Ухвала

від 07.12.2011 по справі 5/5007/80/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

УХВАЛА

"07" грудня 2011 р. Справа № 5/5007/80/11.

За позовом Прокурора Бердичівського району в інтересах держави в особі Головного управління ветеринарної медицини в Житомирській області (м.Житомир)

До : Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Старосолотвинська птахофабрика" (с.Ст.Солотвин, Житомирська область)

про стягнення 16252,18 грн.

Суддя Ляхевич А.А.

Прокурор Бердичівського району в інтересах Держави в особі Державного Комітету ветеринарної медицини в Житомирській області звернувся до господарського суду Житомирської області з вимогою про стягнення з відповідача - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старосолотвинська птахофабрика" 16 252,18 грн. (15 500,17 грн. за надані послуги та 752,01 грн. пені за несвоєчасну сплату), а також стягнути держмито в доход держави.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості наданих послуг відповідно до договору №21-02-04 від 02.02.2004р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.12.11. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 26.12.11. для розгляду справи по суті.

Звертаючись із позовною заявою прокурор просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старосолотвинська птахофабрика" на суму 16 252,18 грн.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. N 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Прокурор свою заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача обґрунтував лише порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання ветеринарних послуг.

При цьому доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, прокурор суду не надав, а також нічим не підтвердив припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Старосолотвинська птахофабрика".

Враховуючи позицію Вищого господарського суду України, викладену в п. 9 Роз'яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 23.08.94 р. N 02-5/611, рішення суду відносно відхилення вимог про вжиття забезпечувальних заходів має оформлюватися ухвалою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 66, 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Прокурору Бердичівського району в інтересах Держави в особі Державного Комітету ветеринарної медицини в Житомирській області в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача.

Суддя                                                                       Ляхевич А.А.