Рішення

від 21.09.2015 по справі 904/5835/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.15р. Справа № 904/5835/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "ПОЛІМЕР", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ТЬЮБ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 1 226 724,50 грн. за договором поставки

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 11 від 01.06.2015р.

від відповідача: ОСОБА_3 представник за довіреністю № 65 від 10.08.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімер" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням зменшення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" про стягнення заборгованості у сумі 1 113 222,66 грн., з яких: 682 692,74 грн. - основна сума боргу, 392 780,65 грн. - інфляційні втрати, 37 749,27 грн. - 3% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару № 123 від 21.01.2013 р. в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" проти позовних вимог заперечив, несплату боргу пояснив відсутністю документів, передбачених умовами укладеного договору та необхідних відповідачеві для сплати за поставлений товар, а тому у відповідача не виникло обов'язку зі сплати товару.

Розгляд справи відкладався з 23.07.2015 р. на 03.09.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 р. продовжено строк розгляду справи до 18.09.2015 р., розгляд справи відкладено на 17.09.2015 р.

У судовому засіданні 17.09.2015 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімер" (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" (далі - Відповідач, Покупець) був укладений договір поставки товару № 123 від 21.01.2013 р. (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору на умовах, викладених в розділах цього договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити продукцію матеріально-технічного призначення, далі іменоване товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, умови та строки поставки товару вказані у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, які є невід'ємною його частиною.

Ціна товару, що постачається за цим договором, визначається у гривнях та зазначена у специфікаціях, доданих до цього договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого визначений Податковим кодексом України (пункт 2.1. договору).

Ціна товару визначається з урахуванням умов поставки (відповідно до Інкотермс 2000), передбачених відповідними специфікаціями до цього договору (пункт 2.2. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору товар за цим договором поставляється на умовах вказаних у специфікаціях до даного договору, згідно ІНКОТЕРМС 2000.

Товар поставляється партіями в строки, узгоджені в специфікаціях (п. 3.2. договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що покупець здійснює розрахунок за даним Договором шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку та строки, передбачені відповідною специфікацією.

Відповідно до специфікацій встановлено наступні строки оплати товару:

- специфікації № 1-4 - 100 календарних днів з моменту поставки товару;

- специфікації № 5,6,8-14,17 - 70 календарних днів з моменту поставки товару;

- специфікації № 15,16,19 - 60 календарних днів з моменту поставки товару.

Цей договір набуває чинності з моменту фактичного підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2013 р., а в частині невиконаних зобов'язань за договором - до повного їх виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (пункт 10.1. договору).

На виконання умов договору позивач здійснював поставку товару на загальну суму 1 043 412,16 грн.

Відповідач суму боргу сплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 682 692,74 грн.

Несплата відповідачем грошових коштів у сумі 682 692,74 грн. за поставлений товар і є причиною виникнення спору.

Частиною першою статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема, із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Станом на час вирішення спору жодних доказів щодо оплати отриманого товару на суму 682 692,74 грн. відповідач суду не надав, хоча з огляду на свої процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 22, 33 Господарського процесуального кодексу України таку можливість мав.

Суд не приймає доводи відповідача про ненастання строку оплати у зв'язку з ненаданням позивачем повного пакету товаросупровідних документів, визначених у п. 3.4. договору.

Договором не визначений особливий порядок передачі рахунків. За твердженням позивача, весь пакет документів був наданий разом з товаром, як це передбачено в п. 3.4. договору. Доказів звернення до позивача щодо відсутності рахунків або інших документів без яких відповідач не може здійснити оплату отриманого ним товару суду не надано. Більш того, позивач звертався до відповідача з листом від 12.09.2014р. (а.с.93), в якому вимагав сплати суми боргу за спірними поставками та запропонував скласти графік погашення заборгованості, відповідь на претензію надана не була. Накладні на відпуск товару містять всю необхідну інформацію для здійснення оплати та посилання на видані рахунки на оплату товару. Тобто, доказів неможливості виконати зобов'язання з оплати отриманого товару без отримання рахунку відповідачем не надано

Доводи позивача про те, що він був позбавлений можливості сплатити суму боргу за отриманий товар у зв'язку з прийняттям Постанови Правління Національного Банку України "Про зупинення здійснення фінансових операцій" № 466 від 06.08.2014р.суд не приймає до уваги, оскільки період виникнення боргу становить травень 2013р. - травень 2014р., тобто до прийняття цієї Постанови. До того ж, з моменту прийняття цієї постанови до звернення позивача до суду відповідачем не здійснено жодних дій направлених на визначення можливого способу розрахуватись за отриманий товар.

Що стосується заперечень відповідача про те, що поставки за накладними № Л0000000135 від 27.05.2013р. та № Л0000000121 від 16.05.2013р. здійснювалися поза договором, оскільки не містять вказівки на договір як підставу поставки, то до матеріалів справи надані копії податкових накладних на ці поставки, які містять як підставу поставки саме договір № 123 від 21.01.2013 р., тому такі заперечення є безпідставними.

Безпідставними є також заперечення щодо поставки за накладними № 1659 від 13.12.2013р. та № 93 від 06.02.2014р. товар, отриманий за якими, не передбачений жодною із специфікацій до договору. Зазначені накладні містять посилання на договір № 123 від 21.01.2013 р. саме як на підставу поставки, тому така поставка не може вважатись позадоговірною.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 682 692,74 грн. є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних розраховані за загальний період з 09.07.2013 р. по 03.09.2015 р. у сумі 37 749,27 грн.

Перевіривши розрахунки 3% річних, суд вважає його вірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 392 780,65 грн. розраховані за період з травня 2013 р. по липень 2015 р.

Перевіривши розрахунки 3% річних, суд вважає його вірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 1 113 222,66 грн., з яких: 682 692,74 грн. - основний борг, 37 749,27 грн. - 3% річних, 392 780,65 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" (53201, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, проспект Трубників, буд. 56, ідентифікаційний код 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімер" (91047, м. Луганськ, вул. Гастелло, буд. 39Б, ідентифікаційний код 32900322) основний борг у сумі 682 692,74 грн., 3% річних у сумі 37 749,27 грн., інфляційні втрати у сумі 392 780,65 грн., судовий збір у сумі 24 534,49 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

22.09.2015 р.

Суддя ОСОБА_4