Постанова

від 14.09.2015 по справі 826/6082/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 вересня 2015 року 17:47 справа №826/6082/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача : Дяченка С.В.;

відповідача: Дяченко Т.В.;

третя особа 1: Калімулліної М.Ш.;

третя особа 2: ОСОБА_5;

ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної фінансової інспекції в місті Києві доДержавного підприємства "Укрінвестбуд" треті особи 1. Державне управління справами 2. ОСОБА_5 простягнення коштів На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 вересня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна фінансова інспекція в місті Києві (далі по тексту - позивач, ДФІ в м. Києві) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державного підприємства "Укрінвестбуд" (далі по тексту - відповідач, ДП "Укрінвестбуд"), в якому просить винести рішення щодо стягнення коштів: 4 699 081,62 грн., 216 410,70 грн., 770 375,20 грн., 18 319,20 грн., 5 655,93 грн., 10 664,90 грн., 697,33 грн. та 60 565,20 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/6082/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2015 року залучено до участі в адміністративній справі №826/6082/15 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне управління справами (далі по тексту - третя особа 1, ДУС) та ОСОБА_5 (далі по тексту - третя особа 2, ОСОБА_5).

В судовому засіданні 14 вересня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача та третіх осіб і сама третя особа 2 проти задоволення адміністративного позову заперечили.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі та третьої особи 2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Протягом червня-серпня 2014 року ДФІ в м. Києві проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Укрінвестбуд" за період з 01 листопада 2011 року по 31 травня 2014 року, за результатами якої складено відповідний акт від 04 вересня 2014 року №072-30/3018 (далі по тексту - акт ревізії).

В акті ревізії встановлено ряд порушень законодавства ДП "Укрінвестбуд", з метою усунення яких позивачем надіслано лист-вимогу від 08 вересня 2014 року №26-07-14-14/11703 "Щодо усунення порушень виявлених ревізією" (далі по тексту - вимога), в якому вимагає від відповідача наступне:

1) опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани або звільнення осіб винних у допущених порушеннях, пред'явити цивільні позови до осіб діями чи бездіяльністю яких заподіяна матеріальна шкода підприємству;

2) внаслідок невиконання належним чином господарського зобов'язання ТОВ "Основа-С", ТОВ "Сантанна", ДП "Центрінвестпроект", Посольством Російської Федерації в Україні, ДП "Санаторій "Форос", ЗАТ "Позняки-Жил-Буд", ДП "Міжнародний дитячий центр "Артек", ДО Резиденція "Синьогора", ДП "Укржитлосервіс" в повному обсязі по договорах, останніми порушено вимоги статті 193 Господарського кодексу України, а відповідачем не проведено претензійно-позовну роботу щодо стягнення дебіторської заборгованості на загальну суму 4 699 081,62 грн. відповідно до частини другої статті 222, частини першої статті 223 Господарського кодексу України в межах терміну позовної давності, визначеного статтями 256, 257 Цивільного кодексу України, що стало наслідком втрати боржника у зобов'язанні, а також не забезпечення реалізації права кредитора вимагати від боржника виконання його обов'язку, чим порушено частину першу статті 509 Цивільного кодексу України, відповідачем втрачено активів на суму 4 699 081,62 грн., що відповідно пункту 2 статті 224 Господарського кодексу України є збитками, які нанесено відповідачем, у зв'язку з чим вимагається: відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 4 699 081, 62 грн.;

3) підприємством не забезпечено нарахування та стягнення штрафних санкцій з ТОВ "Сантанна" з суми боргу 1 339 862,20 грн., який виник з травня 2008 року по квітень 2013 року, що передбачено в пунктом 3 договору від 26 травня 2010 року №02-10, чим порушено вимоги частини першої статті 629 Цивільного кодексу України, частин першої та другої статті 193 Господарського кодексу України, в частині умов виконання господарських зобов'язань та застосування господарських санкцій, в результаті чого відповідачем недоотримано доходів на загальну суму 216 410,70 грн., у зв'язку з чим вимагається: відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 216410,70 грн.;

4) внаслідок невиконання належним чином господарських зобов'язань за інвестиційно-підрядним договором від 26 липня 2002 року №6 Санаторним комплексом "Зорі України" порушено вимоги частини другої статті 193 Господарського кодексу України, а ДП "Укрінвестбуд" внаслідок підписання угоди від 01 вересня 2004 року без номера про розірвання інвестиційного підрядного договору від 26 липня 2002 року №6, згідно якої жодна із сторін не має претензій майнового чи немайнового характеру до іншої сторони, порушено вимоги статей 610, 629 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим відповідачем втрачено активів на суму 770 375,20 грн., що відповідно до частини другої статті 224 Господарського кодексу України є збитками, які нанесено ДП "Укрінвестбуд", у зв'язку з чим вимагається: відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 770 375,20 грн.;

5) в порушення вимог статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", пункту 3 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903, відповідачем, як замовником у період з 01 листопада 2011 року по 31 травня 2014 року укладені трудові угоди на здійснення технічного нагляду між громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за відсутності у вказаних фізичних осіб кваліфікаційних сертифікатів, що призвели до виплати винагороди вказаним особам в сумі 13 600,0 грн., т,а як наслідок, зайвого перерахування єдиного соціального внеску в сумі 4 719,2 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) відповідачу на загальну суму 18 319,20 грн., у зв'язку з чим вимагається: відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 18 319,20 грн.;

6) в порушення пункту 1.5 Положення про преміювання керівників підприємств, установ та організацій, що перебувають в управлінні Державного управління справами, затвердженого розпорядженнями керівника Державного управління справами від 15 квітня 2002 року №160 та пункту 17 умов контракту від 31 травня 2010 року № 07/3-2-32, директору ОСОБА_9 без погодження Державного управління справами, нарахована та виплачена разова премія до Нового року, на підставі наказу від 21 грудня 2011 року №82, підписаного директором ОСОБА_9, що призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати в сумі 4 198,91 грн., та, як наслідок, зайвого перерахування єдиного соціального внеску в сумі 1 457,02 грн., що призвело до матеріальної шкоди на загальну суму 5 655,93 грн., у зв'язку з чим вимагається: відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 5 655,93 грн.;

7) в порушення пунктів 4, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, при проведенні розрахунку розміру середньої заробітної плати при нарахуванні та виплаті щорічної відпустки зараховані виплати разового характеру, що призвели до зайвого нарахування і виплати відпускних працівникам ДП "Укрінвестбуд" в сумі 7 794,86 грн. і, як наслідок, зайвого перерахування єдиного соціального внеску в сумі 2 870,04 грн., що призвело до матеріальної шкоди на загальну суму 10 664,90 грн., у зв'язку з чим вимагається: відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 10 664,90 грн.;

8) в порушення статей 2, 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, що призвело до зайвого нарахування та виплати сум індексації працівникам в сумі 506,67 грн. і, як наслідок, зайвого перерахування єдиного соціального внеску в сумі 187,66 грн., що призвело до матеріальної шкоди на загальну суму 697,33 грн., у зв'язку з чим вимагається: відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 697,33 грн.;

9) в порушення вимог пунктів 5, 21 Порядку спасання об'єктів державної власності , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року №1314, пункту 8.1 Статуту ДП "Укрінвестбуд", відповідачем за відсутності дозволу (згоди) Державного управління справами списано комп'ютерне обладнання на загальну суму 60 565,50 грн. первісна вартість перевищує 10 тис. грн., у зв'язку з чим вимагається: відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 60565,50 грн.

При цьому позивачем встановлено місячний строк для надання інформації про вжиті заходи та виконання висунутих вимог в місячний термін разом із завіреними копіями первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Позивач зазначає, що ДП "Укрінвестбуд" не забезпечило вжиття усіх заходів для усунення виявлених ревізією порушень та в добровільному порядку не вжив заходів щодо відшкодування збитків, що, у сою чергу, є підставою для звернення органу державного фінансового контролю до суду із позовом про відшкодування завданої шкоди (збитків).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши про недоведеність та необґрунтованість нанесення збитків об'єктом ревізії.

Треті особи проти адміністративного позову також заперечили з огляду на його безпідставність.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги ДФІ в м. Києві про стягнення коштів є необґрунтованими, виходячи з наступних підстав.

ДП "Укрінвестбуд" створене згідно з розпорядженням Державного управління справами від 05 березня 2001 року №109 на базі переданого йому майна, підпорядковується Державному управлінню справами та у межах спору є об'єктом державного фінансового контролю.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Стаття 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю" визначає, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до положень пунктів 7, 10, 13 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю" органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 1 Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 №499/2011 (далі по тексту - Положення), Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Норми підпункт 4 пункту 4 Положення вказують, що Державна фінансова інспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до пункту 6 Положення Державна фінансова інспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Наведені правові норми дають підстави вважати, що органу державного фінансового контролю має право здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 21 квітня 2015 року у справі №21-96а15, вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

Виходячи із обов'язковості висновків Верховного Суду України, вбачається, що у межах спірних правовідносин суду належить встановити факт завдання збитків підконтрольною установою - ДП "Укрінвестбуд" та правильність їх розрахунків.

Законодавство у сфері державного фінансового контролю не надає визначення поняттю "збитки", тому за аналогією закону суд вважає за можливе застосувати правові норми, що регулюють подібні правовідносини.

Так, за визначенням частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Застосовуючи дане визначення до відносин державного фінансового контролю, під збитками суд розуміє втрату активів чи недоотримання належних доходів об'єктом контролю та/або державою внаслідок порушення вимог законодавства.

Загальна сума позовних вимог про стягнення коштів, які позивач вважає завданими збитками, становить 5 781 770,08 грн., з яких:

- 4 699 081,62 грн. - не стягнена в межах строку позовної давності дебіторська заборгованість ТОВ "Основа-С", ТОВ "Сантанна", ДП "Центрінвестпроект", Посольством Російської Федерації в Україні, ДП "Санаторій "Форос", ЗАТ "Позняки-Жил-Буд", ДП "Міжнародний дитячий центр "Артек", ДО Резиденція "Синьогора", ДП "Укржитлосервіс" на загальну суму 4 699 081,62 грн.;

- 216 410,70 грн. - не нараховані та не стягнуті штрафні санкції з ТОВ "Сантанна" з суми боргу 1 339 862,20 грн., який виник з травня 2008 року по квітень 2013 року;

- 770 375,20 грн. - втрата активів внаслідок невиконання належним чином господарських зобов'язань за інвестиційно-підрядним договором від 26 липня 2002 року №6 Санаторним комплексом "Зорі України" у зв'язку із підписанням угоди від 01 вересня 2004 року без номера про розірвання інвестиційного підрядного договору від 26 липня 2002 року №6 без взаємних претензій сторін;

- 18 319,20 грн. - неправомірна виплата винагороди та сплата єдиного соціального внеску за здійснення технічного нагляду громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у зв'язку із за відсутністю у вказаних фізичних осіб кваліфікаційних сертифікатів;

- 5 655,93 грн. - зайве нарахування та виплата премії директору ОСОБА_9 без погодження Державного управління справами, нарахована та сплата єдиного соціального внеску;

- 10 664,90 грн. - зайве нарахування та сплата відпускних працівникам ДП "Укрінвестбуд" та зайве перерахування єдиного соціального внеску;

- 697,33 грн. - зайве нарахування та виплата сум індексації працівникам та зайве перерахування єдиного соціального внеску;

- 60 565,50 грн. - неправомірне списання комп'ютерного обладнання за відсутності дозволу (згоди) Державного управління справами.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про завдання ДП "Укрінвестбуд" збитків на суму 5 781 770,08 грн. у формі втрати активів чи недоотримання належних доходів, зокрема: по відносинам із ТОВ "Основа-С", ТОВ "Сантанна", ДП "Центрінвестпроект", Посольством Російської Федерації в Україні, ДП "Санаторій "Форос", ЗАТ "Позняки-Жил-Буд", ДП "Міжнародний дитячий центр "Артек", ДО Резиденція "Синьогора", ДП "Укржитлосервіс" матеріали справи не містять доказів простроченої дебіторської заборгованості чи спливу строку позовної давності та обґрунтованого розрахунку суми збитків по кожному із вказаних підприємств; по відносинам із Санаторним комплексом "Зорі України" не підтверджено втрату активів на суму 770 375,20 грн.; матеріали справи не місять доказів зайвого нарахування та сплати відпускних, сум індексації працівникам ДП "Укрінвестбуд" та зайвого перерахування єдиного соціального внеску, а також на користь яких саме працівників здійснено такі виплати.

Позивач також не надав суду обґрунтованого розрахунку суми збитків, здійсненого за відповідною методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та не вказав на користь якої особи чи бюджету належить стягнути спірну суму.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач вживав заходи на виконання вимоги ДФІ в м. Києві та періодично повідомляв про це позивача, зокрема: 17 жовтня 2014 року надано відповідь на вимогу щодо усунення порушень, виявлених у ході ревізії, шляхом проведення позовної роботи щодо відшкодування шкоди; відповідач листом від 10 листопада 2014 року №191 звернувся до прокуратури Печерського району міста Києва з проханням звернутися до суду з позовами в інтересах ДП "Укрінвестбуд" про стягнення завданої матеріальної шкоди з винних осіб; у грудні 2014 року відповідачем подано позовну заяву до Солом'янського районного суду міста Києва про стягнення з ОСОБА_5 завданої матеріальної шкоди; у березні 2015 року відповідачем подано позовну заяву до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області про стягнення з ОСОБА_9 завданої матеріальної шкоди; листами від 30 січня 2015 року №24 та від 19 травня 2015 року №98 відповідач повідомив про подання позовів про стягнення завданих підприємству збитків з винних осіб та надіслано копії відповідних документів; про підготовку позову про стягнення коштів з ДО "Синьогора"; звернення з до ТОВ "Сантанна" від 14 серпня 2013 року №35/13 стосовно гарантування сплати боргу, який свідчить про переривання перебігу позовної давності; листом від 12 грудня 2014 року №226 відповідач звернувся до прокуратури Печерського району міста Києва з проханням звернутися до суду з позовом в інтересах відповідача - державного підприємства про стягнення боргу з ТОВ "Сантанна"; листом від 21 квітня 2015 року №80 позивач звернувся до Державного управління справами з проханням звернутися з листом до Генеральної прокуратури України про вжиття заходів щодо представництва інтересів державного підприємства в суді по стягненню з ТОВ "Сантанна" боргу із врахуванням фінансово-господарських санкцій.

Таким чином, суд приходить до висновку що позовні вимоги ДФІ в м. Києві про стягнення коштів: 4 699 081,62 грн., 216 410,70 грн., 770 375,20 грн., 18 319,20 грн., 5 655,93 грн., 10 664,90 грн., 697,33 грн. та 60 565,20 грн. документально не підтверджуються.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДФІ в м. Києві не доведено обставин, на яких ґрунтуються її вимоги, а тому, виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державній фінансовій інспекції України відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко