Рішення

від 15.09.2015 по справі 906/917/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" вересня 2015 р. Справа № 906/917/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №61/16 від 12.01.2015р.,

від відповідача: ОСОБА_2, керівник,

ОСОБА_3, довіреність від 17.08.2015р.,

ОСОБА_4, довіреність від 07.09.2015р. (приймала участь в судовому засіданні 08.09.2015 р.),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Підприємства Фізкультурно-оздоровчого комплексу "Динамо" (м. Житомир)

про стягнення 106106,97 грн.

з перервою в судовому засіданні, оголошеною згідно зі ст.77 ГПК України,

з 08.09.2015 р. до 15.09.2015 р.,

Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м.Житомир) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Підприємства Фізкультурно-оздоровчого комплексу "Динамо" (м.Житомир) про стягнення 106106,97 грн., з яких 66322,78 грн. основного боргу за надані послуги з теплопостачання відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення №335 від 01.02.2011р., 11737,44грн. пені, 1333,17грн. 3% річних та 26713,58грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.06.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/917/15 та призначено її розгляд на 11.08.2015р.

В судовому засіданні 11.08.2015р. представник позивача подала довідку про заборгованість (вих.№7115/16 від 11.08.2015р.), згідно якої станом на 11.08.2015р. заборгованість відповідача перед позивачем за спожиті послуги з теплопостачання в межах заявлених позовних вимог складає 65322,78 грн. До довідки додано копію платіжного доручення №175 від 26.06.2015р. про сплату відповідачем 1000,00 грн. За клопотанням представника позивача до справи також копію акту звірки розрахунків між сторонами станом на 31.03.2015р. №1024.

Представник позивача в судовому засіданні повідомила, що після пред'явлення позову до суду відповідачем сплачено 1000,00 грн., що підтверджується поданим до справи платіжним дорученням. Представник підтримала позовні вимоги з врахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості.

Представник відповідача визнав позов в частині стягнення суми основного боргу, проте заперечив в повному обсязі щодо стягнення пені, річних та інфляційних.

Представник відповідача подав клопотання (вх.№10779/15 від 11.08.2015р.) про відкладення розгляду справи (оголошення перерви в судовому засіданні) та продовження строку вирішення спору у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України у зв'язку з необхідністю перевірити розрахунок позовних вимог, підготувати відзив на позовну заяву та подати докази часткової оплати суми боргу.

Представник позивача не заперечила проти продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи.

За наведених обставин, розглянувши клопотання представника відповідача, для надання відповідачу можливості виконати вимоги ухвали суду, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, враховуючи також необхідність подання додаткових доказів, господарський суд ухвалою суду від 11.08.2015р. відклав розгляд справи на 03.09.2015р., продовживши встановлений строк розгляду справи на 15 днів відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за обґрунтованим клопотанням відповідача.

З урахуванням наданих сторонами в засіданні 03.09.2015р. пояснень та дослідивши матеріали справи, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів по справі, господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні відповідно до ст.77 ГПК України з 03.09.2015р. до 15.09.2015р., зобов'язавши сторони протокольною ухвалою суду надати необхідні для розгляду справи документи.

Після продовження слухання справи в засіданні 15.09.2015р. представник позивача - КП "Житомиртеплокомуненерго" підтримала позовні вимоги в частині заявлених до стягнення з відповідача сум пені, інфляційних та 3% річних, щодо суми основного боргу представник підтвердила сплату відповідачем після пред'явлення позову у даній справі 3000,00грн. заборгованості, в частині позову щодо стягнення вказаної суми боргу просить припинити провадження за відсутністю предмету спору.

Представники відповідача 15.09.2015р. подали до справи клопотання, назване відповідачем клопотанням "про зменшення відсоткової ставки щодо нарахування пені та річних процентів" (вх.№12351/15, а.с.74), за яким відповідач просить розглянути питання можливості зменшення відсоткової ставки щодо нарахування пені, річних процентів та інфляційних коштів. В засіданні суду представники пояснили, що в клопотанні помилково наведено таку назву та формулювання вимоги: відповідно до вказаного клопотання відповідач просить суд, користуючись своїм правом, передбаченим п.3 ст.83 ГПК України, зменшити суми нарахувань, які підлягають стягненню з відповідача, а саме, суми пені, річних процентів та інфляційних. В клопотанні відповідач виклав свої доводи та причини невиконання зобов'язання перед позивачем, зазначивши, зокрема, що госпрозрахункова діяльність комплексу не забезпечує в повному обсязі оплати витрат, особливо на комунальні платежі, поточні ремонти тощо. До справи також подано відповідачем докази, якими він обґрунтовує наведені у клопотанні обставини (а.с.75-77).

По суті спору представники відповідача надали пояснення, що повністю погоджуються з даними позивача щодо існування та розміру боргу, а також подали до справи підписані та засвідчені печатками обох сторін акти взаємозвірки розрахунків між сторонами за періоди з 01.11.2012 р. по 31.12.2013 р. та з 01.01.2014 р. по 01.05.2015 р. (а.с.78,79). Разом з тим, представники просять врахувати важке фінансове становище підприємства відповідача та задовольнити клопотання про зменшення розміру додаткових нарахувань на суму боргу, заявлених позивачем.

Представник позивача у вирішенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені, процентів річних та інфляційних покладається на розсуд суду.

Стосовно тривалості розгляду даної справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006р. №3477-ІУ суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Згідно п.31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Відповідно до п.27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України" суд також частково погодився з твердженням Уряду України про те, що сторони сприяли тривалості оскаржуваного провадження. Вірним є те, що, хоча стороні в цивільній справі не можна ставити за вину використання доступних за національним законодавством засобів для захисту своїх інтересів, вона має враховувати те, що такі дії неминуче призводять до затягування відповідного провадження (згідно ухвали у справі "Малицька-Васовська проти Польщі" від 5 квітня 2001 року, №41413/98).

Зважаючи на викладене, маючи на меті забезпечити розгляд справи за результатом дослідження усіх доказів по справі в їх сукупності та вжити передбачених законом засобів для встановлення належності і допустимості доказів по справі, неодноразово для надання можливості сторонам здійснити звірку власних розрахунків та подати відповідні докази в наступне слухання справи, призначене на іншу дату, суд дійшов висновку, що розумним для розгляду даної справи є саме строк, що мав забезпечити як реалізацію процесуальних прав сторін по справі, так і повний, всебічний, об'єктивний розгляд справи та правильне вирішення господарського спору.

Заслухавши в судових слуханнях при розгляді справи пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011р. між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (виконавець) та Підприємством Фізкультурно-оздоровчий комплекс "Динамо" (споживач) укладено договір №335 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води (а.с.8-11), за яким виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.2. договору, тарифи на послуги може бути змінено в порядку, визначеному чинним законодавством України. Розмір щомісячної плати коригується у відповідності до зміни тарифів.

Згідно п.2.3, 2.4. договору, плата за надані послуги при наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила). При відсутності приладу обліку або його несправності, оплата послуг за даним договором проводиться по загальній приведеній площі, а на споживання гарячої води - за існуючими нормативами.

За вказаним договором погоджено надання послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення на об'єкті споживача по вул.Черняхівського,113, площею 8531,4 кв.м., з оплатою по лічильнику теплової енергії, з розрахунковим тепловим навантаженням 0,4690 Гкал/год.

Відповідно до п.3.1. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації та бюджетні установи проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживачі - бюджетні установи можуть проводити попередню оплату до 25 числа поточного місяця у розмірі 100% від очікуваного споживання наступного місяця.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що послуги оплачуються готівкою.

При цьому, згідно п.3.3. договору, сторони домовились, що всі платежі за надані послуги, що вносяться споживачем на поточний рахунок виконавця, погашають заборгованість попереднього періоду, при її наявності, не залежно від призначення платежу, вказаного в платіжному документі.

В пункті 3.6. договору встановлено, що не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Неотримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому договору.

Відповідно до пп.2,7 п.4.2. договору, споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати надані послуги у встановлений договором строк, а у разі несвоєчасного внесення плати за послуги - сплачувати пеню в установленому законом та цим договором розмірі.

У відповідності до пункту 3.7. договору, за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Згідно п.9.1. договору, цей договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання.

У відповідності до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Згідно ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Таким чином, у даному випадку, між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР та підприємством ФОК "Динамо" виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отримані послуги теплопостачання, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.

Так, за змістом ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих до справи документів вбачається, що на виконання умов договору №335 від 01.02.2011р. в період з січня 2014 року по квітень 2015 року позивачем належним чином надано послуги з теплопостачання підприємству ФОК "Динамо", проте, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе за договором зобов'язання споживача з оплати наданих послуг з теплопостачання, що й стало підставою для подання позову у даній справі.

Станом на день звернення КП "Житомиртеплокомуненерго" заборгованість підприємства ФОК "Динамо" становила 66322,78 грн.

Разом з тим, після порушення провадження у справі та на день розгляду справи відповідачем частково погашено існуючу суму боргу, а саме, в сумі 3000,00грн.

На підтвердження часткового погашення відповідачем суми основного боргу після звернення позивача до суду з позовною заявою до справи подано платіжні доручення щодо перерахування відповідачем коштів в якості оплати за надані послуги з теплопостачання: №193 від 13.08.2015р. про сплату 1000,00 грн., №193 від 14.08.2015р. про сплату 1000,00 грн., №197 від 03.09.2015р. про сплату 1000,00 грн. (а.с.53,67,68).

За таких обставин, у справі, що розглядається, відсутній предмет спору в частині стягнення 3000,00 грн. основного боргу за договором №335 від 01.02.2011 р.

У відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського кодексу україни, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у даній справі в частині стягнення 3000,00грн. основного боргу підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Що ж до позовних вимог в частині стягнення 63322,78 грн. заборгованості, то вони є підтверженими поданими до справи належними доказами, повністю законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню господарським судом.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача нараховані за порушення виконання зобов'язань з оплати наданих послуг теплопостачання пеню в сумі 11737,44 грн., інфляційні в сумі 26713,58 грн. та 3% річних в сумі 1333,17 грн.

З даного приводу суд враховує, що згідно встановлених обставин справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором №335 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води від 01.02.2011р.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, згідно ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.3 цієї ж статті ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до зазначених норм чинного законодавства, а також умов п.3.7 договору, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 11737,44 грн. пені, 26713,58 грн. інфляційних та 1333,17 грн. 3% річних.

Перевіривши додані до позовної заяви розрахунки заявлених до стягнення нарахувань (пені - а.с.14-15; інфляційних - а.с.13 та 3% річних - а.с.16), господарський суд встановив їх відповідність встановленим обставинам справи, умовам договору та вимогам чинного законодавства, а отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11737,44 грн. пені, 26713,58 грн. інфляційних та 1333,17 грн. 3% річних визнає законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, як уже зазначалось, відповідачем заявлено по справі клопотання про зменшення сум нарахованих пені, 3% річних та інфляційних.

Розглядаючи дане клопотання, зокрема, в частині зменшення розміру 3% річних та інфляційних, господарський суд відзначає, що дане клопотання в цій частині грунтується на неправильному розумінні правової природи 3% річних та інфляційних (ст.625 ЦК України).

Так, встановлені статтею 625 ЦК України до нарахування за весь період прострочення та стягнення у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних та інфляційних у жодному разі не є неустойкою (судом вище наводилось нормативне обґрунтування її правової сутності), а тому положення ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України та ст.83 ГПК України щодо можливості у виняткових випадках зменшення неустойки, в будь-якому разі, не можуть бути застосовані для зменшення 3% річних та інфляційних, нарахованих та заявлених до стягнення. В цій частині клопотання відповідача є безпідставними.

Водночас, щодо клопотання підприємства ФОП "Динамо" в іншій частині, а саме, щодо зменшення нарахованих сум неустойки - пені, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

З поданих до справи матеріалів справи вбачається, що підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому становищі. Суд також враховує статус відповідача, який відповідно до довідки з ЄДРПОУ (а.с.57) є підприємством, створеним на базі власності Житомирської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України; основним джерелом доходів підприємства є надання послуг у сфері фізичної культури і спорту, здача в оренду спортивних споруд, проведення спортивних змагань. За даними відповідача, у спортивному комплексі проводять планові заняття із фізичної та спеціальної підготовки співробітники і військовослужбовці правоохоронних органів: Управління МВС України в Житомирській області, Управління СБ України в Житомирській області, Управління Держслужби з надзвичайних ситуацій, Управління Державтоінспекції, в/ч 3047 Національна гвардія, в/ч 1495 Держприкордонслужба. Для військовослужбовців Збройних Сил України, спецпідрозділів правоохоронних органів та бюійців добровольчих батальйонів проводяться навчально-тренувальні та практичні заняття при підготовці для виїзду в зону АТО. Усі перелічені державні органи мають проблеми з фінансуванням і не мають можливості оплатити надані послуги, що є причиною складної фінасової ситуації підприємства відповідача. На спортивних спорудах комплексу проводяться всеукраїнські, обласні, міські та відомчі змагання, працює дитячо-юнацька спортивна школа "Динамовець" (320 учнів), в осінньо-зимовий період займаються вихованці спеціалізованої спортивної школи з футболу "Полісся". Як зазначає відповідач у клопотанні, керівництво Житомирської обласної організації ФСТ "Динамо" України, ФОК "Динамо" працює над вирішенням питань фінансово-господарської діяльності комплексу та при надходженні коштів відповідач матиме можливість розрахуватися з КП "Житомиртеплокомуненерго".

Поданими відповідачем до справи доказами належним чином підтверджується зокрема, і те, що навчально-тренувальна база фізкультурно-спортивного підприємства відповідача безоплатно використовується для підготовки зведених загонів УМВС області, які несуть службу в зоні проведення антитерористичної операції (довідка, а.с.75); наявність у підприємства ФОК "Динамо" заборгованості по виплаті заробітної плати за липень-серпень 2015 року станом на 15 вересня 2015 року (довідка, а.с.76) та заборгованості по прибутковому податку з заробітної плати за 2015 рік (довідка, а.с.77).

Також, суд приймає до уваги ступінь виконання зобов'язання, а саме, часткове погашення основної суми боргу відповідачем.

За наведених обставин, суд вважає даний випадок винятковим, оскільки: по-перше, зобов'язання не виконувались з об'єктивних причин, зокрема, у зв'язку з важким фінансовим становищем відповідача внаслідок специфіки діяльності підприємства та послуг, що ним надаються, в т.ч. безоплатно; по-друге, відповідачем частково виконані зобов'язання по сплаті вартості отриманих послуг з теплопостачання за спірний період, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється позивачем; по-третє, судом приймається до уваги соціальне значення підприємства на території Житомира та Житомирської області.

Разом з тим, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан обох сторін.

З огляду на викладене, оцінивши співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з можливими збитками кредитора, враховуючи інтереси обох сторін, в т.ч. майнові, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача. На розсуд суду, заявлений до стягнення у даній справі розмір пені підлягає зменшенню до 1173,74 грн. пені. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до п.3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Зважаючи на зазначене та відповідно до приписів ст.49 ГПК України, судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства Фізкультурно-оздоровчого комплексу "Динамо" (10005, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Черняховського, буд.113, ідентифікаційний код 31538452) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, вул.Київська, буд.48, ідентифікаційний код 35343771):

- 63322,78 грн. заборгованості,

- 26713,58 грн. інфляційних,

- 1333,17 грн. 3% річних,

- 1173,74 грн. пені,

- 2122,14 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. У позові в частині стягнення 10563,70 грн. пені відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення 3000,00 грн. заборгованості припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.09.15

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2,3 - сторонам (реком.з повід.)