«Новий кредитор») та компанією «LEXON INVESTMENTS LLC»(«Кредитор») укладено угоду про перевід боргу № LOG/ІNS-220 (т.1, а.с.97-98), згідно якої Боржник за згодою Кредитора переводить та передає протягом 2-ох днів, а Новий боржник приймає на себе виконання зобов'язань, що випливають із контракту № LINT/2008 від 01 жовтня 2008 року (за ВМД), укладених між Боржником та Кредитором. Сума боргу, що переводиться, складає 775353 доларів США, та повинна бути сплачена Кредитору до 31.12.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно листів-вимог № 1 від 02.12.2009 року, № 2 від 04.12.2009 року, № 3 від 11.12.2009 року, № 4 від 15.12.2009 року, № 5 від 11.01.2010 року, № 6 від 18.01.2010 року (т.1, а.с.100, 102, 104, 106, 108, 110), ПП «ЛОГРО-85»повідомило ТОВ «Інтсервіс»про виконання зобов'язань 03.12.2009 року на суму 110000,00 доларів США, що складає 878955 грн.00 коп., 07.12.2009 року на суму 150000 доларів США, що складає 1132450 грн.00 коп. та 63872 грн. 00 коп., 14.12.2009 року на суму 81500,00 доларів США, що складає 649555 грн. 00 коп., 16.12.2009 року на суму 100000,00 доларів США, що складає 797320 грн. 00 коп., 12.01.2010 року на суму 300000,00 доларів США, що складає 799840 грн. 00 коп. та 1598680 грн. 00 коп., 19.01.2009 року на суму 33853,00 доларів США, що складає 272069 грн. 79 коп. (т.1, а.с.99, 101, 103, 105, 107, 109).

16.12.2009 року між ТОВ «Інтсервіс»(«Боржник»), ПП «ЛОГРО-85»(«Новий боржник»), компанією LIMITED»(«Новий кредитор») та компанією «LEXON INVESTMENTS LLC»(«Кредитор») укладено угоду про перевід боргу № LOG/ІNS-242 (т.1, а.с.111-112), згідно якої Боржник за згодою Кредитора переводить та передає протягом 2-ох днів, а Новий боржник приймає на себе виконання зобов'язань, що випливають із контракту № LINT/2008 від 01 жовтня 2008 року (за ВМД), укладених між Боржником та Кредитором. Сума боргу, що переводиться, складає 434986 доларів США, та повинна бути сплачена Кредитору до 31.12.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа-вимоги № 1 від 18.01.2010 року (т.1, а.с.114), ПП «ЛОГРО-85»повідомило ТОВ «Інтсервіс»про виконання зобов'язань 19.01.2010 року на суму 101513,80 доларів США, що складає 815846 грн.11 коп., (т.1, а.с.113).

Тобто, як вбачається з викладеного, на виконання зобов'язань по зовнішньоекономічному контракту № LINT/2008 від 01.10.2008 року, укладеного позивачем з компанією «LEXON INVESTMENTS LLC», а саме, зобов'язань по сплаті за отриманий товар, ТОВ «Інтсервіс»уклало угоди про перевід боргу, за умовами яких ТОВ «Інтсервіс»(Боржник) за погодженням компанії «LEXON INVESTMENTS LLC»(Кредитор) переводить зобов'язання на ПП «ЛОГРО-85»(Новий боржник), який приймає на себе зобов'язання, які витікають з Контракту. Також, у кожній з вище перелічених угод про перевід боргу, зазначені дані конкретних ВМД (номер та дата), по яким ТОВ «Інтсервіс»переводить на ПП «ЛОГРО-85»свої грошові зобов'язання по сплаті зобов'язань по таким ВМД.

Копії вказаних вантажно-митних декларацій, що зазначені в угодах про перевід боргу, частково (не в повному обсязі) надані позивачем до суду та знаходяться в матеріалах справи (т.2, а.с.5-68, 83-124, 139-171, 176-181).

Водночас, як вбачається з повідомлень про виконання зобов'язань, у кожному з таких повідомлень ПП «ЛОГРО-85»повідомило ТОВ «Інтсервіс»про погашення заборгованості у якості «Нового боржника»перед компанією «LEXON INVESTMENTS LLC», та в цих же повідомленнях зазначено, що ПП «ЛОГРО-85»зобов'язує ТОВ «Інтсервіс»погасити заборгованість у сумі, вказаній в Повідомленнях, а ТОВ «Інтсервіс», в свою чергу, зобов'язується погасити ПП «ЛОГРО-85»заборгованість у сумі, вказаній в Повідомленнях.

Відповідно до приписів ст.520 Цивільного Кодексу України, при переведенні боргу на іншу особу до неї переходять усі права та обов'язки попереднього боржника, які виникли перед кредитором.

Судом встановлено, що загальна сума грошових зобов'язань переведених ТОВ «Інтсервіс»на ПП «ЛОГРО-85»по укладеним угодам про перевід боргу за перевіряємий період склала 27225317,50 грн., у тому числі: угода про перевід боргу № LOG/INS-167 від 24.07.09р. на суму 9973665,96 грн. (екв. 1296238,31 дол. США) (т.1, а.с.73); угода про перевід боргу № LOG/INS-191 від 04.09.09р. на суму 7640850,54 грн. ( екв. 999483 дол. США) (т.1, а.с.83-84); угода про перевід боргу № LOG/INS-220 від 12.11.09 р. на суму 6129232,38 грн. (екв. 775353 дол. США) (т.1, а.с.97-98); угода про перевід боргу № LOG/INS-242 від 16.12.09р. на суму 3481568,62 грн. (екв. 434986 дол. США) (т.1 а.с.111).

Загальна сума виконаних зобов'язань ПП «ЛОГРО-85», у якості «Нового боржника», яка підтверджується наданими ПП «ЛОГРО-85»повідомленнями про виконання зобов'язань за перевіряємий період складає 26178441,57 грн.

При цьому, сума виконаних ПП «ЛОГРО-85» зобов'язань у якості «Нового боржника», яка складається із вказаних у вищенаведених угодах про перевід боргу сум конкретних ВМД (а саме, фактурної вартості товарів, вказаних у таких ВМД) за перевіряємий період становить 24556615,53 грн. Тобто, вартість імпортованого товару, по якому ПП «Логро-85»в якості «Нового боржника»виконало зобов'язання згідно ВМД (фактурна вартість) складає 24556615,53 грн.

У бухгалтерському обліку вказана операція відображена проводкою Дт 632 Кт 685. Тобто, заборгованість за отриманий товар від INVESTMENTS LLC»зменшена на 24556615,53 грн., у тому числі: - вересень 2009 р. на суму 16473434,05 грн.(у т.ч. сума ВМД (фактурна вартість), по яким виконані зобов'язання у серпні 2009р. на суму 5729128,27 грн., у вересні 2009р. на суму 10744305,78 грн., - листопад 2009 р. на суму 418123,32 грн., - грудень 2009 р. на суму 4182041,39 грн., - січень 2010 р. на суму 3483016,77 грн.

Водночас, як встановлено судом, 01 грудня 2008 року між ТОВ «Інтсервіс»(Продавець), з однієї сторони та ПП «ЛОГРО-85»( Покупець), з іншої сторони, укладено договір купівлі-продажу за № ИС-ЛГ/01 (т.1, а.с.219-221). Згідно умов вказаного Договору, ТОВ «Інтсервіс»зобов'язується передати у власність ПП «ЛОГРО-85»товар в асортименті та кількості, встановленій відповідними документами, а ПП «ЛОГРО-85»зобов'язується прийняти цей товар та оплатити. Згідно пункту 1.2 Договору в якості товару визначаються товари народного споживання. Згідно п. 1.3 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями, строки, обсяг та вартість товару завчасно узгоджується сторонами договору. Згідно п. 2.2. Договору вартість окремих поставок завчасно узгоджується сторонами в переліках (специфікаціях), додаткових угодах чи в усній формі. Згідно п.2.3. Договору, ціна одиниці товару включає вартість товару, а також витрати по зберіганню на складі ТОВ «Інтсервіс», затрати по оформленню необхідної документації, та інші витрати ТОВ «Інтсервіс»у зв'язку з виконанням даного Договору. Згідно п. 4.1 кошти за поставлений товар перераховуються на розрахунковий рахунок ТОВ «Інтсервіс». Розрахунки можуть здійснюватись в наступному порядку: - протягом 60 банківських днів, з дня здійснення поставки партії товарів, - зарахуванням взаємних заборгованостей. Згідно п.4.2 конкретні вимоги сплати у відношенні визначеної поставки товару узгоджуються сторонами заздалегідь. Про цьому, у будь-якому випадку сплата товару пізніше 60 банківських днів, з дня здійснення поставки спричиняє відповідальність Покупця. Також, п.6.1 передбачено що за «...порушення вимог дійсного договору сторони несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Відшкодуванню належать збитки в вигляді прямого ущербу та неотримання прибутку. Тягар доведення збитків лежить на потерпілій стороні». Згідно п.10.1 Договору, строк дії договору встановлено протягом одного року з моменту його підписання сторонами. Якщо за один місяць до дати спливу його дії жодна зі сторін не заявить про бажання його розірвати, то він вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Судом встановлено, що на виконання вказаного договору, TOB «Інтсервіс»виписало ПП «Логро-85»видаткові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи (т.2, а.с. 187-235, 237-250; т.3, а.с.1-3, 5-9, 11-21, 23-38, 40-49, 51-74, 76-84, 86-111, 114-172, 174-225, 227-239).

Крім того, в матеріалах справи наявні акти звірки взаємних розрахунків між TOB «Інтсервіс»та ПП «ЛОГРО-85» станом на 01.04.2009 року, 02.07.2009 року, 01.10.2009 року, 06.01.2010 року, 02.04.2010 року (т.1, а.с.138-142).

Як зазначається в акті перевірки, ПП «Логро-85»відшкодувало (сплатило шляхом погашення заборгованості у якості «Нового боржника»перед компанією INVESTMENTS LLC») вартість конкретного товару (з визначеним асортиментом та кількістю) отриманого по видатковим накладним від TOB «Інтсервіс»на суму 26178441,57 грн., тоді як сума переведених зобов'язань TOB «Інтсервіс»та прийнята ПП «Логро-85»на себе таких зобов'язань по конкретним ВМД (товар в яких повністю співпадає по асортименту та кількості з товаром у видаткових накладних ) складає 24556615,53 грн. З вищевикладеного слідує, що ПП «Логро-85»додатково відшкодувало (сплатило шляхом погашення заборгованості у якості «Нового боржника»перед компанією INVESTMENTS LLC») вартість конкретного товару отриманого по видатковим накладним від TOB «Інтсервіс»на суму 1621826,04 грн.(з урахуванням ПДВ) у тому числі: серпень 2009р. на суму 150936,42 грн., вересень 2009 р. на суму 1344536,03 грн., листопад 2009 р. на суму 27953,75 грн., грудень 2009 р. на суму 17560,61 грн., січень 2010 р. на суму 80839,23 грн.

Суд погоджується з вказаним висновком відповідача, та зазначає наступне.

Пунктом 1.31 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що продажем товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів. іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Оскільки, товар відвантажений TOB «Інтсервіс»та прийнятий ПП «Логро-85»у відповідному асортименті та кількості(визначений у видаткових накладних) фактично відшкодовано ПП «Логро-85»(сплачено шляхом погашення заборгованості у якості «Нового боржника»перед компанією INVESTMENTS LLC») на суму 26178441,57 грн., тоді як сума переведених зобов'язань TOB «Інтсервіс»та прийнята ПП «Логро-85»на себе таких зобов'язань по конкретним ВМД (товар в яких повністю співпадає по асортименту та кількості з товаром у видаткових накладних) складає 24556615,53 грн., то відповідно до вищевказаних норм законодавства до складу валових доходів належить сума фактично відшкодована ПП «Логро-85»за конкретний товар, отриманий по видатковим накладним від TOB «Інтсервіс». Тобто, вартість товару додатково відшкодована ПП «Лоро-85»(сплачена шляхом погашення заборгованості в якості «Нового боржника»перед компанією INVESTMENTS LLC») по конкретному товару, отриманого по видатковим накладним від TOB «Інтсервіс»на суму 1621826,04 грн. (з ПДВ) підлягає включеню до складу валових доходів.

Щодо твердження ТОВ «Інтсервіс», що перевіркою визначено прибутком суму курсової різниці (яка ніби то є збитком підприємства), яка виникла внаслідок збільшення гривневого еквіваленту заборгованості перед нерезидентом INVESTMENTS LLC» , суд зауважує, що згідно п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), балансова вартість заборгованості - основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). Та, для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються: - основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу); - сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; - вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу; платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; - балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.

Тобто, у податковому обліку перерахуванню в гривні підлягає заборгованість виражена в іноземній валюті, яка виникла виключно у вище визначених випадках, до яких не відноситься заборгованість, яка виникла за отриманий чи відвантажений товар.

Також, п.п.7.3.4. п.7.3 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємствВ» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі купівлі іноземної валюти за гривні, валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.

Виходячи з умов укладених угод про перевід боргу та фактичного їх виконання, підтвердженого повідомленнями про виконання зобов'язань, суд погоджується з висновком відповідача, що ТОВ «Інтсервіс»не здійснювало придбання іноземної валюти, тому й не мало підстав для здійснення зміни балансової вартості такої іноземної валюти. Витрати, понесені у зв'язку з придбанням товару ТОВ «Інтсервіс»визначало, виходячи з вимог п.п. 7.3.2. п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", тобто у сумі, що дорівнює балансовій вартості іноземної валюти, перерахованої в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату нарахування витрат по придбанню товару (дату ВМД).

Також суд зауважує, що заборгованість ТОВ «Інтсервіс»за отриманий товар, виражена в іноземній валюті, рахується на обліку підприємства саме перед постачальником такого товару - INVESTMENTS LLC» , а заборгованість ПП «Логро-85»перед ТОВ «Інтсервіс»за відвантажений товар виражена у гривнях.

Тобто, твердження ТОВ «Інтсервіс», що різниця між сумою погашених зобов'язань ПП «Логро-85»згідно з умовами угод про перевід боргу та повідомлень про виконання таких зобов'язань за товар по визначеним ВМД (який фактично відвантажено ПП «Логро-85») у розмірі 26178441,57 грн.(що зараховано у зменшення заборгованості ПП «Логро-85»перед ТОВ «Інтсервіс») та фактурної вартості такого товару, вказаного саме в тих ВМД, що визначені в угодах про перевід боргу у сумі 24556615.53 грн.(що зараховано у зменшення заборгованості перед INVESTMENTS LLC» ) є сумою заборгованості ТОВ «Інтсервіс»перед ПП «Логро-85»у розмірі 1612826,04 грн., яка виникла внаслідок господарської діяльності, не відповідають вищевказаним положенням Закону.

Таким чином, суд вважає, що в порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), TOB «Інтсервіс»не включило до складу валових доходів вартість товару додатково відшкодованого ПП «Логро-85»(сплаченого шляхом погашення заборгованості у якості «Нового боржника»перед компанією INVESTMENTS LLC») по конкретному товару, отриманого по видатковим накладним від TOB «Інтсервіс»на суму 1351522 грн.(без ПДВ), у тому числі: 3-й кв. 2009 p. на суму 1246227 грн., 4-й кв. 2009 р. на суму 37929 грн., 1-й кв. 2010 р. на суму 67366 грн.

Стосовно вимоги позивача щодо визнання протиправним рішення ДПІ у м. Іллічівську, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп. суд зазначає наступне.

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем пп.3.1.1 п.3.1. ст..3 та п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено значення рядку 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»на 1073598 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно -правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 КАС України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 2 цієї статті, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 14 Закону України «Про державну податкову службу»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), передбачене право платників податків та зборів на оскарження рішень, дій та бездіяльності державних податкових органів та їх посадових осіб в порядку, встановленому законом.

Зі змісту позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Інтcервіс»вбачається, що предметом оскарження є висновки відповідача, викладені у акті планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства щодо порушення позивачем пп.3.1.1 п.3.1. ст..3 та п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., результати документальних перевірок оформлюються у формі акта (у разі встановлення під час перевірки порушень), або довідки (у разі відсутності порушень). Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. В акті перевірки відображаються фактичні дані та висновки посадових осіб, які проводять перевірку, однак акт перевірки не містить обов'язкових до виконання рішень податкового органу як суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 цього Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у встановлені терміни та в порядку, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

З системного аналізу викладених вище положень нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що акт оформлення результатів перевірки є службовим документом, а не рішенням податкового органу, оскільки без подальшого винесення податкового повідомлення-рішення, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб - платників податків, чи суб'єктів владних повноважень. Відповідно, такий акт не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, а тому не є правовим актом індивідуальної дії, в розумінні положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість, прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення тягне за собою відповідні юридичні наслідки для сторін, а тому, саме податкове повідомлення-рішення підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Як встановлено судом під час розгляду справи, на підставі вказаного акту перевірки за вказане порушення, відповідачем не було винесене податкове повідомлення рішення.

Крім того, судом встановлено, що 29.11.2010 року за № 3542/23-0303/35989927 ДПІ у м. Іллічівську складено акт про результати позапланової виїзної перевірки TOB «Інтсервіс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових період за липень та серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період січень-грудень 2009 року та січень-липень 2010 року (т.1, а.с.190-204), за наслідками якого прийнято податкове повідомлення рішення № 0004922330/0 від 10.12.2010 року (т.4, а.с.11), яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування на суму 1759503,00 грн. Як зазначив представник відповідача у додаткових поясненнях до заперечень, враховуючи те, що частина періодів (січень-грудень 2009 року та січень-березень 2010 року) виникнення бюджетного відшкодування були перевірені в ході планової виїзної перевірки (ОСОБА_3 від 12.08.2010р. №2560/23-0301/35989927), за результатами якої встановлено завищення значення рядка 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»на суму 1073598грн., при проведенні позапланової виїзної перевірки TOB «Інтсервіс»(акт від 29.11.2010р. № 3542/23-0303/35989927) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень та серпень 2010 року, підприємству зменшено бюджетне відшкодування за серпень 2010 року (податкове повідомлення-рішення від 10.12.2010р. № 0004922330/0). Таким чином, як зазначив відповідач, у складі суми податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Іллічівську від 10.12.2010 року № 0004922330/0 відображена сума зменшення від'ємного значення, зазначеного у акті планової виїзної перевірки TOB «Інтсервіс»(код ЄДРПОУ 35989927) від 12.08.2010р. №2560/23-0301/35989927, і як було повідомлено сторонами під час розгляду справи, вказане рішення оскаржується позивачем в судовому порядку.

Водночас, як вбачається з вимоги позивача, TOB «Інтсервіс»просить суд скасувати саме висновок акту перевірки від 12.08.2010р. №2560/23-0301/35989927 щодо порушення позивачем пп.3.1.1 п.3.1. ст..3 та п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено значення рядку 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»на 1073598 грн.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання протиправним рішення ДПІ у м. Іллічівську, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає.

Суд зауважує, що відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представники відповідача довели суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача щодо скасування прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та безпідставність вимог щодо визнання протиправним рішення ДПІ у м. Іллічівську, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп.

За таких обставин, суд вважає, що висновок відповідача про наявність порушення ТОВ «Інтсервіс»пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 337881 грн., на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення є правомірним та обґрунтованим, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає. Також, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання протиправним рішення ДПІ у м. Іллічівську, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає, оскільки акт перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, в розумінні положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується позивачем, вірно та обґрунтовано застосовано норми чинного на той час законодавства при повному та правильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно не підлягає скасуванню.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Інтcервіс»до державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання протиправним рішення, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп. та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000812301/0 від 25 серпня 2010 року -задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 71, 72, 79, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інтcервіс» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання протиправним рішення, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп. та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000812301/0 від 25 серпня 2010 року - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 19 серпня 2011 року.

Суддя О.М. Соколенко