Рішення

від 22.09.2015 по справі 924/1368/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2015 р.Справа № 924/1368/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Яроцький А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" м. Шепетівка

до Приватного підприємства "Консультативно-діагностичний центр Надія" м. Шепетівка

про стягнення 59443,08 грн., з яких 34585,35 грн. основний борг, 10269,56 грн. - пеня, 13736,37 грн. інфляційні нарахування, 851,80 грн. - 3% річних

Представники сторін:

від позивача: Гусар З.В. - представник згідно довіреності №552 від 02.07.2015р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 22.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" м. Шепетівка звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Консультативно-діагностичний центр Надія" м. Шепетівка 59443,08 грн., з яких 34585,35 грн. основний борг, 10269,56 грн. - пеня, 13736,37 грн. інфляційні нарахування, 851,80 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг з централізованого опалення №20 від 15.10.2012р.

Ухвалою суду від 18.08.2015р. порушено провадження у справі № 924/1368/15, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Розгляд справи відкладався.

Відповідач в судове засідання 22.09.2015р. не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав, своїми процесуальними правами не скористався, вимог ухвали суду від 18.08.2015р. не виконав. Однак судом враховано, що ухвала суду про порушення провадження у справі повернута суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2015р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи останні доводами та доказами наявними в матеріалах справи.

З огляду на викладене, оскільки неподання відзиву на позовну заяву та неявка представника відповідача в судові засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

15.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" (виконавець) та приватним підприємством "Консультативно-діагностичний центр Надія" (споживач) було укладено договір №20 про надання послуг з централізованого опалення, відповідно до п.1.1 якого, виконавець зобов'язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.

Відповідно до п. 4.1 договору об'єкт - стоматологічний кабінет, проспект Миру, 12, опалювальна площа 82,00 м.кв., тариф становить 29,36 грн. на кв.м., 985,86 грн. за 1 Гкал., загальна вартість - 2407,52 грн. в місяць.

Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що оплата за спожиті послуги проводиться відповідно до встановлених тарифів на підставі рахунків та/або актів виконаних робіт виконавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно рішення Шепетівської міської ради від 26.04.2012р. №10 ТОВ „Шепетівка Енергоінвест" визначено з 01.05.2012р. виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної води, централізованого водовідведення.

Підпунктом 8.1.2. договору №20 від 15.10.2012р. про надання послуг з централізованого опалення передбачено відповідальність споживача за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати неустойки (штрафу) у розмірі: для споживачів - суб'єктів підприємницької діяльності - 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу; для інших споживачів - двох облікових ставок НБУ від належної до сплати суми за кожен день прострочення. Споживач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Споживач який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми.

Договір укладається на один рік і набирає чинності з дати його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду умов договору (п. 13.1 договору).

Договір підписано та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов договору №20 від 15.10.2012р. позивачем надано відповідачу послуги з централізованого опалення за період з 01.07.2012р. по 01.08.2015р. на загальну суму 49146,91 грн. Відповідач в порушення умов вказаного договору не сплатив 34585,35 грн. за послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2013р. по квітень 2015р. згідно виставлених до оплати актів приймання - передачі виконаних послуг, робіт №98 від 29.10.2013р. на суму 1630,98 грн., №95 від 22.11.2013р. на суму 2327,16 грн., №131 від 24.12.2013р. на суму 2407,52 грн., №193 від 28.01.2014р. на суму 2232,04 грн., №145 від 28.02.2014р. на суму 2232,04 грн., №129 від 27.03.2014р. на суму 2087,72 грн., №262 від 31.10.2014р. на суму 194,15 грн., №71 від 24.11.2014р. на суму 2932,21 грн., №115 від 25.12.2014р. на суму 4791,85 грн., №125 від 29.01.2015р. на суму 5162,52 грн., №27 від 16.02.2015р. на суму 3679,83 грн., №125 від 31.03.2015р. на суму 3648,41 грн., №111 від 27.04.2015р. на суму 1258,92 грн., копії яких додано до матеріалів справи.

У зв'язку з непогашенням відповідачем заборгованості за послуги з централізованого опалення в сумі 34585,35 грн., позивачем нараховано до стягнення на підставі п. 8.1.2 договору та ст. 625 ЦК України 10269,56 грн. пені, 13736,37 грн. інфляційних нарахувань, 851,80 грн. - 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Відповідно до ст.11, ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто, сплати коштів.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" та приватним підприємством "Консультативно-діагностичний центр Надія" було укладено договір №20 про надання послуг з централізованого опалення, відповідно до п.1.1 якого, позивач зобов'язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний платити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Визначальною ознакою послуг за загальним правилом є те, що вони споживаються замовником у процесі надання, тобто на момент завершення виконання відсутній результат як певний відокремлений матеріалізований результат.

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору №20 від 15.10.2012р. позивачем надано відповідачу послуги з централізованого опалення за період з 01.07.2012р. по 01.08.2015р., однак останнім не погашено борг за спожиті послуги у період з жовтня 2013р. по квітень 2015р. в сумі 34585,35 грн., з приводу чого позивачем виставлялись до оплати акти приймання - передачі виконаних послуг, робіт №98 від 29.10.2013р. на суму 1630,98 грн., №95 від 22.11.2013р. на суму 2327,16 грн., №131 від 24.12.2013р. на суму 2407,52 грн., №193 від 28.01.2014р. на суму 2232,04 грн., №145 від 28.02.2014р. на суму 2232,04 грн., №129 від 27.03.2014р. на суму 2087,72 грн., №262 від 31.10.2014р. на суму 194,15 грн., №71 від 24.11.2014р. на суму 2932,21 грн., №115 від 25.12.2014р. на суму 4791,85 грн., №125 від 29.01.2015р. на суму 5162,52 грн., №27 від 16.02.2015р. на суму 3679,83 грн., №125 від 31.03.2015р. на суму 3648,41 грн., №111 від 27.04.2015р. на суму 1258,92 грн., копії яких додано до матеріалів справи.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Судом враховується, що відповідачем не спростовано факту надання позивачем послуг та не надано доказів сплати останнім боргу в розмірі 34585,35 грн. за договором №20 від 15.10.2012р.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем основної заборгованості за договором №20 від 15.10.2012р. в розмірі 34585,35 грн. згідно з актами приймання - передачі виконаних послуг, робіт за період з 29.10.2013р. по 27.04.2015р., вимога про стягнення з ПП "Консультативно-діагностичний центр Надія" 34585,35 грн. основної заборгованості є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судом враховано позицію викладену в абз. 4 п. 2.1 постанови ВГС України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", у якому зазначено, що нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони в договорі узгодили, що за несвоєчасне внесення платежів за послуги споживач - суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний сплатити 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Судом враховано, що позивачем заявлено до стягнення на підставі ст. 231 ГК України та п. 8.1.2 договору №20 від 15.10.2012р. 10269,56 грн. пені нарахованої загалом за період з 01.08.2014р. по 01.08.2015р.

Проведеним перерахунком заявленої до стягнення пені в сумі 10269,56 грн. судом встановлено, що зазначена сума обрахована не вірно, проте в межах максимально можливого розміру за визначений період, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України та п. 8.1.2 договору заявив про стягнення з відповідача 851,80 грн. - процентів річних від простроченої суми за період з 21.11.2013р. по 01.08.2015р. та 13736,37 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2013р. по липень 2015р.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

Судом враховано, що сторони в договорі визначили, що споживач який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми.

При перерахунку заявлених до стягнення 851,80 грн. - 3% річних судом встановлено, що останні обраховані позивачем правомірно в межах максимально можливого розміру за заявлений період, а тому вимога про їх стягнення підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно стягнення інфляційних нарахувань судом враховано, що з метою однакового і правильного розгляду господарськими судами справ зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань Пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у постанові №14 від 17.12.2013 р.

Зокрема у п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р.

З поданого представником позивача розрахунку вбачається, що останнім обраховано інфляційні нарахування з недотриманням вказівок викладених у вищевказаній постанові Пленуму Вищого господарського суду України, однак в межах максимально можливого розміру, а тому вимогу про стягнення 13736,37 грн. інфляційних нарахувань належить задовольнити в повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 59443,08 грн., з яких 34585,35 грн. основний борг, 10269,56 грн. - пеня, 13736,37 грн. інфляційні нарахування, 851,80 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" м. Шепетівка до Приватного підприємства "Консультативно-діагностичний центр Надія" м. Шепетівка про стягнення 59443,08 грн., з яких 34585,35 грн. основний борг, 10269,56 грн. - пеня, 13736,37 грн. інфляційні нарахування, 851,80 грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Консультативно-діагностичний центр Надія" (Хмельницька обл., м. Шепетівка, проспект Миру, буд. 12, ідент. код 33380099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" (Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Судилківська, буд. 9, офіс 203, ідент. код 37587657) 34585,35 грн. (тридцять чотири грн. п'ятсот вісімдесят п'ять грн. 35 коп.) основного боргу, 10269,56 грн. (десять тис. двісті шістдесят дев'ять грн. 56 коп.) пені, 851,80 грн. (вісімсот п'ятдесят одна грн. 80 коп.) 3% річних, 13736,37 грн. (тринадцять тис. сімсот тридцять шість грн. 37 коп.) інфляційних нарахувань, 1827,00 грн. (одна тис. вісімсот двадцять сім грн.) судового збору.

Видати наказ.

Повний текст складено 25.09.2015р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 2 прим. :

1 - до справи,

2 - відповідачу - реком. з повід. - м. Шепетівка, проспект Миру, 12.