Постанова

від 24.09.2015 по справі 821/2208/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2208/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Войтович І.І.,

при секретарі - Сердюк О.О.,

за участю:

представника позивача - Яцик В.В.,

представника відповідача - Насєка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акос"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Акос» (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративними позовом до Державної податкової інспекції ум. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29.07.2014 р. №0003621502 та №0003611502.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Вважає його безпідставним та необґрунтованим, оскільки на його думку оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області проведено камеральну перевірку ПАТ «Акос» (код 14122296) з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за липень 2011 р., жовтень 2011р. - січень 2012 р., червень 2012р. - листопад 2012 р., січень 2013, квітень 2013 р., за наслідками якої складено Акт від 11.07.2014 року №406/21-03-15-02/141222696, яким встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем ПДВ у сумі 197817,50 грн. по декларації з ПДВ за період червень 2011 р., жовтень 2011р. - січень 2012р., червень 2012 р. - листопад 2012 р., січень 2013 р., квітень 2013 р., розмір яких підтверджується постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24.07.2014 року по справі № 821/2367/14 та податкових декларацій.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 29.07.2014 №0003611502, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 20036, 40 грн., відповідно до податкового повідомлення - рішення №0003621502 застосовано штрафну санкцію в розмірі 9708,85 грн.

За змістом вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом, строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашено

Зазначена норма, як слідує з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Норма пункту 126.1 статті 126 ПК України, поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України.

Передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Ураховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 ПК України.

Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 ПК України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов'язання з простроченням строків, передбачених ПК України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов'язання порівняно з тими, що визначені нормами ПК України. Тому судове рішення щодо стягнення податкового боргу (про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу або про надання дозволу на реалізацію майна, що знаходиться в податковій заставі) ухвалюється в тому разі, коли податковий борг наявний, тобто узгоджені грошові зобов'язання не були своєчасно сплачені.

Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов'язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених ПК України, і не може нівелювати правове значення останніх.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

У свою чергу розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).

Правовий висновок з приводу застосування цих положень у разі порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податку її сплатив - добровільно чи на підставі рішення суду, у тому числі й у разі розстрочення його виконання, викладено у постанові Верховного Суду України від 18.09.2014 р. у справі №21-279а14 за позовом комунального підприємства «Міський водоканал» до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Крім того, аналогічна позиція визначена в листі Вищого адміністративного суду України від 18.11.2014 р. № 1602/11/10/14-14.

Крім того, основною підставою для скасування вищезазначених податкових повідомлень - рішень представником позивачем зазначено те, що ПАТ «Акос» не отримувало акту перевірки від 11.07.2014 р. та податкові повідомлення - рішення від 29.07.2014 р. №0003611502 та від 29.07.2014 р. №0003621502.

Суд не приймає до уваги такі твердження представника позивача, оскільки в матеріалах справи містяться докази отримання представником позивача, а саме рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення за підписом «Яцик».

Щодо твердження представника позивача про те, що розрахунки штрафних санкцій, за оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями є недостовірними, суд зазначає наступне.

Як вбачається з дослідженого судом акту перевірки від 11.07.2014 р. №406/21-03-15-02/14122296, яким встановлено порушення п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.04.2010 р. №2755-IV, у зв'язку з чим АТ «Акос» несвоєчасно сплачено ПДВ у сумі 197817,50 грн. по декларації з податку на додану вартість за період червень 2011р., жовтень 2011 р, листопад 2011 р., грудень 2011 р., січень 2012 р., червень 2012 р., липень 2012р., серпень 2012 р., вересень 2012 р., жовтень 2012р., листопад 2012 р., січень 2013 р., квітень 2013 р.

Суд звертає увагу, що при перевірці нарахованих контролюючим органом сум штрафних санкцій, представником позивача не враховані наступні періоди: листопад 2011 р., грудень 2011 р. липень 2012р., серпень 2012 р., вересень 2012 р., жовтень 2012р.

Вірність розрахунку, нарахованих штрафних санкцій позивачу, підтверджується також додатком до акту перевірки від 11.07.2014 р. №406/21-03-15-02/14122296 Розрахунком штрафних санкцій АТ «Акос» по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими і такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, не можуть бути підставами для скасування податкового повідомлення-рішення, а тому задоволенню не підлягають.

Законом України від 19.09.2013 року 590-VІІ внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, зокрема і до Закону України "Про судовий збір" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин). Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Оскільки, позивачем при подачі позовної заяви сплачено 182, 70 грн. судового збору, а спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, і доказів понесення ним інших витрат пов'язаних з розглядом справи суду не надано, то з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору 1644, 30 грн.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акос" (код ЄДРПОУ 14122296) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1644,30 грн. (Одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 вересня 2015 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.3