Рішення

від 03.08.2015 по справі 917/974/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна , 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2015 р. Справа №917/974/15

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

"Агрофірма "Дружба",

вул. Леніна, 75, с. Круподеринці, Оржицький район, Полтавська область, 37721

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслозавод "Заріг",

вул. Леніна, 24, с. Заріг,Оржицький район, Полтавська область, 37721

про стягнення 293 866,16 грн.

та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслозавод "Заріг"

вул. Леніна, 24, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область, 37721

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба"

вул. Леніна, 75, с. Круподеринці, Оржицький район, Полтавська область, 37721

про стягнення штрафу в розмірі 868719,67 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслозавод "Заріг" про стягнення 373 866,16 грн., з яких 280 000,00 грн. - основного боргу, 5 857,86 грн. - пені, 4 814,68 грн. - 3% річних та 83 193,62 грн. - інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язання по оплаті поставленої продукції відповідно до укладеного між сторонами 01.03.2013 р. договору б/н закупівлі молока і молочних продуктів.

03.06.2015 року через загальний відділ суду від СТОВ "Агрофірма "Дружба" надійшла заява №14/1 від 02.06.2015р. про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу, посилаючись на часткове погашення відповідачем основного боргу на суму 80 000,00 грн., на підтвердження чого додано платіжні доручення та у зв'язку з чим позивач просить стягнути з ТОВ "Маслозавод "Заріг" 293 866,16 грн., з яких 200 000,00 грн. - основного боргу, 5 857,86 грн. - пені, 4 814,68 грн. - 3 % річних та 83 193,62 грн. - інфляційних втрат(а.с.39). Ухвалою суду від 03.06.2015 р. вказану заяву прийнято судом до розгляду на підставі статті 22 ГПК України.

17.06.2015 року до початку розгляду справи по суті Товариство з обмеженою відповідальністю "Маслозавод "Заріг" звернулось до господарського суду Полтавської області із зустрічною позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслозавод "Заріг" штрафу за неналежне виконання умов договору б/н від 01.03.2013 р. закупівлі молока і молочних продуктів в розмірі 868719,67 грн.

Ухвалою суду від 17.06.2015 р. зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслозавод "Заріг" про стягнення штрафу в розмірі 868 719,67 грн. прийняти до спільного розгляду з позовом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" про стягнення 373 866,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що 01.03.2013 р. між сторонами був укладений Договір закупівлі молока і молочних продуктів, за яким позивач здійснив поставку відповідачу молока в кількості 182 709,00 кг. на загальну суму 851 786,98 грн. Відповідач прийняв та не оплатив поставлену продукцію на загальну суму 280 000,00 грн., що і стало приводом для звернення з даним позовом до суду. Враховуючи погашення відповідачем заборгованості в розмірі 80 000.00грн. після звернення до суду, залишок основної заборгованості становить 200 000.00грн.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі(з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), просить суд задовольнити їх.

Відповідач за первісним позовом позовні вимоги не визнав в повному обсязі, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву від 17.06.2015 р., посилаючись на те, що договір закупівлі молока та молочних продуктів б/н від 01.03.2013 року припинив свою дію 31 вересня 2014 року, а відтак твердження позивача (за первісним позовом) про те, що відповідач (за первісним позовом) порушив умови договору протягом грудня 2014 року є безпідставними.

Позивач за зустрічним позовом, зустрічні позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач (за зустрічним позовом) в односторонньому порядку відмовився від обов'язків по договору закупівлі молока та молочних продуктів б/н від 01.03.2013 р. та припинив поставки молока позивачу (за зустрічним позовом) з 18 червня 2014 року, а відтак на підставі п. 9.1 договору має сплатити позивачу суму штрафу в розмірі 868 719, 67 грн., що дорівнює вартості поставленої молочної продукції в травні 2014 року.

Відповідач за зустрічним позовом позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву №14/2, зазначивши, що через систематичне невиконання зобов'язань з боку ТОВ "Маслозавод "Заріг" щодо оплати отриманої продукції, відповідно до ч. 3 статті 538 ЦК СТОВ "Дружба" скористалося своїм правом і частково відмовилося від виконання свого обов'язку, щодо поставки молока та з 18.06.2014р. поставка була припинена.

Крім того, позивач за первісним позовом у своїй позовній заяві просить суд вжити заходів щодо забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 ГПК України та просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться в установах банків, та накласти заборону на відчуження відповідачем належного йому на праві власності майна в розмірі стягуваної суми.

При вирішенні цього питання суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов висновку, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судовому засіданні просить суд задовольнити первісний позов в повному обсязі, відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні просить суд відмовити в задоволенні первісного позову, зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Рішення виноситься після перерви оголошеної в судовому засіданні 06.07.2015 року.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що 01 березня 2013 року, між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" (далі Постачальник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом або СТОВ "Агрофірма "Дружба") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маслозавод "Заріг" (далі Покупець, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом або ТОВ "Маслозавод "Заріг"), укладено Договір №б/н закупівлі молока і молочних продуктів від 01.03.2013 року (далі Договір).

При цьому сторони узгодили наступне:

- Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити молоко і молочні продукти в перерахунку на молоко по базисному вмісту жиру та білку/надалі продукція/, що відповідає за якістю діючим стандартам, технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам (п. 1.1. Договору);

- Покупець оплачує Постачальнику за отриману продукцію за договірними середньоринковими цінами один раз на місяць. Сторони погоджують протоколом погодження ціну на молоко, який є невід'ємною частиною договору. В разі непогодження ціни по домовленості, ціна встановлюється в розмірі середньоринкової ціни на підставі цін не менше ніж від 3 молокопереробних підприємств (п. 3.1. Договору);

- одностороння відмова від виконання обов'язків по договору не допускається. Зміна об'ємів та порядку постачання молока можливо тільки за згодою сторін. В разі односторонньої відмови Постачальника від поставки молока, останній виплачує Покупцю штраф в розмірі вартості поставленої продукції за попередній місяць (п. 9.1. Договору);

- за несвоєчасне проведення розрахунків за прийняту продукцію Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,01 % від суми боргу, але не більше цієї суми (п. 9.3 Договору);

- даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31 грудня 2013 рок. Договір автоматично продовжується на наступний період в разі, якщо жодна зі сторін не пізніше за 30 днів не заявить про свій намір припинити дію даного договору (п. 11.1.1 Договору).

Позивач зазначив, що відповідно до п. 11.1.1 Договору господарські правовідносини між сторонами за договором продовжувалися і в 2014 році.

На виконання умов Договору в період з 01.12.2014 р. по 31.12.2014 р. відповідачем за первісним позовом прийнято від позивача за первісним позовом молоко в кількості 182 709,00 кг., на загальну суму - 851 786,98грн., підтвердженням чого є приймальна квитанція №000000127 від 13.01.20015 року, на закупівлю молочної сировини.

Відповідач частково розрахувався за поставлену йому продукцію в сумі 358495,51грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 18.05.2015р. становить 200 000,00 грн. Доказів сплати вартості поставленої продукції відповідно до умов Договору відповідачем не надано.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення заборгованості у сумі 200 000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 9.3 Договору за несвоєчасне проведення розрахунків за прийняту продукцію Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,01 % від суми боргу, але не більше цієї суми.

На підставі вказаного пункту позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення 5 857,86 грн. пені за період з 01.01.2015 року по 05.05.2015 року.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 ЦК України позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача 4 814,68 грн. - 3 % річних та 83 193,62 грн. - інфляційних втрат.

Після перевірки правильності нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд приходить до висновку, що з відповідача за первісним позовом на користь позивача підлягає стягненню 5 857,86 грн. - пені, 4 814,68 грн. - 3 % річних та 83 193,62 грн. - інфляційних втрат (в межах заявлених вимог).

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що Договір закупівлі молока та молочних продуктів б/н від 01.03.2013 року припинив свою дію 31 вересня 2014 року, не приймаються судом до уваги, оскільки жодних належних доказів на підтвердження того суду не надано, правовідносини сторін продовжувались у відповідності до умов договору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслозавод "Заріг" 200 000,00 грн. основного боргу, 5 857,86 грн. пені, 4 814,68 грн. 3% річних та 83 193,62 грн. інфляційних втрат.

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслозавод "Заріг" про стягнення штрафу в розмірі 868719,67 грн., суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного:

Згідно п. 9.1. Договору одностороння відмова від виконання обов'язків по договору не допускається. Зміна об'ємів та порядку постачання молока можлива тільки за згодою сторін. В разі односторонньої відмови Постачальника (Відповідача) від поставки молока, останній виплачує Покупцю (Позивачу) штраф у розмірі вартості поставленої продукції за попередній місяць (наведено дослівно).

Позивач за зустрічною позовною заявою, зазначає, що незважаючи на умови Договору, відповідач за зустрічною позовною заявою в односторонньому порядку відмовився від обов'язків по Договору та припинив поставку молока позивачу з 18 червня 2014 року.

Позивач за зустрічною позовною заявою вказує, що оскільки відповідач відмовився від виконання зобов'язань 18 червня 2014 року, відповідно сума штрафу, яку відповідач має сплатити на користь позивача, повинна дорівнювати вартості поставленої молочної продукції в травні 2014 року. Так, протягом травня 2014 року відповідач поставив позивачу молока та молочної продукції на загальну суму 868 719, 67 грн., що підтверджується протоколами погодження цін на молоко і молочні продукти №№15,16 від 16 квітня та 15 травня 2014 року, товарно-транспортними накладними за травень 2014 року (копії містяться в матеріалах справи).

З положень статті 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 6 статті 193 Господарського кодексу України зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 статті 193 ГК України).

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3 статті 538 ЦК України).

На виконання умов договору СТОВ "Дружба" в 2014р. здійснило поставку молока на загальну суму 851 786,98 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами .

Як стверджує відповідач за зустрічним позовом, ТОВ "Маслозавод "Заріг" протягом січня-травня 2014 р. систематично не виконувало своїх зобов'язань, щодо оплати отриманого товару, сума заборгованості постійно збільшувалася, а тому у СТОВ "Дружба" були підстав вважати, що в подальшому розрахунки не будуть проведені.

Відтак, враховуючи систематичне невиконання зобов'язань з боку ТОВ "Маслозавод "Заріг" щодо оплати отриманої продукції, за наявності очевидних підстав вважати, що зобов'язання не будуть виконані, відповідно ч. 3. ст. 538 ЦК СТОВ "Дружба" скористалося своїм правом і частково відмовилося від виконання свого обов'язку, щодо поставки молока, яка з 18.06.2014р. була припинена.

28.08.2014р. ТОВ "Маслозавод "Заріг" звернувся до СТОВ "Дружба" листом №238 (а.с.168), в якому стверджував, що відповідно до п.11.1.1. договір продовжений та діє до кінця 2014 року і вважав за необхідне відновити поставки молока на умовах даного договору. Вказаним листом ТОВ "Маслозавод "Заріг" також зобов'язувався оплатити поставлену продукцію в повному обсязі.

Відповідно з жовтня 2014р. ТОВ "Дружба" відновило поставки молока на умовах договору.

Однак, як свідчать матеріали справи, ТОВ «Маслозавод «Заріг» систематично порушувало умови договору щодо проведення оплати, в зв’язку з чим СТОВ «Агрофірма «Дружба» мало підстави і скористалось своїм правом на припинення поставки продукції.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслозавод "Заріг" про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" штрафу в розмірі 868719,67 грн..

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 статті 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У відповідності до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.

До позовної заяви СТОВ «Агрофірма «Дружба» додано платіжне доручення №522 іфд 12 лютого 2015 року про сплату судового збору в розмірі 11 569.91грн.

Виходячи з ціни позову, судовий збір підлягав сплаті з позовної заяви- 7476,32грн. та заяви про забезпечення позову в розмірі 1827,00грн, всього 9 303,32грн, в зв’язку з чим з Державного бюджету України СТОВ «Агрофірма «Дружба» підлягає поверненню 2266,69грн надмірно сплачених коштів.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслозавод "Заріг" (вул. Леніна, 24, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область, 37721, код 37934555) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", (вул. Леніна, 75, с. Круподеринці, Оржицький район, Полтавська область, 37721, код 03773004) 200 000,00 грн. основного боргу, 5 857,86 грн. пені, 4 814,68 грн.3% річних, 83 193,62 грн. - інфляційних втрат та 7476,32 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслозавод "Заріг" відмовити в повному обсязі.

4. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.

Суддя Кульбако М.М.