Постанова

від 11.10.2011 по справі 19/100-9/53

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.11 Справа № 19/100-9/53

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Новосад Д.Ф.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженергомаш», м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область за вих.№ 19/1-8 від 19.08.2011 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.08.2011 року

у справі № 19/100-9/53

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Домобудівник», м.Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженергомаш», м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Івно-Франківської області (суддя Фанда О.М.) від 05.08.2011 року у справі № 19/100-9/53 позов задоволено: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаженергомаш», вул. Львівська, 37, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, повернути Публічному акціонерному товариству «Домобудівник», вул. Липова, 1, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, згідно акта прийому-передачі будівлю механічної майстерні загальною площею 668,6 кв.м., столярний цех загальною площею 383,3 кв.м., зареєстровані в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.10.09 року, трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою, що знаходяться за адресою: вул. Львівська, 78, с. Дем'янів Галицького району, Івано-Франківської області; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженергомаш», вул. Львівська, 37, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, на користь Публічного акціонерного товариства «Домобудівник», вул. Липова, 1, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область: 718,80 грн. - державного мита та 236,00 грн. - судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаженергомаш»з постановленим рішенням не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Домобудівник»відмовити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 21.10.2009 року право власності на будівлю механічної майстерні та столярний цех було зареєстроване за ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж», а тому власник майна мав усі законні підстави відчужити майно ТзОВ «Монтаженергомаш»згідно вищезгаданого договору, при цьому посилається на норми ст. ст. 316, 317, 331 ЦК України. Апелянт зазначає, що прийняття 23.02.2010 року постанови Львівським апеляційним господарським судом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 06.02.2001 року, на підставі якого ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»набуло право власності на спірні приміщення, не є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.10.2009 року. Окрім того, вказує, що суд порушив норми ст. 34 ГПК України, оскільки, встановив недобросовісність набувача лише тільки на підставі того, що засновник та директор ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»був співзасновником ТзОВ «Монтаженергомаш»і він повинен був знати про те, що будівля механічної майстерні, столярний цех, козловий кран з підкрановою площадкою та трансформаторна підстанція відкритого типу перебувають в спорі по справі №20/25.

ПАТ «Домобудівник»у відзиві на апеляційну скаргу (№10-10/01 від 10.10.2011 року) зазначає, що посилання апелянта на ст. 331 ЦК України є необгрунтованими. Вважає, що суд обгрунтовує недобросовісність набувача копією Установчої угоди про створення ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»та копією витягу з ЄДРПОУ. Окрім того, вказує, що право власності на спірне майно було доведено позивачем, що підтверджується Переліком Міністерства палива та енергетики України та довідкою №07/12/01, затвердженою Територіальним управлінням Держпромнагляду по Івано-франківській області. Враховуючи наведене, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.08.2011 року залишити без змін.

В судовове засідання апелянт не забезпечив явки повноважного представника, поважності причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №7710101050117.

Колегія суддів вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, постановлення законного та обгрунтованого рішення і відсутність уповноваженого представника в даному судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті. Зважаючи на це, колегія прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника скаржника за наявними у справі матеріалами.

Позивач підтримав заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.08.2011 року у справі № 19/100-9/53 слід залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення, виходячи з наступного.

В результаті дослідження матеріалів справи колегією суддів встановлено, що згідно з наказом Міністерства енергетики та електрифікації № 110 від 26.04.94 року «Про створення відкритого акціонерного товариства «Домобудівник»на базі державного підприємства Бурштинського заводу великопанельного домобудування-140 засновано ВАТ «Домобудівник»та затверджено його статут.

Відповідно до Переліку об'єктів нерухомого майна (будівлі і споруди), що увійшли до статутного фонду ВАТ «Домобудівник»під час корпоратизації станом на 01.02.94 року, погодженого першим заступником Міністра палива та енергетики України, спірне майно, а саме: будівля механічної майстерні, загальною площею 668,6 кв.м., столярний цех, загальною площею 383,3 кв.м., трансформаторна підстанція відкритого типу, що знаходиться за адресою: вул. Львівська, 78, с. Дем'янів Галицького району, Івано-Франківської області увійшло до статутного фонду ВАТ «Домобудівник».

Між Відкритим акціонерним товариством Холдингова Компанія «Домобудівник», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Домобудівник», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенергомонтаж»06.02.2001 року укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд старої частини ВАТ ХК «Домобудівник», відповідно до п. 1.1. та 1.2. якого, продавцем відчужено столярний цех, механічну майстерню, трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.10 року скасовано рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.09 року по справі № 20/25, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд старої частини заводу ВАТ ХК «Домобудівник»від 06.02.2001р., укладений між ВАТ ХК «Домобудівник»та ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж», а також визнано за ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»право власності на будівлю механічної майстерні, площею 762,8 кв.м, столярний цех, площею 449,9 кв.м, трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою, що знаходяться за адресою: с. Дем'янів, Галицького району, вул. Львівська, 78, в позові ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»до ВАТ ХК «Домобудівник»про визнання дійсним договору купівлі-продажу будівель та споруд старої частини заводу ВАТ ХК «Домобудівник»від 06.02.01 року та визнання права власності на майно - відмовлено.

Львівський апеляційний господарський суд у постанові від 06.02.2001 року зазначив, що згідно з чинним законодавством у судовому порядку договір може бути визнаний дійсним у випадках, встановлених ст.ст.218-221, 224, 226 ЦК України. Даний договір не визнано дійсним, тобто таким, що відповідає закону, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна від 06.02.2001р. підлягав нотаріальному посвідченню згідно з нормою частини першої ст.47 ЦК УРСР, чинного на час укладення договору, яка кореспондується з нормами Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»та постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1999р. № 1740 «Про порядок затвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів договорів», якими передбачалось нотаріальне посвідчення або реєстрацію на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна. Згаданою ст. 47 ЦК УРСР встановлено, що недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що 21.10.2009 року між ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»та ТзОВ «Монтаженергомаш»було укладено договір купівлі-продажу (далі-Договір), відповідно до п. 1.2 якого, продавцем на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2009 року у справі № 20/25 було відчужено покупцю будівлю механічної майстерні загальною площею 668, 6 кв.м., столярний цех загальною площею 383,3 кв.м., трансформаторну підстанцію відкритого типу, що знаходиться за адресою: вул. Львівська, 78, с. Дем'янів Галицького району Івано-Франківської області та належить продавцю.Відповідно до п. 1.3 Договору, продавець заявляє, що на момент підписання цього договору, дане майно, що відчужується є його власністю, нікому іншому не продано, в спорі, іпотеці чи під арештом не перебуває; відсутність заборони перевірено. Згідно довідки №2536/01-21 від 02.08.2011р. виданої ОКП «Івано-Франківське ОБТІ»23.07.2009 року спірні об'єкти були зареєстровані на праві власності за ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»відповідно до рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2009 року у справі №20/25.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 27.10.2009 року на підставі Договору ОКП «Івано-Франківське ОБТІ»зареєструвало право власності на вищезгадувані об'єкти нерухомого майна за ТзОВ «Монтаженергомаш».

Згідно зі ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Окрім того, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що все майно і майнові права відповідача на час укладення договору й актів прийому-передачі, в тому числі і об'єкти купівлі-продажу перебували у податковій заставі з 14.08.1998р., що підтверджено копією витягу з Державного реєстру застав, дійсного до 27.03.2005р. Відповідно до пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Указу Президента України від 04.03.1998р. № 167 «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетними та державними цільовими фондами»платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює розпорядження ними за письмовим погодженням з податковим органом. Під час розгляду справи № 20/25 позивач не подав, а відповідач зазначив відсутність письмового погодження з ДПІ у Галицькому районі, як із заставодержателем на продаж майна, зазначеного в договорі від 06.02.2001р., а тому такий договір, укладений в порушення податкового законодавства, є недійсним.

З урахуванням положень статті 35 ГПК України, якою передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про недійсність договору купівлі-продажу від 06.02.2001 року.

А тому, висновок суду першої інстанції про те, що передача майна від ВАТ «Домобудівник»до ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»на виконання договору купівлі-продажу від 06.02.01 року, укладеного в порушення чинного законодавства, та набуття такого майна ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»були неправомірними, та, як наслідок, не створює у набувача права власності на таке майно, є обгрунтованим.

Як зазначалося вище, постановою Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що договір купівлі-продажу від 06.02.01 року укладений в порушення вимог чинного законодавства, відповідно й набуття такого майна ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»було неправомірним, що не створює у набувача права власності на таке майно. А тому, не набувши право власності, ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»не вправі був укладати договір купівлі-продажу від 21.10.09 року з ТзОВ «Монтаженергомаш».

Окрім того, представник позивача зазначив, що Договір, який був укладений між ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»та ТзОВ «Монтаженергомаш»по своїй суті не несе оплатного характеру.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що майно вважається оплаченим з моменту одержання продавцем грошей, вказаних у п. 2.1 Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, продаж вчинено за 42 500 грн., в тому числі ПДВ.

В силу п. 3.1. Договору, гроші в сумі 42 540 грн. покупець повинен сплатити продавцю до 21.10.10 року на розрахунковий рахунок продавця, тобто оплата майна за договором була розстрочена на один рік.

Згідно з положеннями ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Колегія суддів, досліджуючи матеріали справи, встановила, що в спірному випадку не подано жодних доказів оплати вартості майна. При цьому, судом першої інстанції також вірно враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенергомонтаж»(продавець за Договором) було ліквідовано до закінчення строку, наданого для оплати майна; державна реєстрація припинення юридичної особи здійснена 18.02.2010 року.

Право власності позивача на спірне майно підтверджується Переліком об'єктів нерухомого майна (будівлі і споруди), що увійшли до статутного фонду ВАТ «Домобудівник»під час корпоратизації станом на 01.02.94 року, погодженого першим заступником Міністра палива та енергетики України та довідкою ВАТ «Домобудівник»від 07.12.10 року № 07/12/01, затвердженою Територіальним управлінням Держпромнагляду по Івано-Франківській області про реєстрацію за Бурштинським ЗВПД-140 козлового крану ККС-10 за реєстраційним номером И-87.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В результаті дослідження матеріалів справи колегією суддів також встановлено, що набувач - ТзОВ «Монтаженергомаш»знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину (зокрема те, що продавець не мав права відчужувати майно), оскільки директор ТзОВ «Монтаженергомаш»ОСОБА_3 був співзасновником ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж». Крім того, засновники ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж»почали процес ліквідації юридичної особи через 43 дні після укладення договору з ТзОВ «Монтаженергомаш», до складу ліквідаційної комісії входив директор відповідача ОСОБА_3

Положеннями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09 року встановлено, не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК. Відповідно до ч. 5 ст.12 ЦК добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Вказане свідчить про недобросовісність набувача. А тому, суд першої інстанції підставно задоволив позов про витребування майна з незаконного володіння відповідача.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.08.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.08.2011 року у справі № 19/100-9/53 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженергомаш»за вих.№ 19/1-8 від 19.08.2011 року -без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.