Постанова

від 20.02.2007 по справі 13/49а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/49а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                     "20" лютого 2007 р.                                        Справа № 13/49а

„ 11” год. „ 00” хв.

Господарський суд Чернігівської області у складі:

                    головуючого -  судді Фетисової І.А.,

                    при секретарі  - Шинкаренко І.М.,

за участю представників сторін:

                    від позивача     –    Лаврентьєв С.В. д. б/н від 15.01.07 р.  

                    від відповідача   –  не з'явився  

розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу

за ПОЗОВОМ:      Приватної агрофірми “Прогрес”

                                      16243 Коропський р-н с. Нехаївка

До ВІДПОВІДАЧА:           Управління Пенсійного  фонду України в Коропському р-ні

                                              16200 смт. Короп, вул. Горького, 9

Про спонукання вчинити певні дії 7393,66 грн.

Позивачем подано позов про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Коропському р-ні зарахувати перераховані кошти на виплату та доставку пільгової пенсії за 2005 рік в сумі 7393,66 грн. в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

          Відповідач в заперечення на позов повідомив про невизнання позовних вимог.

Позивачем 30.01.2007 р. подано клопотання про зміну предмету позову, відповідно до якого просить визнати неправомірними дії відповідача стосовно визначення розміру сум до відшкодування пільгових пенсій в 2005 році вчинені у 2006 році; визнати недійсними розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам Гапон М.Г., Приходько П.П., Сіріченко О.Є., Євфіц Г.М. та Борисенко П.І.; встановити відсутність підстав у відповідача стосовно отримання грошових коштів від позивача призначених на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій; зобов'язати відповідача здійснити зарахування сплачених позивачем 7393,66 грн. відшкодувань за 2005 рік в рахунок майбутніх платежів страхових внесків позивача перед відповідачем.

          Відповідач в запереченнях на заяву про зміну предмету позову повідомив про невизнання позовних вимог.

          Відповідачем надіслано клопотання про розгляд справи без участі представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив наступне:

Прийняти до розгляду подане позивачем клопотання.

Відповідачем направлено позивачу Розрахунки сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій гр. Гапон М.Г., Приходько П.П., Сіріченко О.Є., Євфіц Г.М., Борисенко П.І., призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Відповідно до отриманих розрахунків за 2005 рік місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах гр. Гапон М.Г., Приходько П.П., Сіріченко О.Є., Євфіц Г.М., Борисенко П.І. становить 226,87 грн., 170,62 грн., 373,04 грн., 344,91 грн.,339,73 грн., 348,79 грн.

Сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій гр. Гапон М.Г., Приходько П.П., Сіріченко О.Є., Євфіц Г.М., Борисенко П.І. за 2005 рік, сплачена позивачем, що підтверджується матеріалами справи, становить 7393,66 грн.

Позивач обґрунтовує прохання зарахувати перераховані кошти в сумі 7393,66 грн. в погашення пільгової пенсії за 2005 рік в рахунок майбутніх платежів, посилаючись на прикінцеві положення ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Борзнянському р-ні як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003р. (далі –Закон України №1058) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюються згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України №1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим законом.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2, абз.3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за ставкою 100 % від об'єкта оподаткування.

Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку” від 31.05.2005р. №2613- IV (набрав чинності з 01.01.2006р.) внесені зміни до абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” та абзацу 5 підпункту 1 пункту 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з цим Законом положення абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” не розповсюджуються на платників фіксованого сільськогосподарського податку з 01.01.2006р. (набрав чинності). Положення абзацу 5 підпункту 1 п. 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” щодо виплати пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України набрали чинності лише  01.01.2006р.

Законодавчий акт, який би не визначав обов'язку відповідача відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій органам Пенсійного фонду в 2005 році, а так само й призупинення дій нормативних актів щодо обов'язку  позивача не відшкодовувати суми виплачених пільгових пенсій , відсутній.

З наведеного випливає обов'язок відповідача відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у 2005 році незалежно від встановленого загальнодержавного порядку покриття та фінансування цих витрат в 2005 році.

Згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного Фонду України від 19.12.2003р. №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за №64/8663 (далі –Інструкція) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах (п. 6.2.).

Згідно п.6.4. вищезазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України №1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Таким чином, дії  відповідача щодо визначення розміру сум до відшкодування позивачем пільгових пенсій за 2005 рік, відповідають вимогам чинного законодавства та є неправомірними, в зв'язку з чим надані відповідачем  розрахунки сум фактичних витрат та підстави отримання грошових коштів від позивача  є законними, а заявлені позовні вимоги такими ,що не підлягають задоволенню.

Проаналізувавши нормативні акти, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Коропському р-ні зарахувати кошти в сумі 7393,66 грн. в рахунок майбутніх платежів.

Відповідно до ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.1, 14, 15, 17, 20, 64, 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 72, 94, 158-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України суд -

ПОСТАНОВИВ :

В позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не  скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного господарського суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       І.А.Фетисова